04 березня 2021 року Чернігів Справа № 620/6246/20
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання незаконними та протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Чернігівського прикордонного загону Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати незаконними та протиправними дії відповідача щодо прийняття та застосування до позивача наказу від 14.11.2016 №261-ос прийнятого на підставі рішення атестаційної комісії про звільнення, яким припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби позивача, та наказу від 14.12.2016 №287-ос, яким виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення позивача;
- зобов'язати відповідача, з обов'язковим виконанням ст.299 «Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України», затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009 (в редакції на час спірних правовідносин), поновити позивача на військовій службі з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Позов обґрунтовано тим, що в листопаді позивач отримав постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2020 де колегія суддів виявила, дослідила та встановила, що засідання атестаційної комісії щодо звільнення позивача з військової служби у 2016 році не проводилась, тому рішення про звільнення позивача не приймалось та протоколу засідання також не існує (абз. 2 а.с.2). Позивач вказує, що до листопада 2020 року не було відомо де судом була надана правова оцінка діям відповідача з приводу засідання атестаційної комісії щодо звільнення позивача з військової служби (абз.4 а.с.2).
На думку позивача, з системного аналізу норми п.36 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, вбачається, що для письмового попередження про дострокове припинення (розірвання) контракту з ініціативи командування має бути відповідна правова підстава. Враховуючи те, що правовою підставою для попередження було рішення атестаційної комісії про звільнення, яке не приймалось і про це стало відомо тільки в листопаді 2020 року, на думку позивача, його було попереджено про дострокове припинення (розірвання) контракту з ініціативи командування про звільнення з військової служби у запас та виключення зі списків особового складу (абз.1, 2.,3 а.с.3).
Враховуючи наведене, позивач вважає, що відповідач без прийняття рішення про звільнення позивача порушив законодавство, попередив про звільнення та звільнив його без рішення про звільнення. Такі дії відповідача щодо застосування до позивача попередження про звільнення з військової служби у запас та виключення зі списків особового складу без прийнятого рішення про його попередження та звільнення є протиправними і незаконними. Також вказує, що прийняті накази від 14.11.2016 №261-ос та від 14.12.2016 №287-ос прийняті внаслідок грубого порушення законодавства та підлягають скасуванню, а позивач поновленню на військовій службі.
Ухвалою суду від 04.01.2021 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Через канцелярію суду відповідачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки обставини, на підставі яких позивач звернувся до суду з даним позовом (не проведення у 2016 році засідання атестаційною комісією щодо його звільнення, відсутність документів, прийнятих за результатами її проведення, тощо), ОСОБА_1 були відомі ще в серпні 2017 року, а не у листопаді 2020 року, як зазначено позивачем у позові.
Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд зважає на наступне.
Досліджуючи підстави подання даного позову, суд зазначає, що попередньо, в 2017 році, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівського прикордонного загону військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати дії відповідача щодо звільнення ОСОБА_1 на підставі наказу від 14.11.2016 № 261-ос з військової служби згідно з п."и" (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) ч.6 (із застосуванням ч.8) ст.26 в запас та дії відповідача щодо виключення зі списків особового складу загону та зняття з усіх видів забезпечення на підставі наказу від 14.12.2016 № 287-ос протиправними;
- скасувати наказ від 14.11.2016 № 261-ос про звільнення з військової служби згідно з п."и" (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) ч.6 (із застосуванням ч.8) ст.26 в запас;
- скасувати наказ від 14.12.2016 № 287-ос про виключення зі списків особового складу загону та зняття з всіх видів забезпечення;
- зобов'язати відповідача поновити ОСОБА_1 на посаді старшого техніка пожежної безпеки відділу персоналу Чернігівського прикордонного загону військової частини НОМЕР_1 ;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 7 500 грн за надання йому юридичних послуг та моральну шкоду за незаконне звільнення у розмірі 200 000 грн;
- визнати час вимушеного прогулу не з його вини з 14.12.2016 по час поновлення;
- стягнути з відповідача грошове забезпечення на його користь за час вимушеного прогулу по час поновлення на військовій службі (згідно заяви про уточнення позовних вимог).
Постановою суду від 08.08.2017 у справі №825/134/17 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Чернігівського прикордонного загону військової частини НОМЕР_1 відмовлено повністю (постанова суду від 08.08.2017 набрала законної сили).
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.08.2017 у справі №825/134/17 - без змін. Постановою Верховного Суду України від 23.01.2020, у справі №825/134/17, касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.08.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 - без змін.
Зазначеною постановою суду від 08.08.2017 у справі №825/134/17 встановлено, що на підставі рапорту заступника начальника відділу персоналу підполковника ОСОБА_2 від 28.09.2016, на засіданні атестаційної комісії, оформленого протоколом №80, було розглянуто питання щодо звільнення позивача з військової служби, згідно якого комісія вирішила клопотати перед начальником загону про попередження щодо звільнення з військової служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
На розгляді у Чернігівському окружному адміністративному суді також перебувала справа №620/5971/20 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського прикордонного загону щодо визнання незаконними та протиправними дії відповідача щодо попередження його про звільнення з військової служби.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 у справі №620/5971/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Чернігівського прикордонного загону залишено без розгляду.
У відповідності до вищезазначеної ухвали, з наявних у матеріалах справи доказів та змісту позовної заяви, судом встановлено, що підставою для звернення позивача до суду з даним позовом слугувало те, що у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2020 (справа №620/1804/20) колегією суддів зазначено, що «засідання атестаційної комісії щодо звільнення позивача з військової служби у 2016 році не проводилось, тому рішення про його звільнення не приймалось та протоколу засідання також не існує».
Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, судом у справі №620/5971/20 було встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово підіймалося питання про проведення Чернігівським прикордонним загоном атестаційної комісії щодо його звільнення з військової служби. При цьому, як вбачається зі змісту ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 (справа №620/1804/20), залишеної без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2020, звертаючись до суду з позовом у вказаній справі, ОСОБА_1 зазначав, що після отримання 23.04.2020 листа від начальника Чернігівського прикордонного загону він дізнався, що у 2016 році атестаційна комісія щодо його звільнення не проводилась та не існує документів, прийнятих за результатами її проведення.
Вказані обставини були підставою для звернення до суду з позовом як у справі №620/1804/20 так і у справі №620/5971/20, незважаючи на те, що вони мають різний предмет спору.
Так, у вказаній ухвалі Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 (справа №620/1804/20) встановлено, що «як слідує з постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.08.2017 у справі №825/134/17 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського прикордонного загону військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, коштів за надання юридичних послуг та моральної шкоди, судом надавалася оцінка протоколу засідання атестаційної комісії №80 від 28.09.2016, в якому викладене рішення стосовно клопотання перед начальником загону про попередження щодо звільнення з військової служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем. Вказаний доказ досліджувався судом в судовому засіданні, за участю позивача. Отже, про порушення своїх прав та інтересів позивачу було відомо в серпні 2017 року».
В свою чергу, згідно ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 у справі №620/5970/20, встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівського прикордонного загону про визнання незаконними та протиправними дій відповідача щодо прийняття та застосування наказу №261-ос від 14.11.2016, яким припинено (розірвано) контракт та звільнено ОСОБА_1 з військової служби.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 у справі №620/5970/20 у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання незаконними та протиправними дій було відмовлено.
Зазначена ухвала скасована постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021, а справу направлено для продовження розгляду. В мотивувальній частині постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 у справі №620/5970/20 встановлено, що для звернення з даним адміністративним позовом стала та обставина, що у період з 17.11.2020 по 25.11.2020 позивач після отримання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду дізнався, що рішення про звільнення атестаційною комісією, що стало підставою для прийняття наказу №261-ос від 14.11.2016, яким припинено (розірвано) контракт та звільнено позивача з військової служби, не приймалося. Вважаючи, що засідання атестаційної комісії щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби у 2016 році не проводилося, рішення про його звільнення не приймалося та протоколу засідання не існує, тому, на думку позивача, дії відповідача щодо прийняття оскаржуваного наказу є протиправними та незаконними.
Таким чином, колегія суддів встановила, що правові підстави для подання адміністративного позову у справі №825/134/17 та у справі №620/5970/20 є різними, що не було враховано судом попередньої інстанції, а тому висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження з підстав визначених п.2 ч.1 ст.170 КАС України є передчасним.
В свою чергу, досліджуючи підстави подання даної позовної заяви (справа №620/6246/20) правові підстави для подання адміністративного позову у справі №620/5970/20 є тотожними тим, які заявлені позивачем у справі №620/6246/20, тобто у даній справі.
А отже, в Чернігівському окружному адміністративному суді наявний один і той же спір між сторонами щодо правомірності наказу №261-ос від 14.11.2016.
Недопустимість повторного звернення із вимогами, щодо яких є таке, шо набрало законної сили судове рішення, обумовлено загальним принципом, визначеним у пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України в якості основної засади судочинства - обов'язковість судового рішення.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №9901/433/18.
В пункті 40 справи «Пономарьов проти України» (№3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що «право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення».
Європейський суд з прав людини у п. 42 рішення по справі «Желтяков проти України» (заява № 4994/04) від 11.06.2011 повторив, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], № 28342/95, п. 61. ECHR1999-VII).
За приписами ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Враховуючи положення даної статті, суд приходить до висновку про залишення позову в частині вимог про визнання незаконними та протиправними дій відповідача щодо прийняття та застосування до позивача наказу від 14.11.2016 №261-ос прийнятого на підставі рішення атестаційної комісії про звільнення, яким припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби позивача без розгляду.
Керуючись п.5 ч.1 ст.240, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання незаконними та протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії в частині вимог про визнання незаконними та протиправними дій відповідача щодо прийняття та застосування до позивача наказу від 14.11.2016 №261-ос прийнятого на підставі рішення атестаційної комісії про звільнення, яким припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня її вручення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Л.О. Житняк