03 березня 2021 року Чернігів Справа № 620/6879/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю. О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області
про скасування податкової вимоги
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (надалі також - відповідач, ГУ ДПС у Чернігівській області), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить: скасувати Податкову вимогу від 09.11.2020 № Ф-760-10; визнати неправомірними дії ГУ ДПС у Чернігівській області щодо передчасного направлення на виконання до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції неузгодженої податкової вимоги від 09.11.2020 № Ф-760-10 та зобов'язати ГУ ДПС у Чернігівській області відкликати з виконання оскаржувану Податкову вимогу від 09.11.2020 № Ф-760-10.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що підставою нарахування боргу з єдиного внеску слугували рішення ГУ ДПС у Чернігівській області № 00008171305 від 13.06.2019 про застосування штрафних санкцій за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 19157,00 грн та податкова вимога № Ф-00008161305 від 13.06.2019 про сплату боргу з єдиного внеску на суму 95785 грн 44 коп. Вказані рішення ГУ ДПС у Чернігівській області оскаржуються в судовому порядку і є предметом розгляду в адміністративній справі № 620/2654/19, яка знаходиться у Верховному Суді. Підставою визначення ГУ ДПС у Чернігівській області податкового боргу з єдиною внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 110079,56 грн згідно Податкової вимоги від 09.11.2020 № 760-10 були висновки документальної планової перевірки (акт № 414/13/ НОМЕР_1 від 20.05.2019) в яких відображена саме технічна і логічна неузгодженість податкового законодавства щодо трактування і застосування поняття «основних засобів подвійного призначення», і як наслідок незаконний висновок контролюючого органу про неправомірне віднесення позивачем до складу витрат за 2018 рік витрати на поточний ремонт орендованого вантажного автомобіля, як придбання та утримання основного засобу подвійного призначення, то відповідно, відсутня база для проведення донарахування зазначених податкових платежів на підставі вимоги ГУ ДФС у Чернігівській області від 13.06.2019 № Ф-00008161305 та рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 13.06.2019 № 0008171305.
Рішення про результати розгляду скарги позивача, поданої в адміністративному порядку, ним отримано 15.12.2020, з даним позовом ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду 28.12.2020. Таким чином, ГУ ДПС у Чернігівській області протиправно, в порушення вимог частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» направлено оскаржувану ФОП ОСОБА_1 . Податкову вимогу до виконавчої служби. В результаті чого, законні права та інтереси позивача порушено, всі його банківські рахунки заблоковано, внесено відомості до Єдиного реєстру боржників на підставі відкритого виконавчого провадження № 63827889.
Відповідач у відзиві просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 (набрала законної сили), апеляційні скарги ФОП ОСОБА_1 та Головного управління ДПС у Чернігівській області - задоволено частково. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 - скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано прийняте Головним управлінням ДФС у Чернігівській області ППР від 13.06.2019 № 00008201305. Визнано протиправним та скасовано прийняте Головним управлінням ДФС у Чернігівській області ППР від 13.06.2019 № 00008181305 в частині збільшення суми податкового зобов'язання на 592,50 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 148,13 грн. Визнано протиправним та скасовано прийняте Головним управлінням ДФС у Чернігівській області ППР від 13.06.2019 № 00008191305 в частині застосування штрафних санкцій на суму 296,25 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Отже, у зв'язку з наявністю у позивача податкового боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 110 079,56 грн на підставі даних автоматизованої системи обліку, відповідно до вищезазначених вимог Головним управлінням ДПС у Чернігівській області в автоматичному режимі сформовано і направлено платнику податків Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2020 № Ф-760-10.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.01.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
11.01.2021 від позивача до суду надійшла заява про відвід судді.
Ухвалою суду від 11.01.2021 заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відвід судді Скалозуба Ю.О. у справі за його позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про скасування податкової вимоги передано для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для розгляду заяви і вирішення питання про відвід.
Ухвалою суду під головуванням судді Соломко І.І. від 14.01.2021 у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 про відвід судді Скалозуба Ю.О. у справі № 620/6879/20 відмовлено.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
09.11.2020 ГУ ДПС у Чернігівській області сформовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-760-10, із змісту якої вбачається, що позивач станом на 31.10.2020 має заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафу, яка становить 110079,56 грн, з яких сума недоїмки - 90922,47 грн; штрафу - 19157,09 грн (а.с. 7).
20.11.2020 позивачем до Державної податкової служби України була направлена скарга (а.с. 8-9), в якій він просив скасувати Податкову вимогу ГУ ДПС у Чернігівській області від 09.11.2020 № 760-10, що підтверджується квитанцією АТ «Укрпошта» (а.с. 10).
11.12.2020 ДПС України прийнято Рішення про результати розгляду скарги № 3497/6/99-00-06-03-01-06, згідно якого Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.11.2020 № Ф-760-10 залишено без змін, а скаргу від 20.11.2020 - без задоволення (а.с. 11-12).
08.12.2020 на підставі оскаржуваної Вимоги про сплату боргу старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) відкрито виконавче провадження № 63827889 про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 110079,56. Стягувач - ГУ ДПС у Чернігівській області (а.с. 13).
Відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020, прийнятої у справі № 620/2654/19, у вересні 2019 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування, зокрема: рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 13.06.2019 № 00008171305 про застосування штрафних санкцій за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 19157,00 грн; вимоги ГУ ДФС у Чернігівській області від 13.06.2019 № Ф-00008161305 про сплату боргу з єдиного внеску у розмірі 95785,44 грн.
За результатами розгляду вказаної справи суд, зокрема, постановив рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково: визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДФС у Чернігівській області податкове повідомлення-рішення від 13 червня 2019 року № 00008201305; визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДФС у Чернігівській області податкове повідомлення-рішення від 13 червня 2019 року № 00008181305 в частині збільшення суми податкового зобов'язання на 592 гривні 50 копійок та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 148 гривень 13 копійок; визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДФС у Чернігівській області податкове повідомлення-рішення від 13 червня 2019 року № 00008191305 в частині застосування штрафних санкцій на суму 296 гривень 25 копійок. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2020 відкрито касаційне провадження за скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2020 року у справі № 620/2654/19 (а.с. 14).
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
В частині другій статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (надалі також - Закон № 2464-VI).
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини першої статті 1 Закон № 2464-VI).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
У пункті 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI визначено, що недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 25 Закону № 2464-VI суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина третя).
Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України).
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (частина четверта).
Податковий орган застосовує до платника єдиного внеску, зокрема, штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (пункт 2 частини одинадцятої).
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку (частина четверта).
Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки (частина чотирнадцята).
Судом встановлено, що ГУ ДПС у Чернігівській області на ім'я ФОП ОСОБА_1 були сформовані Податкове повідомлення-рішення від 13.06.2019 № 00008171305 про застосування штрафних санкцій за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 19157,00 грн та Вимога ГУ ДФС у Чернігівській області від 13.06.2019 № Ф-00008161305 про сплату боргу з єдиного внеску у розмірі 95785,44 грн.
Не погодившись із вказаним вище Рішенням та Вимогою ФОП ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС у Чернігівській області про визнання їх протиправними та скасування, за результатами розгляду якого судом було прийнято рішення, яке, в свою чергу, було оскаржено у Шостому апеляційному адміністративному суді.
За результатами розгляду адміністративної справи № 620/2654/19 Шостим апеляційним адміністративним судом було прийнято постанову від 05.02.2020, згідно якої прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано прийняте Головним управлінням ДФС у Чернігівській області податкове повідомлення-рішення від 13 червня 2019 року № 00008201305; визнано протиправним та скасовано прийняте Головним управлінням ДФС у Чернігівській області податкове повідомлення-рішення від 13 червня 2019 року № 00008181305 в частині збільшення суми податкового зобов'язання на 592 гривні 50 копійок та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 148 гривень 13 копійок; визнано протиправним та скасовано прийняте Головним управлінням ДФС у Чернігівській області податкове повідомлення-рішення від 13 червня 2019 року № 00008191305 в частині застосування штрафних санкцій на суму 296 гривень 25 копійок. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Отже, Податкове повідомлення-рішення від 13.06.2019 № 00008171305 про застосування штрафних санкцій за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 19157,00 грн та Вимога ГУ ДФС у Чернігівській області від 13.06.2019 № Ф-00008161305 про сплату боргу з єдиного внеску у розмірі 95785,44 грн в судовому порядку скасовані не були, хоча були предметом оскарження.
Як зазначає позивач, при цьому, не заперечує відповідач, вказані Податкове повідомлення-рішення та Вимога про сплату боргу стали підставою для прийняття відповідачем оскаржуваної Вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Відповідно до частини першої статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Таким чином, сума недоїмки та штрафу, які визначені у Податковому повідомленні-рішенні від 13.06.2019 № 00008171305 та Вимога про сплату боргу з єдиного внеску від 13.06.2019 № Ф-00008161305 підлягає сплаті з моменту набрання постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 у справі № 620/2654/19 законної сили, а саме з 05.02.2020.
Суд звертає увагу, що він розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (частина друга статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України). Тому, зауважує, що предметом розгляду даної справи є оцінка правомірності винесення відповідачем Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2020 № Ф-760-10, не Податкового повідомлення-рішення від 13.06.2019 № 00008171305 та Вимоги про сплату боргу від 13.06.2019 № Ф-00008161305.
Таким чином, суд дійшов висновку, що правові підстави для визнання протиправною та скасування Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2020 № Ф-760-10 відсутні.
З приводу позовної вимоги про визнання неправомірними дій ГУ ДПС у Чернігівській області щодо передчасного направлення на виконання до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції неузгодженої Податкової вимоги від 09.11.2020 № Ф-760-10 та зобов'язання ГУ ДПС у Чернігівській області відкликати з виконання оскаржувану Податкову вимогу від 09.11.2020 № Ф-760-10, суд зазначає таке.
Відповідно статті 25 Закону № 2464-VI вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов'язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.
Податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу може прийняти рішення про подовження строку розгляду скарги платника єдиного внеску понад встановлений строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника єдиного внеску до закінчення 20-денного строку. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платнику єдиного внеску не надсилається протягом 20-денного строку або протягом строку, подовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску з дня, наступного за останнім днем закінчення строків.
У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі (частина четверта).
Вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом (частина п'ята).
Як зазначалося вище про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.
Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень податкового органу щодо нарахування пені та застосування штрафів (частина чотирнадцята).
Рішення податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.
У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти календарних днів, а також не повідомив у цей строк податковий орган про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.
Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки (частини п'ятнадцятої).
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (частина шістнадцята).
Судом встановлено, що оскаржувана Вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-760-10 ГУ ДПС у Чернігівській області сформована 09.11.2020.
20.11.2020 позивачем до Державної податкової служби України була направлена скарга (а.с. 8-9), в якій він просив скасувати Податкову вимогу ГУ ДПС у Чернігівській області від 09.11.2020 № 760-10, що підтверджується квитанцією АТ «Укрпошта» (а.с. 10).
Однак, доказів виконання вимоги абзацу восьмого частини четвертої та абзацу другого частини чотирнадцятої статті 25 Закону № 2464-VI щодо одночасного обов'язкового письмового повідомлення податкового органу, який прийняв вимогу про сплату недоїмки, про її оскарження в адміністративному порядку позивачем до суду не надано.
Таким чином, аналізуючи зазначені вище правові норми та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку, про наявність підстав для подання ГУ ДПС у Чернігівській області до виконавчої служби Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2020 № Ф-760-10.
Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 слід відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-243, 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області, вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966.
Дата складення повного рішення суду - 03.03.2021.
Суддя Ю. О. Скалозуб