Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
24 лютого 2021 року № 520/17661/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнень просить суд:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України міста Харкова (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова (код ЄДРПОУ 37999675, місцезнаходження: 61002, Харків, вул. Алчевських, буд. 44а) подання про повернення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Бердянським MB УДМС України в Запорізькій області, 05.03.2013) суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 5610 грн.;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області міста Харкова подати звіт про виконання судового рішення у строк 30 днів після набрання ним чинності.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що нею було сплачено збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості у розмірі 5610,00 грн., однак оскільки вона придбала нерухоме майно вперше, то відповідно до п.9 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" сплатила такий збір безпідставно. З приводу вказаних обставин позивач звернулася до відповідача із заявою про повернення помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, проте отримала відповідь із зазначенням того, що підстави для складення подання на повернення збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна відсутні. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з даним позовом, задля захисту своїх порушених прав.
Ухвалою суду від 21.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у адміністративній справі за вищевказаним позовом.
Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з огляду на його недоведеність та безпідставність. Також представником відповідача вказано, що із наданих позивачем пояснень та доказів вбачається, що обов'язок щодо сплати збору в розмірі 5610,00 грн. для позивача встановив нотаріус при посвідченні договору, а не орган Пенсійного фонду України. Згідно квитанції позивачем було перераховано суму 5610,00 грн. на рахунок УДКС України в Київському районі м. Харкова, а враховуючи те, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна було перераховано на рахунок зазначеного органу, а не на рахунок Пенсійного фонду, то Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не має можливості повертати кошти. Управління лише формує подання до казначейської служби про повернення помилково сплачених коштів.
Представник третьої особи правом подання пояснень стосовно позову або відзиву на позов не скористався.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 23.09.2020 року придбала квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до умов договору купівлі-продажу квартири, укладеного із ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційні проекти» (ЗНПІФ Житлобуд-1), посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Петриченко О.О., зареєстрованого в реєстрі за №6037.
Відповідно до умов зазначеного договору вартість придбаного позивачем нерухомого майна склала 561000,00 грн.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №227814669 від 12.10.2020 року стосовно позивача 23.09.2020 року було проведено державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості квартиру АДРЕСА_2 .
У адміністративному позові позивачем вказано, що при укладанні зазначеного договору нею було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (1% її вартості) в розмірі 5610,00 грн.
На підтвердження вказаних обставин позивачем до суду надано копію квитанції №ПН165263С1 від 23.09.2020 року.
Також зі змісту адміністративного позову вбачається, що придбання житла за вищевказаним договором купівлі-продажу квартири позивачем було здійснено вперше, а отже у відповідності до норм діючого законодавства вона не має сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
У позовній заяві позивачем вказано, що з приводу вказаних обставин вона 02.11.2020 року звернулась до відповідача із заявою щодо повернення збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна.11.11.2020 року №9306-14657/Т-02/8-2000/20 відповідачем за результатами розгляду заяви позивача повідомлено, що процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, п. 5 якого визначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. При цьому, вказано, що Пенсійний фонд України контролює справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, тому на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо формування подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, згідно з додатком 1 Порядку від 03.09.2013 року № 787, яке надається платнику збору для подальшого звернення до відповідних управлінь Державної казначейської служби України. Водночас, відповідно до Положення “Про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 року № 28-2 (зі змінами), органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями щодо визначення прав власності громадян на нерухоме майно та звільнення від сплати збору осіб, що придбавають майно вперше. В той же час, зазначено, що з 26.09.2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року №866 про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій від 03.11.1998 року № 1740, якою встановлено перелік документів, що можуть свідчити про те, що особа придбаває житло вперше, а саме: відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року). Також вказано, що в доданих до звернення документах, а саме в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта зазначено, що у платника збору ОСОБА_1 вже є у спеціальній власності нерухоме майно (квартира), набуте на підставі свідоцтва про власність від 19.06.2009 НОМЕР_3 , виданого управлінням житлового господарства виконавчого комітету Бердянської міської ради. З огляду на зазначене представником відповідача вказано на те, що підстави для складення подання на повернення збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна відсутні.
Позивач, вважаючи свої права порушеними, звернулась до суду з даним позовом.
Суд зазначає, що відповідно до положень п.9 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
При цьому, як визначено п.8 ч.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Суд зазначає, що нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
В той же час, згідно із положеннями абз. 1 п.15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740, в редакції чинній станом на момент укладення договору купівлі-продажу позивачем, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до пункту 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що на підставі укладеного договору №6037 від 23.09.2020 року купівлі-продажу квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , позивач вперше придбала житло.
Надаючи оцінку вказаним доказам, суд зазначає, що до суду не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання нею житла вперше та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору.
Водночас, суд вважає необґрунтованими та недоведеними посилання представника відповідача на наявність відомостей у Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта про те, що у ОСОБА_1 вже є у спеціальній власності нерухоме майно (квартира), набуте на підставі свідоцтва про власність від 19.06.2009 НОМЕР_3 , виданого управлінням житлового господарства виконавчого комітету Бердянської міської ради, оскільки, як повідомлено позивачем у позовній заяві зазначений об'єкт нерухомого майна позивачем не було придбано, а було приватизовано.
Таким чином, з огляду на наведені вище норми діючого законодавства правовідносини, які виникли в даному випадку, належать до виключного випадку з огляду на обставини того, що позивачем нерухоме майно придбано вперше та як наслідок в даному випадку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з такої операцій не сплачується.
При цьому, суд зазначає, що питання перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміну придбавають житло вперше, що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Як встановлено судом ухвалою Конституційного Суду України від 23 березня 2000 року №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 року у справі №819/1730/17, у якій також враховано правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (PincovdandPine v. The Czech Republic), Ґаші проти Хорватії (Gashiv. Croatia), Трго проти Хорватії (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу належного урядування, згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Отже, посилання представника відповідача на обставини неможливості органами Пенсійного фонду перевірки первинності придбання фізичними особами нерухомого майна не можуть вважатися судом належними підставами для відмови позивачу у поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири, оскільки відповідач не позбавлений можливості подати, у встановленому законом порядку, запит на отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Стосовно посилань представника відповідача на обставини набрання чинності з 26.09.2020 року постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року №866 про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій від 03.11.1998 року №1740 суд зазначає, що останні не можуть бути враховані судом як обґрунтовані та належні оскільки станом на момент набуття позивачем права власності на відповідний об'єкт нерухомості та звернення до відповідача із відповідною заявою такі зміни не набули чинності.
Суд зазначає, що порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначений Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року №787.
Відповідно до положень п.5 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Згідно із пп.2 п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
З огляду на вищевикладене та враховуючи обставини того, що повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, яким є територіальний орган Пенсійний фонд України, то в даному випадку такий обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету покладено на відповідача.
Враховуючи встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних позивача.
Стосовно заявленого позивачем клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області міста Харкова подати звіт про виконання судового рішення у строк 30 днів після набрання ним чинності суд зазначає наступне.
Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З огляду на вищевикладену норму діючого законодавства, суд зазначає, що у суду на даний час відсутні підстави вважати, що відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не буде виконане рішення суду у даній справі, а відтак відсутні підстави для задоволення зазначеного клопотання позивача.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із положеннями частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022), третя особа: Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова (вул. Алчевських, буд. 44А, м. Харків, 61002) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України міста Харкова (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова (код ЄДРПОУ 37999675, місцезнаходження: 61002, Харків, вул. Алчевських, буд. 44а) подання про повернення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Бердянським MB УДМС України в Запорізькій області, 05.03.2013) суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 5610 (п'ять тисяч шістсот десять) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.