25 лютого 2021 року справа № 823/87/16
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Паламаря П.Г.,
суддів Гаврилюка В.О., Гараня С.М.
за участю секретаря Трегулова Б.Л.,
представника позивача - Багача О.Г.(за ордером),
представників відповідачів - Ковдій І.І., Коваленко А.П. (за посадою),
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Міністерства юстиції України про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57; далі - відповідач 1), Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13; відповідач - 2) в якій, з урахуванням уточнень, просить:
-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 04.01.2016 № 1 о/с в частині звільнення зі служби в Національній поліції підполковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області;
-поновити на службі в Національній поліції підполковника поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області, з 05.01.2016;
-стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_2 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 04.01.2016 (з урахуванням коефіцієнту підвищення посадового окладу та інших надбавок, встановлених законом) до моменту фактичного поновлення на службі;
-зобов'язати Міністерство юстиції України вилучити відомості про ОСОБА_1 із Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України “Про очищення влади”.
29.02.2016 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
10.03.2016 ухвалою суду зупинено провадження в адміністративній справі до вирішення Конституційним Судом України справи за двома конституційними поданнями Верховного Суду України та конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України “Про очищення влади” від 16.09.2014 №1682-VII.
28.09.2020 ухвалою суду поновлено провадження у справі.
20.10.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження.
17.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 04.01.2016 №1о/с була звільнена з посади заступника начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області відповідно до п. 9-11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про очищення влади», тобто на підставі лише одного факту зайняття відповідної посади. При цьому, не було проведено перевірку достовірності відомостей передбачених п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про очищення влади», враховуючи той факт, що позивач є учасником бойових дій, а згідно ч. 7 ст. 1 Закону України «Про очищення влади» заборона передбачена ч. 3-4 даної статті не застосовується до осіб зазначених у ч. 2-4 ст. 3 Закону. Позивач також зазначає, що перш ніж застосувати до нього передбачені Законом України «Про очищення влади» заходи відповідальності, зобов'язано було здійснити певні заходи щодо встановлення особистої участі та доведення його вини у вчиненні правопорушень, що сприяли узурпації влади, підриву основ національної безпеки і оборони, порушенню прав і свобод людини. Крім того, відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу не враховано норм Кодексу законів про працю України звільнивши позивача з посади в період тимчасової непрацездатності. Таким чином наказ про звільнення є протиправним, а тому в свою чергу необхідно здійснити поновлення позивача на службі із відповідною виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Однак, наголосив, що посадові оклади працівників неодноразово підвищувалися, а тому середній заробіток за час вимушеного прогулу підлягає коригуванню на коефіцієнти підвищення посадових окладів. При цьому, згідно ч. 7 ст. 1 Закону України «Про очищення влади» є протиправними діями Міністерства юстиції України про внесення позивача до реєстру осіб щодо яких застосовується заборона встановлена Законом.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і позов просив задовольнити.
Представником Головного управління Національної поліції в Черкаській області надано відзив на позовну заяву в якому просив у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що ч. 7 ст. 1 Закону України «Про очищення влади» не застосовується до позивача, оскільки у матеріалах справи наявні матеріали щодо участі позивача в АТО проте посвідчення учасника бойових дій відсутнє. Також зазначено, що процедура люстрації, яка передбачена Законом України «Про очищення влади» поширюється на позивача, оскільки у період з листопада 2012 року по серпень 2014 року більше року сукупно обіймала посаду керівного складу, що свідчить про правомірність оскаржуваного наказу про звільнення. При цьому на час звернення позивача до суду Конституційним Судом України не прийнято жодного рішення про визнання будь-яких норм Закону України “Про очищення влади” неконституційними. Вказано, що перебування позивача на лікарняному не спростовує факт законного звільнення, оскільки Законом України “Про очищення влади”, ні будь-яким іншим нормативно-правовим актом не передбачено відстрочення або невиконання норм цього Закону з вказаної підстави. Вказано, що Міністерством юстиції України на підставі наказу про звільнення внесено дані у реєстр щодо позивача, а тому є правомірними. Щодо поновлення позивача на посаді заступника начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області, то дана посада на даний час скорочена, а тому поновлення неможливе.
В судовому засіданні представник відповідача просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Представник Міністерства юстиції України в судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки реєстратор - Міністерства юстиції України вилучає із Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України “Про очищення влади” у випадку надходження відповідного судового рішення, яке набрало законної сили або надходження від органу, який проводив передбачену Законом України “Про очищення влади” перевірку, обґрунтованого рішення про скасування результатів перевірки, яке свідчить про відсутність підстав для застосування до особи, яка проходила перевірку, заборон, визначених статтею 1 Закону України “Про очищення влади”.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Згідно довідки Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 20.01.2016 №99/12/7/01-2016 позивач - ОСОБА_1 проходила службу в ОВС з 20.01.2000 по 06.11.2015 на різних посадах, а з 07.11.2015 по 04.01.2016 в Головному управлінні Національної поліції в Черкаській області на посаді заступника начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області, що також узгоджується з даними послужного списку.
Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області №19 о/с від 08.12.2015 ОСОБА_1 відряджено в підпорядкування керівника АТО на території Донецької області, а наказом №38 о/с від 30.12.2015 з 04.01.2016 відкликано до постійного місця дислокації.
Згідно довідки МВС України вх. № 1460 від 22.12.2015 про результати перевірки відомостей щодо застосування заборон передбачених п. 9-11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про очищення влади», встановлено, що слідчі, які проводили затримання в порядку ст. 208 КПК України у кримінальному провадженні №12014250040000308, зокрема ОСОБА_1 підпадають під п. 9 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про очищення влади», як працівники правоохоронного органу, які брали участь у затриманні осіб, звільнених від кримінальної відповідальності відповідно до Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» від 29.01.2014 №737-VII.
Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області №1 о/с від 04.01.2016 ОСОБА_1 на підставі п. 9-11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про очищення влади» пп. 2 п. 3 ст. 49 та п. 5 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» підполковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області - звільнено зі служби в Національній поліції з 04.01.2016.
04.01.2016 Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області за №11/12/11/01-2016 направлено позивачу повідомлення про отримання особистих документів у зв'язку зі звільненням, а також направлено до Міністерства юстиції України повідомлення про звільнення особи за п. 9-11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про очищення влади».
Вважаючи наказ протиправним, позивач звернулася до суду.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 у відповідності до довідки №2 Камянської районної лікарні від 04.01.2016 перебувала на амбулаторному лікуванні з 04.01.2016 по 06.01.2016.
18.03.2016 наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області №40 о/с внесено зміни в наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 1 о/с від 04.01.2016 в частині дати звільнення ОСОБА_1 , а саме вважати звільненою зі служби в Національній поліції з 07.01.2016.
13.09.2016 наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області №154 о/с внесено зміни в наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 1 о/с від 04.01.2016 та наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області №40 о/с від 18.03.2016 виклавши підстави звільнення в такій редакції: «на підставі п. 9 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про очищення влади» та п. 5 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію»».
При цьому, 29.07.2016 у відповідності до рішення комісії Національної поліції України №2/I/XXIV/3 ОСОБА_1 надано статус учасника бойових дій та 05.08.2016 Головним управління Національної поліції в Черкаській області видано посвідчення - учасника бойових дій серії НОМЕР_1 .
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Закон України “Про очищення влади” від 16.09.2014 №1682-V11 (далі - Закон), який набрав чинності 16.10.2014 року, визначає правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні.
Відповідно до ст. 1 Закону, очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_3 , підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист (ч. 2 ст. 1 Закону).
Згідно з ч. 3 ст. 1 Закону, протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.
Відповідно до ч. 7 ст. 1 Закону, заборона передбачена частинами третьою та четвертою цієї статті, не застосовується до осіб, зазначених у частинах другій - четвертій статті 3 цього Закону, які визнані учасниками бойових дій під час проведення антитерористичної операції на сході України, а також під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у встановленому законодавством порядку.
Згідно п. 9 ч. 2 ст. 3 Закону, заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали посаду (посади) у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року та не були звільнені в цей період з відповідної посади (посад) за власним бажанням - працівника правоохоронного органу, який брав участь у затриманні осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29 січня 2014 року N 737-VII, Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21 лютого 2014 року N 743-VII.
Пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону передбачено, що впродовж десяти днів з дня набрання чинності цим Законом керівник органу (орган), до повноважень якого належить звільнення та/або ініціювання звільнення з посади осіб, до яких застосовується заборона, зазначена в частині третій статті 1 цього Закону, на основі критеріїв, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, на підставі відомостей, наявних в особових справах цих осіб: 1) звільняє цих осіб з посад або надсилає керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення з посади таких осіб, відповідні документи для їх звільнення не пізніше ніж на 10 робочий день з дня отримання таких документів; 2) інформує Міністерство юстиції України про їх звільнення з посад та надає відповідні відомості про застосування до таких осіб заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону, для їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України “Про очищення влади”, у порядку та строки, визначені цим Законом.
Таким чином, звільнення позивача з посади здійснювалось відповідачем на виконання вимог п. 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону.
Згідно довідки ГУ НП у Черкаській області від 20.01.2016 №1/12-48 дов., ОСОБА_1 в період з 10.12.2015 по 04.01.2016 безпосередньо брала участь в АТО на території Донецької та Луганської областей.
29.07.2016 у відповідності до рішення комісії Національної поліції України №2/I/XXIV/3 ОСОБА_1 надано статус учасника бойових дій та 05.08.2016 Головним управління Національної поліції в Черкаській області видано посвідчення - учасника бойових дій серії НОМЕР_1 .
Отже, враховуючи положення ч. 7 ст. 1 Закону до позивача заборона передбачена ч. 3 ст. 1 Закону не застосовується.
Згідно спірного наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 1 о/с від 04.01.2016, зі внесеними змінами та доповненнями наказами Головного управління Національної поліції в Черкаській області №154 о/с від 13.09.2016 та №40 о/с від 18.03.2016 підстави звільнення з правоохоронних органів позивача відбулося на підставі п. 9 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про очищення влади».
Враховуючи викладене, наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 1 о/с від 04.01.2016 є протиправний та такий що підлягає до скасування, оскільки суперечить приписам Закону України «Про очищення влади».
Частиною 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд враховує, що для повного захисту прав позивача, накази Головного управління Національної поліції в Черкаській області №154 о/с від 13.09.2016 та №40 о/с від 18.03.2016 також підлягають до скасування оскільки стосуються змін внесених у наказ відповідача, який визнаний судом протиправним.
Суд також зазначає, що ОСОБА_1 у період з 15.07.2013 по 06.11.2015 обіймала посаду слідчого відділу розслідування злочинів лінії карного розшуку СУ УМВС України в Черкаській області, а з 07.11.2015 по 04.01.2016 перебувала на посаді заступника начальника відділу слідчого управління ГУ НП в Черкаській області.
Однак, згідно наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області №154 о/с від 13.09.2016 виключено підстави звільнення п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про очищення влади», а тому посилання на дану обставину відповідачем є безпідставні.
Суд звертає увагу, що посилання відповідача на відсутність у позивача посвідчення учасника бойових дій не спростовує факту її безпосередньої участі в АТО на території Донецької та Луганської областей в період з 10.12.2015 по 04.01.2016, відомості про що були відомі позивачу на момент звільнення.
Скасування наказу про звільнення позивача в силу вимог частини першої статті 235 Кодексу законів про працю Україні, є підставою для її поновлення на попередній роботі, а саме на посаді заступника начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області саме з 05.01.2016, а в разі її відсутності на рівнозначній посаді.
Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд зазначає таке.
Згідно правового висновку, зазначеного у постанові Верховного Суду від 19.07.2018 по справі №805/1110/17-а, суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку.
Згідно норм ч. 2 ст. 94 Закону України «Про Національну Поліцію», порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Так, виплата грошового забезпечення поліцейських регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988).
Пунктом 2 Постанови № 988 визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Наказом МВС України від 06 квітня 2016 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29 квітня 2016 року № 669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 квітня 2016 року №260, передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Пунктом 9 розділу І Порядку встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Зі змісту Порядку, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
У свою чергу, пунктом 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, визначено, що нарахування виплат, які обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно довідки ГУ НП в Черкаській області про доходи ОСОБА_1 , грошове забезпечення позивача у листопаді 2015 року складало 5824 грн., у грудні 2015 року 8197,01грн.
Середньоденна заробітна плата складає: (5824 грн.+ 8197,01 грн.) : 55 календарний день за два місяці = 254,93 грн.
Період вимушеного прогулу позивача з 05.01.2016 року (перший робочий день після звільнення позивача) по 25.02.2021 року (дата прийняття судом рішення про поновлення позивача на посаді) складає 1286 робочих дня.
Отже, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу позивача за період з 05.01.2016 по 25.02.2021 складає 327839, 98 грн.
Щодо стягнення з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням коефіцієнту підвищення посадового окладу та інших надбавок, встановлених законом, то суд зазначає таке.
Згідно пункту 10 Порядку №100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
Однак, положення КЗпП України в частині виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу не застосовуються до працівників підрозділів Національної Поліції, оскільки норми спеціального Закону врегульовують дане питання і останні не містять коригування на коефіцієнт підвищення.
Щодо зобов'язання Міністерства юстиції України виключити відомості про відсутність підстав для застосування до позивача заборон визначених ст. 1 Закону України “Про очищення влади” з Єдиного державного реєстру осіб щодо яких застосовано положення Закону України “Про очищення влади” суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про очищення влади” відомості про осіб, щодо яких встановлено заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", що формується та ведеться Міністерством юстиції України.
Наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 №1704/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.10.2014 за №1280/26057 затверджено Положення про Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України “Про очищення влади” (далі - Положення №1704/5), яке визначає порядок формування та ведення Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України “Про очищення влади” (далі - Реєстр), а також надання відомостей з нього.
Так, пунктом 9 вказаного Положення передбачено, що держатель вносить або вилучає в установленому порядку відомості про осіб, щодо яких застосовано заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади”, Реєстратори надають інформацію з Реєстру у випадках, визначених частиною другою статті 7 Закону України “Про очищення влади”, забезпечують оприлюднення інформації на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, виконують інші функції, передбачені цим Положенням.
Згідно з п. 4 Положення №1704/5 держателем Реєстру є Міністерство юстиції України.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ Положення №1704/5 підставою для вилучення з Реєстру відомостей про особу, щодо якої застосовано заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади”, є надходження до Держателя від органу, який проводив передбачену Законом України “Про очищення влади” перевірку, обґрунтованого рішення про скасування результатів перевірки, яке свідчить про відсутність підстав для застосування до особи, яка проходила перевірку, заборон, визначених статтею 1 Закону України “Про очищення влади”, відповідне судове рішення, а також випадки, визначені законом.
З урахуванням наведеного, колегія суддів звертає увагу на те, що Законом України “Про очищення влади” та Положенням про Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України “Про очищення влади”, не передбачено процедури “відкликання відомостей про застосування заборони” та суб'єктів, які б могли відкликати такі відомості, натомість, передбачено, що у випадку надходження до Реєстратора - Міністерства юстиції України відповідного судового рішення, яке набрало законної сили відомості про особу, щодо якої застосовано заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади” - вилучаються з Реєстру.
Отже, чинним законодавством чітко визначено механізм вилучення з Реєстру відомостей про особу, щодо якої застосовано заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади”.
Таким чином, відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати зі сплати судового збору не підлягають відшкодуванню, оскільки позивачем не понесені.
Керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 04.01.2016 № 1 о/с, від 18.03.2016 № 40о/с, від 13.09.2016 № 154 о/с в частині звільнення зі служби в національній поліції підполковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області.
Поновити на службі в Національній поліції підполковника поліції ОСОБА_1 на рівнозначній посаді заступника начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області, з 05.01.2016.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області (код ЄДРПОУ 40108667) на користь ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_2 ) суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 05.01.2016 по 25.02.2021 в сумі 327839 (триста двадцять сім тисяч вісімсот тридцять дев'ять) грн. 98 коп. з утриманням з вказаної суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за один місяць в розмірі 5608 (п'ять тисяч шістсот вісім) грн. 46 коп. з утриманням з вказаної суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів допустити до негайного виконання.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя П.Г. Паламар
Судді С.М. Гарань
В.О. Гаврилюк
Повний текст рішення виготовлено 04.03.2021