04 березня 2021 року ЛуцькСправа № 140/17439/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу від 11.12.2020 №2733.
Позивач вважає наказ Головного управління ДПС у Волинській області №2733 від 11.12.2020 “Про проведення фактичної перевірки” протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки останній не відповідає вимогам Податкового кодексу України. Зокрема, у наказі про проведення фактичної перевірки податковий орган послався лише на норми законодавства, однак не зазначив інформацію, яка слугувала підставою для проведення перевірки, тобто, не вказав конкретної підстави для проведення перевірки, чим порушив право позивача на належний захист своїх інтересів.
Податковий орган як на підставу проведення перевірки вказав підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який визначає підставу перевірки отримання в установленому законодавством порядку інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби. Водночас, спірний наказ не містить жодної інформації щодо того, в рамках яких заходів ГУ ДПС у Волинській області встановлено порушення фізичною особою-підприємцем вимог законодавства.
Також вважає, що наказ підписаний неналежною особою, оскільки відповідно до пункту 80.2 статті 80 та статті 81.1 ПК України наказ про проведення перевірки має бути підписаний саме керівником (заступником або уповноваженою особою), в той час як оскаржуваний наказ підписаний «в.о. начальника», статус та повноваження якого не визначено.
Додатковою зазначає, що п.п.52-2 п.52 підрозділу 10 “Інші перехідні положення” ПК України встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Підсумовуючи вищевикладене, просить визнати протиправними та скасувати наказ від 11.12.2020 №2733.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
11.01.2021 представником Головного управління ДПС у Волинській області було подано відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що в оскаржуваному наказі, на виконання вимог ПК України, як підставу для проведення перевірки, зазначено посилання на п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, чим дотримано вимоги ст.81 ПК України.
При цьому, безпосередньою підставою для проведення перевірки слугував лист (інформація) Державної податкової служби України від 28.09.2020 №17267/7/99-00-07-05-02-07 щодо суб'єктів господарювання, які у червні-серпні 2020 року показали нереально низькі виторги, проведені через РРО та яким зобов'язано начальників ГУ, зокрема, активізувати контрольно-перевірочну роботу щодо суб'єктів господарювання, які звітують про низькі виторги та здійснюють продаж підакцизних товарів, здійснити фактичні перевірки суб'єктів господарювання, які у червні-серпні 2020 року показали нереально низькі виторги, проведені через РРО згідно з Додатком, в переліку яких зазначено і ФОП ОСОБА_1 .
Крім того, зазначає, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Відтак, достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництва і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів), що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду.
Також, звертає увагу суду на наказ «Про покладення обов'язків в.о начальника Світлану Саву», що спростовує твердження позивача, що наказ на проведення перевірки підсипаний не уповноваженою особою.
Додатково зазначає, що працівниками податкового органу 21.12.2020 було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 та вручено позивачу копію наказу, проте остання повідомила про відмову в допуску до проведення перевірки, про що зробила запис на копії наказу та працівниками податкового органу було складено акт від 21.12.2020 №541/07-05/ НОМЕР_1 .
З наведених підстав вважає згаданий наказ тим, що прийнятий у відповідності до положень податкового законодавства.
Крім того, просить розгляд даної справи проводити у судовому засіданні за участю сторін.
Ухвалою суду від 04.03.2021 відмовлено в задоволенні клопотання представника ГУ ДПС у Волинській області про розгляд справи в судовому засіданні за участю сторін.
У відповіді на відзив позивача вважає відзив необґрунтованим та безпідставним з огляду на протиправність проведення перевірки з підстав наведених у позовній заяві.
Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
11 грудня 2020 року виконуючим обов'язки начальника ГУ ДПС у Волинській області видано наказ №2733 “Про проведення фактичної перевірки”, відповідно до якого керуючись пп. 20.1.9, 20.1.10, 20.1.11 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст.75, пп. 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, пп. 52-2 п.52 Підрозділу 10. Інші перехідні положення Податкового кодексу України, з метою здійснення контролю за дотриманням порядку здійснення розрахункових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів доручено забезпечити проведення фактичної перевірки суб'єкта господарювання ОСОБА_1 (торговий павільйон за адресою: АДРЕСА_1 ) з питань дотримання вимог Податкового Кодексу України, Законів України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального”, “Про ліцензування видів господарської діяльності”, “Про оплату праці”, “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, постанови правління Національного Банку України від 29.12.2017 р. №148 “Про затвердження положення про касових операцій у національній валюті в Україні”, Кодексу законів про працю України від 29.12.1971 р. №322-VII, із наступними змінами та доповненнями.
Даним наказом визначено провести перевірку протягом 10 діб, починаючи з 15 грудня 2020 року. Період діяльності, що перевіряється, визначений статтею 102 ПК України.
З метою проведення перевірки згідно вказаного наказу та на підставі направлень від 11.12.2020 №2363 та №2364 головними державними ревізорами - інспекторами ГУ ДПС у Волинській області здійснено виїзд за адресою: м. Луцьк, вул. Садовського, буд. 4.
Позивача було ознайомлено із оскаржуваним наказом, проте остання не допустила працівників контролюючого органу до проведення перевірки, про що було складено відповідний акт про відмову у допуску до проведення позапланової документальної перевірки від 21.12.2020 №541/07-05/ НОМЕР_1 .
Не погодившись з наказом від 11.12.2020 №2733 “Про проведення фактичної перевірки», позивач оскаржила його до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Як передбачено підпунктом 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи
Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України.
Як встановлено судом, в основу проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 податковим органом покладено підпункти 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Зазначеними пунктами передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема:
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2. пункту 80.2 статті 80 ПК України);
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (підпункт 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 ПК України).
Отже, передумовою проведення фактичної перевірки, з підстав передбачених підпунктами 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.
Матеріалами справи підтверджено, що підставою для призначення фактичної перевірки позивача слугував лист (інформація) Державної податкової служби України від 28.09.2020 №17267/7/99-00-07-05-02-07 щодо суб'єктів господарювання, які у червні-серпні 2020 року показали нереально низькі виторги, проведені через РРО та яким зобов'язано начальників ГУ, зокрема, активізувати контрольно-перевірочну роботу щодо суб'єктів господарювання, які звітують про низькі виторги та здійснюють продаж підакцизних товарів, здійснити фактичні перевірки суб'єктів господарювання, які у червні-серпні 2020 року показали нереально низькі виторги, проведені через РРО згідно з Додатком, в переліку яких зазначено і ФОП ОСОБА_1 .
Системний аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що отримання в установленому законодавством порядку інформації від державного органу, яка свідчить про можливі (імовірні) порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи, має наслідком ініціювання цим органом фактичної перевірки.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі №804/4143/18.
Таким чином, оскільки наказ від 11.12.2020 №2733 “Про проведення фактичної перевірки» було видано з метою перевірки фактів, викладених в листі Державної податкової служби України від 28.09.2020 №17267/7/99-00-07-05-02-07 щодо суб'єктів господарювання, які у червні-серпні 2020 року показали нереально низькі виторги, проведені через РРО, в переліку яких зазначено і ФОП ОСОБА_1 , а тому, на думку суду, в межах розгляду даної справи відповідачем доведено наявність підстав для проведення такої перевірки.
З приводу посилання у наказі від 11.12.2020 №2733 “Про проведення фактичної перевірки» ФОП ОСОБА_1 на пп.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України без зазначення джерела отримання інформації про порушення позивачем вимог законодавства, суд вважає, що такі недоліки наказу не є безумовною підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу.
Зазначені недоліки наказу від 11.12.2020 №2733, на думку суду, є формальними і не можуть слугувати достатніми підставами для висновку про протиправність такої перевірки.
Крім того, суд вважає безпідставним посилання позивача на те, що наказ від 11.12.2020 №2733 підписаний не уповноваженою особою, скільки згідно наказу ДПС України від 10.12.2020 №1312-О «Про покладення виконання обов'язків на ОСОБА_2 », у зв'язку із службовою необхідністю на ОСОБА_2 покладено виконання обов'язків в.о начальника ГУ ДПС у Волинській області.
Також, суд відхиляє доводи представника позивача на статтю 52-2 ПК України, якою установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), оскільки вказаною нормою також передбачено, що такий мораторій не поширюється на проведення фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи, фактична перевірка позивача проведена з підстав визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, тобто, встановлений нормами ПК України мораторій не поширюється на фактичну перевірку, яка проведена відносно ФОП ОСОБА_1 .
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, висловленій в постанові від 21.02.2020 року у справі №826/17123/18, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
На думку суду, позивачем не наведено належних обгрунтувань порушення контролюючим органом вимог законодавства під час винесення наказу від 11.12.2020 №2733 “Про проведення фактичної перевірки» ФОП ОСОБА_1 , у зв'язку із чим останнім не порушено право позивача на належний захист своїх прав та інтересів під час проведення перевірки, а відтак, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого ГУ ДПС у Волинській області наказу від 11.12.2020 №2733 “Про проведення фактичної перевірки» ФОП ОСОБА_1 .
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частини друга статті 77 КАС України).
За наведених вище обставин, суд вважає, що відповідачем належними, достатніми та допустимими доказами спростовано доводи адміністративного позову та доведено правомірність прийняття наказу від 11.12.2020 №2733 “Про проведення фактичної перевірки» ФОП ОСОБА_1 .
З урахуванням встановлених обставин та аналізу норм чинного законодавства, виходячи із наданих пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу від 11.12.2020 №2733 “Про проведення фактичної перевірки» ФОП ОСОБА_1 .
Керуючись статями 139, 243-246, 255, 257, 262, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області, адреса: 43010, м. Луцьк, Київський майдан, 4.
Суддя Ю.Ю. Сорока