04 березня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/627/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Стасівської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Стасівської сільської ради /далі - відповідач/ про:
- визнання протиправною бездіяльності Стасівської сільської ради щодо розгляду звернення ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, кадастрові координати: район Диканський, КОАТУУ: НОМЕР_1 , зона НОМЕР_2 , квартал НОМЕР_3 , орієнтовною площею 2,00 га, адміністративні межі Стасівської сільської ради с.Гавронці;
- зобов'язання Стасівської сільської ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, кадастрові координати: район Диканський, КОАТУУ: НОМЕР_1 , зона НОМЕР_2 , квартал НОМЕР_3 , орієнтовною площею 2,00 га, адміністративні межі Стасівської сільської ради с.Гавронці /а.с.1-6/.
Позов обґрунтований тим, що позивач звернувся до Стасівської сільської ради із заявою від 29 липня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, кадастрові координати: район Диканський, КОАТУУ: НОМЕР_1 , зона НОМЕР_2 , квартал НОМЕР_3 , орієнтовною площею 2,00 га, адміністративні межі Стасівської сільської ради с.Гавронці. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі №440/5045/20 зобов'язано Стасівську сільську раду повторно розглянути вказану заяву та прийняти рішення, передбачене частиною сьомою статті 118 ЗК України, проте наразі відповідачем не прийнято жодного рішення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, будучи належним чином повідомленим про відкриття провадження у цій справі.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12, статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 звернувся до Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області із заявою від 29 липня 2020 року (вх.№ 22) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, кадастрові координати: район Диканський, КОАТУУ: НОМЕР_1 , зона НОМЕР_2 , квартал НОМЕР_3 , орієнтовною площею 2,00 га, адміністративні межі Стасівської сільської ради, с. Гавронці. До вказаної заяви ОСОБА_1 було додано графічний матеріал із зазначенням місця розташування земельної ділянки та копії паспорта та ідентифікаційного коду/а.с. 10-11/.
Рішенням 57 сесії 7 скликання Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області від 11 серпня 2020 року "Про відмову у наданні безоплатно земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 " позивачу відмовлено у наданні безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,0 га у зв'язку з тим, що за бажаним місцем розташування земельної ділянки відсутні вільні землі запасу із зазначеною площею.
Не погодившись з рішенням 57 сесії 7 скликання Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області, ОСОБА_1 звернувся до суду.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі №440/5045/20, яке набрало законної сили 18 грудня 2020 року /а.с. 12-15/, адміністративний позов ОСОБА_1 до Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення 57 сесії 7 скликання Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області від 11 серпня 2020 року "Про відмову у наданні безоплатно земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 "; зобов'язано Стасівську сільську раду Диканського району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 липня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, кадастрові координати: район Диканський, КОАТУУ: НОМЕР_1 , зона НОМЕР_2 , квартал НОМЕР_3 , орієнтовною площею 2,00 га, адміністративні межі Стасівської сільської ради, с. Гавронці, та прийняти рішення, передбачене частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
ОСОБА_1 звернувся до Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області зі зверненням від 24 грудня 2020 року (вх. від 24 грудня 2020 року) /а.с. 16/, в якому просив здійснити виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі №440/5045/20 та надати йому дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, кадастрові координати: район Диканський, КОАТУУ: НОМЕР_1 , зона НОМЕР_2 , квартал НОМЕР_3 , орієнтовною площею 2,00 га, адміністративні межі Стасівської сільської ради, с. Гавронці.
Вважаючи, що відповідачем допущено бездіяльність щодо повторного розгляду його звернення від 29 липня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року /далі - ЗК України/.
Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Згідно зі статтею 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
За змістом пункту "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.
Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною сьомою цієї статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що будь-який громадянин України має право звернутися до уповноваженого органу із заявою та визначеними законодавством документами про надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Тобто Земельним кодексом України встановлено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме: надати дозвіл або мотивовану відмову в наданні дозволу.
Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту.
У відповідності до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Згідно з частинами першою та другою статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, розпорядчий індивідуальний правовий акт про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність оформляється рішенням ради.
Відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Судовим розглядом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, однак рішення за результатами її повторного розгляду на засіданні сесії Стасівської сільської ради позивач не отримав.
Суд враховує, що відповідачем до суду не надано жодних документів на підтвердження повторного розгляду заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та прийняття рішення за результатами такого розгляду, а також відзиву на позовну заяву, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України кваліфікується судом як визнання позову відповідачем.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що має місце протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у неприйнятті у визначений законом строк жодного із рішень, які передбачені статтею 118 ЗК України.
Вирішуючи іншу вимогу позивача, а саме: про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3 ) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 73 згаданого Кодексу визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам, а не забезпечення ефективності державного управління.
Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені статтею 118 Земельного кодексу України, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 29 липня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, кадастрові координати: район Диканський, КОАТУУ: НОМЕР_1 , зона НОМЕР_2 , квартал НОМЕР_3 , орієнтовною площею 2,00 га, адміністративні межі Стасівської сільської ради, с. Гавронці, та за результатами її розгляду по суті прийняти рішення відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України та частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Такий висновок суду відповідає висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 29 серпня 2019 року у справі №420/5288/18.
Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову та факт сплати позивачем при зверненні до суду судового збору у сумі 908,00 грн згідно квитанції АТ КБ «Приватбанк» №0.0.1993915931.1 від 26 січня 2021 року /а.с.17/, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає сума в 454,00 грн.
Вирішуючи клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, за приписом вказаної норми покладення такого зобов'язання на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду.
З огляду на відсутність підстав для встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення клопотання позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) до Стасівської сільської ради (вул. Миру, буд. 40, с. Стасі, Диканський район, Полтавська область, 38541, ідентифікаційний код 21046743) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Стасівської сільської ради (вул. Миру, буд. 40, с. Стасі, Диканський район, Полтавська область, 38541, ідентифікаційний код 21046743), яка полягає у неприйнятті рішення за результатами повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 29 липня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, кадастрові координати: район Диканський, КОАТУУ: 5321084902, зона НОМЕР_2 , квартал НОМЕР_3 , орієнтовною площею 2,00 га, адміністративні межі Стасівської сільської ради, с. Гавронці.
Зобов'язати Стасівську сільську раду (вул. Миру, буд. 40, с. Стасі, Диканський район, Полтавська область, 38541, ідентифікаційний код 21046743) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 липня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, кадастрові координати: район Диканський, КОАТУУ: НОМЕР_1 , зона НОМЕР_2 , квартал НОМЕР_3 , орієнтовною площею 2,00 га, адміністративні межі Стасівської сільської ради, с. Гавронці, та за результатами розгляду заяви по суті звернення прийняти рішення відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України та частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Стасівської сільської ради (вул. Миру, буд. 40, с. Стасі, Диканський район, Полтавська область, 38541, ідентифікаційний код 21046743) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривні нуль копійок).
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк