02 березня 2021 року Справа № 160/15051/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІАЛ ТОРГ»
до Київської митниці Держмитслужби
про визнання протиправними та скасування рішень, -
13.11.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СІАЛ ТОРГ» до Київської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить: визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів:
- №UA100070/2020/0000187/2 від 15.09.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2023)700413;
- №UA100070/2020/000191/2 від 16.09.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2020/00417;
- №UA100070/2020/000193/2 від 17.09.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2020/00419;
- №UA100070/2020/000202/2 від 23.09.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2020/00430.
В обґрунтування своїх вимог позивач, зазначив, що ним було подано митні декларації разом з усіма необхідними документами з метою митного оформлення товару, при цьому відповідач відмовив позивачу у митному оформленні товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач не погоджується із вказаними рішеннями та картками відмови та вважає їх протиправними та такими, що не відповідають вимогам законодавства, у зв'язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.
19.11.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залишено позовну заяву без руху, через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали від 19.11.2020 року позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.
26.11.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
14.12.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що оскаржувані рішення та картки відмови є правомірними та такими, що прийнято відповідно до вимог законодавства України, оскільки відповідачем встановлено в митних деклараціях та митних документах розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у зв'язку з чим відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
17.12.2020 року сторони належним чином повідомлені про дату час та місце підготовчого судового засідання не з'явились, у зв'язку з чим судом відкладено підготовче судове засідання.
28.12.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що позивач заперечує доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки відповідачем не надано належних доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надають можливості встановити всі складові митної вартості товарів, мали розбіжності або виправлення.
21.01.2021 року сторони належним чином повідомлені про дату час та місце підготовчого судового засідання не з'явились, у зв'язку з чим судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
27.01.2021 року сторони належним чином повідомлені про дату час та місце підготовчого судового засідання не з'явились, в матеріалах справи наявне клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Отже, враховуючи клопотання позивача про розгляд справи без його участі, судом вирішено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 20.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІАЛ ТОРГ» (Покупець) та Іноземною компанією HUALI ELECTRICAL APPLIANCE MANUFACTURING СО., LTD, CHINA (Продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт № 2007/20.
Відповідно даного Контракту:
- п. 1 - Продавець продає, а Покупець купує товари відповідно до інвойсу, який є невід'ємною частиною даного Контракту.
- п. 2 - Ціни Контракту встановлюються в доларах США. Покупець купує продукцію у кількості та за ціною, вказаною в інвойсі. Ціна Контракту визначається загальною вартістю товару відповідно до інвойсів, що є невід'ємною частиною цього Контракту.
- п. 3. - Умови поставки і вантажовідправник обговорюється додатково у товаросупровідних документах, відповідно до правил 1НКОТЕРМС в редакції 2010 року. Поставка товару здійснюється по залізниці або автомобільним транспортом. Товар супроводжується наступними документами: комерційним Інвойсом, автотранспортною накладною, залізничною накладною та іншими документами за запитом Покупця.
- п. 5 - Оплата повинна здійснюватися безготівковим розрахунком на валютний рахунок Продавця, шляхом оплати з розрахункового рахунку Покупця з відстрочкою платежу 90 днів з дати поставки. Датою поставки товару вважається дата оформлення ВМД.
У вересні 2020 року за наведеним Контрактом на адресу позивача на умовах поставки СРТ Київ, надійшли товари на які було подано електронні митні декларації, а саме:
- №UA100070/2020/429975 від 15.09.2020 року: - товар №1 код 8424200090: пристрої для розприскування рідини: DNIPRO-M фарбопульт SH-65 - 804 шт., DNIPRO-M фарбопульт SF-115 - 500 шт., (країна виробництва CN), загальною вагою брутто 3846,4 кг. та за загальною вартістю 6177,12 доларів США; - товар №2 код 8516797000: інструмент нагрівальний: фен промисловий GH-200 -2900 шт., фен промисловий GH-201N - 2000 шт., фен промисловий GH-203 - 500 шт., (країна виробництва CN) загальною вагою брутто 6406,66 кг. та загальною вартістю 8875,00 доларів США; - товар №3 код 8501109900: запасні частини до фену промислового: двигун постійного струму, потужністю понад 37,5 Вт - 70 шт., (країна виробництва CN) загальною вагою брутто 4,30 кг. та загальною вартістю 16,10 доларів США; - товар №4 код 8516900000: запасні частини до фену промислового: нагрівальний елемент - 150 шт., плата - 90 шт., корпус - 5 шт., (країна виробництва CN) загальною вагою брутто 22,64 кг. та загальною вартістю 38,20 доларів США.
- № UA100070/2020/430060 від 16.09.2020 року: - товар №1 код 3926909700: вироби з пластмаси, захисні навушники від шуму - 700 шт., загальною вагою брутто 315,00 кг. та за загальною вартістю 509,600 доларів США; - товар №2 код 6804210000: алмазний диск для різання будівельних матеріалів різної щільності, бетону або металу в асортименті: алмазний диск - 34000 шт., алмазна шліфувальна чашка - 22200 шт., (країна виробництва СМ),|загальною вагою брутто 11463,15 кг. та за загальною вартістю 13434,00 доларів США; -товар №3 код 8202310000: пильний диск з робочою частиною зі сталі для роботи з деревиною та ДСП - 6000 шт., (країна виробництва CN). загальною вагою брутто 1540,80 кг. та за загальною вартістю 2220,00 доларів США, - товар №4 код 8204110000: ручні інструменти, ключі не розвідні: ключ динамометричний в асортименті - 1404 шт., (країна виробництва CN), загальною вагою брутто 1754,00 кг. та за загальною вартістю 2723,76 доларів США, - товар №5 код 82075010: інструменти змінні для свердління з робочою частиною з штучного алмазу: алмазна коронка по бетону - 2200 шт., (країна виробництва CN), загальною вагою брутто 1537,00 кг. та за загальною вартістю 2793,90 доларів США, - товар №6 код 8207506000: інструменти змінні для свердління металів, зі швидкорізальної сталі: набір свердел по металу - 7000 шт, свердло по металу в асортименті - 35000 шт., свердло східчасте в асортименті - 8576 шт., (країна виробництва CN), загальною вагою брутто 2511,00 кг. та за загальною вартістю 4233,32 доларів США, - товар №7 код 8467229000: інструмент ручний з вмонтованим електричним двигуном, працює від зовнішнього джерела, не містить радіопередавачі та приймачі: шабельна пила - 500 шт., (країна виробництва CN), загальною вагою брутто 2135,00 кг. та за загальною вартістю 2030,00 доларів США, - товар №8 код 8467298500: інструмент ручний з вмонтованим електричним двигуном, працює від зовнішнього джерела, не містить радіопередавачі та приймачі: гайковерт HW-35 - 400 шт., (країна виробництва CN). загальною вагою брутто 1850,00 кг. та за загальною вартістю 3424,00 доларів США, - товар №9 код 9004901000: окуляри захисні із лінзами з пластмаси в асортименті - 13900 шт., (країна виробництва CN), загальною вагою брутто 764,00 кг. та за загальною вартістю 1879,00 доларів США, - товар №10 код 7326909800: запасні частини до електроінструментів: втулка сталева - 200 шт., (країна виробництва CN). загальною вагою брутто 2,34 кг. та за загальною вартістю 3,20 доларів США.
- № UA100070/2020/430172 від 17.09.2020 року: - товар №1 код 8467295100: інструмент ручний з вмонтованим електричним двигуном, працює від зовнішнього джерела живлення, не містить радіопередавачі та приймачі: кутошліфувальна машина GL-125S - 8700 шт., (країна виробництва CN), загальною вагою брутто 23237,70 кг. та за загальною вартістю 42804,00 доларів США.
- № UA100070/2020/430638 від 23.09.2020 року: - товар №1 код 8467810000: ручний інструмент, писка ланцюгова з бензиновим двигуном, потужністю 2,4 кВт - 2950 шт. (країна виробництва CN), загальною вагою брутто 21328,50 кг. та за загальною вартістю 31211,00 доларів США,
Відповідно до вказаних ВМД вартість товару визначена декларантом за основним методом - а саме, за ціною, що передбачена Договором поставки.
На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з кожною із зазначених декларацій позивач надав митному органу документи, що перелічені у графі 44 кожної з ВМД, а саме:
- по ЕМД- №UA100070/2020/429975 від 15.09.2020 року: пакувальний лист (Packing list) 6125103-2020 від 10.08.2020 року, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 6125103-2020 від 10.08.2020 року, коносамент (Bill of lading), WMS20076478 від 10.08.2020 року, автотранспортна накладна (Road consignment note) 12711 від 14.09.2020 року, декларація про походження товару (Declaration of origin) 6125103-2020 від 10.08.2020 року, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ГО-2072 від 15.09.2020 року, комерційна пропозиція від 10.08.2020 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 2007/20 від 20.07.2020 року, доповнення до зовнішньоекономічного контракту 1 від 11.09.2020 року, декларацію митної вартості № 3051 від 15.09,2020 року, про що зазначено у графі № 7 митною декларацією від 15.09.2020 року № UA100070/2020/429975.
- по ЕМД № UA100070/2020/430060 від 16.09.2020 року: пакувальний лист (Packing list) 6125106-2020 UА від 07.08.2020 року, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 6125106-2020 UA від 07.08.2020 року, коносамент (Bill of lading), LSSZEC200713888 від 07.08.2020 року, автотранспортна накладна (Road consignment note) 12717 від 15.09.2020 року, декларація про походження товару (Declaration of origin) 6125106-2020 UВ від 07.08.2020 року, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ГО-2090 від 16.09.2020 року, комерційна пропозиція від 07.08.2020 року, висновок за результатами експертизи й оцінки дорогоцінних каменів, дорогоцінних каменів органогенного утворення, напівдорогоцінних і декоративних каменів 44978-Ю від 16.09.2020 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 2007/20 від 20.07.2020 року, доповнення до зовнішньоекономічного контракту 1 від 11.09.2020 року, декларацію митної вартості № 3058 від 16.09.2020, про що зазначено у графі № 7 митною декларацією від 16.09.2020 року № UA100070/2020/430060.
- по ЕМД № UA100070/2020/430172 від 17.09.2020 року: пакувальний лист (Packing list) 6125108-2020 UA від 07.08.2020 року, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 6125108-2020 UA від 07.08.2020 року, коносамент (Bill of lading), 177XBJBKJN57733 А від 07.08.2020 року, автотранспортна накладна (Road consignment note) 12735 від 07.08.2020 року, декларація про походження товару (Declaration of origin) 6125108-2020 UA від 07.08.2020 року, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ГО-2107 від 17.09.2020 року, комерційна пропозиція від 07.08.2020 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 2007/20 від 20.07.2020 року, доповнення до зовнішньоекономічного контракту 1 від 11.09.2020 року, декларацію митної вартості № 3069 від 17.09.2020, про що зазначено у графі № 7 митною декларацією від 17.09.2020 року № UA100070/2020/430172.
- по ЕМД № UA100070/2020/430638 від 23.09.2020 року: пакувальний лист (Packing list) 6125111 -2020 від 18.08.2020 року, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 6125111-2020 від 18.08.2020 року, коносамент (Bill of lading), WMS20076137 від 18.08.2020 року, автотранспортна накладна (Road consignment note) 12725 від 21.09.2020 року, декларація про походження товару (Declaration of origin) 6125111 -2020 від 18.08.2020 року, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ГО-2153 від 23.09.2020 року, комерційна пропозиція від 18.08.2020 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 2007/20 від 20.07.2020 року, доповнення до зовнішньоекономічного контракту 1 від 11.09.2020 року, декларацію митної вартості № 3093 від 23.09.2020, про що зазначено у графі № 7 митною декларацією від 23.09.2020 року № UA100070/2020/430638.
Київською митницею Держмитслужби, за результатами перевірки митних декларацій та доданих до них документів було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів:
- №UA100070/2020/0000187/2 від 15.09.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2023)700413;
- №UA100070/2020/000191/2 від 16.09.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2020/00417;
- №UA100070/2020/000193/2 від 17.09.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2020/00419;
- №UA100070/2020/000202/2 від 23.09.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2020/00430.
З вищевказаних рішень про коригування митної вартості вбачається, підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
В результаті такого контролю встановлено зокрема:
- у рішенні №UA100070/2020/0000187/2 від 15.09.2020 року: «Митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, подані для підтвердження митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ні товари, а саме: 1) не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов'язаних з транспортуванням. завантаженням, вивантаження товарів до місця позначення. 2) надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу. не містить інформації щодо пропозиції для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару. 3) висновок Дніпропетровської ТПП від 15.09.2020 року № ГО-2072 не може бути підставою для підтвердження митної вартості. Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 МКУ. Джерело інформації: митна декларація від 01.08.2020 року № ЦА500110/2020/008905 (з розрахунку 4.02 дол. США за кг) - товар №1. митна декларація від 26.08.2020 року N9 ЦА807200/2020/012949 (з розх рахунку 2.51 дол. США за кг) - товар №2»;
- у рішенні №UA100070/2020/000191/2 від 16.09.2020 року «Митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, подані для підтвердження митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, ( чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов'язаних з транспортуванням, завантаженням, вивантаженням товарів до місця призначення, 2) надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозиції для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, 3) висновок Дніпропетровської ТПП від 46.09,2020 року №ГО-2090 не може бути підставою для підтвердження митної вартості. Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 МКУ. Джерело інформації: - митна декларація від 28.08.2020 року № UA500070/2020/500771 (з розрахунку 2,28 дол. США за кг) - товар №2», - митна декларація від 08.07.2020 року № UA10007072020/424309 (з розрахунку 2,51 дол. США за кг) - товар №3», -митна декларація від 28.07.2020 року № UA100070/2020/425829 (з розрахунку 2,01 дол. США за кг) - товар №24», -митна декларація від 06.07.2020 року № UA500150/2020/204696 (з розрахунку 3,60 дол. США за кг) - товар №25», -митна декларація від 31.07.2020 року № UA500080/2020/014191 (з розрахунку 3,57 дол. США за кг) - товар №26», -митна декларація від 28.08.2020 року №UA500070/2020/500770(розрахунку 4,07 дол. США за кг) - товар №27», - митна декларація від 28.08.2020 року №UA500070/2020/500770 (з розрахунку 4,07 дол. США за кг) - товар №28», - митна декларація від 13.07.2020 року № UA500020/2020/219531 (з розрахунку 10,01 дол. США за кг) - товар №9»
- у рішенні №UA100070/2020/000193/2 від 17.09.2020 року: «Митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, подані для підтвердження митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов'язаних з транспортуванням, завантаженням, вивантаженням товарів до місця призначення, 2) надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозиції для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, 3) висновок Дніпропетровської ТПП від 17.09.2020 року № ГО-2107 не може бути підставою для підтвердження митної вартості. Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 МКУ джерело інформації: митна декларація від 19.08.2020 року № UA 500070/2020/500503 (з розрахунку 4,07 дол. США за кг) - товар №1».
- у рішенні №UA100070/2020/000202/2 від 23.09.2020 року: «Митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, подані для підтвердження митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значенням складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов'язаних з транспортуванням, завантаженням, вивантаженням товарів до місця призначення, 2) надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозиції для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, 3) висновок Дніпропетровської ТПП від 23.09.2020 року № ГО-2153 не може бути підставою для підтвердження митної вартості. Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 МКУ. Джерело інформації: митна декларація від 27.08.2020 року № UА500070/2020/500717 (з розрахунку 4,07 дол. США за кг) - товар №7».
Позивач не погоджується із вищевказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови та вважає їх такими, що не відповідають вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Господарського кодексу України суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України.
Згідно з ч. 2 ст. 382 Господарського кодексу України форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов'язки його сторін регулюються Законом України "Про міжнародне приватне право" та іншими законами.
Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 року №959-XII передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.01 №201 затверджено положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), яким передбачено, що права та обов'язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються матеріальним та процесуальним правом місця її укладання, якщо сторони не погодили інше, і відображаються в умовах договору (контракту).
За загальним правилом, передбаченим нормами ст. 692 Цивільного кодексу України, оплата товару за договором передбачена після передання товару чи товаророзпорядчих документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), то покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. А якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як передбачено ч. 1 ст.50 Митного кодексу України, відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Суд зазначає, що ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За правилами ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Вказана позиція викладена у постанові пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2 «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року».
З наведеним висновком кореспондуються положення п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.
Відповідно до ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч. ч. 2-8 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Як вже зазначалося судом, відповідач під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявлених за електронними митними деклараціями, встановив, що в наданих позивачем документах є розбіжності: декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при її обчисленні. Відповідач посилається те, що не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов'язаних з транспортуванням, завантаженням, вивантаженням товарів до названого місця призначення.
Зауваження, що викладені відповідачем суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.
За умовами Контракту: п.1. Продавець продав, а Покупець купив товари, кількість яких, а також асортимент, ціна, загальна вартість і умови поставки зазначені в інвойсах на кожну партію товару відповідно.
Згідно з інвойсами, що знаходяться у матеріалах справи, за наведеним Контрактом на адресу позивача надійшли товари, на умовах поставки СРТ-Київ.
Відповідно до Інкотермс-2010 СРТ ("Фрахт/перевезення оплачене до") означає, що Продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) і що продавець зобов'язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.
Таким чином, поставка товару на умовах СРТ зобов'язує продавця укласти договір та сплатити фрахт/перевезення, необхідний для доставки товару до названого місця призначення, витрати на забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.
Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, Сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару та транспортні витрати.
З урахуванням вказаного, поставка товару на умовах СРТ передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені вартість товару та фрахт або транспортні витрати, у зв'язку з чим додаткові витрати на транспортування товару позивачем не було понесено.
Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості (ДМВ), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за №984/21296, у гр.20 підлягають відображенню витрати на транспортування до місця доставки, а гр.21 підлягають відображенню витрати навантаження, вивантаження та обробку товарів - тільки якщо всі ці витрати (транспортування, навантаження, вивантаження) відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(a) ДМВ).
Відповідно до даних гр.20 кожної з поданих Декларацій митної вартості до МД «витрати на транспортування до місця доставки по товару №№», як і дані гр.21 «витрати на навантаження, вивантаження та обробку №№», дорівнюють 0,00 грн.
Отже, відсутність даних у гр.20 та гр.21 додатково свідчить про те, що відповідні витрати були враховані Постачальником саме у ціні товару.
Відповідачем не надано суду, будь-яких доказів спростування умов постави СРТ, та інших доказів, які свідчили б, що позивач поніс додаткові витрати з транспортування товару до місця призначення.
Також, судом встановлено, що наведеними умовами поставки СРТ (в редакції Incoterms 2010) не врегульоване питання включення у ціну товару тари, упаковки та маркування, у зв'язку з чим позивач додатково виніс ці відомості окремо у п.3. контракту як такі, які були погоджені ним з постачальником при укладенні цього Контракту. При цьому, постачальник не висунув покупцю вимоги відшкодувати транспортні витрати за наведеними умовами поставки.
Згідно з п. 6 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Таким чином, відповідно до умов поставки за контрактом та наявними у справі товаросупровідними документами, всі витрати (транспортування, навантаження, вивантаження тощо) вже були включені продавцем в ціну товару, відображену у документах, наданих митному органу для митного оформлення.
Щодо умов оплати суд зазначає, що умови оплати товару безпосередньо ціни товару не стосується, у зв'язку з чим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак, суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Щодо висновку відповідача про те, що комерційна пропозиція уявляє собою копію інвойсу, та не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже, не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі, суд зазначає наступне.
Положення п. 4 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, яким закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Із наведеної засади випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних відносин, у тому числі і свобода форми комерційної пропозиції. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності, митним органам заборонено втручатись у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги комерційну пропозицію з мотивів її недопустимості у зв'язку з наявністю чи відсутністю в ній певних відомостей.
Суд вважає, що комерційна пропозиція, у сукупності з іншими доказами по справі, є додатковим доказом правильності визначення митної вартості товару за ціною Договору, так як в ній зазначена ціна, на підставі якої було Постачальником запропоновано позивачу придбати відповідний товар.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд робить висновок про те, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Суд звертає увагу на те, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не може слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.
Так, Верховний Суд у постановах від 31.03.2015 року та 02.06.2015 року (справи №№ 21-127а15, 21-498а15 відповідно) висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно з постановою пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2 «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року», у митних процедурах вимоги до доказів законом не врегульовано, тому до процедур митного контролю можуть бути за аналогією застосовані відповідні правила з адміністративного судочинства. Вимога належності доказів означає, що суб'єкт, який вирішує справу по суті, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено (п. п. 2.1 п. 2).
Суд також звертає увагу, що приписами ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України встановлено правило, за яким митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару.
З огляду на наведені норми, суд дійшов висновку, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Проте, відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення цих складових.
Крім того, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач вказав про те, що визначена ним митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару за МД від 28.08.2020 №UA500070/2020/200771, від 08.07.2020 №UA100070/2020/424309, від 28.07.2020 №UA100070/2020/425829, від 06.07.2020 №UA500150/2020/204696, від 31.07.2020 №UA500080/2020/014191, від 28.08.2020 №UA500070/2020/200770, від 28.08.2020 №UA500070/2020/500770, від 13.07.2020 №UA500020/2020/219531, від 01.08.2020 №UA500110/2020/008905, від 26.08.2020 №UA807200/2020/012949, від 27.08.2020 №UA500070/2020/500717. При цьому, відповідач не зазначив, яким саме за якісними характеристиками (подібним чи аналогічним) є товар, митне оформлення якого вже здійснене.
Суд зауважує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення невизначеного товару не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, а також не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Згідно з положеннями ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Згідно з положеннями ст. ст. 179, 189, 190 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення; суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни; ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін; вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
Отже, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Так, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Відповідно до ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст. 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.
Суд враховує, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів жодним чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не є достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв'язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об'єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справі №160/1329/19.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA100070/2020/0000187/2 від 15.09.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2023)700413, №UA100070/2020/000191/2 від 16.09.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2020/00417, №UA100070/2020/000193/2 від 17.09.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2020/00419, №UA100070/2020/000202/2 від 23.09.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2020/00430.є протиправними та підлягають скасуванню.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 22745,73 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №179 від 24.11.2020 року.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 22745,73 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СІАЛ ТОРГ» (49000, м.Дніпро, пр. Хмельницького Богдана, буд.156А, корпус А-4, прим.28, код ЄДРПОУ 43609987) до Київської митниці Держмитслужби (03124, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-А, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправними, скасування рішень та картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2020/0000187/2 від 15.09.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2023)700413.
Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2020/000191/2 від 16.09.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2020/00417.
Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2020/000193/2 від 17.09.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2020/00419.
Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2020/000202/2 від 23.09.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2020/00430.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІАЛ ТОРГ» (код ЄДРПОУ 43609987) судові витрати у розмірі 22745,73 грн. (двадцять дві тисячі сімсот сорок п'ять гривень сімдесят три копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв