ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
03 березня 2021 року м. Київ № 640/1877/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень"
доОфісу великих платників податків ДФС
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Публічне акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 83д, код ЄДРПОУ 33695095) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г, код ЄДРПОУ 39440996), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.01.2019 № 0000094303.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на протиправність оскаржуваного повідомлення-рішення, оскільки законодавством не вимагається повідомляти податковий орган про відкриття рахунку фізичній особі, навіть за умови, якщо така особа є фізичною особою-підприємцем, оскільки кошти на рахунку фізичної особи та на рахунку суб'єкту господарювання мають різний порядок використання.
Відповідач проти позовних вимог заперечив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що банк має повідомляти про відкриття/закриття всіх без виключення рахунків фізичної особи-підприємця, в тому числі рахунків, які відкриті для звичайних фізичних осіб.
Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.
Офісом великих платників податків ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень", за результатами якої складено акт від 29.12.2018 № 4268/28-10-43-01/33695095 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності повідомлення контролюючого органу про відкриття/закриття рахунків за період з 01.09.2015 по 01.09.2018.
Зазначеним актом встановлено, що в порушення пунктів 69.2, 69.4 статті 69.4 Податкового кодексу України, з урахуванням пункту 1 розділу 2 Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721, банком несвоєчасно повідомлено контролюючі органи про відкриття/закриття рахунків платників податків та здійснено видаткові операції за окремими рахунками до отримання повідомлення контролюючого органу про взяття таких рахунків на облік у контролюючих органах згідно додатку № 2 до акту перевірки.
Позивачем подано заперечення від 08.01.2019 № 05-1/2/34 на вищезазначений акт.
Офіс великих платників податків ДФС надав відповідь на заперечення від 17.01.2019 № 2379/10/28-10-43-03-11, яким відмовив в задоволенні заперечень, а висновки акту залишив без змін.
На підставі вищезазначеного акту від 29.12.2018 та відповіді на заперечення від 17.01.2019 відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 22.01.2019 № 0000094303, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції) у сумі 102 000,00 гривень.
Відповідно до розрахунку штрафних санкцій сума штрафу розрахована у розмірі 340,00 гривень за кожний випадок неподання або затримки, який перелічено 300 випадків.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що не відповідає податковому та валютному законодавству та підлягає скасуванню, звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси, за захистом яких позивач звернувся до суду, були частково порушені з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 69.1 статті 69 Податкового кодексу України банки та інші фінансові установи відкривають поточні та інші рахунки платникам податків - юридичним особам (резидентам і нерезидентам) незалежно від організаційно-правової форми, відокремленим підрозділам та представництвам юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації, та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за наявності документів, виданих контролюючими органами, що підтверджують взяття їх на облік у таких органах, або виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для осіб, взяття на облік яких у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань») чи інформації з цього реєстру, отриманої банком відповідно до закону, із зазначенням даних про взяття на облік в контролюючих органах як платника податків.
Згідно з пунктом 69.2 статті 69 Податкового кодексу України банки та інші фінансові установи зобов'язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків - юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка.
У разі відкриття або закриття рахунка платника податків - банку, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, повідомлення надсилається в порядку, визначеному цим пунктом, лише в разі відкриття або закриття кореспондентського рахунка.
У разі відкриття або закриття власного кореспондентського рахунка банки зобов'язані надіслати повідомлення до контролюючого органу, в якому обліковуються, в строки, визначені цим пунктом.
Пунктом 69.3 статті 69 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення від фінансової установи про відкриття рахунка зобов'язаний направити повідомлення про взяття рахунку на облік або відмову у взятті контролюючим органом рахунку на облік із зазначенням підстав у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 69.5 статті 69 Податкового кодексу України порядок подання та форма і зміст повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах, перелік підстав для відмови контролюючих органів у взятті рахунків на облік визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з відповідними державними органами, які регулюють діяльність фінансових установ.
Міністерством фінансів України видано наказ від 18.08.2015 № 721, яким затверджено Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів.
Так, згідно із пунктом 1 Розділу 2 Порядку № 721 Національний банк України, банки та інші фінансові установи (далі - фінансові установи) у день відкриття/закриття рахунку платника податків подають відомості про це в електронному вигляді з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису з посиленими сертифікатами відкритих ключів засобами електронної пошти мережі Інтернет (далі - засоби телекомунікаційного зв'язку) на адресу Інформаційного порталу Державної фіскальної служби України. При цьому, цим Порядком №721 визначено послідовність дій банків та інших фінансових установ при наданні повідомлень про відкриття або закриття рахунків (далі - Повідомлення) платників податків - юридичних осіб, у тому числі відкритих через їх відокремлені підрозділи, та самозайнятих фізичних осіб (далі - платники податків) до контролюючих органів, в яких обліковуються платники податків, та відкриття або закриття банками власних кореспондентських рахунків, а також форму і зміст повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах, перелік підстав для відмови контролюючих органів у взятті рахунків на облік.
З аналізу зазначених норм вбачається, що законодавець зобов'язує банки та інші фінансові установи повідомляти контролюючий орган при відкритті поточних та інших рахунків платникам податків - лише юридичним та самозайнятим особам (тобто, фізичним особам-підприємцям).
Зазначені положення кореспондуються з пунктом 1.13 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, в якому передбачено обов'язок банку у встановленому законодавством України порядку надіслати повідомлення до відповідного контролюючого органу про відкриття або закриття, поточного/вкладного (депозитного) рахунку такого клієнта: юридичної особи - резидента; відокремленого підрозділу; іноземного представництва, яке відповідно до законодавства України зобов'язане сплачувати податки і збори; інвестора (оператора) за угодами про розподіл продукції відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції"; фізичної особи - підприємця та фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
У додатках до акту перевірки та розрахунку штрафних санкцій контролюючим органом наведено інформацію щодо кожного рахунку, по якому позивачем вчинено порушення пунктів 69.2, 69.4 статті 69.4 Податкового кодексу України. Зазначена інформація викладена у вигляді таблиці із зазначенням дати операції, дати отримання повідомлення контролюючим органом, типу операції, номера рахунку платника та валюти рахунку.
Постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280 затверджено План рахунків бухгалтерського обліку банків України, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх банківських операцій з метою забезпечення потреб складання фінансової звітності.
Зазначеним Планом банківські рахунки систематизуються за характеристикою та призначенням рахунків для відображення інформації за типовими операціями. Тобто, кожній групі рахунка присвоюється відповідний код, за яким можна охарактеризувати призначення рахунку та суб'єкта, що відкриває таких рахунок.
Так, у розрахунку штрафних санкцій контролюючим органом наводяться банківській рахунки з наступними кодами:
2620, який має назву - «Кошти на вимогу фізичних осіб».
2625 - «Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток»,
2630 - «Короткострокові вклади (депозити) фізичних осіб».
2600 - «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання»,
2651 - «Короткострокові вклади (депозити) небанківських фінансових установ»,
2610 - «Короткострокові вклади (депозити) суб'єктів господарювання»,
2605 - «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання для здійснення операцій з використанням платіжних карток»,
2642 - «Кошти виборчого фонду місцевої організації партії, кандидати в депутати від якої зареєстровані в багатомандатних виборчих округах»,
2650 - «Кошти на вимогу небанківських фінансових установ»,
2604 - «Цільові кошти на вимогу суб'єктів господарювання»,
2605 - «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання для здійснення операцій з використанням платіжних карток»
2615 - «Довгострокові вклади (депозити) суб'єктів господарювання»
2602 - «Кошти в розрахунках суб'єктів господарювання».
Тобто, у відповідності до Плану рахунків, до рахунків фізичних осіб належать рахунки з кодом 2620, 2625, 2630, а отже при відкритті/закритті таких рахунків банк не має обов'язку повідомляти про такі дії контролюючий органом.
Водночас, інші рахунки відкриті на вимогу суб'єктів господарювання, а тому банк зобов'язаний повідомляти контролюючий орган про здійснення операцій відкриття/закриття за цими рахунками.
Суд відхиляє посилання відповідача, що у разі особа, яка є фізичною особою-підприємцем, відкриває банківський рахунок як фізична особа, то банк все одно повинен повідомляти про це контролюючий орган, оскільки податкове законодавство чітко розмежовує, що рахунки, відкриті для фізичних осіб, та рахунки, відкриті для фізичних осіб-підприємців мають різний режим використання. За такими рахунками фізичні особи не мають права здійснювати господарській операції, а тому у банку відсутній обов'язок повідомляти про відкриття такого рахунку контролюючий орган.
Разом з тим, судом встановлено, що на позивача накладено фінансові санкції не тільки за неповідомлення контролюючий орган про відкриття/закриття рахунків фізичних осіб, оскільки в переліку рахунків присутні рахунки з кодами, режим використання яких належить до суб'єктів господарювання.
При цьому, жодних обґрунтувань протиправності податкового повідомлення-рішення в частині застосування санкції щодо рахунків, які належать суб'єктам господарювання, в адміністративному позові не зазначено.
Враховуючи викладене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині накладення штрафних санкцій за неповідомлення банком про відкриття фізичними особами 82 рахунків у розмірі 27 880,00 гривень прийнято контролюючим органом формально, нерозсудливо, без повного дослідження усіх господарсько-фінансових документів під час перевірки та необхідності досягнення збалансованості між негативними наслідками для платника податків та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (контроль над адмініструванням податків і зборів з метою забезпечення надходжень до бюджету). В іншій частині податкове повідомлення-рішення є правомірним, а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 83д, код ЄДРПОУ 33695095) до Офісу великих платників податків ДФС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г, код ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 22.01.2019 № 0000094303 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 27880 (двадцять сім тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 00 копійок.
3. В решті позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС на користь Публічного акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" судовий збір у розмірі 520 (п'ятсот двадцять) гривень 00 копійок.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.П. Огурцов