02 березня 2021 року справа № 580/3878/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та стягнення залишку невиплаченої індексації грошового забезпечення,-
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
- визнати протиправними дії щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , а саме за період з 01.12.2015 по 02.01.2020 року включно;
- стягнути залишок невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 02.01.2020 включно у сумі 158 348 гривень 04 копійок.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 у справі №580/79/20 його адміністративний позов був задоволений частково та зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 у сумі 5313,79 грн. На виконання рішення суду відповідач 30.03.2020 виплатив вказану суму.
Позивач вважає, що заборгованість відповідача з виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 у сумі 86 054,91 грн залишається непогашеною з тієї підстави, що сума індексації була розрахована враховуючи базовий місяць січень 2016 року. Проте відповідно до п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 №1078 (далі - Порядок №1078) обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів). Таким місяцем є січень 2008, оскільки саме з січня 2008 були підвищені тарифні ставки (посадові оклади) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294, і станом на січень 2016 тарифні ставки (посадові оклади) не підвищувались, що підтверджується листом Мінсоцполітики від 29.12.2017 №122/0/66-17. Висновок про нарахування індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця січня 2008 міститься у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2019 у справі №400/339/19 та листі директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України до Міністра оборони України від 31.01.2018 №1725/з. Зазначає, що позовні вимоги про стягнення індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 у сумі 5313,79 грн виходячи з базового місяця січень 2016 були заявлені ним помилково через необізнаність.
Щодо індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 02.01.2020, то нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та вступили в силу з 01.03.2018. Проте згідно п. 5 Порядку №1078 індексація грошового забезпечення у місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) не здійснюється лише у разі, коли підвищення грошового доходу у цьому місяці перевищує суму індексації. У іншому випадку виплачується індексація як різниця між сумою нарахованої індексації і розміром підвищення доходу.
Враховуючи, що базовим місяцем для індексації грошового забезпечення є січень 2008, сума індексації за лютий 2018 складає 4258,75 грн. Грошове забезпечення позивача за лютий 2018 складає 12411,41 грн, а за березень 2018 - 13031,98 грн, сума збільшення грошового забезпечення складає 620,57 грн (12411,41 -13 031,98).
Отже відповідно до п. 5 Порядку №1078 сума індексації у березні 2018 повинна складати 3 658,73 грн. (4258,75 - 620,57).
Відповідач з березня 2018 не виплачував індексацію грошового забезпечення в належному розмірі 3 658,73 грн за місяць, а у разі перевищення порогу індексації 103 відсотка - у більшому розмірі, тому за період з 01.03.2018 по 02.01.2020 позивачу не була виплачена індексація грошового забезпечення у сумі 76 796,34 грн.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив з тих підстав, що в 2016 році відбулось збільшення грошового забезпечення військовослужбовців та внесені зміни до Порядку №1078, у зв'язку з чим Департаментом фінансів Міністерства оборони України до військових частин були доведені роз'яснення від 04.01.2016 №248/3/9/1/2 про ненарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців до окремого роз'яснення. Отже вина відповідача у ненарахуванні індексації грошового забезпечення відсутня.
Посилається на правову позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011, згідно з якою передбачені законом соціально-економічні права не є абсолютними і можуть бути змінені державою, зокрема через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зокрема такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці.
З огляду на вказане зазначає, що єдиним органом в Збройних Силах України, який здійснює формування та реалізацію державної політики з питань фінансового забезпечення Збройних Сил України, є Департамент фінансів Міністерства оборони України. Зважаючи, що індексація грошового забезпечення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетного рівня, механізму нарахування та виплати індексації за попередні періоди не існує, встановлення базового місяця та відповідних сум при обрахуванні індексації за період 2016-2018 роки відноситься до дискреційних повноважень Департаменту фінансів Міністерства оборони України, тому суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади. З вказаних підстав просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши доводи сторін, викладені процесуальних заявах, подані письмові докази, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних силах України, а саме військові частині НОМЕР_1 та звільнений з військової служби у відставку за станом здоров'я наказом командувача Повітряних сил ЗСУ від 09.12.2019 № 649 та командира в/ч НОМЕР_1 від 02.01.2020 №1 про виключення зі списків особового складу частини.
При звільненні позивача з військової служби у запас йому за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 не була виплачена індексація грошового забезпечення за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , а саме за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року.
Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про виплату індексації грошового забезпечення за вказаний період.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 у справі №580/79/20 зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 у сумі 5313,79 грн.
Згідно з довідкою-розрахунком від 03.02.2021 №350/205/128/62 грошове забезпечення позивача у грудні 2015 року складало 4991,51 грн, а у січні 2016 - 10380,73 грн і збільшилось на 5389,22 грн. Базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення став січень 2016 року.
Згідно з розрахунком суми індексації за 2016-2018 роки при нарахуванні індексації грошового забезпечення у сумі 5313,79 грн відповідач використовував базовий місяць січень 2016 року.
Згідно з довідкою-розрахунком від 03.02.2021 №350/205/128/62 за період з 01.03.2018 по грудень 2019 позивачу виплачена індексація грошового забезпечення у сумі 2001,23 грн виходячи з базового місяця березень 2018 року.
Не погоджуючись із визначенням базового місяця, а саме: січня 2016 року, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення індексації грошового забезпечення, розрахованої із застосуванням базового місяця січня 2008 року.
Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 2 Закону Українки «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25.03.1992 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Статтею 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі - Закон №2011) визначено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно частини 2 статті 9 Закону №2011 до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частини 3 статті 9 Закону №2011 грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03.07.2001 визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України. (далі - Закон №1282).
Статтею 4 Закону №1282 визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно статті 6 Закону №1282 у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003. (далі - Порядок №1078) і поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пунктом 11 Порядку №1078 визначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Згідно з п. 5 Порядку №1078 (у редакції, яка діяла станом на 01.01.2016) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
На час виникнення спірних відносин діяла постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01.01.2008 року, і якою були встановлені в тому числі схеми посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.
У подальшому посадові оклади військовослужбовців були встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, яка вступила в силу з 01.03.2018.
Отже за загальним правилом місяцями, в якому відбулось підвищення посадових окладів та у яких значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, є січень 2008 року та березень 2018 року.
Проте Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», пунктом 3 якої передбачено керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Вказаним пунктом також визначено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Судом встановлено, що згідно з довідкою-розрахунком від 03.02.2021 №350/205/128/62 грошове забезпечення позивача у грудні 2015 року складало 4991,51 грн, а у січні 2016 - 10380,73 грн і збільшилось на 5389,22 грн.
Водночас з довідки-розрахунку від 03.02.2021 №350/205/128/62 вбачається, що позивач був зарахований у списки частини 18.09.2015, отже базовим місяцем для нарахування індексації є вересень 2015 року; величина індексації грошового забезпечення позивача у листопаді та грудні 2015 року складала 0.
Суд зазначає, що Закон №1282 не встановлює механізм нарахування індексації грошових доходів населення.
Як зазначено вище, згідно статті 6 Закону №1282 порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Суд виходить з того, що визначення порядку проведення індексації відноситься до компетенції Кабінету Міністрів України, постанова №1013 від 09.12.2015 року є чинною, тому підлягає обов'язковому застосуванню.
Крім цього, індексація грошового забезпечення військовослужбовців із застосуванням базового місяця січня 2008 року фактично призведе до подвійного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, оскільки згідно постанови №1013 збільшення грошового забезпечення мало на меті саме виплату індексації грошового забезпечення.
З огляду на вказане базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців є січень 2016 року.
Отже позовні вимоги в цій частині не грунтуються на вимогах закону, тому задоволенню не підлягають.
Щодо нарахування індексації грошового забезпечення за березень 2018 року та у подальшому до дня звільнення позивача з військової служби, то відповідно до п. 5 Порядку №1078 індексація грошового забезпечення у місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) не здійснюється лише у разі, коли підвищення грошового доходу у цьому місяці перевищує суму індексації. У іншому випадку виплачується індексація як різниця між сумою нарахованої індексації і розміром підвищення доходу.
Згідно з довідкою-розрахунком від 03.02.2021 №350/205/128/62 сума індексації грошового забезпечення за лютий 2018 склала 422,88 грн, а підвищення грошового забезпечення складало 620,57 грн. (Розрахунок: грошове забезпечення позивача за лютий 2018 - 12411,41 грн, за березень 2018 - 13031,98 грн, сума збільшення грошового забезпечення складає 620,57 грн (12411,41 -13 031,98)).
Отже сума підвищення грошового забезпечення є вищою, ніж сума індексації, тому нарахування індексації за березень 2018 не здійснюється.
З огляду на вказане позовна вимога в цій частині є необгрунтованою.
Посилання позивача на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020 у справі №420/1595/20 є необгрунтованим, оскільки згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Посилання позивача на лист Мінсоцполітики від 29.12.2017 №122/0/66-17 та лист директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України до Міністра оборони України від 31.01.2018 №1725/з суд не приймає до уваги, оскільки вони мають роз'яснювальний характер.
Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Головуючий А.В. Руденко