04 березня 2021 року м. Житомир справа № 240/516/21
категорія 102000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Попової О. Г.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини: ОСОБА_2 до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 із позовом, в якому просить:
- Визнати протиправною відмову Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області у видачі ОСОБА_2 у зв'язку із досягненням нею 16-річного віку паспорт гі:омадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ
- Зобов'язати Коростенський районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати Багинській ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із досягненням нею 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що по досягненню дитиною 16-річного віку позивач звернулась до відповідача із заявою від 28.12.2020 з проханням оформити і видати Дитині паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ. У заяві повідомлено про відмову від оформлення паспорта у формі картки документа Реєстру, про ненадання згоди на обробку персональних даних у зв'язку неприпустимістю втручання держави в особисте і сімейне життя людини та грунтовано право на отримання паспорта-книжечки відповідно до Положення про паспорт та Постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17. Проте Коростенський РВ УДМС в Житомирській області листом відмовив дитині у видачі такого паспорта, посилаючись на те, що документування паспортом громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року здійснюється на підставі «Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» затвердженого наказом МВС України від 06 червня 2019 року №456. Вважаючи дану відмову протиправною, позивач звернулася з даним позовом та просить суд зобов'язати відповідача вчинити певні дії.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.5ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Встановлено, що позивач в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 звернулась до відповідача із заявою довільної форми про отримання паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки. Додатками до вказаної заяви зазначено: оригінал свідоцтва про народження, 2 фотокартки; заява за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ (а.с.10-11).
Відповідач листом від 28.12.2020 №Б-10/6/1820-20/1820/989-20 повідомив позивачів, що затверджено Положення про паспорт громадянина У сраїни. На сьогоднішній день документування паспортом громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року здійснюється на підставі «Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» затвердженого наказом МВС України від 06 червня 2019 року № 456, який визначає порядок подання документів, їх розгляд і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт мадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому онодавством порядку. При наданні до підрозділу міграційної служби перерахованих вище документів, в тому числі відповідного рішення суду, буде розглянуто питання щодо документування паспортом громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року (а.с.12).
Не погодившись з вказаною відмовою, позивач звернулась до суду з позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд ураховує наступне.
Статтею 5 Закону України від 18.01.2001 №2235-III "Про громадянство України" визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Законом України від 20.11.2012 № 5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон №5492-VI) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Відповідно до частин 1, 2, 4, 5, 6 статті 14 Закону №5492-VI, форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.
Приписами ч. 1 ст. 13 Закону №5492-VI визначено, що документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення зокрема, поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких відноситься паспорт громадянина України.
Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
В свою чергу, частиною 4 статті 13 Закону №5492-VI особам гарантується право на відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті громадянина України. Таке право реалізується шляхом подання заяви відповідному уповноваженому суб'єкту про внесення або відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук особи до безконтактного електронного носія.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації.
Частинами 2 - 4 ст. 21 Закону №5492-VI закріплено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб'єктами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону (ч. 5 ст. 21 Закону №5492-VI).
Водночас, згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 21 Закону №5492-VI оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" було затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі - Порядок № 302).
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 запроваджено із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру з 1 січня 2016 р. оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-XII.
Згідно з п. 2-3 Порядку №302 паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт.
Відповідно до п. 7 Порядку №302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються, зокрема, особі, яка досягла 14-річного віку на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Позивач звертаючись до відповідача із заявою, просила видати її неповнолітній дитині паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Оскільки позивач просила видати її неповнолітній дитині паспорт у формі книжечки, суд застосовує норми постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон" (далі - Положення № 2503-ХІІ).
Згідно з п. 1 Положення №2503-ХІІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Відповідно до п. 3 Положення №2503-XII, бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта (п. 5 Положення №2503-XII).
Пунктом 2 Положення №2503-ХІІ визначено, що паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства після досягнення 16-річного віку.
Крім того, відповідно до п. 13 Положенням №2503-ХІІ для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що право на оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ виникає у особи після досягнення нею 16-річного віку, за умови її особистого звернення з відповідною заявою за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України.
Разом з тим, станом на день виникнення спірних правовідносин (день подання заяви) оформлення та видача паспорта регулювались Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015.
Згідно п.п. 1 п. 7 Порядку №302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Відповідно до п. 35 Порядку №302 заявник для оформлення паспорта подає такі документи:
1) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави (далі - свідоцтво про народження);
2) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України).
У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;
8) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта шляхом проставлення відмітки Згідно з оригіналом та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;
9) документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів): про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка; довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття.
Тож, незважаючи на бажання особи оформити паспорт громадянина України у вигляді книжечки чи у вигляді картки, порядок оформлення паспорта та подачі документів являється єдиним: 1) особа звертається до територіального органу ДМС самостійно; 2) подає особисто заяву-анкету за встановленою формою; 3) надає необхідний повний пакет документів.
Тобто, передумовою оформлення та видачі паспорта громадянина України є особисте звернення особи до уповноваженого органу з відповідною заявою встановленого зразка, з долученням визначеного переліку документів.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачі зверталися до відповідача з заяву про оформлення паспорта у формі книжечки. Також разом з заявою подано заяву про видачу паспорта, за формою передбаченою в Додатку 1 до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України. До заяви додано оригінал свідоцтва про народження неповнолітньої дитини, 2 фотокартки 35*45 мм.
Тобто, при зверненні до відповідача із заявою про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки, вимоги Порядку №302 ним дотриманні не були.
Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачі зверталися до відповідного територіального органу Державної міграційної служби України із заявою про видачу паспорта в формі книжечки з необхідним переліком документів, проте їм відмовлено у видачі паспорта у формі книжечки.
Оскільки позивач разом з неповнолітньою дитиною зверталися до відповідачів із заявою, однак без доданих до такої заяви обов'язкових документів, що є передумовою для розгляду питання про оформлення та видачу паспорта громадянина України, суд вважає, що розгляд поданої позивачами заяви відповідно до Закону України «Про звернення громадян» з роз'ясненням законодавчо визначеного алгоритму дій, необхідного для отримання паспорта громадянина України, не є порушенням прав позивача та його неповнолітньої дитини з боку відповідача.
Також, суд не погоджується з доводами позивача щодо застосування до спірних правовідносин правових висновків Верховного Суду наведених постанові від 19 вересня 2018 року у зразковій справі №806/3265/17. Предметом спору у справі №806/3265/17 були вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Однак, у справі що розглядається відповідач не відмовляв позивачу у видачі паспорту у вигляді книжечки з підстав ненадання особою згоди на обробку персональних даних. Відповідь відповідача стосувалася того, що позивач звернувся про видачу паспорта до відповідача у невстановлений спосіб, через що йому було роз'яснено порядок звернення та необхідність подання передбачених законодавством документів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на момент звернення із заявою у відповідача були відсутні правові підстави для видачі неопвнолітній дитині паспорта громадянина України у формі книжечки, що не перешкоджає позивачу у встановленому порядку звернутися до відповідача з метою отримання такого паспорта.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, відповідач діяв у спосіб, визначений чинним законодавством України та у межах своїх повноважень, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
У силу вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 , яка звернулась в інтересах неповнолітньої дитини: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , свідоцтво про нарожєення серії НОМЕР_1 ) до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (вул. Грушевського, 5, м. Коростень, Коростенський район, Житомирська область, 11500. ЄДРПОУ: 37808497) про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії, - відмовити повністю
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеномустаттею 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленимистаттями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду складено у повному обсязі: 04 березня 2021 року.
Суддя О.Г. Попова