04 березня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/815/21
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Сагун А.В., розглянувши матеріали у справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення коштів, -
Тво командира Військової частини НОМЕР_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_2 суму у розмірі 4836 (чотири тисячі вісімсот тридцять шість) грн. 00 коп.
При ознайомленні з матеріалами позовної заяви, встановлено, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею сьомою Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” встановлено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 гривень.
Зі змісту п.3.1 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем заявлені позовні вимоги майнового характеру, за які необхідно сплати судовий збір у розмірі 2270 грн. (менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
З огляду на вищевикладене, для усунення вищевказаного недоліку позовної заяви позивачеві необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 2270 грн.
Представник позивача просить відстрочити сплату судового збору з огляду на відсутність коштів на рахунках для виплати судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелічені умови, за яких суд може відстрочити, розстрочити або звільнити сторону від сплати судового збору, а саме:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно частини другої вказаної статті Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є скрутний майновий стан сторони, який повинен бути доведений достовірними доказами.
Беручи до уваги те, що позивач відсутній у списку суб'єктів, звільнених від сплати судового збору, а також те, що в даному випадку позивачем не доведено та не надані докази у підтвердження неспроможності оплати судового збору, тому суд не вбачає підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору.
Суддя вважає, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення сплати судового збору (ухвали Верховного суду від 21 березня 2018 року по справі №813/2320/13-а (провадження №К/9901/24674/18), від 12 лютого 2018 року по справі №№442/5646/17 (провадження К/9901/2974/18), тому клопотання представника позивача щодо відстрочення від сплати судового збору є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Згідно ч. 1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_3 № 3021 від 22.08.2015 притягнуто позивача в тому числі до матеріальної відповідальності.
Наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_3 № 373 від 23.10.2015 виключено з 23.10.2015 позивача зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Тобто трудові відносини з відповідачем закінчились 23.10.2015, а з 24.10.2015 почав обраховуватись строк звернення до суду.
Позивач звернувся до суду 26.02.2021 (згідно печатки пошти), тобто з пропуском строку звернення до суду у понад 4-ри роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, враховуючи викладене, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
При цьому суддя зазначає, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Представником позивача до позовної заяви додана копія наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_3 № 3021 від 22.08.2015, яка не придатна для дослідження, оскільки частину тексту не видно, а тому необхідно надати копію цього документу придатну для читання.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
В задоволені клопотання щодо відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. Сагун