03 березня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/2908/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради, про визнання протиправною та скасування постанови,-
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову № 10/19/1024-63/2165/19 від 22.11.2019 року, винесену головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області Буковець Ж.О., відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності";
- скасувати припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.11.2019 року винесений у відношенні позивача;
- стягнути на користь позивача сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що посадовими особами відповідача здійснено позапланову перевірку останнього з численними порушеннями вимог Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю.
Позивач вважає, що спірний припис та постанову слід визнати протиправними та скасувати, з огляду на те, що останній був відсутній під час проведення позапланового заходу контролю, припис про усунення порушення не отримував, та не був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, як того вимагає чинне законодавство.
На думку позивача, посадовими особами відповідача в рамках спірних правовідносин не вчинено перелік дій з дотриманням порядку здійснення державного архітектурно- будівельного контролю в межах наданих повноважень, та з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Заперечуючи проти позову зазначив, що посадовими особами відповідача на підставі листа Відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради, керуючись вимогами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку здійснення заходів державного архітектурно - будівельного контролю, проведено позапланову перевірку дотримання містобудівного законодавства на об'єкті реконструкції кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", в період з 04.11.2019 року до 15.11.2019 року.
Вважає безпідставними доводи позивача щодо не повідомлення останнього про проведення позапланової перевірки, оскільки з метою забезпечення присутності його на об'єкті будівництва, відповідачем направлялись 30.10.2019 року та 06.11.2019 року повідомлення про здійснення такої перевірки, що підтверджується матеріалами справи. За таких обставин відповідач вважає, що позивач належним чином був повідомлений про час проведення перевірки.
Наголошував на тому, що 04.11.2019 року та 15.11.2019 року посадові особи відповідача разом з представниками Чернівецької міської ради не змогли потрапити на об'єкт реконструкції, оскільки не були допущені замовником. Відтак, дотримуючись вимог Закону відповідачем складені оскаржувані припис та постанова.
3. Третя особа подала до суду письмові пояснення, в обґрунтування яких заперечила щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Вважає, що посадові особи відповідача при здійсненні заходів державного архітектурно - будівельного контролю на об'єкті "Реконструкція кафе "Парадізо", діяли в межах забезпечення виконання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
4. Також позивачем подано до суду відповідь на відзив, а відповідачем додаткові пояснення, де останніми наведені переважно подібні аргументи, які викладені в позовній заяві та відзиві на адміністративний позов.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.
1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
2. 25.01.2021 року ухвалою суду залучено до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. 02.03.2021 року представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав наведених в адміністративному позові. В судовому засіданні подав заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.
2. Представник відповідача в судовому засіданні подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження, проти задоволення позову заперечував з підстав наведених у відзиві. Крім того, в ході розгляду справи представник відповідача неодноразово наголошував на тому, що з метою забезпечення присутності позивача на об'єкті будівництва під проведення перевірки, посадові особи Управління телефонували останньому на мобільний телефон та повідомляли про дату проведення контролюючого заходу.
3. Представник третьої особи в судове засідання не заявився, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся, про час, дату та місце проведення судового засідання.
3. Враховуючи приписи статті 194, 205 КАС України, та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами в порядку письмового провадження.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. Відділом охорони культурної спадщини направлено до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Чернівецькій області лист № 12-11-132 від 16.10.2019 року, з проханням здійснити перевірку будинку за адресою: АДРЕСА_1 , (реконструкція кафе "Парадізо") та вжити заходів згідно чинного законодавства. (а.с.28)
2. Посадовими особами відповідача листами № 1021-1.18/1992/19 від 30.10.2019 року та № 1024-1.20/22045/19, повідомлено позивача про те, що 04.11.2019 року о 11-00 та 15.11.2019 року на об'єкті будівництва, за адресою м.Чернівці, вул. І.Франка буде розпочато позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Направлення вказаних листів підтверджується матеріалами справи, зокрема квитанціями № 5800108426033; № 5800108292347. (а.с. 41,42,43,44)
3. На підставі наказу та направлення від 04.11.2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Чернівецькій області Бурковець Жанною Олексіївною, здійснено виїзд з метою проведення позапланової перевірки "Реконструкції кафе "Парадізо" за адресою: м. Чернівці, вул. Франка, 14, щодо дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і стандартів. Строк дії направлення з 04 листопада 2019 року до 15 листопада 2019 року. (а.с.29)
4. 15.11.2019 року посадовими особами відповідача складено акт про те, що ФОП ОСОБА_1 не допустив посадових осіб органу державного архітектурно - будівельного контролю на об'єкт "Реконструкція кафе "Парадізо" по вул. І.Франка, 14 в м. Чернівці, для проведення позапланової перевірки, та не надав необхідних документів для здійснення державного архітектурно - будівельного контролю. (а.с.30)
5. Також, посадовими особами відповідача 15.11.2019 року складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у відношенні позивача, яким окрім іншого вимагалось надати документи необхідні для перевірки. (а.с.31, 32-33)
6. 22.11.2019 року Управлінням Державної архітектурно - будівельної інспекції у Чернівецькій області винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 10/19/1024-63/2165/19, якою ФОП ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності", накладено штраф у сумі 60210,00 грн. (а.с.34)
7. Листом Управлінням Державної архітектурно - будівельної інспекції у Чернівецькій області № 1024-1.18/2169/19 від 22.11.2019 року, згідно квитанції № 5800108521112, зазначену вище постанову надіслано позивачеві. (а.с. 43,44)
ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1.Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.
Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
2. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI) і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
3. При зверненні до суду, аргументи позивача фактично зводились до того, що спірна постанова та припис підлягають скасуванню, з огляду на те, що позивач був відсутній під час проведення позапланового заходу контролю, оскільки не був належним чином повідомлений про проведення перевірки та про дату, час і місце розгляду справи за результатами такої перевірки.
4. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
За змістом статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
Постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду.
5. На виконання положень статті 41 Закону №3038-VI постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Пунктом 2 цього ж Порядку встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва (підпункти 1, 3 вказаного пункту).
У розумінні пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Цим же пунктом встановлено, що підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
При цьому, згідно з пунктом 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом (пункт 11 Порядку №553).
В свою чергу, за правилами пунктів 13, 14 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, окрім іншого: перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.
В той же час, відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон №208/94-ВР, у відповідності з положеннями пункту 2 частини 6 статті 2 якого, суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
6. Проаналізувавши названі вище норми законодавства, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідальність, визначена пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону №208/94-ВР настає у разі недопущення суб'єктом містобудування посадових осіб архітектурно-будівельної інспекції на об'єкт будівництва для здійснення ними заходів контролю, в тому числі шляхом проведення перевірки, за умови наявності в останніх законних підстав здійснювати ці заходи та дотримання ними процедури їх здійснення.
З вищенаведеного також слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, здійснюють, зокрема, позапланові перевірки суб'єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності, та під час здійснення такого контролю мають право, крім іншого, на безперешкодний доступ на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
Вказаному праву контролюючого органу кореспондує обов'язок суб'єкта містобудування допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, який, крім того, може бути присутнім під час здійснення перевірки, або має право забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У такому випадку допуск до проведення перевірки є обов'язком такого суб'єкта містобудування.
В той же час, як приписи Закону №3038-VI, так і положення Порядку №533, не визначають обов'язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо попередити суб'єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу. Від суб'єкта владних повноважень відповідно до вимог законодавства, чинного на час проведення позапланової перевірки, вимагалось лише пред'явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки. Вказане також узгоджується і з обставинами, визначеними пунктом 7 Порядку №533, що слугують підставами для проведення позапланової перевірки, як відповідного способу виявлення або підтвердження факту порушення суб'єктом містобудування норм чинного законодавства.
Аналогічний за своїм змістом правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №813/578/17, та справа №822/836/16 від 09.12.2019 року, що в силу вимог частини 5 статті 242 КАС суд враховує до спірних правовідносин.
Окрім наведених вище висновків суду, матеріали справи свідчать про те, що відповідач все ж таки повідомляв рекомендованими листами позивача за належною адресою про проведення відповідного заходу.
7. Разом з тим, законодавство, що врегульовує спірні правовідносини, не встановлює чітких критеріїв та умов, за наявності яких можна констатувати факт не допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до перевірки.
На переконання суду, недопущення посадових осіб уповноваженого органу до проведення перевірки може виражатись, як у вчиненні будь-яких активних дій з боку суб'єкта містобудівної діяльності або його представників, які фактично перешкоджають здійсненню такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю, так і у пасивній поведінці цього ж суб'єкта, який будучи завчасно обізнаним про день, час і місце її проведення, свідомо, за відсутності на те поважних причин, не створив належних умов для цього, в тому числі, не забезпечив доступ до об'єкта перевірки.
В даному конкретному випадку, судом, на підставі наявних у справі доказів, досліджених під час судового розгляду встановлено, що позивачеві завчасно надіслане відповідачем на його адресу повідомлення про проведення перевірки від 30.10.2019 року та від 06.11.2019 року у якому містилась інформація про дату та час початку здійснення такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю, а також про об'єкт, який підлягав перевірці. Крім того, як наголосив в ході судового розгляду справи представник відповідача, з метою забезпечення явки суб'єкта містобудівної діяльності на об'єкт перевірки, посадовими особами відповідача, повідомлялось позивача за допомогою мобільного телефону про час, місце та дату проведення перевірки
А також, в судовому засіданні судом оглянуті оригінали конвертів та їх вкладення, зокрема: лист - повідомлення від 30.10.2019 року та повторне повідомлення від 06.11.2019 року із зазначенням дати і часу проведення позапланової перевірки (15.11.2019 року), які направлялись позивачеві через відділення Укрпошти, що також підтверджується відповідними квитанціями.
Вказане свідчить про те, що відповідачем вжито всіх заходів щодо забезпечення участі позивача чи представника позивача під час проведення позапланової перевірки.
Однак, позивач не створив належних умов для її проведення у присутності суб'єкта містобудування або його представника, як це передбачено пунктом 9 Порядку №533, а також не забезпечив доступ до об'єкта, стосовно якого здійснювався державний архітектурно-будівельний контроль, тобто не виконав встановлені пунктом 14 цього ж Порядку обов'язки допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, подавати документи, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
7. Суд також відхиляє доводи позивача про те, що він, не отримував повідомлення про проведення відповідачем позапланової перевірки, та про відсутність доказів про надсилання таких повідомлень, з огляду на те, що згідно пункту 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 № 244 (далі - Порядок № 244), оскільки належним підтвердженням факту надіслання документів рекомендованим листом з повідомленням є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.
Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.
8. Проаналізувавши наведене вище в контексті встановлених обставин, враховуючи відсутність порушень з боку Управління при проведенні державного архітектурно-будівельного контролю та недопущення позивачем посадових осіб відповідача до його проведення, суд дійшов висновку, що до позивача правомірно застосовано штрафні санкції за встановлене порушення.
9. Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
10. В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Крім цього, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, заява N 4909/04, рішення від 10 лютого 2010 року, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
2. Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат в частині стягнення з суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області, третьої особи, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради - відмовити повністю.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області (вул. Целана, 11, м.Чернівці, 58001, код ЄДРПОУ: 37471912).
Суддя О.В. Боднарюк