ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" березня 2021 р. справа № 300/250/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 , через уповноваженого представника адвоката Боднарчука Андрія Михайловича, 28.01.2021 звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів та зобов'язання до вчинення дій.
Мотивуючи вимоги позову, представник позивача зазначив, що відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із несвоєчасною виплатою пенсії на підставі судового рішення, яке з вини відповідача фактично виконане останнім значно пізніше. Позивач просив нарахувати компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, однак, відповідач не вчинив жодний дій щодо виплати вказаної компенсації. За таких обставин, просить позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві представник відповідача зазначив, що на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 у справі №344/3859/14-а позивачу проведено перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014. Доплата за даний період склала 40034,47 грн. При цьому, органи Пенсійного фонду України фінансують вказані види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету у межах виділених асигнувань. Таким чином, нарахована позивачу сума доплати до пенсії виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України, водночас, проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, зокрема Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань. Представник відповідача також вказує, що 22.08.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду та установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою. Відповідно до пункту 10 Порядку №649 виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету, шляхом перерахування коштів органу Пенсійного фонду України. Таким чином, виплата пенсії позивачу здійснена відповідно до Постанови №649, тобто після виділення коштів в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України для виплати пенсій за рішеннями судів. В зв'язку з вищенаведеним, відповідач вважає, що вини органу Пенсійного фонду України щодо порушення строків виплати пенсії ОСОБА_1 немає, а отже, немає підстав для виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, адже строки не порушені. Як наслідок, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими, та такими, що не підлягають до задоволення (а.с. 28-33).
Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Головному Управлінні пенсійного фонду України Івано-Франківської області і отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21.05.2014 у справі №344/3859/14-а в позові ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання неправомірними дій Управління пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську та зобов'язання провести перерахунок державної та додаткової пенсії, як особі постраждалої внаслідок ЧАЕС - відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16.12.2014 у справі за №344/3859/14-а - скасовано та прийнято нову якою позов задоволено. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо відмови у призначенні та перерахунку пенсії ОСОБА_1 як інваліду 2 групи, згідно частини 1 статті 50, частини 4 статті 54, частини 2 статті 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” протиправними. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську провести перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 призначену як інваліду ІІ групи згідно ст.ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" починаючи з 01.01.2014 року, з урахуванням проведених виплат (а.с. 16-18).
На виконання вказаної постанови суду відповідачем 22.11.2019 здійснено нарахування і виплату позивачу заборгованості по пенсії у розмірі 40034,47 грн. (а.с. 14-15).
У зв'язку з порушенням строків виконання постанови суду позивач 25.11.2020 звернулася до відповідача із заявою про нарахування та виплату компенсації, у якій просила нарахувати та виплатити їй компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”, починаючи з 01.01.2014 по день фактичної виплати, тобто по 22.11.2019 (а.с. 9-10).
Вказана заява позивача від 25.11.2020 направлення на поштову адресу відповідача, що підтверджується копією квитанції про відправлення рекомендованого повідомлення №7602601336699 від 25.11.2020 (а.с. 12) та отримана Головним управління Пенсійного фонду України 27.11.2020 (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.htm), однак залишилась без реагування.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсійної доплати протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно частини 2 статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Тобто, право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, статтею 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у даній справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 за №159 (далі - Порядок №159).
Відповідно до пункту 2 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом (пункт 4 Порядку №159).
Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (пункт 5 Порядку №159).
Наведене свідчить, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України” Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Також, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правової позиції дотримується і Верховний Суд в постановах від 03.07.2018 у справі №521/940/17, від 24.01.2019 у справі №159/1615/17, від 15.04.2019 у справі №727/7818/16-а та від 14.05.2019 у справі №487/6312/16-а.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, що позивачу 22.11.2019 нарахована та виплачена заборгованість по пенсії у розмірі 40034,47 грн. за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 (а.с. 14-15) згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 у справі №344/3859/14-а, однак компенсація втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати нарахована відповідачем не була, тому у відповідності до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 за №159, підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі згаданої постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 у справі №344/3859/14-а за період з 01.01.2014 по 02.08.2014.
Враховуючи той факт, що позивачу не було вчасно виплачено пенсію за вищевказаний період, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача провести розрахунок та виплату компенсації.
При цьому, доводи відповідача про те, що ним своєчасно виплачено пенсію на виконання рішення суду є безпідставними, адже компенсація, передбачена Законом, виплачується у разі порушення строків виплати доходу (перерахованої пенсії), а не виконання рішення суду. Оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав ОСОБА_1 , порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”.
Також, суд вказує на неможливість застосування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою доходу як складової конституційного права на соціальний захист, до якого належить, зокрема, й пенсія, оскільки це матиме наслідком неможливість реалізації передбаченого частиною другою статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» права пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час та компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком, що узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, в постанові від 19 червня 2018 року в справі № 646/6250/17.
Відтак, бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії слід визнати протиправною, та, як наслідок, відповідача слід зобов'язати здійснити нарахування та виплату позивачу такої компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 у справі №344/3859/14-а за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, починаючи з 01.01.2014 по день фактичної виплати пенсії, тобто по 22.11.2019.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд звертає також увагу, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 132 даного Кодексу до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з частиною 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно частини 2 статті 134 даного Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з пунктом 1 частини 3 зазначеної статті Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд встановив, що документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату витрат, пов'язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу адвоката Боднарчука Андрія Михайловича згідно договору про надання правової (правничої) допомоги від 27.01.2021 (а.с. 22-23) розрахунку винагороди згідно договору про надання правової (правничої) допомоги (додаток №1 до Договору від 27.01.2021) (а.с. 24), акту приймання-передачі виконаної роботи до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 27.01.2021 про надання адвокатом послуги зі складання позовної заяви вартістю 1000 грн. (а.с. 25), довідки від 27.01.2021 №02/01 (а.с. 26) та квитанції до прибуткового касового ордера №75 від 27.01.2021 на суму 1000 гривень (а.с. 27).
Розмір витрат позивача на оплату послуг адвоката є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони.
Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 гривень.
Що стосується понесених витрат на сплату судового збору, то суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом судовий збір не сплачувався, оскільки останній звільнений від його сплати згідно пунктів 9-10 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір”, що підтверджується матеріалами справи.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 у справі №344/3859/14-а за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, починаючи з 01.01.2014 по день фактичної виплати пенсії, тобто по 22.11.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 у справі №344/3859/14-а за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, починаючи з 01.01.2014 по день фактичної виплати пенсії, тобто по 22.11.2019.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 );
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088).
Суддя Главач І.А.