02 лютого 2021 року м. Рівне №460/7811/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Головатчик А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Величко О.М., відповідача: представник не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГлиннівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення певних дій, -
21.10.2020 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Глиннівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області про визнання протиправною бездіяльності щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви від 01.09.2020 про надання дозволу на викуп земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5625082600:001:0177 та про зобов'язання розглянути по суті дану заяву і прийняти обґрунтоване рішення.
Ухвалою від 22.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №460/7811/20. Розгляд справи вирішено провести за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.11.2020.
Ухвалою від 17.11.2020 закрито підготовче провадження у справі; розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 17.12.2020.
Розгляд справи відкладався з 17.12.2020 на 05.01.2021, а потім і на 02.02.2021 через відсутність відомостей про вручення повістки стороні відповідача.
В судове засідання 02.02.2021 відповідач не прибув з невідомих причин, про дату і час проведення засідання повідомлявся належним чином. Суд, з урахуванням вимог статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив про розгляд справи у відсутність сторони відповідача.
В судовому засіданні 02.02.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Згідно змісту позовної заяви і пояснень представника позивача, 13.09.2019 ОСОБА_1 купив у ОСОБА_2 1/4 будівлі АЗС з приміщеннями сервісного обслуговування водіїв та пасажирів під № б/н, що знаходиться в селі Глинне. Вказана нерухомість розміщена на земельній ділянці, площею 0,3466 га з кадастровим номером 5625082600:001:0177, яка перебула в користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 07.11.2014. Покликаючись на частину другу статті 120 Земельного кодексу України та частину першу статті 377 Цивільного кодексу України, сторона позивача доводила, що до ОСОБА_1 , як до нового власника частини АЗС, перейшло право користування земельною ділянкою, на якій вона розміщена, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землекористувача. На таких правових підставах ОСОБА_1 01.09.2020 звернувся до Глиннівської сільської ради із заявою про внесення змін до договору оренди землі від 07.11.2014 та із заявою про надання дозволу на викуп земельної ділянки, долучивши копії свідоцтв про право власності на нерухоме майно. Глиннівська сільська рада зазначену заяву у встановленому порядку не розглянула, натомість у листі від 17.09.2020 вказала, що органу місцевого самоврядування не зрозуміло про які зміни до договору йдеться і на які правові підстави заявник покликається. Таку бездіяльність відповідача сторона позивача вважає протиправною, з огляду на що просить в судовому порядку покласти на нього обов'язок по розгляду заяви ОСОБА_1 і прийняттю обґрунтованого рішення за її результатами.
Згідно відзиву на позовну заяву, сторона відповідача позов не визнає. На обґрунтування своїх заперечень Глинніська сільська рада покликається на те, що зі змісту заяви ОСОБА_1 від 01.09.2020 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки практично неможливо з'ясувати про які зміни до договору йдеться, оскільки ясності і логічного зв'язку в тексті заяви немає. Стверджує, що не могла бути розглянута і друга заява позивача від цього ж числа, позаяк ОСОБА_1 , порушуючи питання про продаж йому орендованої земельної ділянки, до заяви не додав необхідних для її розгляду документів, подання яких передбачено частиною другою статті 128 Земельного кодексу України. Крім цього, відповідач зауважував, що заяви ОСОБА_1 пов'язані із його особистим майновим інтересом, який полягає в прагненні придбати орендовану ним (та ОСОБА_2 ) земельну ділянку, а тому відносини, що виникли між сільської радою і позивачем у зв'язку з розглядом зазначених заяв, мають цивільно-правовий характер, оскільки рада виступає в цих відносинах як власник і орендодавець земельної ділянки, а не як суб'єкт владних повноважень, що свідчить про приватноправовий характер спору. За наведеного, відповідач вважає, що вказану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини справи та фактичні правовідносини сторін.
07 листопада 2014 року між Глиннівською сільською радою, як орендодавцем, та громадянами ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , як орендодавцями, укладено договір оренди землі. За умовами такого договору, позивач та ОСОБА_2 отримали у платне користування строком на 49 років земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для будівництва та обслуговування АЗС та магазину), площею 0,3466 га., кадастровий номер: 5625082600:01:001:0177. Як свідчать додатки до договору, його укладено за результатами земельних торгів (аукціону) (а.с.7-19, 38-42).
Як вбачається з договору купівлі-продажу від 13.09.2019, ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 1/4 будівлі АЗС з приміщеннями сервісного обслуговування водіїв та пасажирів №б/н, що знаходиться в АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,3466 га., кадастровий номер: 5625082600:01:001:0177 (а.с.5).
Право власності на вказану частку у спільній частковій власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.09.2019 (а.с.6).
01.09.2020 ОСОБА_1 подав на ім'я голови Глиннівської сільської ради заяву, в якій просив внести зміни в договір оренди землі від 07.11.2014, а саме до абзацу першого, в пункт «орендар», у зв'язку з відчуженням одним з орендарів нерухомого майна, розташованого на орендованій земельній ділянці (а.с.36). Зі змісту заяви слідує, що жодні додатки до неї не долучались.
Також 01.09.2020 ОСОБА_1 подав на ім'я голови Глиннівської сільської ради заяву, в якій просив надати йому дозвіл на викуп земельної ділянки з кадастровим номером 5625082600:01:001:0177 загальною площею 0,3466 га в с.Глинне (а.с.37). Зі змісту заяви слідує, що до неї було долучено лише договір оренди землі від 07.11.2014.
У відповідь на обидві заяви позивача відповідач листом №03-07/109 від 17.09.2020 повідомив, що зі змісту заяви не зрозуміло, про які конкретно зміни до договору йдеться, і на які правові підстави посилається заявник. З огляду на це відповідач вказав про неможливість розгляду заяви про внесення змін до договору. Також відповідач вказав, що до вирішення питання про внесення змін до договору оренди землі не може бути розглянута і заява щодо викупу земельної ділянки (а.с.25). Не погоджуючись з рішенням про відмову у задоволенні його заяви позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статей 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Статтею 12 Земельного Кодексу України (далі-ЗК України) визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Згідно з частинами другою, третьою статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Частиною першою статті 81 ЗК України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Водночас порядок набуття та реалізації права на землю громадянами встановлений у розділі IV ЗК України.
Згідно з частиною першою статті 116 цього розділу, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Порядок продажу земельних ділянок державної або комунальної власності на підставі цивільно-правових договорів врегульований главою 20 розділі IV Земельного кодексу України. Зокрема, частина першою, другою статті 127 ЗК України визначено, що органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 128 ЗК України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Так, до компетенції Глиннівської сільської ради входить розпорядження землями комунальної власності на території с.Глинне, зокрема, їх передача у приватну власність громадянам шляхом їх продажу.
Згідно з частинами другою, третьою статті 128 ЗК України громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
До заяви (клопотання) додаються:
а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);
б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.
Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.
Водночас в силу приписів частини п'ятої статті 128 ЗК України підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:
а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;
б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;
г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;
ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки (частина шоста статті 128 ЗК України).
Отже, законом визначено чіткий та послідовний алгоритм дій під час продажу земельних ділянок державної або комунальної власності на підставі цивільно-правових договорів, який передбачає подання зацікавленою особою відповідного клопотання (заяви) з необхідними документами та розгляд цього клопотання уповноваженим органом в місячний строк з прийняттям рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, чи рішення про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.
Судом встановлено, що 01.09.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив дати йому дозвіл на викуп у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 5625082600:01:001:0177 загальною площею 0,3466 га в с.Глинне.
Відповідач, в силу вимог частини третьої статті 128 ЗК України був зобов'язаний прийняти одне із двох можливих рішень:
1) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки;
2) про відмову в продажу земельної ділянки із зазначенням обґрунтованих причин відмови.
Разом з тим жодного із зазначених рішень орган місцевого самоврядування у встановлений строк не прийняв.
Оскільки розгляд заяви і доданих до неї документів, поданої особою з наміром викупу земельної ділянки, повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення, однак, у даному випадку таке відповідачем не приймалось, то це свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання, тобто про його протиправну бездіяльність.
За наведеного, відповідні позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, як і його похідні вимоги про покладення на відповідача обов'язку по розгляду заяви ОСОБА_1 щодо надання дозволу на викуп земельної ділянки від 01.09.2020 з прийняттям обґрунтованого рішення.
При цьому суд в межах даної справи не вирішує, яке саме рішення має прийняти суб'єкт владних повноважень за результатом розгляду заяви позивача (позитивне чи негативне), з огляду на те, що наразі відповідачем фактично не вирішувалось ні питання наявності чи відсутності у позивача права на викуп відповідної земельної ділянки, ні питання комплектності поданої ним документації.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування та не підтвердив правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому позов належить задовольнити повністю.
Документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору суд присуджує на користь позивача відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Глиннівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області (код ЄДРПОУ 04387390, вул.Б.Хмельницького, буд.1, с.Глинне, Рокитнівський район, Рівненська область, 34221) задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Глиннівської сілької ради Рокитнівського району Рівненської області щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 01 вересня 2020 року про надання дозволу на викуп земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5625082600:001:0177.
Зобов'язати Глиннівську сільську раду Рокитнівського району Рівненської області розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 01 вересня 2020 року про надання дозволу на викуп земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5625082600:001:0177 та прийняти обґрунтоване рішення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Глиннівської сілької ради Рокитнівського району Рівненської області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 12 лютого 2021 року.
Суддя Н.В. Друзенко