23 лютого 2021 року справа №380/7317/20
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Грень Н.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Фостяк Р.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Тереха І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
09.09.2020 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати п.1 Наказу №2472 від 14.08.2020 "Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області" Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м.Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833) про застосування до підполковника поліції ОСОБА_1 заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУНП, дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати Наказ №246 о/с По особовому складу від 14.08.2020 Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м.Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833) про звільнення із служби в поліції, підполковника поліції ОСОБА_1 заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУНП з 14.08.2020;
- поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на службі в Національній поліції на посаді заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУНП з 15.08.2020;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м.Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 , середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 15 серпня 2020 року по день фактичного поновлення на службі в Національній поліції на посаді заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУНП.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 14 серпня 2020 року ОСОБА_1 ознайомлено з наказом №2472 від 14.08.2020 року Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області, у відповідності до п.1 якого, за грубе порушення службової дисципліни, зокрема, ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, ч. 1, 2 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вимог ч.5 розділу 1, ч.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179 - застосовано дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції. Наказом №246 о/с По особовому складу від 14 серпня 2020 року, підполковника поліції ОСОБА_1 заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУНП у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, відповідно до п. 6 ч. 1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію» звільнено із служби в поліції. Із зазначеними наказами позивач не погоджується, вважає їх протиправними, на думку позивача, звільнення з поліції у зв'язку із притягненням до дисциплінарної відповідальності прийняті відповідачем необґрунтовано та незаконно, вважає, що матеріали службового розслідування не містять неупереджених, достовірних фактів порушення позивачем в службовій діяльності законодавчих та нормативно-правових актів наведених в наказі.
Відповідач позов не визнав, 13.10.2020 подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що 09.04.2020 підполковник поліції ОСОБА_1 призначений на посаду заступника начальника слідчого відділу з 10.04.2020 згідно наказу начальника ГУНП від 09.04.2020 № 104 о/с. До цього, враховуючи матеріали попередніх службових розслідувань, відносно підполковника поліції ОСОБА_1 вбачається, що порушення службової дисципліни останнім допускаються на системній основі, заходи профілактичного впливу стосовно останнього не дають відповідних результатів, особисто ОСОБА_1 їх не враховує, до уваги не бере, не реагує, відповідних висновків не робить, а натомість продовжує ігнорувати вимоги чинного законодавства, в частині дотримання службової дисципліни та законності у службовій діяльності. Так, свідченням сталої системи порушення службової дисципліни ОСОБА_1 є накази ГУНП, а саме: від 15.09.2017 № 2997 «Про накладення дисциплінарного стягнення на працівників Дрогобицького ВП ГУНП», відповідно до якого, за порушення службової дисципліни, зокрема вимог ст. 39 КПК України при організації, досудового розслідування у кримінальному провадженні №42013150190000032 на заступника начальника відділу поліції - начальника СВ Дрогобицького ВН ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення зауваження та зменшено розмір щомісячної премії на 10% терміном на один місяць; від 27.02.2018 № 731 «Про накладення дисциплінарного стягнення на працівників СВ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області», відповідно до якого, за порушення службової дисципліни, неналежного виконання службових обов'язків, передбачених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, професійного виконання своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, що виразилось у неналежному контролі за роботою підлеглих при проведенні досудового розслідування у кримінальних провадженнях розпочатих за фактами ДТП на начальника СВ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області на підполковника поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - догана; від 16.03.2018 № 968 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області», за грубе порушення службової дисципліни, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, зокрема п.4 розділу V Положення про організацію діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 №570, що виразилось у відсутності належного дієвого контролю за діяльністю підлеглих, а також неналежну організацію роботи ввіреного органу досудового розслідування, на заступника начальника відділу поліції - начальника СВ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з посади.
Відповідач зазначає, що 31.07.2020 о 08:45 до ГУНП у Львівській області надійшла інформація про те, що цього ж дня, по вул. Симбірській у м. Дрогобич, Львівської області працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Львові за матеріалами УСБУ у Львівській області, в межах кримінального провадження №62020140000000605, розпочатого 04.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України, затримано заступника начальника СВ Дрогобицького ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 , який вимагав та отримав неправомірну вимогу у сумі 8000 доларів США за перекваліфікацію кримінального правопорушення, внесеного до ЄРДР 27.05.2020 № 12020140110000858 за ч.2 ст. 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого) на злочин, вчинений з необережності. На момент затримання ОСОБА_1 знаходився у цивільному одязі, без вогнепальної зброї, у відпустці не перебував та згідно внутрішнього розпорядку дня поліцейського о 09:00 повинен був приступити до виконання службових обов'язків. 31.07.2020 працівниками ДБР розташованого у м. Львові, в рамках кримінального провадження №62020140000000605, розпочатого 04.06.2020, повідомлено про підозру заступнику начальника СВ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області підполковнику поліції ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України. 31.07.2020 наказом ГУНП у Львівській області № 2324 призначено службове розслідування по даному факту, створено дисциплінарну комісію. наказами ГУНП у Львівській області № 2333 від 31.07.2020 та № 235 о/с від 03.08.2020 відсторонено ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків. Відповідач зазначає, що обставини справи висвітлені у ЗМІ, ситуація набула суспільного резонансу, вказаний факт жваво обговорювався громадськістю, що вкрай негативно вплинуло на імідж поліції Львівської області, налагодження партнерських відносин та зворотного зв'язку громадянами й інститутами громадянського суспільства в справі протидії злочинності. 14.08.2020 виключно в межах та на підставі чинного законодавства та зібраних службовим розслідуванням доказів, видано Наказ № 2472 про порушення службової дисципліни окремим працівниками Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області. 14.08.2020 на виконання норми п. 6, ч. 1, ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
Відповідач зазначив, що при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції враховано характер проступку, обставини, за яких він вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, за яких він вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до служби.
Ухвалою судді від 11.09.2020 прийнято справу до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою від 28.09.2020 призначено судове засідання у справі.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні такого відмовити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно з наказом начальника ГУНП від 09.04.2020 № 104 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника слідчого відділу з 10.04.2020.
31.07.2020 о 08:45 до ГУНП у Львівській області надійшла інформація про те, що цього ж дня, по вул. Симбірській у м. Дрогобич, Львівської області працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Львові за матеріалами УСБУ у Львівській області, в межах кримінального провадження №62020140000000605, розпочатого 04.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, затримано заступника начальника СВ Дрогобицького ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 який вимагав та отримав неправомірну вимогу у сумі 8000 доларів США за перекваліфікацію кримінального правопорушення, внесеного до ЄРДР 27.05.2020 № 12020140110000858 за ч.2 ст. 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого) на злочин, вчинений з необережності. На момент затримання ОСОБА_1 знаходився у цивільному одязі, без вогнепальної зброї, у відпустці не перебував та згідно внутрішнього розпорядку дня поліцейського о 09:00 повинен був приступити до виконання службових обов'язків.
31.07.2020 працівниками ДБР розташованого у м. Львові, в рамках кримінального провадження №62020140000000605, розпочатого 04.06.2020, повідомлено про підозру заступнику начальника СВ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області підполковнику поліції ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України.
Наказом ГУНП у Львівській області № 2324 від 31.07.2020 призначено службове розслідування по даному факту та доручено його проведення дисциплінарній комісії.
Наказами ГУНП у Львівській області № 2333 від 31.07.2020 та № 235 о/с від
03.08.2020 відсторонено ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків на час проведення службового розслідування.
Личаківським районним судом м. Львова 01.08.2020 підполковнику поліції ОСОБА_1 обрано міру запобіжного заходу тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень.
14.08.2020 складено та затверджено Висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівниками Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області.
Наказом ГУНП у Львівській області від 14.08.2020 «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області» за грубе порушення службової дисципліни, зокрема ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», відповідно до якого працівник поліції зобов'язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та присяги поліцейського, ч. 1,2 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вимог ч. 5 розділу І, ч. 1розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, на підставі п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до заступника начальника СВ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_1 (0078353) застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.
Наказом ГУНП у Львівській області від 14.08.2020 № 264 о/с «По особовому складу» відповідно до Закону України «Про національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_1 (0078353) заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУНП, з 14серпня 2020 року звільнено зі служби в поліції.
Позивач не погодившись із вказаними наказами звернувся із цим позовом до суду.
При вирішенні спору суд керувався наступним.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються ЗУ "Про Національну поліцію" (далі -Закон).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з ч.1 ст.17 Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
За змістом ч. 1 ст. 59 Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно з пунктом 1 ч.1 ст.18 Закону поліцейський, поміж іншого, зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Відповідно до пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 №1179, (далі - Правила) під час виконання службових обов'язків поліцейський, зокрема, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.19 Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України "Про Дисциплінарний статут" затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України.
Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За змістом частини першої-третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Отже, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, попередження про неповну службову відповідність.
За змістом статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, яке призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з ч.6 ст.14 Дисциплінарного статуту НП України службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань в Національній поліції України (далі - Порядок №893).
Відповідно до розділу 5 Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Пункт 4 розділу 5 Порядку №893 встановлює, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Отже, мета службового розслідування полягає в тому, щоб повно, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника НП і його ставлення до вчиненого.
Судом встановлено, що 31.07.2020 працівниками ДБР розташованого у м. Львові, в рамках кримінального провадження №62020140000000605, розпочатого 04.06.2020, повідомлено про підозру заступнику начальника СВ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області підполковнику поліції ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України.
Наказом ГУНП у Львівській області № 2324 від 31.07.2020 призначено службове розслідування по даному факту та доручено його проведення дисциплінарній комісії.
14.08.2020 складено та затверджено Висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівниками Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області.
Зі змісту висновку службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 грубо порушено вимоги ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію» відповідно до якої працівник поліції повинен неухильно дотримуватись Конституції України, законів України та нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського , ч. 1, 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вимог ч.5 розділу 1, ч. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейського. Порушення зазначених норм законодавства, виразилось в тому, що 31.07.2020 працівниками ДБР у. м. Львові в рамках кримінального провадження №62020140000000605 ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України 01 серпня 2020 року ухвалою Личаківського районного суду м. Львова, ОСОБА_1 , обрано міру запобіжного заходу тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб .
Суд зазначає, що висновком службового розслідування жодним чином не обґрунтовано, в чому саме проявилося порушення ОСОБА_1 службової дисципліни та вимог зазначених у наказі статей Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в чому проявилося порушення Правил етичної поведінки поліцейських.
Окрім того, обставин, за яких ОСОБА_1 вчинено дисциплінарний проступок, його причини та умови у висновку службового розслідування не встановлено, а також відсутній висновок про те, чи підтвердилися відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Судом встановлено, що в оскаржуваних наказах ГУ Національної поліції у Львівській області зазначено виключно інформацію з кримінального провадження і відсутні посилання на обставини, встановлені під час службового розслідування.
Суд зазначає, що вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі діяння отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
Проте, відповідачем не встановлювалися обставини, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 саме дисциплінарного проступку, а не кримінального правопорушення, якому буде надана оцінка судом при розгляді кримінального провадження. Таким чином, застосування дисциплінарного стягнення за вчинення дій, що є предметом розслідування у кримінальному провадженні, до винесення вироку, є порушенням презумпції винуватості та порушенням прав позивача.
Відповідно до ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд зауважує, що притягнення особи до кримінальної відповідальності згідно з обвинувальним вироком суду є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції, тоді як для звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, що відбулось у даному випадку, недостатньо одного факту відкриття кримінального провадження, а необхідним є підтвердження службовим розслідуванням відповідних обставин.
Зазначене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.11.2019 року у справі №817/1218/16.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у постанові від 22.11.2019 у справі №826/6107/18 дійшов висновку про те, що рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі Кримінального кодексу України. Предметом цього спору є порушення позивачем службової дисципліни.
Оскільки наказ № 2472 від 14.08.2020 винесений на підставі службового розслідування, то суд вважає за необхідне заначити наступне.
Так, У висновку службового розслідування зазначено, що 31.07.2020 о 08.45 год. до ГУНП у Львівській області надійшла інформація про те, що цього дня працівниками ТУ ДБР, розташованого у їм. Львові, в межах кримінального провадження № 62020140000000605 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, затримано ОСОБА_1 , який вимагав та отримав неправомірну вимогу за перекваліфікацію кримінального правопорушення, внесеного до ЄРДР 27.05.2020 за ч.2 ст. 121 КК України. Відповідно до висновку 31.07.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України. З тексту повідомлення про підозру вбачається, що 20.05.2020 ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вимоги, з корисливих мотивів, усвідомлюючи небезпечні «наслідки та бажаючи їх настання, виконуючи обов'язки керівника органу досудового розслідування та слідчого у провадженні, знаходячись у приміщенні службового кабінету Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області, що знаходиться за адресою Львівська область, м Дрогобич, вул. Стрийська, 22, висунув підозрюваному ОСОБА_3 вимогу в необхідності передачі йому, ОСОБА_1 , неправомірної вимоги в розмірі 5000 доларів США, про що ОСОБА_3 повідомив свого рідного брата ОСОБА_4 . Тоді ж ОСОБА_4 прибув у приміщення службового кабінету Дрогобицького ВП, де зустрівся з ОСОБА_1 . В ході зустрічі ОСОБА_1 висунув ОСОБА_4 вимогу про необхідність надання йому за перекваліфікацію дій його брата ОСОБА_3 з ч. 2 ст. 121 на ч. 1 ст. 119 України.
Водночас, члени дисциплінарної комісії, не звернули уваги на те, що саме кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 27.05.2020 за № 12020140110000858, у якому ОСОБА_3 , є підозрюваним,. Це підтверджується і матеріалами службового розслідування, до якого, долучено довідку за підписом заступника начальника Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області та поясненням старшого слідчого ОСОБА_5 . Тобто, злочинний умисел у ОСОБА_1 виник 20.05.2020, за тиждень до події злочину та оголошення підозри ОСОБА_3 27.05.2020.
Окрім того, в матеріалах службового розслідування та самому висновку вказуються різні прізвища ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Також, судом встановлено, що згідно пояснення старшого слідчого ОСОБА_5 , у провадженні якої перебувало кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст. 121 КК України, будь яких вказівок, усних чи письмових, зі сторони заступника начальника СВ Дрогобицького ВП ОСОБА_1 , щодо зміни кваліфікації кримінального правопорушення, показів свідків, потерпілого чи підозрюваного їй не надавались. ОСОБА_1 цікавився матеріалами провадження виключно в якості керівника та з приводу дати їх скерування в Дрогобицьку місцеву прокуратуру для подальшого їх скерування до суду. Будь якої участі у слідчих діях ОСОБА_1 не приймав, рішення приймались слідчим виключно за погодженням із процесуальним прокурором Дрогобицької місцевої прокуратури.
Також, суд зазначає, що скопіювавши до висновку службового розслідування вимоги Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції, Наказу МВС № 1179 «Правила етичної поведінки поліцейських», Присяги поліцейського щодо прав та обов'язків поліцейського, комісією не конкретизовано та на вказано, які порушення закону та наказів МВС України вчинив ОСОБА_1 та в чому це виразилось.
На момент завершення службового розслідування існувало лише повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, що являє собою припущення органу досудового розслідування з приводу вчинення чи не вчинення такого. Вина чи невинуватість на час службового розслідування і по теперішній час не доведена в установленому законом порядку.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ч.1 ст. 12 Дисциплінарного статуту).
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у зазначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, для застосування до поліцейського будь якого виду дисциплінарного стягнення необхідно встановити факт вчинення ним дисциплінарного проступку, що призвело до порушення ним службової дисципліни. Такий дисциплінарний проступок полягає у конкретних діях чи бездіяльності, які вчинені поліцейським протиправно та умисно, або у разі невиконання поліцейським конкретних службових обов'язків.
Водночас, для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, факт вчинення ним дисциплінарного проступку повинен бути встановлений у передбаченому законодавством порядку.
Зі змісту вказаного висновку службового розслідування не встановлено вчинення позивачем конкретних дій чи бездіяльності, що містять ознаки дисциплінарного проступку чи свідчать про невиконання службових обов'язків. У висновку службового розслідування наведено обставини, які встановлені на той момент досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 62020140000000605 від 04.06.2020 та викладені в повідомленні від 31.07.2020 про підозру. При цьому, пояснення, які надавались посадовими особами ГУНП у Львівській області та наведені у висновку службового розслідування, також не містять даних про вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Наведені в повідомленні про підозру від 31.07.2020 та висновку службового розслідування обставини можливої причетності до вчинення протиправних дій, що мають ознаки кримінального правопорушення, були достатніми для відсторонення ОСОБА_1 від посади до завершення досудового розслідування та доведення у встановленому законодавством порядку вини позивача. Такі обставини, на думку суду, не можуть лягати в основу для висновку про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку, оскільки такий висновок напряму пов'язаний з необхідністю їх доведення в межах кримінального провадження. Застосування дисциплінарного стягнення не може ґрунтуватись на припущеннях або недоведених фактах.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у п.53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом".
На переконання суду, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного п.1 Наказу №2472 від 14.08.2020 "Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області" Головного управління Національної поліції у Львівській області про застосування до підполковника поліції ОСОБА_1 заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУНП, дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції у відповідності до вимог, встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій і рішень.
Тож, оскільки п.1 Наказу №2472 від 14.08.2020 "Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області" Головного управління Національної поліції у Львівській області про застосування до підполковника поліції ОСОБА_1 заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУНП, дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції є неправомірним, то і виданий для його реалізації Наказ №246 о/с По особовому складу від 14.08.2020 Головного управління Національної поліції у Львівській про звільнення із служби в поліції, підполковника поліції ОСОБА_1 заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУНП є також неправомірним і підлягає скасуванню.
Відтак суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про поновлення на службі в Національній поліції на посаді заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУНП.
Приписами ч.2 ст.235 КЗпП України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично відпрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).
У відповідності до абз.3 п.2 Порядку № 100 збереження заробітної плати "у всіх інших випадках", до яких відноситься й випадок вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Відповідно до п.8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.
Виплата грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та наказом МВС України від 06 квітня 2016 року № 260, яким затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання. Порядок № 260 від 06 квітня 2016 року, є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин та грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місця їх служби.
Згідно довідки Головного управління НП у Львівській області №304 від 10.12.2020 про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 , грошове забезпечення за два останні місяці роботи, що передували звільненню, становить 31473,20 грн. (червень 2020 року - 15736,27 грн, липень 2020 року- 15736,93 грн).
Суд вважає за необхідне зазначити, що розрахунок судом обчислюється із окладу за посадою, окладу за звання, надбавки за стаж служби в поліції, надбавки за специфічні умови проходження служби 60%, премії, а також індексації, що є складовою грошового забезпечення. Натомість додаткові доплати Covid-19 судом до розрахунку середнього грошового забезпечення не включаються.
Отже, середньоденна заробітна плата позивача складає 515,95 грн.
Період вимушеного прогулу з 15.08.2020 по 23.02.2021 - 192 к.днів.
Отже, заробітна плата за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню на користь позивача, становить 99579,14 грн. (515,95 грн. х 192 к.днів).
Відповідно до п.п.2, 3 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Відтак, рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі стягнення за один місяць у розмірі 15763,60 грн. підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 241-246, 250, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати п.1 Наказу №2472 від 14.08.2020 "Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області" Головного управління Національної поліції у Львівській області про застосування до підполковника поліції ОСОБА_1 заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУНП, дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції.
Визнати протиправним та скасувати Наказ №246 о/с По особовому складу від 14.08.2020 Головного управління Національної поліції у Львівській про звільнення із служби в поліції, підполковника поліції ОСОБА_1 заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУНП з 14.08.2020.
Поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУНП з 15.08.2020.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 99579,14 (дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять) грн 14 коп з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 15736,60 (п'ятнадцять тисяч сімсот тридцять шість) грн. 60 коп. з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Грень Н.М.
Повний текст рішення складено та підписано 01.03.2021.