03 березня 2021 року справа №2а-15202/08
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Міронової Г. М., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 р. у справі № 2а-15202/08 (головуючий І інстанції Галатіна О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання дій незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,-
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі № 2а-15202/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання дій незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року залишено без змін.
У грудні 2020 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати рішення від 22 липня 2020 року та ухвалити рішення про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа видано 07.09.2015 Донецьким окружним адміністративним судом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року відмовлено в задоволені заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ар справі № 2а-15202/08 щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання дій незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву. Апелянт зазначає, що виконавчий лист по справі не було втрачено, що є ново виявленою обставиною.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 1, частини 2 статті 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Тобто, судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний акт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час постановлення судового рішення, вона б обов'язково вплинула на остаточні висновки суду.
Згідно з частиною 4 статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Тобто, не вважаються нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Обставини, що виникли чи змінилися після прийняття судом рішення, зокрема обставини, на які посилається заявник в своїй заяві, не можуть визнаватися нововиявленими.
Згідно з частиною 6 статті 361 КАС України, при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Відповідно до статті 362 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.
Статтею 364 КАС України передбачено вимоги до форми та змісту заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 364 КАС України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення.
З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що під обставинами, які зазначаються у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, слід розуміти конкретні юридичні факти, які могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи.
Суд зазначає, що не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після встановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.
Також, не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Колегія суддів зазначає, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
З наведеної норми вбачається, що нововиявленими слід вважати обставини, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи, не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.
Тобто, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на момент вирішення справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі, наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.
Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, які мають бути належним чином засвідчені.
При застосуванні наведених положень важливо не порушувати балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. Принцип юридичної визначеності вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне ставитися під сумнів. Юридична визначеність передбачає повагу до принципу остаточності судових рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі. Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру. Європейський суд з прав людини допускає можливість судового перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, але лише у межах, що не порушують принципу юридичної визначеності.
Матеріали справи свідчать, що відмовляючи в задоволені заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі № 2а-15202/08 (строк пред'явлення до виконання до 08 вересня 2011 року), суд виходив з того, що заявником не додано жодного іншого доказу в підтвердження, як втрати виконавчого листа, так і в підтвердження поважності причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа. Крім того, суд зауважував, що заявником вже пред'являвся даний виконавчий лист до виконання. Таким чином, оскільки виконавчий лист у справі № 2а-15202/08 згідно заяви ОСОБА_1 , було пред'явлено до виконання та відсутні докази його втрати чи стягувачем, чи відділом державної виконавчої служби, а також враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в задоволенні заяви про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання слід відмовити.
Отже, рішення ґрунтується на тому, що виконавчий лист було пред'явлено до виконання та відсутні докази його втрати, тобто наявності виконавчого листа та звернені його до примусового виконання. Тобто, рішення суду про відмову у поновленні не ґрунтувалось на втраті виконавчого листа.
З урахуванням викладеного, сам факт знаходження виконавчого листа безпосередньо у позивача не мало істотного значення для вирішення цієї справи та не може вважатись нововиявленою обставиною, як обов'язково вплинула на остаточні висновки суду.
Таким чином, перевіривши обґрунтованість заявника наявними доказами та змістом належних норм права, оцінивши долучені до справи документи за правилами ст. 90 КАС України, суд приходить до висновку про відсутність у матеріалах справи фактичних даних, які б засвідчували існування у спірних правовідносинах визначених ст. 361 КАС України підстав.
З огляду на зазначене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має права звернутись до суду першої інстанції з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі № 2а-15202/08.
За приписами частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 р. у справі № 2а-15202/08 - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 р. у справі № 2а-15202/08 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку, встановленому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03 березня 2021 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді І.В. Геращенко
Г.М. Міронова