18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
17 лютого 2021 року м. Черкаси справа № 925/326/20
Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Романенко Л.В., за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Канівриба", Черкаська область, Канівський район, с. Литвинець, вул. Рибна,1
до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.Бі.Ай-КООП", м. Київ, вул. Бастіонна, 5/13
за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
- фізична особа-підприємець Кононенко Віктор Володимирович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );
- гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 );
- Моторне (транспортне) страхове бюро України (м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, код ЄДРПОУ 21647131, поштова адреса 02002, Київ-2, а/с 272, E-mail:mtibu@mtibu.kiev.ua)
про відшкодування 57111,90 грн. шкоди внаслідок ДТП,
за участю повноважних представників сторін:
від позивача: участі не брав;
від відповідача: участі не брав;
від третіх осіб: участі не брали.
ПрАТ "Канівриба" звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до ПрАТ "Страхова група "Ю.Бі.Ай-КООП" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в розмірі 57111,90 грн (суму позивач мав уточнити після проведення судової автотоварознавчої експертизи), та відшкодування судових витрат.
Короткий опис руху справи:
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.03.2020 суд відкрив провадження у справі, справа розглядається за правилами загального позовного провадження.
Судом була призначена та проведена судова товарознавча експертиза. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.04.2020 провадження у справі було зупинено до отримання висновків експертизи.
Справа повернулась до суду з висновком від 15.10.2020 №460/20-23,
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 05.11.2020 провадження у справі поновлено. Підготовче засідання призначено на 10.00 год. 24 листопада 2020 року.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 24.11.2020 підготовче засідання відкладено на 23.12.2020.
Представник позивача до початку підготовчого засідання ознайомився з матеріалами справи. Надав суду докази направлення копії позовної заяви відповідачу.
18.01.2021 підготовче засідання закрито та призначено справу в судовий розгляд на 17.02.2021.
В судовому засіданні:
Сторони та треті особи у судове засідання явку представників не забезпечили, про причини неприбуття не повідомили. Додаткових заяв позивач не подав. Клопотання відповідача про відкладення судового засідання суд відхиляє з мотивів безпідставності. Суд вирішив розглянути справу за наявними доказами та матеріалами.
Інших доказів та документів не надано. Додаткові клопотання від учасників не надходили.
За результатами проведення судового засідання судом прийнято рішення, підписано вступну та резолютивну частину без його проголошення відповідно до приписів ст. 240 ГПК України.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено такі взаємовідносини сторін та обставини:
Позивач ПрАТ «Канівриба» звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до ПрАТ «Страхова група «Ю.Бі.Ай-КООП»» про відшкодування шкоди внаслідок ДТП з посиланням на приписи ст. 29 ГПК України про підсудність спору - за місцем заподіяння шкоди.
Обставини ДТП:
07.05.2019 біля 21:30 год. на перехресті автодороги Миронівка-Канів-Софіївка та с. Озерище сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП). Внаслідок зіткнення автомобіля модель «Фольксваген ЛТ-28» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_2 (працівник по найму у ПП ОСОБА_3 ) та автомобіля модель «Рено-Трафік» номерний знак НОМЕР_3 під керуванням гр. ОСОБА_4 (приналежність позивачеві підтверджена документально, а.с. 142) автомобіль «Рено-Трафік» отримав значні механічні пошкодження та став непридатним для його цільового використання позивачем.
Вина водія ОСОБА_2 в ДТП та спричинення шкоди майну підприємства позивача підтверджена вироком Канівського міськрайонного суду від 16.10.2019 у справі №697/2284/19. Вирок набрав законної сили (а.с. 12-14).
Автомобіль «Рено-Трафік» як джерело підвищеної небезпеки був застрахований водієм ОСОБА_5 відповідно до ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004, що підтверджено страховим полісом серія АМ №5467912 від 25.09.2018 (а.с. 21).
Автомобіль «Фольксваген ЛТ 28» як джерело підвищеної небезпеки був застрахований власником гр. ОСОБА_3 відповідно до ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004, що підтверджено страховим полісом серія АМ №4946225 від 06.12.2018 (а.с. 24).
Відповідно до умов страхування відповідач виплатив позивачеві 42888,10 грн. страхового відшкодування - заява та платіжне доручення №18743 від 26.02.2020 (а.с. 26-27).
Позивач з посиланням на приписи ст.ст. 1166, 1187, 1192 ЦК України просить стягнути з відповідача 57111,90 грн. шкоди як різницю вартості пошкодженого автомобіля «Рено-Трафік» номерний знак НОМЕР_3 та отриманого відшкодування.
В обгрунтування суми стягнення позивачем подано клопотання про призначення та проведення судової товарознавчої експертизи власного автомобіля «Рено-Трафік» номерний знак НОМЕР_3 . За висновком експертизи від 15.10.2020 №460/20-23 ринкова вартість автомобіля «Рено-Трафік» з урахуванням зносу на момент ДТП складає 113265 грн., сума відновлювального ремонту автомобіля «Рено-Трафік» складає 385160,47 грн. (а.с. 109-142).
Відповідач вимоги заперечив письмово та вказав, що відшкодування Позивачеві проведено на підставі страхової справи та заяви від Позивача за вх. №6786 від 28.11.2019, якою товариство повідомило про настання ДТП 07.05.2019 на а/д Миронівка-Канів-Софіївка» за участю за участю т/з «Рено-Трафік» номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія гр. ОСОБА_6 , працівника ПрАТ «Канівриба», та а/м «Фольксваген ЛТ 28» номерний знак НОМЕР_4 під керуванням гр. ОСОБА_1 . За вироком суду відповідальність у спричиненні ДТП та пошкодженні майна покладено на гр. ОСОБА_1 .
Підставою подання позивачем заяви про відшкодування до АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» є те, що на момент ДТП 07.05.2019 цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного 19.12.2019 за оформленим полісом серія АМ №4946225, предметом якого є захист майнових інтересів, пов'язаних із відшкодуванням шкоди, завданої третім особам за наслідками настання цивільно-правової відповідальності водія, який перебував за кермом транспортного засобу (надалі т/з), зазначеного в Полісі (в даному випадку т/з «Фольксваген ЛТ 28» номерний знак НОМЕР_4 ).
Відповідно до приписів ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед третіми особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідно до його преамбули є спеціальним нормативним актом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).
З огляду на зазначене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних Засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.
За поданою на умовах Полісу АМ№4946225 Заяви за вхід №6786 від 28.11.2019 відносини між ПрАТ «Канівриба» та АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» склалися у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що врегульовані Законом №1961-IV.
За змістом Закону №1961-IV настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для проведення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого.
Таким чином, 05.12.2019 у відповідності до зареєстрованої Заяви, АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» за вимогами п. 34.1. п. 34.2 ст. 34 Закону №1961 -IV уповноважило свого представника провести огляд пошкодженого автомобіля «Рено» для визначення всього обсягу наслідків по заявленій події за Полісом АМ№4946225, про що між представником ПрАТ «Канівриба» та уповноваженим представником Страховика укладено Акт огляду, який потім було покладено до визначення вартості матеріального збитку, оформленого у вигляді Аварійного сертифіката №7233 від 09.01.2020 та Аварійного сертифікату №7233-зал. від 06.02.2020.
За змістом ст. 22 Закону №1961-IV при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Законом №1961-IV за договором обов'язкового страхування відповідальності для кожного виду шкоди встановлено окремий порядок обчислення матеріального збитку, і щодо пошкодженого транспортного засобу, то визначення розміру страхового відшкодування упорядковано наступними статтями:
- Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту (ст. 12);
- У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (ст. 29);
- Страховик не відшкодовує: ... шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу (ВТВ) (ст. 32).
Хоча Законом №1961-IV і передбачено, що Страхова компанія в обов'язковому страхуванні відповідальності водіїв покриває матеріальні витрати третіх осіб пов'язаних з поновлювальним ремонтом транспортного засобу, однак у разі установлення неможливості чи недоцільності здійснення відновлювальних робіт, то в такому випадку Страховик зобов'язаний за Договором обов'язкового страхування відшкодувати власнику знищеного майна матеріальні збитки у вигляді різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди та витрат на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди» (п. 30.2 Закону №1961-IV).
За результатом проведеної оцінки матеріального збитку нанесеного т/з «Рено Трафік» НОМЕР_3 в Аварійному сертифікаті №7233 підсумовано, що з урахуванням технічного стану та обсягу пошкоджень, витрати з відновлювального ремонту перевищують ринкову вартість автомобіля в момент ДТП, а отже ремонт вважається недоцільним з економічної точки зору, таким чином розмір матеріального збитку має дорівнювати в розмірі ринкової вартості ДТЗ до настання ДТП.
Даний висновок для розрахунку страхового відшкодування вимагав складання додаткового оціночного дослідження з визначення утилізаційної вартості автомобіля «Рено Трафік» номерний реєстраційний знак НОМЕР_3 , оформленого у вигляді Аварійного сертифіката №7233-зал.
Згідно зі ст. 30 Закону №1961-IV передбачено, що «транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди».
Виходячи з розрахунку матеріального збитку, обчисленого в Аварійному сертифікаті №7233 від 09.01.2020 та Аварійному сертифікаті №7233-зал. Від 06.02.2020, сума страхового відшкодування була розрахована на умовах Закону №1961-IV наступним чином:
- Ринкова вартість автомобіля на момент ДТП 07.05.2019 -103 440,00 грн.
- Ринкова вартість після настання ДТП - в розмірі 60 051, 90 грн.
Різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди на умовах закону п. 30.2 Закону №1961-IV = 103 440,00 грн. - 60 051, 90 грн. = 43 389,00 грн.
Відповідно до приписів ст. 12 Закону №1961-IV «Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи». Згідно полісу серія АМ №4946225, розмір франшизи становить 500,00 грн. (п'ятсот гривень).
Тому розмір страхового відшкодування позивачеві становить 42 888,10 грн.
Не маючи жодних перешкод у прийнятті рішення по заявленій події, АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» прийняло рішення на виплату страхового відшкодування Позивачеві та оформлено страховий акт на виплату №405-0209/20 від 21.02.2020, на підставі якого було здійснено страхову виплату ПрАТ «Канівриба» в розмірі 42 888,10 грн. Ніяких претензій Відповідач від Позивача не отримав та вважає зобов'язання виконаним повністю. Відповідач просить відмовити позивачеві у задоволенні позову з мотивів його необґрунтованості.
Суд вважає письмові заперечення відповідача його відзивом на позов (а.с. 62-89 - з додатками).
Треті особи вимоги не заперечили, пропозицій по врегулюванню спору не представили.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, письмові доводи та пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Сторони за договором є суб'єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Згідно з ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Між сторонами не виникли та не існують договірні відносини оплати (компенсації) спричиненої шкоди на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.
Спірні відносини слід розцінювати як позадоговірні (деліктні), внаслідок ДТП за участю застрахованих автомобілів. При цьому страхова компанія (відповідач) не є учасником ДТП.
Факт ДТП за участю застрахованих автомобілів 07.05.2019 біля 21:30 год. на перехресті автодороги Миронівка-Канів-Софіївка та с. Озерище - не заперечений та не спростований.
За змістом ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Позивач обґрунтовує вимоги з посиланням на приписи ст.ст. 1166, 1187, 1192 ЦК України:
Стаття 1166: Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду
1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
3. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
4. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Стаття 1187: Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
1. Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
2. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
3. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.
4. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
5. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Стаття 1192: Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого
1. З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобовґязати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
В той же час позивач не враховує приписи ст. 1194 ЦК України: Відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність. Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно з ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Відповідач вимоги не визнав. Заперечує своє зобов'язання по виплаті відшкодування позивачеві.
Суд вважає, що з моменту виплати страхового відшкодування Позивачеві Відповідачем (а.с. 27) між сторонами даного спору припинені господарські чи інші зобов'язання.
Суд вважає, що Позивач невірно визначився з Відповідачем і вимоги про відшкодування різниці у вартості пошкодженого автомобіля «Рено» мають бути пред'явлені до власника застрахованого автомобіля «Фольксваген ЛТ-25» та учасника ДТП.
Суд вважає, що позивачем використано неналежний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до приписів ст.ст. 15, 16 ЦК України.
У суду відсутні правові підстави для задоволення позову з мотивів його безпідставності та недоведеності. В задоволенні позову належить відмовити повністю.
Згідно з положеннями ст. 129 ГПК України у зв'язку з відмовою в позові судові витрати належить покласти на Позивача та не стягувати.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд
Клопотання позивача про відкладення судового засідання відхилити.
В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Канівриба», Черкаська область, Канівський район, с. Литвинець, вул. Рибна, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02799036, номер рахунку в банку невідомий
до Приватного акціонерного товариства «Страхова група "Ю.Бі.Ай-КООП», м. Київ, вул. Бастіонна, 5/13, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31113488, номер рахунку в банку невідомий
- відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення або через господарський суд Черкаської області.
Повне рішення складено 26.02.2021.
Суддя Г.М. Скиба