04 березня 2021 року Справа № 280/1392/20 Провадження: м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши клопотання представника позивача про закриття провадження у справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5331-50 від 12.02.2020 щодо оплати заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені у розмірі 29 293,44 грн.
10.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи без участі сторін.
23.02.2021 представник позивача подав клопотання, в якому з посиланням на п.8 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) просить закрити провадження у справі. Клопотання обґрунтовано тим, що суб'єктом владних повноважень самостійно виправлено порушення, які стали підставою для звернення до суду з даним позовом. Крім того просив повернути сплачену суму судового збору та стягнути з відповідача судові витрати на правову допомогу.
Розгляд клопотання здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши клопотання про закриття провадження у справі, дослідивши додані до нього документи, а також матеріали справи, суд зазначає, що відповідно до п.8 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Таким чином, для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів: 1) самостійне виправлення суб'єктом владних повноважень оскаржуваних порушень; 2) відсутність підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких дій чи бездіяльності протиправними.
Як свідчить зміст позову, предметом спору в межах даної адміністративної справи є вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5331-50 від 12.02.2020 щодо оплати заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені у розмірі 29 293,44 грн.
Так, згідно листа Головного управління ДПС у Запорізький області, який долучено позивачем до заяви про закриття провадження, заначено, що станом на 03.02.2021 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в інтегровані картці ОСОБА_1 за технологічним кодом 71040000 відсутня, а вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5331-50 від 12.02.2020 по єдиному внеску на суму 29 293,44 грн. скасована.
Таким чином, на переконання суду, оскаржувані позивачем порушення виправлені відповідачем шляхом скасування вимоги №Ф-5331-50 від 12.02.2020 та приведення у відповідність інтегрованої картки платника податків позивача (внесення відомостей про відсутність недоїмки у розмірі 29 293,44 грн.).
При цьому, оскільки позивач у позовній заяві вказує на порушення його прав та законних інтересів вимогою про сплату боргу (недоїмки) 29 293,44 грн. і таке право та інтереси позивача відповідачем відновлені, то у суду відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання вказаної вимоги відповідача протиправною після такого виправлення.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Суд враховує, що у даному випадку ефективний спосіб захисту прав та інтересів повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для закриття провадження у справі, оскільки порушення прав позивача було виправлене суб'єктом владних повноважень, і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання протиправною вимоги суб'єкта владних повноважень після такого виправлення.
Відповідно до ч.2 ст.238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Щодо стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.
Відповідно до ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч.3 та ч.4 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У клопотанні від 23.02.2021 та заяві від 25.03.2020 представник позивача просить стягнуть на користь позивача судові витрати на правничу допомогу в сумі 3000, 00 грн.
В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн. до матеріалів справи позивачем подано договір про надання правничої (правової) допомоги від 24.02.2020 укладеного між позивачем та Адвокатським об'єднанням «ЛЕГЕС», копію додаткової угоди №1 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 24.02.2020, копію рахунку № 13/02, квитанція № 0.0.1632586744.1 від 27.02.2020, копію Акту приймання-передачі виконаних послуг від 20.03.2020, ордер та свідоцтво про права на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2 (а.с. 20-31).
Згідно п. 1.1 предметом договору є правова допомога щодо визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5331-50 від 12.02.2020 щодо оплати заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені.
Згідно із п.4.7 Договору остаточний розмір та обсяг наданої правничої (правової) допомоги, а також остаточний розрахунок за надану правничу (правову) допомогу, а також розмір фактичних витрат, пов'язаних із наданням правничої (правової) допомоги, визначаються та здійснюються на підставі акту приймання-передачі послуг.
Згідно додатку № 1 визначено розмір гонорару за вартості правничої допомоги, а саме підготовка тексту позовної заяви, підготовка тексту відповіді на відзив, участь у 1 с/з у суду першої інстанції, підготовка тексту апеляційної скарги/відзиву на апеляційну скаргу, участь в 1 с/з у суді апеляційної інстанції.
Так, у зв'язку із зазначеним позивач надає акт приймання-передачі послуг від 20.03.2020 виконаних робіт Адвокатським об'єднанням «ЛЕГЕС» згідно договору про надання правничої (правової) допомоги від 24.02.2020, який складається з: вартість складання позовної заяви та подання її до суду - 3 000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов було підписано та направлено до суду представником позивача, що підтверджує співмірність витрат на оплату послуг адвоката, як того вимагає п.5 ст.134 КАС України.
Дослідивши вказані докази, суд дійшов висновку, що заява позивача підлягає до задоволення частково.
Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", "East/West Alliance Limited" проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Долученими до матеріалів справи доказами доведено факт надання правничої допомоги в межах розгляду даної адміністративної справи, отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне стягнути Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь позивача витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 3000,00 грн.
За змістом п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), сплачена сума судового збору повертається.
При зверненні до суду з позовною заявою в межах розгляду даної справи позивачем сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанціями № 19 від 24.02.2020 та № 23 від 24.02.2020, у зв'язку з чим сплачена сума судового збору, підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись ст.ст. 238, 241, 243, 248 КАС України, суд,
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Голікової Г.В, про закриття провадження у справі - задовольнити.
Закрити провадження в адміністративній справі №280/1392/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу.
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.), сплачений відповідно до квитанції № 19 від 24.02.2020 у сумі 840, 40 грн. та № 23 від 24.02.2020 у сумі 0,40 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3000, 00 грн.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Стрельнікова