ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
02 березня 2021 року м. Київ № 320/1028/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до про Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області зобов'язання вчинити дії,
04.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області прийняти рішення про доплату ОСОБА_1 суми одноразової грошової допомоги в розмірі 148623,00 грн, у зв'язку з участю останнього в Антитерористичній операції.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуваючи на службі в міліції у період з 18.07.2014 по 30.08.2014 брав участь в Антитерористичній операції. 19.06.2017 позивачеві було встановлено 3 групу інвалідності, що стало підставою для звернення останнього з заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги. У травні 2018 року позивачеві була виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 252600,00 грн. У серпні 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату повного розміру одноразової грошової допомоги на підставі пункту 3 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію". Відмовляючи у задоволенні заяви, відповідач звернув увагу, що звільнення позивача відбулось до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію", відповідно останній не наділений статусом працівника поліції та не має права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 440500,00 грн. На переконання позивача, постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 не передбачає підстави призначення одноразової грошової допомоги як встановлення інвалідності у зв'язку з участю в АТО, тому наказ Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4 слід вважати спеціальним підзаконним нормативно-правовим актом відносно постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2019 адміністративну справу № 320/1028/18 передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 змінено ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2019 та викладено абзац перший резолютивної частини ухвали у наступній редакції: "Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії передати за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва".
11.05.2018 адміністративна справа № 320/1028/18 надійшла до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 адміністративну справу № 320/1028/19 прийнято до провадження судді Катющенка В.П. та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
14.06.2019 до суду від представника відповідача Орлової Ю.П. надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснила, що на виконання Порядку № 850 Головним управлінням МВС в Дніпропетровській області підготовлено висновок від 12.09.2017 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону № 565-ХІ у розмірі 252600,00 грн. Розмір одноразової грошової допомоги відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 становить 150-кратний прожитковий мінімум. 12.09.2017 Головним управлінням МВС в Дніпропетровській області перераховано позивачеві суму одноразової грошової допомоги в розмірі 252600,00 грн. Вважає, що у суду відсутні підстави для покладення на відповідача обов'язку виплатити позивачеві одноразову грошову допомогу в розмірі і порядку, передбаченому Законом України "Про Національну поліцію" та Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4, з урахуванням того, що останній не має правового статусу поліцейського.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
12.09.2017 директором ДФОП МВС України затверджено висновок ГУ МВС в Дніпропетровській області про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на підставі пункту 3.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, у розмірі 252600,00 грн.
Вважаючи, що ГУ МВС в Дніпропетровській області зобов'язано було призначити та виплатити позивачеві одноразову грошову допомогу у розмірі, визначеному Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 N 4, останній звернувся з заявою до ГУНП в Дніпропетровській області.
Листом від 31.08.2018 № 1/Т-5156/Лк ГУНП в Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_1 , що з 29.05.2014 по 06.11.2015 останній проходив службу та був звільнений з посади міліціонера полку патрульної служби "Дніпро-1" у званні "сержант міліції", відповідно не мав статусу поліцейського, тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги.
Не погодившись з правовою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію", тобто до 07.11.2015, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону України від 20.12.1990 N 565-XII "Про міліцію" (далі - Закон N 565-XII) та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 N 850 (далі - Порядок N 850).
Відповідно до частини шостої статті 23 Закону N 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання зазначеної норми Кабінет Міністрів України постановою N 850 від 21.10.2015 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Згідно з пунктом 2 Порядку N 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є:
у разі загибелі (смерті) працівника міліції - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку N 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі:
250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи;
200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи;
150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Пунктом 7 Порядку N 850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:
заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;
довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
Згідно з пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.07.2015 N 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон N 580-VIII), який набрав чинності з 07.11.2015, визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію".
Разом з тим, за змістом пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону N 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Згідно з частиною першою статті 97 Закону N 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:
1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;
2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;
3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;
6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.
Частиною другою статті 97 Закону N 580-VIII встановлено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97-101 Закону N 580-VIII, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 N 4 затверджено Порядок, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок N 4 у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку N 4 днем виникнення права на отримання ОГД є:
1) у разі загибелі (смерті) поліцейського - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
2) у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії;
3) у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.
Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського (пункт 3 розділу ІІІ Порядку N 4).
Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку N 4 для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
За правилами пункту 1 розділу IV Порядку N 4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.
Рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймає керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції), у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови (пункт 2 розділу IV Порядку № 4).
Таким чином, як Порядком N 850, так і Порядком N 4 регламентовано, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності подається за останнім місцем служби, виплата такої допомоги також проводиться за останнім місцем служби.
При цьому, право на отримання одноразової грошової допомоги обумовлено наявністю визначених законодавством підстав, зокрема, захворювання особи повинно бути пов'язане, відповідно до Порядку № 850 - з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а відповідно до Порядку № 4 - з проходженням служби в поліції.
Позивач не заперечує, що не продовжив проходження служби в поліції, і наказом ГУМВС України в Дніпропетровській області від 06.11.2015 № 485 о/с останнього звільнено зі служби в органах внутрішніх справ.
Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії АВ № 0443894 ОСОБА_1 з 19.06.2017 встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок травми (контузії), пов'язаної з виконанням службових обов'язків.
Відповідно до довідки полку патрульної служби міліції особливо призначення "Дніпро-1" від 19.12.2014 № 2/19-0517 ОСОБА_1 у період з 18.07.2014 до 30.08.2014 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції.
Враховуючи викладене у сукупності та зважаючи на те, що на момент встановлення інвалідності позивач не продовжував службу в поліції, підстави для призначення останньому одноразової грошової допомоги у порядку, встановленому Порядком № 4, - відсутні.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про правомірність відмови ГУНП в Дніпропетровській області, викладеної у листі від 31.08.2018 № 1/Т-5156/Лк.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні адміністративного ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя В.П. Катющенко