04 березня 2021 року м. Житомир справа № 240/22452/20
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Лавренчук О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Харківського національного Університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
встановив:
Харківський національний Університет повітряних сил ім. Івана Кожедуба звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму в розмірі 381767,44 грн на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання та сплачений судовий збір.
В обґрунтування позову вказує, що ОСОБА_1 проходив навчання та військову (публічну) службу у Харківському національному університеті Повітряних Сил (далі - Університет) з 29.08.2018 по 25.11.2020 на посаді курсанта. Зазначає, що відповідно до п.1 (абз.6) Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного між Міністерством оборони України, в особі начальника Університету, і відповідачем 29.08.2018, ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання «відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу» та п. З Контракту, де вказано, що: «курсант добровільно бере на себе зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, в разі дострокового розірвання контракту через систематичне невиконання умов контракту, або невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану)». Після розриву контракту у Відповідача виникло зобов'язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання. ОСОБА_1 ознайомився із Загальним розрахунком від 30.11.2020 року №527, про що свідчить його особистий підпис. На теперішній час добровільне відшкодування витрат на користь Університету не відбувається у зв'язку з чим Університет був змушений звернутися до суду.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 04.01.2021 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 25.01.2021.
Судом 05.01.2021 та 25.01.2021 було зроблено запити до довідково-адресного бюро щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
До суду 18.01.2021 та 29.01.2021 надійшли відповіді на запити з яких вбачається, що зареєстроване місце проживання відповідача: с. М.Коровинці, Чуднівського району Житомирської області.
У зв'язку з неявкою 25.01.2021 у судове засідання сторін, розгляд справи відкладено на 10.02.2021.
До суду 02.02.2021 надійшла заява позивача про розгляд справи без участі представника позивача. Відповідач до суду не прибув.
Відповідно до протоколу судового засідання від 10.02.2021, суд подальший розгляд справи здійснює у порядку письмового провадження.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву, з'ясувавши обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до розділу ІІ Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, між Міністерством оборони України в особі начальника Харківського національного університету Повітряних Сил та ОСОБА_1 29.08.2018 було укладено контракт про проходження військової служби (навчання) (а.с. 6).
Наказом начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба від 24.11.2020 №273, солдата ОСОБА_1 відраховано від подальшого навчання через відмову від проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу та відповідно до п. 36 "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України" припинити чинність контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу достроково, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, з 25 листопада 2020 року (а.с. 7)
Відповідно до п.1 Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, відповідач взяв на себе зобов'язання:
- продовжувати подальше проходження військової служби на посадах осіб сержантського та старшинського складу або офіцерського складу протягом не менше п'яти років після закінчення навчання;
- відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу у випадках, визначених ч. 10 ст. 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Таким чином, суд зазначає, що після розірвання контракту у відповідача виникло зобов'язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання, а у позивача - право звернення до суду для захисту майнових інтересів в судовому порядку.
Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що ОСОБА_1 ознайомився із Загальним розрахунком №527 від 2011.2020, про що свідчить його особистий підпис (а.с. 8) та зобовязався добровільно відшкодувати витрати на своє утримання в університеті не пізніше 15 днів з дати видання наказу про відрахування. Дата підпису під зобов'язанням - 26.11.2020.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 добровільне відшкодування витрат на користь позивача не здійснено, Харківський національний Університет повітряних сил ім. Івана Кожедуба звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
Положеннями ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» визначено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.
Частиною 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 р. № 964 був затверджений "Порядок відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах" (далі - Порядок № 964), який визначає механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту на проходження військової служби (навчання) у зв'язку з небажанням продовжувати навчання або порушенням дисципліни, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу.
Відповідно до пункту 3 Порядку№964 - відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Відповідно до пункту 4 Порядку №964, розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом.
На виконання вказаного пункту 3 Порядку №964, був виданий спільний наказ Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений «Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» (далі - «Порядок розрахунку витрат...»).
Пунктом 7 Порядку№964, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006р. № 964, визначено, що "У разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку".
З огляду на вищевикладене, позивачем відповідно до вимог Порядку №964 та «Порядку розрахунку витрат...» були розраховані фактичні витрати, пов'язані з утриманням відповідача в Інституті з дня його зарахування по день виключення зі списків особового складу, загальна сума яких склала 523508.78, що підтверджується загальним розрахунком коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта, копія якого міститься в матеріалах справи.
Суд зазначає, що відповідач був обізнаним про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, оскільки дані зобов'язання визначені у підписаному відповідачем з позивачем контракті про навчання.
Із загального розрахунку, копія якого міститься в матеріалах справи, вбачається, що загальна сума відшкодування становить 381767,44 грн. Витрати, пов'язані з утриманням відповідача в навчальному закладі складалися з грошового забезпечення в розмірі 346403,68 грн, з продовольчого забезпечення 27457,31 грн., з медичного забезпечення 301,02 грн., по оплаті комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв 7605,43 грн. (а.с. 8).
Як встановлено судом з матеріалів справи, курсанти, що навчаються у даному вищому навчальному закладі, перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними).
Однак, вказану у розрахунку суму витрат, пов'язаних з утримання відповідача під час навчання у навчальному закладі (позивача), яка складає у загальному розмірі 381767,44 грн, станом на час звернення позивача із даним позовом та на час розгляду справи відповідачем не відшкодовано.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Разом з тим, щодо стягнення судових витрат позивача, суд зазначає наступне.
Частиною 2. ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно понесення судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Позивачем, який є суб'єктом владних повноважень, не надано до суду доказів понесення судових витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.
Кодексом адміністративного судочинства України не визначено права на відшкодування суб'єкту владних повноважень втрат по сплаті судового збору, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача сплаченого судового збору задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовну заяву Харківського національного Університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба (вул. Сумська, 77/79, м.Харків, 61023, код ЄДРПОУ 24980799) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба кошти в сумі 381767 (триста вісімдесят одна тисяча сімсот шістдесят сім) гривень 44 копійок на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук