04 березня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/8079/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до Комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -
31 грудня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до Комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1 у розмірі 18940,79 грн.
В обґрунтування заявленої вимоги позивач зазначив, що відповідач не погасив заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком №1. Оскільки вказана сума витрат не сплачена відповідачем самостійно, ця сума підлягає стягненню у судовому порядку.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/8079/20, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
26 січня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представником відповідача просив винести рішення з урахуванням часткової сплати заборгованості у розмірі 9149,52 грн /а.с. 29-30/.
29 січня 2021 року до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог разом з доказами її направлення відповідачеві, відповідно до якої представником позивача уточнено період, за який підлягає стягненню відповідна заборгованість, а саме: за січень 2013 року, жовтень 2015 року, лютий 2016 року, червень 2020 року, а також листопад-грудень 2020 року /а.с. 35-37/.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частиною першою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини третьої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
08 лютого 2021 року до суду надійшли доповнення до вказаної заяви, відповідно до яких надані пояснення по суті направлення повідомлень та розрахунків відповідачеві в частині уточнених періодів /а.с. 51-52/.
09 лютого 2021 року до суду надійшов відзив на заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої представник відповідача наголосив, що задовольнити позов частково на суму 9973,04 грн з урахуванням доказів часткової сплати у розмірі 8333 грн, а в частині періодів за січень 2013 року, жовтень 2015 року, лютий 2016 року - застосувати строк позовної давності /а.с. 68-69/.
15 лютого 2021 року до суду надійшла відповідь на відзив на заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої представником позивача зазначено, що враховуючи зарахування коштів на погашення заборгованості в порядку календарної черговості їх виникнення, відповідачем за рахунок сплати у розмірі 8333 грн погашено заборгованість за період за січень 2013 року, жовтень 2015 року, лютий 2016 року, червень 2020 року, а також частково за листопад 2020. Як наслідок, залишок заборгованості становить 10607, 79 грн /а.с. 74-75/.
23 лютого 2021 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких представником відповідача наведено обґрунтування із застосування загальних строків звернення до адміністративного суду, а також зазначено про проведення 09.02.2021 сплати у розмірі 8333 грн /а.с.78-81/.
02 березня 2021 року до суду надійшли заперечення, відповідно до яких представник позивача наполягаючи на відсутності підстав для застосування строків звернення до суду, зауважив, що враховуючи сплату проведення 09.02.2021 сплати у розмірі 8333 грн залишок заборгованості складає 2274,79 грн, у зв'язку з чим просить винести рішення у справі про стягнення уточненої суми заборгованості /а.с. 87-88/.
Дослідивши матеріали позовної заяви, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
КНМП "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського" зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 01999613.
За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.
Відповідно до пунктів "а", "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах; працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Отже, аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком № 1 покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01.01.2004, не пов'язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.
Указаний висновок кореспондується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема в постанові від 25.09.2012 в справі № 21-251а12.
Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1, передбачена діючим законодавством.
Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (надалі - Інструкція).
В абзацах першому та другому підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).
Згідно із пунктом 6.1 для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пункт 6.4 Інструкції передбачає, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до пункту 6.5 Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
За приписами пункту 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 6.8 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.
Відхиляючи довід відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з наступного.
Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08 липня 2010 року визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами ПФУ у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною п'ятнадцятою статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09 липня 2003 року строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 25 листопада 2015 року у справі № 803/2199/14 та підтриманого Верховним Судом у постановах від 23 січня 2018 року у справі №803/2625/14 та від 21 червня 2018 року у справі № 804/9020/13-а, від 28 листопада 2019 року у справі № 460/3113/18 та від 29 вересня 2020 року у справі № 820/1957/18, в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини п'ятнадцятої статті 106 Закону № 1058-IV. Водночас строк звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачений статтею 122 КАСУ, не застосовується.
Частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд відхиляє як помилкові аргументи відповідача щодо необхідності врахування постанови Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №812/1347/17 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, оскільки такі прийняті за іншого правового регулювання спірних правовідносин. Спірні відносини, що виникли у наведених судових справах, виникли за інших обставин та стосувались дій відповідних територіальних ПФ щодо зарахування сум єдиного внеску в рахунок боргу (суми недоїмки, штрафних санкцій та пені) у порядку календарної черговості його виникнення. В цих судових рішеннях Верховний Суд сформулював правову позицію щодо права органів ПФ спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення лише щодо недоїмок, пені та фінансових санкцій.
Сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1, підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", враховуючи уточнену суму заборгованості згідно заперечення позивача від 26 лютого 2021 року /а.с. 87-88/ за грудень 2020 року та складає 2274,79 грн, що також підтверджується карткою особового рахунку відповідача.
З урахуванням викладеного, оскільки в порушення вищезазначених вимог законодавства відповідач не вніс до Головного УПФУ в Полтавській області зазначену в розрахунках місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, та не сплатив існуючу заборгованість за час судового розгляду справи, у суду є підстави стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за грудень 2020 року у розмірі 2274,79 грн.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, відсутні підстави для стягнення з відповідача судового збору, сплаченого за подання цього позову.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66,Полтава,Полтавська область,36014, ідентифікаційний код 13967927) до Комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського" (вул. Лікаря О.Богаєвського, буд. 60/1,Кременчук,Полтавська область,39600, ідентифікаційний код 01999613) про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського" (вул. Лікаря О.Богаєвського, буд. 60/1,Кременчук,Полтавська область,39600, ідентифікаційний код 01999613) на користь Головного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 13967927) заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1 за грудень 2020 року у розмірі 2274,79 грн (дві тисячі двісті сімдесят чотири гривні сімдесят дев'ять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.Г.Ясиновський