03 березня 2021 року справа №200/8459/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., секретаря судового засідання Тішевського В.В., за участі позивача особисто, представника відповідача Ковальчука О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року (у повному обсязі складено та підписано 26 січня 2021 року м. Слов'янськ) у справі № 200/8459/20-а (головуючий І інстанції суддя Абдукадирова К.Е.) за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Об'єднаних сил про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
14.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Об'єднаних сил, в якій просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ військового прокурора Об'єднаних сил від 07.08.2020 № 489к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні (з покладенням обов'язків забезпечення повноважень прокурора у провадженнях за фактами безповоротних втрат військовослужбовців у небойовій обстановці) управління нагляду за додержанням законів, виконанням судових рішень у кримінальному проваджені та при проведенні оперативно-розшукової діяльності та з органів прокуратури, виключення зі списків особового складу військової прокуратури Об'єднаних сил, усіх видів забезпечення,
- поновити ОСОБА_1 (номер платника податків - НОМЕР_1 ) в органах прокуратури України та на посаді заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні (з покладенням обов'язків забезпечення повноважень прокурора у провадженнях за фактами безповоротних втрат військовослужбовців у небойовій обстановці) управління нагляду за додержанням законів, виконанням судових рішень у кримінальному проваджені та при проведенні оперативно-розшукової діяльності військової прокуратури об'єднаних сил (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39969443) або рівнозначній посаді у спеціалізованій прокуратурі на правах обласної прокуратури з територіальною юрисдикцією Донецької області з 15.08.2020 р.;
- стягнути з військової прокуратури Об'єднаних сил або спеціалізованої прокуратури на правах обласної прокуратури з територіальною юрисдикцією Донецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 15.08.2020 до моменту фактичного поновлення на посаді, розрахований за правилами, визначеними Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.
- допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати (середнього заробітку) за один місяць (а.с. 1-15).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі № 200/8459/20-а заяву Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Об'єднаних сил про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Об'єднаних сил про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено.
Зупинено провадження в адміністративній справі № 200/8459/20-а до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі № 3/116(20) за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-ІХ (а.с. 173-174).
Не погодившись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що прийняте рішення про зупинення провадження у справі № 200/3851/20-а суперечить вимогам ст.ст. 2, 236, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України та п. 3 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 19.09.2019 року № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».
Вказує, що висновки суду про те, що процедура його звільнення проведена саме на підставі Закону № 113-ІХ не відповідають обставинам справи, оскільки його звільнення не пов'язане з реформуванням органів прокуратури, а пов'язане лише з фактом звільнення його з військової служби.
Позивач підтримав доводи апеляційної скарги.
Відповідач заперечував проти доводів апеляційної скарги.
Приймаючи ухвалу про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки процедура звільнення позивача проведена саме на підставі Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури”, то рішення Конституційного Суду України має безпосереднє значення для розгляду справи по суті.
Колегія суддів, вирішуючи спір у цій справі, виходить з наступного.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» (заява № 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року) висловлено думку, що термін «суд, встановлений законом» у статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини другої статті 55 Конституції України та статті 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.
З матеріалів справи вбачається, що наказом Міністерства оборони України № 319 від 14.07.2020 року підполковника юстиції ОСОБА_1 , заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні (з покладанням обов'язків забезпечення повноважень прокурора у провадженнях за фактами безповоротних втрат військовослужбовців у небойовій обстановці) управління нагляду за додержанням законів, виконанням судових рішень у кримінальному провадженні та при проведенні оперативно-розшукової діяльності військової прокуратури об'єднаних сил, звільнено у запас за підпунктом «г» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) (а.с. 17).
Вказаний наказ прийнятий відповідно до п. 18 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 19.09.2019 року № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» та пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (а.с. 17).
За змістом пункту 18 розділу ІІ Прикінцеві та Перехідні положення Закону № 113-IX, у разі успішного проходження атестації прокурор за умови наявності вакансії та за його згодою може бути переведений Генеральним прокурором на посаду прокурора в Офіс Генерального прокурора, а керівником обласної прокуратури - на посаду прокурора у відповідній обласній прокуратурі та в окружній прокуратурі, яка розташована у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури. При цьому переведення прокурора може бути здійснено в орган прокуратури, що є рівнозначним, вищим або нижчим щодо органу прокуратури, в якому він обіймав посаду прокурора на день набрання чинності цим Законом, з урахуванням вимог щодо стажу роботи в галузі права, визначених у статті 27 Закону України "Про прокуратуру". При переведенні на посаду прокурора окружної прокуратури вимоги щодо стажу, передбачені частиною першою статті 27 Закону України "Про прокуратуру", не поширюються на прокурорів військових прокуратур, які успішно пройшли атестацію.
Наказом Військової прокуратури Об'єднаних сил № 489 к від 07 серпня 2020 року підполковника юстиції ОСОБА_1 , звільненого з військової служби у запас на підставі пп. «г» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з 14 серпня 2020 року звільнено з посади заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні (з покладанням обов'язків забезпечення повноважень прокурора у провадженнях за фактами безповоротних втрат військовослужбовців у небойовій обстановці) управління нагляду за додержанням законів, виконанням судових рішень у кримінальному провадженні та при проведенні оперативно-розшукової діяльності військової прокуратури об'єднаних сил та з органів прокуратури, виключено зі списків особового складу військової прокуратури об'єднаних сил, усіх видів забезпечення (а.с. 16).
При прийнятті вказаного наказу Військова прокуратура Об'єднаних сил керувалась ст. 11 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п. 3 розділу ІІ Прикінцеві та Перехідні положення Закону № 113-IX, п.п. 242, 245 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008.
Судом встановлено, що в провадженні Конституційного Суду України перебуває справа за поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону № 113-IX (із змінами).
Як вбачається з офіційного веб-сайту Конституційного Суду України, станом на 26 червня 2020 року ухвалою колегії суддів КСУ відкрито конституційне провадження у справі, справа розглядається Великою Палатою Суду з 24.12.2020.
Аналогічного змісту інформація міститься на цьому сайті і на час ухвалення цієї ухвали апеляційним судом.
За унормуванням статті 75 Закону України “Про Конституційний Суд України” обчислення строків конституційного провадження ведеться з дня постановлення ухвали про відкриття конституційного провадження у справі, а у разі відмови Сенату від розгляду справи на розсуд Великої палати - з дня постановлення відповідної ухвали Сенату. Строк конституційного провадження не повинен перевищувати шість місяців, якщо інше не встановлено цим Законом.
Приписами пункту 3 частини першої статті 236 КАС України обумовлено, що суд зупиняє провадження у справі, зокрема, у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування відсутні.
За визначенням ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалу прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі № 200/8459/20-а - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03 березня 2021 року.
Колегія суддів Г.М. Міронова
І.В. Геращенко
Е.Г. Казначеєв