Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 березня 2021 р. Справа№320/7803/20
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №320/7803/20,-
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: 04071, м.Київ, вул.Ярославська, 40, код ЄДРОПУ 22933548), третя особа Головне управління державної казначейської служби України в Київській області (місцезнаходження: 01196, м.Київ, пл.Л.Українки, буд.1, код ЄДРПОУ 37955989) про зобов'язання звернутись із поданням відповідно до вимог чинного законодавства України щодо повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна від 12.11.2019 у розмірі 5695,95 грн. відповідно до квитанції №45891805 від 12.11.2019 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року визнано протиправною відмову, викладену в листі від 07.07.2020 року №1000-0502-8/54994 щодо не повернення ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) коштів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 5695,95 грн., сплачених під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_3 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: 04071, м.Київ, вул.Ярославська, 40, код ЄДРОПУ 22933548) сформувати та подати до Головного управління державної казначейської служби України в Київській області подання про повернення ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) збору на обов'язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 5695,95 грн., сплаченого згідно з квитанцією №45891805 від 12.11.2019 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: 04071, м.Київ, вул.Ярославська, 40, код ЄДРОПУ 22933548) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн.
До суду надійшла заява позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення, обґрунтована тим, що у судовому рішенні не вирішено питання про судові витрати. Просив ухвалити додаткове рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.
Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Вивчивши подану заяву та додані до неї документи, суд прийшов до наступного.
16 липня 2020 року між адвокатським об'єднанням “В.І.ПАРТНЕРС” і ОСОБА_1 укладено договір №1 про надання правничої допомоги.
Згідно додатку №1 до договору №1 про надання правничої допомоги від 16 липня 2020 року сторони домовились про надання об'єднанням правової допомоги: скласти, підписати, направити в ПФУ заяву про повернення безпідставно сплачених коштів у розмірі 1% при укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна, та отримати відповідь на цю заяву; у разі відмови ПФУ у поверненні безпідставно сплачених коштів у розмірі 1% при укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна, виконавець зобов'язується оскаржити її у судовому порядку подавши позовну заяву до суду, в тому числі отримати інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформувати пакет документів відповідно до вимог законодавства, підписати позовну заяву, завірити додані до неї документи, відправити позовну заяву до суду.
Згідно рахунку на оплату №23/02/2021-1 від 23.02.2021 оплата послуг за договором про надання правової допомоги від 16 липня 2020 складає 2000 грн.
Відповідно до акту приймання передачі до договору про надання правової допомоги від 23.02.2021 вартість послуг, вказаних в п.1 додатку №1 від 16 липня 2020 до договору про надання правової допомоги від 16 липня 2020 складає 2000 грн. Сторони дійшли згоди про те, що остаточний розрахунок здійснюється протягом 15 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили та отримання рахунка.
Суд зазначає, що компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Досліджуючи надані документи, суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 ст.134 КАС України, тобто розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, приписами ст.30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.2, 3 ст.30 вищевказаного Закону).
Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Але, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частиною 7 статті 134 КАС України передбачено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається із матеріалів справи відповідачем не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм, суд приймає вказані в рахунку розміри фактичних витрат за надання правової допомоги.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення у справі підлягає задоволенню.
Таким чином, суд приходить висновку про необхідність прийняття додаткового рішення щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в розмірі 2000 грн. на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 252, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №320/7803/20 - задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: 04071, м.Київ, вул.Ярославська, 40, код ЄДРОПУ 22933548) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн.
Додаткове судове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Додаткове судове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.О. Аканов