Справа № 560/8181/20
іменем України
03 березня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення з 01.01.2019 року відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання суддівської винагороди працюючого судді з 90% до 86% при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку із зміною з 01.01.2019 року та з 01.01.2020 року розміру суддівської винагороди працюючого судді.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2019 року та з 01.01.2020, виходячи з 90% суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, з урахуванням проведених виплат.
3. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення стажу роботи на посаді судді з 33 повних років до 23 років.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області внести зміни в пенсійну справу, зазначивши, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% суддівської винагороди, становить 33 роки 2 місяця 06 днів.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області продовжувати нарахування та виплату грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 % грошового утримання працюючого судді Старокостянтинівського районного суду відповідно до наданих довідок.
6. Стягнути витрати по сплаті судового збору .
7. Звернути судове рішення до негайного виконання щодо присудження виплати щомісячного довічного грошового утримання у межах стягнення за один місяць в розмірі 2396,28 грн.
8. Встановити судовий контроль за виконанням судового рішення зобов'язавши відповідача подати у визначений судом строк звіт про його виконання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що працював суддею Старокостянтинівського районного суду з червня 1993 та відповідно до постанови Верховної Ради України №1600-ІІІV від 22.09.2016 звільнений із посади судді за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків.
На звернення позивача до Головного управління ПФУ у Хмельницькій області щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90%, відповідач при здійснені перерахунків, з 01.01.2019, 01.01.2020 визначено щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 86% суддівської винагороди, незважаючи на те, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 01.03.2017 у справі №686/1938/17, яке залишене без змін відповідно до ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.08.2017, позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у м. Хмельницькому щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% суддівської винагороди судді та зобов'язано провести такий перерахунок у розмірі 90% суддівської винагороди.
Позивач вважає дії відповідача щодо зменшення розміру суддівської винагороди протиправними, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
На адресу суду відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити у задоволені позовної заяви в повному обсязі та зазначає, що посилання позивача на те, що при здійсненні перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2019, 01.01.2020 Головним управлінням мав бути застосований відсоток, який визначений постановою Хмельницького міськрайонного суду від 01.03.2017 по справі 686/1938/17 є необґрунтованими з огляду на те, що стосовно дії на майбутнє зобов'язань, покладених судовим рішенням, виходячи із змісту статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи. Тому, на переконання відповідача при здійсненні зазначених перерахунків щомісячне довічне грошове утримання позивачу визначено у розмірі 86 % суддівської винагороди.
Крім того, у відзиві на позов відповідач вказав про необхідність розгляду даної справи з викликом сторін. Враховуючи, що дана справа є справою незначної складності, відсутня необхідність призначати розгляд справи в судовому засіданні. Тому, клопотання відповідача задоволенню не підлягає.
Відповідно до ухвали від 11.12.2020 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Суд встановив, що працював суддею Старокостянтинівського районного суду з 1993 та відповідно до постанови Верховної Ради України №1600-ІІІV від 22.09.2016 звільнений із посади судді за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків.
З 21.10.2016 ОСОБА_1 призначено довічне щомісячне грошове утримання у розмірі 90% заробітної плати.
Стаж роботи складає 33 років 02 місяці 20 днів.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 01.03.2017 по справі 686/1938/17, яке залишене без змін відповідно до ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.08.2017, позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у м. Хмельницькому щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% суддівської винагороди судді та зобов'язано провести такий перерахунок у розмірі 90% суддівської винагороди.
З 01.01.2018 позивачу проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням довідки, виданої Територіальним управління ДСА у Хмельницької області від 23.10.2019 №328 та здійснено розрахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018.
Вважаючи дії відповідача щодо зменшення розміру суддівської винагороди протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Згідно з частини 4 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пунктом 4 Розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Пенсійного Фонду України від 25.01.2008 № 3-1, в редакції, чинній з 16.06.2017 (далі - Порядок №3-1), визначено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №3-1, до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.
Таким чином, у зв'язку із зміною складових суддівської винагороди, раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання позивача як судді у відставці підлягає перерахунку.
При визначенні дати перерахунку необхідно керуватися пунктом 4 Порядку №3-1, відповідно до якого перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.
Як зазначалось, рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 01.03.2017 по справі 686/1938/17, яке залишене без змін відповідно до ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.08.2017, позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у м. Хмельницькому щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% суддівської винагороди судді та зобов'язано провести такий перерахунок у розмірі 90% суддівської винагороди.
Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено право ОСОБА_1 на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% від суддівської винагороди, враховуючи необхідність зарахування до стажу роботи період проходження строкової військової служби. Отже, стаж роботи позивача із врахуванням зазначених періодів становить понад 25 років, що у свою чергу дає підстави позивачу для отримання довічного грошового утримання виходячи з 90% суддівської винагороди.
На виконання вказаного рішення суду у справі пенсійний орган провів розрахунок стажу позивача та визначено довічне грошове утримання в розмірі 90% від грошового утримання працюючого.
Проте, у листі відповідача від 15.06.2020 №2817-2325/С-03/8-2200/20 вказано, що при здійсненні перерахунків з 01.01.2018, з 01.01.2019, 01.02.2019 та 01.01.2020 щомісячне довічне грошове утримання визначено у розмірі 86 % суддівської винагороди, що відповідає 23 рокам стажу на посаді судді.
Суд не може погодитися з такою позицією відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з частиною 7 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Отже, відповідачем було здійснено перерахунок позивачу щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% від суми суддівської винагороди, і в подальшому рішення про зменшення такого розміру до 86 % судом не приймалось, а тому у Головне управління ПФУ у Хмельницькій області не було підстав здійснювати з 01.01.18, 01.01.2019 та з 01.02.2019, 01.01.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача із зменшенням відсоткового розміру, без будь-яких для цього підстав.
Це підтверджує також і факт відсутності прийняття відповідачем рішення у якому були б зазначені підстави неврахування періодів проходження строкової військової служби позивачем до стажу роботи.
Більше цього, з 01.01.2018 відповідач виплачує ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання з розрахунку 86% від грошового утримання судді, фактично ігноруючи рішення Хмельницького міськрайонного суду від 01.03.2017 по справі №686/1938/17, яке набрало законної сили, чим грубо і системно порушує права позивача і законодавство.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії Головного управління ПФУ в Хмельницькій області щодо зменшення позивачу з 01.01.2018, 01.01.2019 та 01.02.2019, 01.01.2020 розміру суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, з 90% до 86% є протиправними. Як наслідок, необхідно зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату з 01.01.2018, 01.01.2019 та 01.02.2019, 01.01.2020 розміру суддівської винагороди в розмірі 90% грошового утримання судді.
Зважаючи на те, що дії відповідача щодо зменшення позивачу розміру щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці з 90% до 86% суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці визнані судом протиправними, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління ПФУ в Хмельницькій здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 01.01.2018, 01.01.2019 та 01.02.2019, виходячи з 90% суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, з урахуванням проведених виплат.
Що стосується клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі, суд зазначає наступне.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду сформованої в ухвалі від 20.06.2018 року у справі № 800/592/17, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, можливо і після ухвалення судового рішення по суті спору на підставі окремо поданої заяви.
Отже, позивач не позбавлений можливості звернутися із клопотанням про встановлення судового контролю після прийняття судом рішення у справі, у разі існування ризику його не виконання.
Окремо необхідно вказати, що суд може встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, а, отже, під час прийняття рішення у справі наділений відповідним правом, а не обов'язком.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання судового рішення, а у разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладанням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у додатковій постанові від 31.07.2018 року по справі № 235/7638/16-а та в ухвалі від 23 квітня 2019 року у справі № 805/516/18-а.
На час постановляння рішення судом не встановлено об'єктивних обставин чи пересторог щодо можливого невиконання судового рішення суб'єктом владних повноважень.
Крім того, щодо вимоги позивача про звернення до негайного виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Згідно частиною 2 статті 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: 1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; 2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства; 4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.
Отже, негайному виконанню підлягають рішення у майнових спорах про присудження виплати (стягнення) вже нарахованих платежів (пенсій, заробітної плати тощо).
Оскільки позивач звернувся до суду з немайновими вимогами про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, клопотання позивача не підлягає задоволенню.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх дій.
Зважаючи на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позивач довів позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону при проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018, 01.01.2019 та 01.02.2019, виходячи з 90% суддівської винагороди, що об'єктивно підтверджено доказами, перевіреними у ході судового розгляду, тому даний адміністративний позов необхідно задовольнити частково.
У зв'язку з задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір необхідно стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Хмельницькій області щодо зменшення з 01.01.2018 розміру суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці з 90% до 86%.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2019 року та з 01.01.2020, виходячи з 90% суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, з урахуванням проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя Г.В. Лабань