Справа № 420/1947/21
03 березня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про:
визнання протиправним та скасування рішення №13 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13 березня 2020 року про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до заяви про перерахунок від 12 березня 2020 року на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №5-568/20 від 27 лютого 2020 року;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №5-568/20 від 27 лютого 2020 року, починаючи з 19 лютого 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року, вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем.
Суд зазначає, що серед підстав залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху був, зокрема, пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду. Крім того, ОСОБА_1 окремої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, разом з позовною заявою подано не було.
01 березня 2021 року, через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою (вх.№10117/21).
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення з позовною заявою до Одеського окружного адміністративного суду позивачем зазначено, що Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на території України було запроваджено карантинні заходи.
Вищевказані карантинні заходи виключали можливість вчасного отримання оскаржуваного рішення, складання і подання до суду позовної заяви.
Оцінюючи доводи, наведені позивачем для поновлення строку звернення до суду, суд зазначає, що поважними причинами пропуску цього строку визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, і мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися - не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 оскаржує рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №13 від 13 березня 2020 року.
У тексті позовної заяви та у доданих до неї матеріалах відсутнє посилання на дату отримання позивачем оскаржуваного рішення.
У свою чергу, з позовною заявою до Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 звернулась - 10 лютого 2021 року.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові по справі №640/10199/19 від 04 лютого 2021 року роз'яснив, що встановлення карантину не може бути безумовною підставою для поновлення процесуального строку на подання відповідної скарги, оскільки скаржник повинен аргументувати те, які карантинні заходи та в який саме спосіб завадили йому звернутися до суду з відповідною заявою протягом строку, визначеного законом, а суд, в свою чергу, має надати безпосередню оцінку поважності цих причин.
У свою чергу, позивачем не вказано, яким чином встановлення карантинних обмежень заважали їй звернутися до пенсійного органу щодо отримання оскаржуваного рішення, а згодом і до суду у встановлений законом строк, зокрема, засобами електронного зв'язку (ЄСІТС, електронною поштою), засобами поштового зв'язку (поштові відділення не припиняють роботу в умовах дії карантину).
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що наведені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду обставини поновлення строку не є об'єктивними, тобто такими, що не залежали від волі позивача, обставинами, які б доводили поважність причин пропуску встановленого законом шестимісячного строку звернення до адміністративного суду та пояснювали тривале зволікання з пред'явленням позову аж до 10 лютого 2021 року.
Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено. Відтак, суд визнає причини пропуску строку звернення до суду з позовом неповажними.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи «Пономарьов проти України» роз'яснив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, можливість поновлення судом пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Верховного Суду від 04.10.2019 року по справі №805/3080/18-а.
Відповідно до ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивачу необхідно звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наданням доказів поважності пропуску строку та вказати інші підстави для поновлення строку, надати інформацію стосовно дати отримання оскаржуваного рішення з наданням відповідних доказів.
Суд зазначає, що інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі.
Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Суд роз'яснює, що недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наданням доказів поважності пропуску строку та вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 121, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви по адміністративній справі №420/1947/21.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви три дні з дня отримання копії ухвали про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви позивачем.
В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.
Суддя Балан Я.В.