ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
03 березня 2021 року м. Київ № 640/30791/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., ознайомившись з позовною заявою у справі
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)
про визнання протиправною та скасування Постанови № 60977339 від02.11.2020 р.,
Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) , в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про накладання штрафу від 02.11.2020р.у ВП № 60977339.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив її невідповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», з 1 січня 2020 року встановлювався прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2102, 00 грн.
Судом встановлено, що розмір судового збору в даному випадку складає 2102,00 грн, проте позивачем доказів сплати судового збору до суду не надано.
При цьому позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування. В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету, і що позивач сформував подання до розпорядника бюджетних коштів для виділення необхідної для сплати судового збору суми.
Положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд звертає увагу на те, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Окрім цього, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Також, відповідно до положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З вищевикладеного вбачається, що Пенсійний фонд України та його органи не є суб'єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10.012018р. у справі №К/9901/12/18, від 12.01.2018р. №К/9901/2132/18, №К/9901/2135/18, №К/9901/2131/18, та №К/9901/2134/18.
При цьому, згідно з приписами ч. 1 ст. 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не може надавати привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд залишаючи позовну заяву без руху відмовив у задоволенні вказаного клопотання.
Також у відповідності до вимог ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За змістом ч. 2 ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до частин 4, 5 ст. 94 КАС України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
В той же час позивачем до позову надано незавірені у встановленому порядку додатки, відповідно до Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 Національного стандарту України, Державної уніфікованої системи документації, які затверджені наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. №55.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.20 р. залишено без руху позовну заяву, надано час для усунення недоліків позовної заяви у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:
- доказів сплати судового збору;
- оригіналів або належним чином засвідчених копій доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача..
Позивач отримав ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва про залишення позовної заяви без руху від 17.12.2020 р., згідно з наявними відомостями, 27.01.2021 р.
При цьому, представником позивача двічі подано заяву про долучення доказів від 24.12.20 р. вх. № 03-14/195303/20 та від 08.02.2021 р. вх. № 03-14/18200/21, а саме про долучення платіжного доручення від 18.12.2020 р. №4557.
Отже, позивачем усунуто один з недоліків позовної заяви, сплачено судовий збір за ухвалою суду від 17.12.2020 р., однак не подано до суду оригіналів або належним чином засвідчених копій доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.
Останнім днем усунення недоліків позовної заяви було 08.02.21 р., проте станом на 03.03.21 р. позивачем недоліки не усунуто, не надано суду оригіналів або належним чином засвідчених копій доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
1. Позовну заяву повернути.
2. Ухвалу про повернення позовної заяви надіслати позивачу негайно.
3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про повернення позовної заяви.
4. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 293-297 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська