03 березня 2021 року справа №320/2791/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно довідки ВАТ "Білоцерківський автобусний парк" про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС №100 від 16.08.2005;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та подальше нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період виконання ним робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в сумі 831 крб. 99 коп. за 8 днів 1986 року на підставі довідки ВАТ "Білоцерківський автобусний парк" про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС №100 від 16.08.2005 відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 28.08.2019, з урахуванням вже виплачених сум.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом другої групи та отримує пенсію по інвалідності.
Зокрема, у період з 30.06.1986 по 07.07.1986 позивач безпосередньо був зайнятий на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (м.Прип'ять), та на виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.07.2005 у справі №2-5764 Відкритим акціонерним товариством "Білоцерківський автобусний парк" складено довідку від 16.08.2005 №100 про виплату позивачеві заробітної плати у розмірі 831,99 крб. за роботу в населених пунктах зони відчуження у період з 01.07.1986 по 07.07.1986.
Позивач зазначив, що з вересня 2005 року відповідач здійснював нарахування та виплату пенсії з урахуванням відомостей про заробітну плату, вказаних у довідці від 16.08.2005 №100, однак у подальшому ГУ ПФУ у Київській області безпідставно припинило здійснення нарахування та виплати позивачу пенсії, з урахуванням відомостей про заробітну плату, вказаних у довідці від 16.08.2005 №100, а за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 відмовило йому у здійсненні перерахунку пенсії на підставі вказаного документа.
Позивач, не погоджуючись з такою позицією відповідача, звернувся до суду з позовом, стверджуючи, що довідка від 16.08.2005 №100 є дійсною, а тому має враховуватися при визначенні розміру пенсії
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що ОСОБА_1 з вересня 2005 року було проведено перерахунок пенсії на підставі довідки ВАТ "Білоцерківський автобусний парк" про заробітну плату від 16.08.2005 №100, нараховану за період роботи в зоні відчуження з 01.07.1986 по 07.07.1986.
Відповідач повідомив, що до Управління від Білоцерківського автотранспортного підприємства 13206 надійшли уточнюючі первинні документи, у тому числі, довідка б/н б/д про фактичну заробітну плату позивача в зоні відчуження.
На підставі вказаної довідки та у відповідності до вимог постанови Кабінетом Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу з 01.01.2012 була перерахована пенсія, розмір якої дорівнював 4353,32 грн. та який у подальшому перераховувався у бік збільшення та на теперішній час складає 8599,50 грн.
Враховуючи вказане, відповідач вважає, що підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі довідки ВАТ "Білоцерківський автобусний парк" про заробітну плату від 16.08.2005 №100 відсутні.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Білоцерківським ГОМ №1 ГУ МВС України в Київській області 03.12.2009 (а.с.5).
Позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорії 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим Київською обласною адміністрацією 31.07.2019 (а.с.177).
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого Управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради 03.11.2005, позивач має статус інваліда війни 2 групи (а.с.7).
Як вбачається з пенсійного посвідчення, позивач є пенсіонером, вид пенсії: по інвалідності.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.07.2005 у справі №2-5764 зобов'язано посадових осіб Відкритого акціонерного товариства "Білоцерківський автобусний парк" видати ОСОБА_1 довідку для пред'явлення до Пенсійного фонду про те, що він працював в м.Прип'ять по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з врахуванням діючого законодавства про оплату праці працівників, зайнятих на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з розрахунку 16-ти годинного робочого часу (а.с.12).
На виконання вказаного судового рішення Відкритим акціонерним товариством "Білоцерківський автобусний парк" складено довідку від 16.08.2005 №100, в якій зазначено, що ОСОБА_1 за роботу в населених пунктах зони відчуження Прип'ять Чорнобильського району з 01.07.1986 по 07.07.1986 по місцю роботи (Білоцерківський АТП - 13206) на посаді водія виплачено 831,99 крб., з урахуванням коефіцієнта 4 відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7 (а.с.59).
З матеріалів справи вбачається, що представник позивача, Войлоков О.Г. , звернувся до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою, у якій повідомив, що під час ознайомлення з матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 , йому стало відомо, що з 01.09.2009 позивачу була нарахована пенсія відповідно до довідки ВАТ "Білоцерківський автобусний парк" №100 від 16.08.2005.
Дані виплати здійснювались позивачу до 01.01.2012, однак в подальшому його пенсійні виплати були значно, а розрахунок проводився без урахування довідки №100 від 16.08.2005, жодних розпорядчих документів щодо причин зменшення позивачу пенсії матеріали його пенсійної справи не містять.
У вказаній заяві позивач просив проводити його подальші пенсійні виплати на підставі довідки ВАТ "Білоцерківський автобусний парк" №100 від 16.08.2005, яка видана на підставі рішення Білоцерківського районного суду Київської області від 11.07.2005 по справі №2-5764 (а.с.20).
Білоцерківський відділ обслуговування громадян №2 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 19.09. 2019 №898/Ч-01 повідомив представнику позивача, що з 27.12.2014 ОСОБА_1 отримує пенсію по ІІ групі інвалідності (1 категорія) від захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації фактичних збитків, відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідач зазначив, що після поданої ОСОБА_1 заяви від 29.08.2005, пенсію було перераховано і обчислено із заробітної плати, нарахованої за період роботи в зоні відчуження з 01.07.1986 по 07.07.1986, згідно довідки №100 від 16.08.2005, виданої ВАТ "Білоцерківський автобусний парк", і станом на 01.09.2005 розмір пенсії позивача становив 930,72 грн. Відповідно, розмір пенсії позивача після перерахунку, з урахуванням довідки №100 від 16.08.2005, збільшився з 284,69 грн. до 930,72 грн.
У вказаному листі повідомлено, що відповідно позивач 24.10.2005 позивач звернувся до Управління із заявою про підвищення пенсії, як інваліду війни, надавши довідку №76 від 13.10.2005р., видану Управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради, в якій зазначено, що він згідно статусу ветеранів війни відноситься до інвалідів війни II групи довічно, на підставі чого було здійснено перерахунок пенсії. Розмір пенсії станом на 24.10.2005 становив 1038,89 грн.
Після надання ОСОБА_1 копії посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 03.11.2005 Управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради, позивачу було перераховано пенсію , і станом на 01.01.2006 її розмір складав 3403,36 грн.
У подальшому розмір пенсії позивача змінювався в зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що визначається Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік». Перерахунки проводились автоматизовано, згідно програмного забезпечення інформаційно-обчислювального центру при Міністерстві праці та соціальної політики. Перерахунку підлягали ті виплати, які залежать від розміру зазначеного прожиткового мінімуму, і внаслідок їх проведення розмір пенсії змінювався і станом на 01.12.2011 складав 4211,67 грн.
Відповідач зазначив, що 23.11.2011 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі-постанова № 1210), яка набрала чинності з 01.01.2012 року.
Постановою № 1210 було зобов'язано Пенсійний фонд України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ. В зв'язку з чим, до управління надійшли уточнюючі первинні документи, видані ВАТ «Білоцерківський автобусний парк», а саме:
- копія наказу по Білоцерківському автотранспортному підприємству 13206 Київського територіально-виробничого об'єднання автомобільного транспорту № 74 від 08.09.1994;
- копія наказу по Білоцерківському автотранспортному підприємству 13206 Київського територіально-виробничого об'єднання автомобільного транспорту № 74-а від 08.09.1994;
- копія колективного договору Білоцерківського автотранспортного підприємства 31011 на 1986 рік;
- виписка із відомості нарахування заробітної плати за липень 1986 року водіям, які працювали на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;
- копія довідки без номера і дати про період перебування та кількість відпрацьованих годин в зоні відчуження, видану Управлінням будівництва Чорнобильської АЕС;
- довідка без номера і дати про фактичну заробітну плату в зоні відчуження.
Відповідач пояснив, що у зв'язку з надходженням уточнюючих первинних документів та після набрання чинності постанови № 1210 ОСОБА_1 було перераховано пенсію і обчислено із заробітної плати, нарахованої за період роботи в зоні відчуження з 01.07.1986 по 07.07.1986, згідно довідки без номеру і дати, виданої ВАТ «Білоцерківський автобусний парк» і станом на 01.01.2012 розмір пенсії становив 4353,32 грн.
Відповідач зазначив, що розмір пенсії ОСОБА_1 після здійснення перерахунку збільшився з 4211,67 грн. на 4353,32 грн.
Відповідач зазначив про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача, з урахуванням довідки №100 від 16.08.2005 (а.с.21).
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796).
Так, відповідно до статті 54 Закону №796 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Відповідно до пункту 13 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійної справи України від 30.04.2002 №224/30 (який був чинний на момент видачі ВАТ "Білоцерківський автобусний парк" довідки від 16.08.2005 №100) для обчислення пенсії подається довідка про заробіток.
Зазначені довідки видаються на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією, або годувальник. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки видаються правонаступником або державними архівними установами.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначається Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210, який набрав чинності 01.01.2012 (далі - Порядок №1210), згідно з яким пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків (п.1 Порядку №1210).
Згідно з підпунктом 4 пункту 3 Порядку №1210 у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
Згідно з частиною четвертою статті 15 Закону №796 видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Тобто, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі за відповідний період.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 17 березня 2015 року у справі №21-11а15, від 15 грудня 2015 року у справі №2-а/576/29/14, Верховним Судом у постановах від 13 лютого 2018 року у справі №358/1179/17, від 15.05.2019 у справі №343/1009/16-а, від 15 січня 2021 року у справі №357/2591/17.
З матеріалів пенсійної справи вбачається, що позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії від 29.08.2005, до якої було додано довідку Відкритого акціонерного товариство "Білоцерківський автобусний парк" складено довідку від 16.08.2005 №100 (а.с.56).
Як зазначено вище, вказана довідка була видана на виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.07.2005 у справі №2-5764.
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи, Управлінням ПФУ у м.Білій Церкві було прийнято розпорядження від 23.09.2005 №182737 про перерахунок пенсії позивача на підставі вказаної довідки про заробітну плату.
За вказаним розпорядженням розмір пенсії позивача з 01.09.2005 становив 930,72 грн. (а.с.61).
Судом встановлено, що ВАТ "Білоцерківський автобусний парк" були надані Управлінню ПФУ у м.Білій Церкві наступні документи:
- наказ по Білоцерківському автотранспортному підприємству 13206 Київського територіального-виробничого об'єднання автомобільного транспорту від 09.09.1994 №74 "Про перегляд оплати праці в Чорнобильській зоні", відповідно до якого встановлено створити комісію з метою приведення відрахування заробітної плати до нормативних документів по оплаті праці в Чорнобильській зоні (а.с.133);
- наказ по Білоцерківському автотранспортному підприємству 13206 Київського територіального-виробничого об'єднання автомобільного транспорту від 08.09.1994 №74-а "Про виплати премії працівникам, які приймали участь в ліквідації аварії на ЧАЕС" , в якому зазначено, що у зв'язку з тим, що проводиться перерахунок заробітної плати працівникам, які приймали участь в ліквідації аварії на ЧАЕС, визначити розмір премії за роботу в зоні за погодженням адміністрації І профкому в розмірі 30% з квітня 1986 р. по 1988 р. включно (а.с.134);
- колективний договір Білоцерківського автотранспортного підприємства 31033 на 19886 рік (а.с.135);
- довідку, в якій зазначено, що ОСОБА_1 з 05.07.1986 по 07.07.1986 працював в Чорнобильському районі та виконував роботи з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.136);
- розрахунок заробітної плати позивача (а.с.137);
- довідку б/н б/д (а.с.138).
На підставі вказаних документів Управлінням ПФУ у м.Біла Церква було прийнято розпорядження №182737 від 21.12.2011 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2012, яка становила 4353,32 грн. (а.с.139).
У відзиві на позовну заяву відповідач підтвердив, що подальший перерахунок пенсії позивача здійснювався саме з урахування довідки б/н б/д та без урахування показника заробітної плати, який вказаний у довідці від 16.08.2005 №100.
Дослідивши довідку б/н б/д, судом встановлено, що розмір заробітної плати за період роботи з 05.07.1986 по 07.07.1986 на посаді водія становить 101 крб. 90 коп., з яких:
- збережений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження - 20,21 крб.;
- оплата праці за дні роботи в зоні - 44,36 крб.;
- премія - 13,31 крб.;
- доплата за роботу в понадурочний час (12 годин) - 9,24 крб.;
- доплата за роботу у вихідні та святкові дні - (12 годин) - 14,78 крб.
Суд звертає увагу на те, що вказана довідка не містить інформації щодо виплати заробітної плати саме ОСОБА_1 .
Так, з розрахунку головного бухгалтера підприємства вбачається, що розрахунок заробітної плати позивачу за роботу у зоні ЧАЕС здійснювався за період з 05.07.1986 по 07.07.1986 (а.с.137).
При цьому, із довідки від 16.08.2005 №100 вбачається, що ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату за роботу в населених пунктах зони відчуження м.Прип'ять, Чорнобильського району за період з 01.07.1986 по 07.07.1986.
Отже, довідка від 16.08.2005 №100 та довідка б/н б/д містять різну інформацію щодо періоду перебування позивача в зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які, в свою чергу, істотно впливають на визначення показника виплаченої ОСОБА_1 заробітної плати, який на підставі довідки б/н б/д був зменшений з 831,99 крб. до 101,90 крб., відповідно.
З метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 були витребувані від Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський автобусний парк" наступні докази: копію виписки про виплату ОСОБА_1 заробітної плати за період його участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; копії усіх документів, які підтверджують участь позивача у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
На виконання вимог вказаної ухвали суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський автобусний парк" був наданий суду наказ по Білоцерківському автотранспортному підприємству 31011 Київського обласного управління пасажирського автотранспорту від 27.06.1986 №40 "По особовому складу на відрядження", пунктом 4 якого визначено водія ОСОБА_1 відрядити в смт.Поліське для виконання робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС строком на 8 днів з 30.06.1986 по 07.07.1986 (а.с.214).
Отже, з первинних документів вбачається, що позивач був відряджений до зони відчуження для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 30.06.1986 по 07.07.1986, що свідчить про те, що довідка б/н б/д містить недостовірну інформацію щодо періоду перебування ОСОБА_1 в зоні відчуження.
Крім того, суд звертає увагу на те, що у рішенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.07.2005 у справі №2-5764 зазначено, що ОСОБА_1 в період з 30.06.1986 по 07.07.1986 працював в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в м.Прип'ять і працював щоденно по 16 годин та отримував за пропрацьований час заробітну плату.
Вказане судове рішення набрало законної сили 12.08.2005, про що свідчить відмітка суду на ньому.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено факт роботи позивача в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 30.06.1986 по 07.07.1986, щоденний час роботи - 16 годин та факт отримання ним заробітної плати за вказаний період роботи.
Як вбачається з розрахунку до довідки б/н б/д у період з 05.07.1986 по 07.07.1986 позивач працював щоденно по 12 годин (а.с.137).
Отже, відомості щодо періоду та часу роботи позивача в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які вказані довідці та розрахунку до довідки, не відповідають преюдиційним обставинам, які встановлені рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.07.2005 у справі №2-5764.
Оскільки довідка б/н б/д про нарахування позивачу заробітної плати містить недостовірну інформацію щодо періоду роботи позивача в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та нарахування заробітної плати, у той час як матеріали справи не містять доказів фактичної виплати позивачу заробітної плати позивачу виключно за період його роботи в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 05.07.1986 по 07.07.1986, суд вважає, що нарахування позивачу пенсії за вказаною довідкою є неправомірним.
Таким чином, суд вважає, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у перерахунку його пенсії за довідкою від 16.08.2005 №100.
У позовній заяві позивач просить суд визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно довідки ВАТ "Білоцерківський автобусний парк" про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС №100 від 16.08.2005.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно довідки Відкритого акціонерного товариства "Білоцерківський автобусний парк" про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС №100 від 16.08.2005.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та подальше нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період виконання ним робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в сумі 831 крб. 99 коп. за 8 днів 1986 року на підставі довідки ВАТ "Білоцерківський автобусний парк" про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС №100 від 16.08.2005 відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 28.08.2019, з урахуванням вже виплачених сум, суд зазначає таке.
Так, згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою від 28.08.2019 про перерахунок пенсії 30.08.2019, про що свідчить відбиток штампу за вх.№898/4-01 (а.с.182).
Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
За таких обставин, перерахунок пенсії за заявою позивача має бути проведений відповідачем з 01.09.2019, а не з 28.08.2019, як просить позивач.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 250 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно довідки Відкритого акціонерного товариства "Білоцерківський автобусний парк" №100 від 16.08.2005.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності, з урахуванням відомостей про заробітну плату, вказаних у довідці Відкритого акціонерного товариства "Білоцерківський автобусний парк" №100 від 16.08.2005, починаючи з 01 вересня 2019 року, з урахуванням вже виплачених сум.
4. В задоволенні іншої частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Дудін С.О.