Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
25 лютого 2021 року Справа № 520/18315/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сагайдака В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ 48, 03048, код ЄДРПОУ40108646) третя особа: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Шевченка, буд. 315 А, м. Харків, 61033) про визнання протиправним та скасування наказу
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ №845 о/с від 12.11.2020 року Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в частині звільнення зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Харківській області інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Ващенко Сергія Миколайовича, з 06.11.2020 року.
В обґрунтування позивних вимог позивачем зазначено, що спірний наказ винесено протиправно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження.
Представник відповідача, надав до суду відзив, заперечував проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
ОСОБА_1 у період: 24.07.2002 та 06.11.2015 проходив службу в підрозділах внутрішніх справ України, у період з 07.11.2015 до 02.11.2020 проходив службу в підрозділах Національної поліції країни.
Наказом ДНП № 321 від 08.05.2019 ОСОБА_1 прийнято на службу на посаду інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП в Харківській області.
26.10.2020 ДПП було видано наказ №611 про застосування до позивача УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби поліції.
На підставі наказу ДПП від 26.10.2020 № 611 було видано наказ ДПП 845 о/с від 12.11.2020 «про особовий склад», яким відповідно до п. 6 ч. 1 т. 77 Закону України «Про патрульну поліцію» звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 2 роти №3 батальйону № 2 з 12 листопада 2020 року з виплатою грошової компенсації за 18 діб невикористаної частини щорічної чергової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у календарному році, установивши премію за листопад 2020 в розмірі 58, 579 відсотків. Станом на день звільнення стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки в календарному обчисленні становить 20 років 08 місяців 01 день.
Пунктом 9 статті 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України)» від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання.
Відповідно до частини 5 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
Таким порядком є Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції затверджений наказом МВС України від 23.11.2016 № 1235.
Пунктом 11 Порядку передбачено, що накази про накладення дисциплінарних стягнень у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення зі служби в поліції реалізовуються шляхом видання наказів по особовому складу в установленому порядку.
Повноваження Департаменту патрульної поліції, як міжрегіонального територіального органу Національної поліції, визначені Положенням про ДПП, затверджене наказом Національної поліції України від 06.11.2015 року № 73, у редакції наказу Національної поліції Під 01.04.2020 № 272.
Відповідно до підпункту 17пункту 6 розділу V Положення про ДПП поліції начальник Департаменту патрульної поліції призначає, приймає на службу (роботу, укладає контракт і звільняє з посад (зі служби, роботи) поліцейських, державних службовців та працівників Департаменту патрульної поліції, надає їм відпустки в порядку та на умовах визначених законом.
Згідно підпункту 5, пункту 6розділу V Положення про ДПП, начальник ДПП підписує накази Департаменту патрульної поліції, укладає договори, угоди та меморандуми, що стосуються роботи Департаменту патрульної поліції.
12.11.2020 ОСОБА_1 було ознайомлено з наказом ДПП № 845 о/с від 12.11.2020 «про особовий склад» про що він поставив власний підпис про ознайомлення та вручено примірник витягу з наказу, про що останній написав розписку, яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до пункту 1 розділу 3 Порядку видавати накази по особовому складу можуть керівники органів та підрозділів поліції, а також закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України, відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно- правовими актами, а також номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно із пунктом 2, цього розділу підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані по підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрові забезпечення підрозділу.
Пунктом 6 розділу 3 Порядку передбачено, що оригінали наказів по особовому складу зберігаються в підрозділах документального забезпечення органів поліції, які ці накази видали.
Відповідно до пункту 7 розділу 3 Порядку другі примірники наказів або витяги з них надсилаються до підрозділів кадрового забезпечення, фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку, управління майном, а також у разі необхідності до інших зацікавлених підрозділів.
Згідно із пунктом 10 розділу 3 Порядку, у випадку видання наказу про звільнення працівника зі служби в поліції в наказі органу поліції зазначаються стаж служби в поліції, вислуга років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах), необхідність виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати.
Крім того, зазначається інформація щодо необхідності виплати грошової компенсації за кількість діб невикористаних відпусток за фактично відпрацьований час у році звільнення зі служби або відрахування з грошового забезпечення коштів за кількість діб відпусток за час невідпрацьованої частини календарного року.
Наказом ДПП № 845 о/с від 12.11.2020 «про особовий склад», відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що 27.08.2020 з рапортів інспекторів роти № 5 батальйону № 3 лейтенанта поліції ОСОБА_2 та лейтенанта поліції ОСОБА_3 , які несли службу 27.08.2020 у складі екіпажу «КУПОЛ - 5004», стало відомо про факт складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 348779 за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно інспектора взводу №2 роти №3 батальйону № 2 УПП в Харківській Ващенко Сергія Миколайовича.
Відповідно до вимог частини 4 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року №2337-VIII підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
31.08.2020 начальником УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Стрижак Альоною Олегівною доповідною запискою керівнику ДПП, було доведено про можливе порушення службової дисципліни ОСОБА_1 та запропоновано призначити службове дослідження.
Департамент патрульної поліції, відповідно до покладених завдань проводить службові розслідування у порядку визначеному законодавством, вивчає обставини та причини надзвичайних подій за участю особового складу Департаменту та його територіальних відокремлених підрозділів, готує висновки та накази про притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарна комісія створюється за письмовим наказом Міністра внутрішніх справ України, службової особи поліції або ректора закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, наділених повноваженнями із застосуванням до поліцейського дисциплінарного стягнення, одночасно з прийняттям рішення про призначення службового розслідування.
31.08.2020 наказом начальника Департаменту патрульної комісії №1829 було призначено службове розслідування та створене дисциплінарну комісією.
Результати проведеного у порядку письмового провадження службового розслідування оформлені висновком Дисциплінарної комісії від 28.09.2020.
Поліцейський має право ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами».
Під час проведення службового розслідування були відібрані пояснення від інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта ОСОБА_1 , інспектора роти № 5 батальйону № З УПП Харківській області ДПП лейтенанта поліції Дронюка Юрія Ігоровича, інспектора роти № 5 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Капніста Ярослава Ростиславовича, заступника командира роти №5 батальйону №3 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_5 .
Факт наявності пояснення заповненого власноруч, що за формою та змістом відповідає Додатку до порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції, затвердженого Наказом МВС України №893 від 07.11.2018, про що заначено на бланку пояснень та свідчить про обізнаність позивача щодо проведення відносно нього службового розслідування.
В ході службового розслідування комісія дійшла висновку, що позивач 27.08.2020 перебував поза службою. За адресою місто Харків, вулиця Загородна 68 керував автомобілем «RENAUT TRAFIK» номерний знак НОМЕР_2 (справжній номерний знак НОМЕР_3 ) був виявлений екіпажем УПП в Харківській області ДПП у складі інспекторів роти №5 батальйону №3 УПП в Харківській області ДПП лейтенантів поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Дисциплінарною комісією встановлено, що на позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №348779 від 27.08.2020 за порушення пункту 2.5 ПДР за що передбачена відповідальність за с.1 ст.130 КУпАП, а також протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №348780 від 27.08.2020 за порушення пункту 10.9 ПДР за що передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі передбачене частиною 6 статті 121 КУпАП.
У зв'язку з чим дисциплінарною комісією зроблено висновок, що позивачем вчинено дії, які стали підставою для складання адміністративних матеріалів за ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП та винесення постанови за ч.6 ст.121 КУпАП, що є несумісним зі статусом представника Національної поліції України та підриває авторитет органів Національної поліції України.
Дисциплінарною комісією зроблено висновок про порушення позивачем пункту 3 розділу IV, пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС №1179 від 09.11.2016, пунктів 6,11 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про національну поліцію».
Так, за обставин і відносно будь-якої людини як у робочий час, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватись норм професійної етики. (п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС №1179).
Поліцейський повинен неухильно дотримуватись положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, а також Присяги поліцейського (абз.2 п.1 розділ ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС №1179).
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського зазначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України, поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень (пункти 1, 6, 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статут НП України).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Згідно до ч. 2 статті 19 Закону підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Частиною 1 статті 1 статуту заначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. (ч.1 ст. 11 Дисциплінарного статут).
Відповідно до ст. 12 статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Пунктом 4 Протоколу №13 наради керівників відділів секторів, командирів батальйону та ТОР УПП в Харківській області від 27.06.2019 року у разі підтвердження інформації щодо неналежної поведінки поліцейських поза службою, у побуті, порушенням ними дисципліни і законності, морально-етичних норм необхідно приймати рішення щодо доцільності перебування таких поліцейських у займаних помадах та продовження ними служби в поліції.
Дисциплінарною комісіє було зроблено висновок, що з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи зазначеного працівника поліції, ступеня його вини, обставин, що обтяжують його відповідальність, а також те що останнім свою провину не визнано доцільно застосувати до позивача найсуворіший вид дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
26.10.2020 ДПП, з посиланням на висновок було видано наказ №611 про застосування до працівника УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби.
На підставі наказу ДПП №611 від 26.10.2020 видано наказ ДПП №845 о/с від 12.11.2020, яким позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до п.6 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію».
Щодо посилань позивача, що його не було ознайомлено з наказом з наказом про звільнення зі служби в поліції, судом зазначає наступне.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем власноруч була написана розписка від 12.11.2020 якою підтверджено факт отримання витягу із наказу про звільнення, а також зазначений витяг містить підпис позивача.
Щодо посилань позивача на той факт що закриття справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП стосовно нього, Московським районним судом м. Харків, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, свідчить про необґрунтованість висновку Дисциплінарної комісії, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що наказом ДПП №611 від 26.10.2020 про застосування до працівника УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення згідно висновку службового розслідування містить чітке обґрунтування застосованого дисциплінарного стягнення у виді звільнення, а саме : інспектор взводу №2 роти №3 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП старший лейтенант поліції Ващенко С.М. 27.08.2020 року перебуваючи поза службою знаходячись за адресою вулиця Загородна, 68, м. Харків, керуючи автомобілем RENAULT TRAFIK, з номерним знаком НОМЕР_2 , що не належить цьому автомобілю, перебуваючи з ознаками алкогольного сп'яніння, рухаючись заднім ходом здійснив наїзд на перешкоду. Від проходження огляду в установленому порядку на визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306, зважаючи на що стосовно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №348779 від 27.08.2020 за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Також складено на позивача протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №348780 від 27.08.2020 за порушення п. 10.9 ПДР, за яке передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП та винесено постанову про накладення штрафу відповідно до ст.121 КУпАП.
Враховуючи, те що позивачем учинено дії, які стали підставою для складання адміністративних матеріалів за ч.1 ст.130, ст. 124 КУпАП та винесенням постанови за ч.6 ст. 121 КУпАП, суд зазначає, що дисциплінарною комісією зроблено обґрунтований висновок, що такі дії є проявом негідної поведінки, адже вченні дії є такими, що дискредитують звання поліцейського і негативно впливають на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції України з боку суспільства.
В даному випадку вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в прямому умислі, тобто останній свідомо допустив настання несприятливих наслідків після вчинення ним цих дій.
Дисциплінарна та адміністративна відповідальність є самостійними видами відповідальності, кожна з яких має регламентовані нормативно-правовими актами підстави, що вимагають наявності складу правопорушення.
Суд зазначає, що набрання законної сили постанови суду про закриття провадження про притягнення до адміністративною відповідальності за відсутності складу адміністративного правопорушення не є безумовною підставою для скасування наслідків службового розслідування щодо порушення дисципліни.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Порушення позивачем ч.1 ст.130 КУпАП та ст.124 КУпАП не згадується в оскаржуваному наказі як підстава їх прийняття.
Посилання позивача про протиправність його звільнення через не доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення помилкові, оскільки не притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення певних дій не є тотожними із застосуванням дисциплінарної відповідальності за вчинення дій які несумісні з подальшим проходженням служби.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним судом в постанові від 17.07.2019 року №806/2555/17.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Частиною 3 статті 19 статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Крім цього, відповідно до ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Так, у процедурі дисциплінарного провадження відносно поліцейських законодавець наділив свободою адміністративного розсуду одразу двох учасників, а саме :дисциплінарну комісію та керівника, дискреція кожного з яких є вільною, самостійною і незалежною один від одного.
Дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справі (національно поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим прохолодженням служби.
Вчинки, що дискредитують працівників органів Національної поліції України та власне органи Національної поліції, пов'язані насамперед із низькою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджуються законом (ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про Національну поліцію»).
Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Суд приходить до висновку, що позивач власними діями порушив Закон України «Про Національну поліцію», Дисциплінарний статут Національної поліції України, Присягу на вірність Українському народові, Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179.
У даному випадку позивачем було вчинено умисне діяння, несумісне з його посадою, що у свою чергу підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків, у зв'язку з чим висновок службового розслідування є обґрунтованим а спірний наказ про звільнення позивача зі служби винесений відповідно до вимог чинного законодавства.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного суду у складу Касаційного адміністративного суду від 17.09.2019 року № 806/2555/17.
Стосовно аргументів позивача, щодо бездоганної поведінки останнього суд зазначає, що такі твердження є необґрунтованими оскільки відповідно до копії послужного списку позивача до нього застосовувались раніше такі дисциплінарні стягнення як: - сувора догана (наказ ОБППСМ №91 від 04.07.2002 року) за халатне відношення до своїх функціональних обов'язків, відсутність неналежного контролю за своїми підлеглими, незадовільне керівництво під час несення служби; - догана (наказ БДПС ДАІ ХМУ №5 від 23.01.2004 за самовільне залишення маршруту); - догана (наказ ГУМВСУ в Х/о №37 від 25.01.2007 за порушення вимог ст. 256 КУпАП при складанні протоколів про адміністративне правопорушення та ст. 283 КУпАП при заповненні постанов по справах про адміністративні правопорушення); зауваження (наказ УПП в Х/о ДПП №87 від 04.09.2020 року за порушення вимог нормативно-правових актів, що регулюють питання проходження в поліції, Дисциплінарного статуту, посадової інструкції).
Зважаючи вищевикладене, суд приходить до висновку що дії відповідача відповідають нормам чинного законодавства, а спірний наказ є таким що не підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ 48, 03048, код ЄДРПОУ40108646) третя особа: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Шевченка, буд. 315 А, м. Харків, 61033) про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 25 лютого 2021 року.
Суддя Сагайдак В.В.