про відмову в забезпеченні позову
03 березня 2021 року м. Київ 373/1501/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Переяславської міської ради
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Переяславської міської ради, в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність Переяславської міської ради щодо невжиття у відповідності до вимог чинного законодавства України заходів у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі позивачу у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3211000000:01:093:0435; зобов'язати Переяславську міську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3211000000:01:093:0435.
Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12.11.2020 адміністративний позов № 373/1501/20 - передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.
01.03.2021 на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову ОСОБА_1 , відповідно до змісту якої позивач просить суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони Переяславській міській раді (код ЄДРПОУ: 04054978) та іншим особам приймати рішення про надання у власність, погодження чи затвердження проекту землеустрою щодо земельної ділянки кадастровий номер 3211000000:01:093:0435, загальною площею 0,1000 га, по АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд до завершення розгляду справи по суті і набрання рішенням законної сили.
В обгрнутування вказаної заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що неодноразово звертався до міської ради із клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) АДРЕСА_1 і про затвердження проекту землеустрою, проте міська рада всупереч ст. 118 Земельного кодексу України не прийняла жодного рішення.
Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить реалізувати передбачене ст.14 Конституції України право на безоплатне отримання земельної ділянки у власність, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних моїх прав та інтересів, що у свою чергу може призвести до фактичної неможливості реалізації права, оскільки земельна ділянка можливо буде передана у приватну власність іншій особі. Були уже випадки, коли приймалися відповідні рішення на одну і ту ж земельну ділянку різним особам. Крім того, на думку позивача він втратить кошти, які вже сплатив за виготовлення проекту землеустрою.
Відповідно до приписів частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахування наведеного положення Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Розглядаючи заяву позивача про забезпечення позову по суті, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Зазначений перелік способів забезпечення позову є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
У заяві про забезпечення позову позивач просить суд забезпечити позов шляхом заборони Переяславській міській раді (код ЄДРПОУ: 04054978) та іншим особам приймати рішення про надання у власність, погодження чи затвердження проекту землеустрою щодо земельної ділянки кадастровий номер 3211000000:01:093:0435, загальною площею 0,1000 га, по АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд до завершення розгляду справи по суті і набрання рішенням законної сили .
Частиною 1 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
З аналізу наведеної норми вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
У свою чергу, відповідно до вимог пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Таким чином, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, суд дійшов висновку про недоведеність заявником існування визначених у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України обставин, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Переяславській міській раді (код ЄДРПОУ: 04054978) та іншим особам приймати рішення про надання у власність, погодження чи затвердження проекту землеустрою щодо земельної ділянки кадастровий номер 3211000000:01:093:0435, загальною площею 0,1000 га, по АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд до завершення розгляду справи по суті і набрання рішенням законної сили.
При цьому вжиття вказаних позивачем заходів забезпечення позову - шляхом заборони Переяславській міській раді (код ЄДРПОУ: 04054978) та іншим особам приймати рішення про надання у власність, погодження чи затвердження проекту землеустрою щодо земельної ділянки кадастровий номер 3211000000:01:093:0435, загальною площею 0,1000 га, по АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд до завершення розгляду справи по суті і набрання рішенням законної сили, за відсутності об'єктивних та достатніх підстав вважати, що такі дії обов'язково будуть здійснені протягом розгляду даної справи, зумовить виникнення невиправданого судового втручання у діяльність суб'єкта владних повноважень, що, у свою чергу, йде у розріз з метою інституту забезпечення позову.
У свою чергу, судом не встановлено, а позивачем у заяві не доведено існування жодної з обставин, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.
Крім того, позивачем не наведено та не надано жодних доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому.
Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) заявнику.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панова Г. В.