26 січня 2021 року 16:02Справа № 280/4701/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Купрієнко А.І., представників
позивача: Віткалова Д.М.
відповідача 1: Захарченка В.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»
до 1. Офісу великих платників податків ДПС
2. Східного управління Офісу великих платників податків ДПС
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
14 липня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (далі - ПАТ «Донбасенерго», позивач) до Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС, відповідач 1), до Східного управління Офісу великих платників податків ДПС (далі - Східне управління Офісу, відповідач 2), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Офісу ВПП ДПС по нарахуванню позивачу пені з податку на додану вартість у загальному розмірі 5930413,63 грн. у період з 03.06.2020 по 15.06.2020;
зобов'язати Східне управління Офісу внести зміни до інтегрованої картки платника позивачу шляхом виключення з неї операцій по нарахуванню пені у загальному розмірі 5930413,63 грн. у період з 03.06.2020 по 15.06.2020.
На обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначає, що контролюючий орган порушив порядок визначення грошового зобов'язання, встановлений Податковим кодексом України, оскільки всупереч вимогам підпунктів 14.1.39, 14.1.162, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 57.3 статті 57, пункту 131.1 статті 131 Податкового кодексу України контролюючий орган в період з 03.06.2020 по 15.06.2020 здійснив нарахування пені без прийняття податкового повідомлення-рішення та фактично стягнув нараховану пеню в якості податкового боргу в день її нарахування, у зв'язку із чим дії Офісу ВПП ДПС з нарахування та стягнення пені з податку на додану вартість у загальному розмірі 5930413,63 грн. в період з 03.06.2020 по 15.06.2020 суперечать вимогам Податкового кодексу України та є протиправними. Крім того, наголошує, що нарахування пені в період з 03.06.2020 по 15.06.2020 заборонено пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, оскільки звільнення від нарахування пені за період з 01.03.2020 по 31.07.2020 є заходом державної підтримки платників податків та здійснюється на час запровадження карантину щодо всіх випадків нарахування пені з будь-якого податку, встановленого Податковим кодексом України. Вказує, що оскаржувані дії Офісу ВПП ДПС порушують права, свободи, та інтереси позивача, оскільки позбавляють його належної йому власності (грошових коштів) в порушення приписів Податкового кодексу України. Враховуючи специфіку нарахування пені, встановлену Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме нарахування пені в автоматичному режимі та погашення нарахованої пені за рахунок наявних коштів переплати по податку, для поновлення прав позивача вважає необхідно внести зміни до ІКП ПАТ «Донбасенерго» шляхом виключення з неї операцій з нарахування пені.
Ухвалою суду від 20.07.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 06 серпня 2020 року. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 06.08.2020 зупинено провадження у справі за клопотанням представників сторін до 07 жовтня 2020 року.
Відповідач позов не визнав, 12 серпня 2020 року надав суду відзив (вх. №36835), відповідно до якого посилається на приписи наказу Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, яким затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків та зборів, митних та інших платежів до бюджетів, та стверджує, що нарахування пені шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення суперечить вимогам названого законодавства. Також стосовно питання здійснення заходів передбачених п. 52 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України повідомляє, що протягом періоду з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню». Розпорядником АС «Податковий блок» є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, яким на теперішній час здійснюється розробка алгоритму списання зазначеної пені в автоматичному режимі, шляхом прийняття відповідних нормативних актів. За таких обставин, просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. №44981 від 25.09.2020), у якій додатково зазначає, що відзив не містить посилань на докази, які підтверджують правомірність дій з нарахування пені, зокрема правильність розрахунку її розміру. Крім того, із посиланням на норм ст. ст. 14, 21, 42-1, 129 Податкового кодексу України наголошує, що нараховуючи позивачеві пеню в завідомо завищеному розмірі, контролюючий орган усвідомлював протиправність свої дій, оскільки неправомірність нарахування податковими органами пені щодо позивача підтверджена численними судовими рішеннями, проте все одно відповідач 1 реалізовував своє право на нарахування пені, тим самими зловживаючи своїми правами. Крім того, таке нарахування є непропорційним втручанням у захищене статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право позивача мирно володіти своїм майном, оскільки частина вилучених кошти позивача привласнюється державою без жодної правової підстави, лише через неспроможність державних органів правильно визначити розмір нарахованої пені. Вважає є помилковими посилання відповідача 1 на те, що чинним законодавством не передбачено відповідної форми податкового повідомлення-рішення. Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 №1236, встановлено форму податкового повідомлення-рішення «Р» (додаток 2 до Порядку), яка використовується для визначення грошових зобов'язань платнику податків згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України. Стверджує, що нараховуючи пеню в період з 03.06.2020 по 15.06.2020, контролюючий орган визначив суму грошового зобов'язання з порушенням строків давності, які встановлені ст. 102 Податкового кодексу України. На підставі наведеного, наполягає на задоволенні адміністративного позову.
07 жовтня 2020 року поновлено провадження у справі.
В підготовчому засіданні, призначеному на 07 жовтня 2020 року, судом закрито підготовче провадження та призначений розгляд справи по суті на 03 листопада 2020 року.
Так, представником відповідача через канцелярію суду долучені до матеріалів справи письмові пояснення (вх. №52598 від 03.11.2020), у яких відповідач звертає увагу суду, що відповідно до ч. 4 глави 2 розділу ІІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків та зборів після рознесення сум до інтегрованої картки в АС «Податковий блок» автоматично проводиться розрахунок пені за правилами, визначеними главою 7 цього розділу, та проводяться відповідні операції щодо нарахування пені в ІКП, таким чином, у Східного управління Офісу відсутні повноваження щодо здійснення будь-яких операцій в ІКП в ручному режимі.
Ухвалою суду від 03.11.2020 зупинено провадження у справі за клопотанням представників сторін до 17 грудня 2020 року.
17 грудня 2020 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 17.12.2020 зупинено провадження у справі за клопотанням представників сторін до 26 січня 2021 року.
26 січня 2021 року поновлено провадження у справі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні , викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача підтримав позицію, викладену у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Також, в судовому засіданні 26 січня 2021 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.
Згідно з офіційними відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ «Донбасенерго» є юридичною особою, яка зареєстрована 26.08.1998 та 30.08.2004 відомості про неї внесені до Єдиного державного реєстру записом №1 256 120 0000 000070.
Позивач є платником податку на додану вартість та з 01.01.2019 позивач перебуває на податковому обліку за основним місцем обліку у Офісі ВПП ДПС, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.01.2019. При цьому, адміністрування податків та надання адміністративних послуг, включаючи ведення інтегрованої картки платника, здійснюється Запорізьким управлінням Офісу, що підтверджується листом Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 53020/10/28-10-47-03-40 від 14.12.2018, найменування якого з 12 червня 2020 року змінено на Східне управління Офісу, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.06.2020.
Судовими рішеннями від 14.12.2015 у справі № 805/4205/15-а, від 23.05.2016 у справі № 805/854/16-а та від 27.07.2016 у справі № 805/1577/16-а з ПАТ «Донбасенерго» був стягнутий на користь Державного бюджету України податковий борг, в тому числі і з податку на додану вартість. При цьому, вказаними судовими рішеннями, відповідно до ст. 257 КАС України (в редакції, що була чинною на момент ухвалення рішень), були встановлені спосіб, порядок і строки виконання судових рішень, тобто розстрочена сплата податкового боргу.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку МГУ ДФС України складені та надіслані позивачу графіки погашення розстрочених (відстрочених) на підставі рішення суду сум заборгованості за платежами, контроль за справлянням яких здійснюється органами ДФС:
- від 10.08.2016 № 805/4205/15-а до рішення суду від 14.12.2015 у справі №805/4205/15-а, яким передбачено розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 348213548,38 грн., з яких 336966609,91 грн. - основний платіж, а 11246938,47 грн. - пеня, на період з 25.12.2015 по 15.11.2020;
- від 27.05.2016 № 805/854/16-а до рішення суду від 23.05.2016 у справі №805/854/16-а, яким передбачено розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 158252081,88 грн., на період з 03.06.2016 по 03.05.2021;
- від 27.07.2016 № 805/1577/16-а до рішення суду від 27.07.2016 у справі №805/1577/16-а, яким передбачено розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 38642001,46 грн., з яких 38282425,25 грн. - основний платіж, а 359578,21 грн. - пеня, на період з 10.08.2016 по 10.07.2021.
Тобто всього стягнуто та розстрочено податкового боргу з податку на додану вартість на суму 545107633,72 грн., з яких 533501117,04 - сума основного боргу, 11606516,68 грн. - пеня.
Вказані обставини встановлені рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.01.2020 у справі №280/551/19 за позовом ПАТ «Донбасенерго» до Офісу ВПП Державної фіскальної служби, до Запорізького управління Офісу про визнання протиправними дій по нарахуванню пені та зобов'язання вчинити певні дії, яке набрало законної сили відповідно до постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020, якою апеляційну скаргу Офісу ВПП ДФС залишено без задоволення, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.06.2019 у справі №280/551/19 -без змін.
За приписами частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Крім того, судом встановлено, що при сплаті позивачем розстроченого вищезгаданими судовими рішеннями податкового боргу, контролюючі органи нараховують пеню, розмір якої розраховують автоматично. При цьому, автоматизований розрахунок розміру пені здійснюється некоректно (в більшому розмірі), що підтверджується, в тому числі службовою запискою Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС від 31.05.2017 №28437/28-10-47-18, а також судовими рішеннями, які вказані у вищезгаданій службовій записці, і рішеннями Запорізького окружного адміністративного суду від 08.05.2019 по справі № 808/3551/17 та від 06.06.2019 по справі № 280/551/19, які набрали законної сили.
Так, 12 липня 2019 року листом № 01-1.1/01477 від 12.07.2019 ПАТ «Донбасенерго» направило до Державної фіскальної служби України повідомлення про помилку, що виникла під час роботи в інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний кабінет», на яке листом від 08.10.2019 №4784/6/99-00-18-04-15 ДПС України повідомила, що порушене питання щодо нарахування пені на сьогодні розглядається ДПС з метою приведення особових карток платників у відповідність до законодавства з урахуванням змін, що набрали чинності.
У той же час, ПАТ «Донбасенерго» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою від 22.08.2019 № 01-1.10/01755 про визнання протиправною бездіяльності Державної фіскальної служби України, яка полягає у не проведенні перевірки наявності методологічної помилки за повідомленням ПАТ «Донбасенерго» від 12.07.2019 та не повідомленні платника податків про результати обробки помилки, що виникла під час роботи в інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний кабінет», у строки, встановлені п.42-1.8 ст. 42-1 Податкового кодексу України, а також про зобов'язання Державної фіскальної служби України усунути виявлені методологічні помилки електронного кабінету при нарахуванні пені. Про подання вказаної позовної заяви ПАТ «Донбасенерго» повідомило Державну фіскальну службу України та Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби через електронний кабінет.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.01.2020 у справі №640/15976/19 адміністративний позов ПАТ «Донбасенерго» задоволений:
визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка полягає у не проведенні перевірки наявності методологічної помилки за повідомленням ПАТ «Донбасенерго» від 12.07.2019 та не повідомленні платника податків про результати обробки помилки, що виникла під час роботи в інформаційно-телекомунікаційній системі "Електронний кабінет", у строки, встановлені пунктом 42-1.8 статті 42-1 Податкового кодексу України;
зобов'язано Державну фіскальну службу України усунути методологічну помилку електронного кабінету, яка полягає у нарахуванні пені за період до спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, в порушення положень підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України;
зобов'язано Державну фіскальну службу України усунути методологічну помилку електронного кабінету, яка полягає у нарахуванні пені за період після зарахування коштів на рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в порушення положень підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України.
зобов'язано Державну фіскальну службу України усунути методологічну помилку електронного кабінету, яка полягає у нарахуванні пені за несвоєчасну оплату податкових зобов'язань, які обумовлені діяльністю філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, фактичним місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія, в порушення положень підпункту 38.4 пункту 38 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2020 у справі № 640/15976/19 апеляційну скаргу Державної податкової служби України (правонаступник Державної фіскальної служби України) залишено без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.01.2020 - без змін.
За правилами частини 2 статті 255 КАС України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Таким чином, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.01.2020 у справі № 640/15976/19 набрало законної сили 21 квітня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 19.06.2020 відмовлено Державній податковій службі України у відкритті касаційного провадження у справі №640/15976/19.
За змістом інтегрованої картки платника ПАТ «Донбасенерго» з податку на додану вартість станом на 30.06.2020 встановлено, що в період з 03.06.2020 по 15.06.2020 Офісом ВПП ДПС нараховано позивачу пеню по податку на додану вартість в загальній сумі 5930413,63 грн., зокрема:
- 03.06.2020 в загальній сумі 1675073,43 грн. за період з 02.03.2016 по 03.06.2020 при сплаті розстроченого постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2016 по справі № 805/854/16-а та згідно з графіком погашення розстрочених (відстрочених) на підставі рішення суду сум заборгованості за платежами, контроль за справлянням яких здійснюється органами ДФС (у тому числі недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) №805/854/16-а від 27.05.2016 до рішення суду від 23.05.2016 по справі №805/854/16-а, грошового зобов'язання в сумі 2637534,70 грн., яке виникло за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9019932782 з граничним строком погашення 01.03.2016;
- 10.06.2020 в загальній сумі 364237,67 грн. за період з 01.07.2016 по 10.06.2020 при сплаті розстроченого постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.07.2016 по справі № 805/1577/16-а та згідно з графіком погашення розстрочених (відстрочених) на підставі рішення суду сум заборгованості за платежами, контроль за справлянням яких здійснюється органами ДФС (у тому числі недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) від 27.07.2016 №805/1577/16-а до рішення суду від 27.07.2016 по справі №805/1577/16-а, грошового зобов'язання в сумі 638040,42 грн., яке виникло за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9101457612 з граничним строком погашення 30.06.2016;
- 15.06.2020 в загальній сумі 3891102,53 грн. за період з 01.12.2015 по 15.06.2020 при сплаті розстроченого постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2015 по справі № 805/4205/15-а та згідно з графіком погашення розстрочених (відстрочених) на підставі рішення суду сум заборгованості за платежами, контроль за справлянням яких здійснюється органами ДФС (у тому числі недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) від 10.08.2016 №805/4205/15-а до рішення суду від 14.12.2015 по справі №805/4205/15-а, грошового зобов'язання в сумі 5616110,17 грн., яке виникло за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9237108688 з граничним строком погашення 30.11.2015.
Вважаючи дії відповідача 1 з нарахування пені з податку на додану вартість у загальному розмірі 5930413,63 грн. в період з 03.06.2020 по 15.06.2020 протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010, який набрав законної сили 01.01.2011.
Підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції на момент нарахування спірної пені) визначено, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (підпункт 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України).
Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (підпункт 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України).
Пунктом 129.9 ст. 129 ПК України передбачено, що у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу пеня, передбачена цією статтею, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.
У відповідності до підпункту 38.4 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо фактичним місцезнаходженням філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу юридичної особи є: тимчасово окупована територія, а місцезнаходженням відповідної юридичної особи є інша територія України або територія населених пунктів на лінії зіткнення, така юридична особа, відокремлений чи інший структурний підрозділ, уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податки, збори у випадках, передбачених цим Кодексом, звільняються від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, за весь період проведення антитерористичної операції.
Відповідно до підпункту 14.1.56-2 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України електронний кабінет - електронна система взаємовідносин між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації їхніх прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом, що складається з: апаратно-програмного комплексу; портального рішення для користувачів - платників податків, робота в якому здійснюється он-лайн (через Інтернет у режимі реального часу) та не вимагає обов'язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування; портального рішення для користувачів - державних, у тому числі контролюючих, органів; програмного інтерфейсу (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу електронного кабінету; інших засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.
Порядок функціонування електронного кабінету визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
Пунктом 42-1.2 статті 42-1 Податкового кодексу передбачено, що електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених цим Кодексом та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання цього Кодексу, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом:
перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв'язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, в тому числі дані оперативного обліку податків та зборів (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (абзац другий пункту 42-1.2);
подання повідомлення про технічну та/або методологічну помилку, що виявлена в роботі електронного кабінету (абзац вісімнадцятий пункту 42-1.2).
За приписами підпункту 14.1.111 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України методологічною помилкою електронного кабінету є невідповідність методології та/або алгоритмів роботи електронного кабінету положенням податкового законодавства, яка призводить до помилки, в тому числі в розрахунку об'єкта оподаткування, суми податку, суми надмірної сплати податку, суми пені, штрафних санкцій, показників формули обрахунку, які використовуються в електронних системах адміністрування, інших показників, що впливають на права та обов'язки платників податків.
Підпунктом 14.1.110 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що методологом електронного кабінету є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Пунктом 1 Положення про Державну фіскальну службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236 (чинна на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику та державну політику у сфері державної митної справи є Державна фіскальна служба України.
Згідно з пунктом 42-1.7 статті 42-1 Податкового кодексу України у разі виявлення платником податків технічної та/або методологічної помилки у роботі електронного кабінету він має право надіслати через електронний кабінет або в інший спосіб повідомлення про виявлену технічну та/або методологічну помилку. Повідомлення про методологічну помилку надсилається методологу електронного кабінету. Повідомлення про технічну помилку надсилається одночасно методологу електронного кабінету та технічному адміністратору.
Положеннями пункту 42-1.8 наведеної статті Кодексу встановлено, що методолог електронного кабінету зобов'язаний провести перевірку наявності методологічної помилки протягом 72 годин після надходження повідомлення від платника податків, крім вихідних та святкових днів, про результати якої повідомити платнику податків у цей самий строк. Якщо методолог електронного кабінету визнає наявність методологічної помилки, він зобов'язаний усунути її у строк, що визначається ним з урахуванням критичності виявленої помилки та технічної можливості її усунення. Якщо методологічна помилка призводить до порушення прав платників податків або передбачає притягнення платників податків до відповідальності, методолог надсилає в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платника податків документ, яким повідомляє про існування методологічної помилки та про час, необхідний для її усунення та відновлення порушених прав платників податків. Про усунення методологічної помилки методолог повідомляє платникам податків шляхом надіслання відповідного документа із повідомленням в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків.
Аналогічні норми містяться в пункті 10 Порядку функціонування електронного кабінету, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637.
Згідно з пунктом 42-1.10 статті 42-1 Податкового кодексу України платник податків звільняється від відповідальності у разі, коли у роботі електронного кабінету виявлена технічна та/або методологічна помилка і така помилка визнана технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або її існування підтверджено рішенням суду. У такому разі штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом, за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що спричинені технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету, не застосовуються, підстави для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності відсутні. Ненарахування штрафних санкцій та/або пені за порушення, що спричинені технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету, закріплюється (реалізується) в програмному забезпеченні, яке застосовується для автоматичного розрахунку штрафних санкцій та/або пені за порушення податкового законодавства.
Таким чином, Податковий кодекс України встановлює правові наслідки виявлення методологічної помилки у роботі електронного кабінету, існування якої підтверджено рішенням суду, а саме ненарахування штрафних санкцій та/або пені за порушення, що спричинені такою методологічною помилкою.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.01.2020 у справі №640/15976/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2020, підтверджено існування методологічних помилок електронного кабінету при нарахуванні пені позивачу, які полягають:
у нарахуванні пені за період до спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, в порушення положень підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України;
у нарахуванні пені за період після зарахування коштів на рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в порушення положень підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України;
у нарахуванні пені за несвоєчасну оплату податкових зобов'язань, які обумовлені діяльністю філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, фактичним місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія, в порушення положень підпункту 38.4 пункту 38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Вказані обставини у відповідності до приписів частини 4 статті 78 КАС України не підлягають доказуванню при розгляді даної справи, у якій бере участь особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
Разом із цим, відповідач 1 продовжує нараховувати позивачу пеню з податку на додану вартість при наявності методологічної помилки електронного кабінету, яка підтверджена рішенням суду, що набрало законної сили, яка призводить до безпідставного збільшення нарахованої пені внаслідок порушення підпункту 129.1.3 пункту 129.1, підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 та підпункту 38.4 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України при наявності розстрочення сплати податкового боргу, доказів протилежного суду надано не було.
Таким чином, з огляду на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.01.2020 у справі №640/15976/19, яке набрало законної сили, та яким підтверджено існування методологічних помилок електронного кабінету при нарахуванні пені позивачу, та враховуючи також, що на дату виникнення спірних правовідносин по цій адміністративній справі зазначені недоліки контролюючим органом не усунуті, що саме представником відповідача 1 не заперечено, суд вважає, що контролюючим органом в порушення приписів пункту 42-1.10 статті 42-1 Податкового кодексу України було нараховано ПАТ «Донбасенерго» пеню в період з 03.09.2020 по 15.09.2020.
Суд звертає також увагу, що 30 березня 2020 року прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», що набрав чинності 02 квітня 2020 року (далі-Закон №591-IX), яким підрозділ 10 розділу XX Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-1 настпуного змісту:
«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Проаналізувавши зазначені норми законодавства, можна зробити висновок, що звільнення від нарахування пені на період дії карантину є заходом державної підтримки платників податків та здійснюється щодо всіх випадків нарахування пені з будь-якого податку, встановленого Податковим кодексом України. Тобто, на період дії карантину платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», зважаючи на положення постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12 березня 2020 року по 31 липня 2020 року на всій території України встановлено карантин.
Таким чином, суд вважає, що нарахувавши ПАТ «Донбасенерго» пеню з податку на додану вартість у загальному розмірі 5930413,63 грн. у період з 03.06.2020 по 15.06.2020, Офіс ВПП ДПС порушив також приписи пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.
Необхідно звернути увагу, що твердження позивача про обов'язковість винесення податкового повідомлення-рішення при нарахуванні пені, є безпідставним, оскільки несплата платником податків самостійно задекларованих податкових зобов'язань, що має місце у спірних правовідносинах, не є підставою для визначення грошового зобов'язання контролюючим органом самостійно у відповідності до статті 54 Податкового кодексу України та не зумовлює необхідність надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення, у порядку встановленому статтею 58 Податкового кодексу України.
Суд вважає за необхідне наголосити, що нарахування пені відбувається на підставі окремої норми - статті 129 Податкового кодексу України, за змістом пункту 129.4 якої на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
При цьому, організація діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначається нормами Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за №751/28881 (далі - Порядок №422), яким не передбачено обов'язку контролюючого органу приймати окреме рішення про нарахування пені на суму несвоєчасно погашеної узгодженої суми грошового зобов'язання, а визначено, що розрахунок пені проводиться автоматично у день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) (пункт 4 глави 2 розділу ІІІ, пункт 1 глави 7 розділу ІІІ Порядку).
На користь такого висновку свідчить також і відсутність відповідної форми податкового повідомлення-рішення у Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 №1204, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за №124/28254. При цьому, суд вважає помилковими посилання позивача на форму податкового повідомлення-рішення «Р», оскільки таке податкове повідомлення-рішення приймається за результатами проведення контролюючим органом перевірки, проведення якої при нарахуванні пені не передбачено.
Суд відхиляє також доводи позивача щодо нарахування пені поза межами строків давності, які встановлені статтею 102 Податкового кодексу України з огляду на таке.
Так, відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
При цьому, відповідно до пункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Статтею 32 Податкового кодексу України встановлено, що зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.
Розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені (пункт 100.1 статті 100 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 111.2 статті 111 Податкового кодексу України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
З наведених норм суд доходить до висновку, що розстрочення податкового боргу має наслідком зміну строку сплати податку, що відповідно впливає і на обчислення строку, встановленого статтею 102 Податкового кодексу України.
Крім того, розстрочення податкового боргу проводиться виключно на платній основі, а плата (проценти) дорівнюють розміру пені. Отже у випадку сплати розстроченого податкового зобов'язання обчислення пені за період, визначений статтею 129 Податкового кодексу України, хоча він і перевищує 1095 днів, не порушує норми статті 102 Податкового кодексу України.
Однак суд зауважує, що вищезазначене не впливає на висновки суду про протиправність дій Офісу ВПП ДПС по нарахуванню ПАт «Донбасенерго» пені з податку на додану вартість у загальному розмірі 5930413,63 грн. у період з 03.06.2020 по 15.06.2020.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача 2 внести зміни до інтегрованої картки платника ПАТ «Донбасенерго» шляхом виключення з неї операцій по нарахуванню пені на загальну суму 5930413,63 грн., суд виходить з наступного.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Зміст наведених правових норм та фактичних обставин справи свідчить про те, що у платника податків наявний правомірний матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов'язань платника податків. Інтегрована картка платника податків - це документ, що відображає стан розрахунків платника за податками, зборами тощо і невідображення у цій картці сплаченого платником податків податкового зобов'язання призводить до відображення в ній податкового боргу, що, своєю чергою, призводить до безпідставного застосування контролюючим органом до платника визначених в Податковому кодексі України заходів з погашення цього боргу.
Оскільки облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника, то, таким чином, матеріально-правовий інтерес платника податків полягає в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов'язань платника податків.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що Офісом ВПП ДПС у період з 03.06.2020 по 15.06.2020 була нарахована позивачу пеня з податку на додану вартість у загальному розмірі 5930413,63 грн. у завищеному розмірі з порушенням підпункту 129.1.3 пункту 129.1, підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129, пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. Відповідачами заперечень на такий розрахунок не надано, жодними доказами його не спростовано.
Відповідно до положень пункту 1 Порядку №422 перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущене як у результаті умисних дій працівників органів ДФС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок.
За змістом пункту 5 Порядку №422 коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.
Суд зауважує, що з огляду на встановлені обставини справи, Офіс ВПП ДПС був обізнаний про наявність методологічних помилок при обчислення нарахованої позивачу пені, однак всупереч норм Порядку №422 таку помилку в інтегрованій картці позивача не виправив.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що саме зобов'язання Східного управління Офісу внести зміни до інтегрованої картки платника ПАТ «Донбасенерго» шляхом виключення пені з податку на додану вартість у сумі 5930413,63 грн. є належним, ефективним способом захисту прав позивача, а тому дані вимоги підлягають задоволенню.
Саме такий спосіб захисту порушених прав та інтересів платника податків визнав адекватним та обґрунтованим Верховний Суд у постановах від 13.02.2018 у справі №816/2042/16, від 02.10.2018 у справі № 816/2220/17, від 20.12.2018 у справі № 818/326/17.
Відповідно до частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовних вимог.
В силу вимог частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду з даним позовом, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 23122,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №9270від 22.06.2020. За таких умов, судовий збір, сплачений позивачем, стягується відповідно до частини 1 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Офісу ВПП ДПС.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Офісу великих платників податків ДПС по нарахуванню Публічному акціонерному товариству «Донбасенерго» пені з податку на додану вартість у загальному розмірі 5930413,63 грн. у період з 03.06.2020 по 15.06.2020.
3. Зобов'язати Східне управління Офісу великих платників податків ДПС (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 190 А, код за ЄДРПОУ 43201011) внести зміни до інтегрованої картки платника Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34 А, код за ЄДРПОУ 23343582) шляхом виключення з неї операцій по нарахуванню пені у загальному розмірі 5930413,63 грн. у період з 03.06.2020 по 15.06.2020.
4. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 23122 (двадцять три тисячі сто двадцять дві) гривні 00 копійок присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34 А, код за ЄДРПОУ 23343582) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 Г, код ЄДРПОУ 43141471).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення в повному обсязі складено та підписано 03.03.2021.
Суддя Ю.П. Бойченко