03 березня 2021 року Справа №160/11781/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі заяву позивача про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 24.12.2019 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 року було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати 75 відсотків суми підвищення пенсії з 05 березня 2019 року, включно; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року, включно, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року; у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Вказане рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 року у справі № 160/11781/19 набрало законної сили станом на 03.03.2020 року.
02.06.2020 року позивачем отримано виконавчий лист у справі № 160/11781/19.
Крім того, 21.09.2020 року було ухвалено рішення, яким задоволено частково заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 року по справі № 160/11781/19 за нововиявленими обставинами; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 року по справі № 160/11781/19 - змінено; визнано протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області в частині відмови у наданні ОСОБА_1 довідки-розрахунку; зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області скласти та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року, відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії; у іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 року по справі № 160/11781/19 - залишено без змін.
Означене рішення набрало законної сили станом на 22.10.2020 року.
02.03.2021 року позивач звернувся до суду з заявою про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі № 160/11781/19, в якій повідомив суд про те, що 01.03.2021 року за вих. № 6064-4037/М-01/8-0400/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направило на адресу ОСОБА_1 інформаційний лист, яким його було повідомлено про те, що у судовому рішенні не було зобов'язано пенсійний орган вчинити певні дії, а тому, відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії на підставі відповідної довідки про грошове забезпечення.
З урахуванням викладеного, позивач звернувся до суду із заявою, зі змісту якої вбачається вимога про роз'яснення судового рішення в частині перерахунку пенсії відповідно до довідки ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області, яка надана до пенсійного органу.
Суд, враховуючи, що судове рішення у справі було ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи і відсутня необхідність заслухати заявника, суд вирішує заяву про роз'яснення судового рішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, з огляду на що зазначає наступне.
Відповідно до ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Досліджуючи наявність підстав для роз'яснення судового рішення, суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв.
Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Тобто, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для осіб, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності судового рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Таким чином, виходячи з системного тлумачення положень ст. 254 КАС України, роз'ясненим може бути рішення чи ухвала суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Як зазначено у п. 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому, вони можуть виступити предметом роз'яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішенні. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у постанові відсутні, то ухвала суду про їх роз'яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням ст. 254 КАС України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) його зміст.
При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14 жовтня 2009 року у справі № К-18670/07-с.
Також суд зазначає, що повідомлені позивачем обставини у заяві про роз'яснення рішення суду, свідчать про виникнення між сторонами інших спірних правовідносин, які не можуть бути вирішені в рамках роз'яснення судового рішення в даній адміністративній справі, яка по суті вже була вирішена.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачений порядок примусового виконання рішення суду.
З урахуванням цього, суд доходить висновку, що резолютивна частина рішень суду в даній адміністративній справі, які набрали законної сили, є зрозумілими для виконання суб'єктом владних повноважень та не потребує додаткового роз'яснення. Відтак, з резолютивної частини судових рішень вбачається, що їх текст не викликає труднощів для розуміння порядку виконання, суть є зрозумілою та не двозначною, тому розширеному тлумаченню, шляхом роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу, не підлягає.
Суд зазначає, що позовна заява ОСОБА_1 , а також заява про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 року за нововиявленими обставинами, були вирішені судом по суті, про що винесено відповідні рішення суду. При цьому, порядок та спосіб їх виконання з урахуванням набрання судовими рішеннями законної сили, не може бути вирішений шляхом їх роз'яснення. Тому, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви позивача про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі № 160/11781/19.
Керуючись ст. ст. 248, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви позивача про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня її складання.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька