Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
25 лютого 2021 р. Справа №520/5093/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Тітова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про визнання протиправними дій, вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
15.02.2021 представник позивача звернувся із заявою до Харківського окружного адміністративного суду в порядку ст. 382, 383 КАС України про визнання протиправними дій, які полягають у неналежному виконанні судового рішення у справі №520/5093/19 у спосіб встановлений ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2020.
Заява обґрунтована тим, що матеріали справи не містять жодних доказів відсутності грошових коштів у ГУ ПФУ для виконання рішення суду без надмірних затримок.
Заява відповідає вимогам ч.2 ст.383 КАС України та подана у строк, встановлений ч.4 ст.383 КАС України.
Відповідач правом подати заперечення не скористався.
Підстави для повернення заяви відсутні (абз.2 ч.5 ст.383 КАС України).
В силу вимог ч.5 ст.383 КАС України, суд розглянув вказану заяву в порядку письмового провадження.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому в положеннях частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
За змістом ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Згідно з положеннями ч. 1, ч. 6 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З системного аналізу вищезазначених норм, суд вказує, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України можливо у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі №520/5093/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області яка полягає у не виплаті пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з 01.01.2018 р., з 01.07.2018 р., з 01.12.2018 р. та з 01.01.2019 р. протиправною.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 01.01.2018 р., з 01.07.2018 р., з 01.12.2018 р. та з 01.01.2019 р., здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 р., з 01.07.2018 р., з 01.12.2018 р. та з 01.01.2019 р. з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу розрахував її розмір за методикою відповідно ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати».
Вказане рішення суду набрало законної сили та позивачу видано виконавчі листи.
ГУ ПФ України в Харківській області добровільно проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
Позивача повідомлено, що доплату за період з 01.01.2018 по 03.09.2019, на виконання рішення суду в сумі 20746,90 грн., буде виплачено в порядку передбаченому постановою КМУ від 22.08.2018 року №649 «Питання погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду».
Таким чином, судове рішення від 11.06.2019 по справі №520/5093/19 боржником було виконано не в повному обсязі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 встановлено спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 по справі №520/5093/19 шляхом: зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 01.01.2018, з 01.07.2018, з 01.12.2018 та з 01.01.2019, здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018, з 01.07.2018, з 01.12.2018 та з 01.01.2019, однією сумою, з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу розрахував її розмір за методикою відповідно ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати», без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно-правових актів (постанова №649 від 22.08.2018), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат.
ГУ ПФУ у Харківській області листом від 08.02.2021 №2000-0203-8/18633 повідомило представника позивача, що ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії. Доплату різниці в пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили профінансовано у листопаді 2019 року.
Різницю пенсії, яка обчислена за рішенням суду за період з 01.01.2018 по день набрання рішенням законної сили, буде виплачено в межах бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Разом з тим, доказів повного розрахунку з позивачем матеріали справи не містять.
З метою примусового виконання рішення суду позивач звернувся до державної виконавчої служби.
Матеріалами справи підтверджується, що виконавче провадження №60094757 було закінчено 12.02.2020, державним виконавцем були здійснені усі можливі заходи спрямовані на примусове виконання рішення суду (накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн., повторне накладення штрафу на боржника в розмірі 10200,00 грн., звернення до Головного управління Національної поліції у Харківській області, про вчинення боржником кримінального правопорушення).
З огляду на викладене ГУ ПФУ в Харківській області не виконало рішення суду належним чином та в повному обсязі, у спосіб встановлений ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року по справі №520/5093/19.
Станом на день розгляду заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, суду наявні обставин, які свідчать про те, що відповідач порушує законні права та інтереси позивача, ухиляючись від виконання ним дій зобов'язального характеру.
Суд звертає увагу відповідача, що виконуючи судове рішення суб'єкт владних повноважень не може приймати рішення про фактичну відмову у його виконанні посилаючись на відсутність бюджетних асигнувань, при цьому не конкретизувавши час його виконання, що відображено в листі відповідача від 08.02.2020.
Затримка виконання судового рішення на період, що є необхідним для вирішення проблем публічного порядку, може у виняткових випадках бути виправдана. Разом з тим, поведінка пенсійного органу у спірних правовідносинах не може свідчити про дотримання розумних строків затримки виконання судового рішення та свідчить про допущену протиправну бездіяльність в частині невиконання рішення суду щодо виплати пенсії ОСОБА_1 без обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 01.01.2018, з 01.07.2018, з 01.12.2018 та з 01.01.2019, однією сумою, з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу розрахував її розмір за методикою відповідно ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати».
Зважаючи на положення наведених норм, суд вважає за доцільне частково задовольнити заяву представника позивача та визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 по справі №520/5093/19 в повному обсязі, у спосіб встановлений ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року по справі №520/5093/19 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області без відстрочення виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 по справі №520/5093/19 в повному обсязі, у спосіб встановлений ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року по справі №520/5093/19.
У рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Отже, відповідно до приписів частини 6 статті 383 КАС України суд, виявивши під час розгляду заяви порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Так, в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення (частина 4 статті 249 КАС України).
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем порушено положення статті 129-1 Конституції України, частини 2 статті 14, частини 1 статті 370 КАС України та статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виконанні судових рішень у справі №520/5093/19.
На підставі статті 129-1 Конституції України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", керуючись статтями 14, 229, 241-243, 248-249, 370, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника позивача про визнання протиправними дій, вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 по справі №520/5093/19 в повному обсязі, у спосіб встановлений ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року по справі №520/5093/19.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області негайно (без відстрочення) виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 по справі №520/5093/19 в повному обсязі, у спосіб встановлений ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року по справі №520/5093/19.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області строк у тридцять днів для надання відповіді до суду про виконання ним окремої ухвали.
В решті вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя О.М. Тітов