про залишення позовної заяви без руху
03 березня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/857/21-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до держави Україна в особі Верховної Ради України, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецької області про стягнення матеріальної шкоди.
ОСОБА_1 звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до держави Україна в особі Верховної Ради України, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецької області, в якому просить: стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 371914,20 грн.
Відповідно ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 171 КАС України).
Перевіривши наявність передумов та існування правових підстав для відкриття провадження в адміністративній справі, визначених ст. 171 КАС України, суд зазначає наступне.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.
Положеннями ч. 1 ст. 46 КАС України встановлено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом (ч. 2, 4 ст. 46 КАС України).
Згідно визначень наведених в п. 7, 8 та 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Пунктом 4 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
В порушення наведеної норми, позивач в позовної заяви не зазначив зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Окрім того, суд звертає увагу, що позивачем в позовній заяві не зазначено відповідачем Чернівецький апеляційний суд, який нараховує та виплачує позивачу суддівську винагороду.
За приписами ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Пунктами 4 та 5 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Завданням адміністративного судочинства згідно з ч. 1 ст. 2 КАС є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 1 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
На підставі ч. 2 та 6 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді, рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частиною 1 ст. 22 КАС України встановлено, що місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
У відповідності до ч. 4 ст. 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів визначені у ст. 266 КАС України.
Так, правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ, зокрема законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України (пункт 1 частини 1); щодо законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (пункт 2 частини 1); законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (пункт 3 частини 1).
Згідно із ч. 2 ст. 266 КАС України адміністративні справи, зазначені у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п'яти суддів.
Наведене дає підстави для висновку, що адміністративні справи щодо законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України розглядаються Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду.
В позовній заяві позивач вказує, що в результаті прийняття Верховною Радою України неконституційного Закону від 13.04.2020 р. № 553-ІХ в частині правових норм, які визнані неконституційними, її було протиправно позбавлено права на отримання суддівської винагороди в розмірі передбаченому ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Вважає, що в результаті незаконних дій Верховної Ради України як органу державної влади, які полягають у прийнятті неконституційного закону, вона має право на відшкодування заподіяної майнової шкоди.
Суд зауважує, що посилаючись на незаконні дії Верховної Ради України, позивач в позовній заяві не обґрунтував підсудність даного спору Чернівецькому окружному адміністративному суду.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачу строк для їх усунення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 171, 241 та 248 КАС України, суд,-
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.
3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.
Суддя В.К. Левицький