36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
16.02.2021 Справа № 917/1900/19
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз - постачання", 39601, м.Кременчук, пров. Героїв Бреста, буд. 46, ідент. код 20071686
до Приватного акціонерного товариства "Кременчукгаз", 39601, м.Кременчук, пров. Героїв Бреста, буд. 46, ідент. код 03351734
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Іванко Л.А.
Секретар судового засідання Ісенко М.В.
За участю представників:
від позивача: Кузьминський В.А., пасп.№ 001886185 від 21.05.2018 року
від відповідача: Сиротенко В.В., посв. №1409 від 18.02.2020 року
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-постачання" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Кременчукгаз", в якій просить:
- визнати неправомірними дії ПАТ "Кременчукгаз" щодо передачі ТОВ "Кременчукгаз-постачання" недостовірних об"ємів природного газу, спожитого побутовими споживачами з 01.01.2016 року по 31.07.2019 року;
- зобов"язати ПАТ "Кременчукгаз" сксувати безпідставно нараховані обсяги природного газу (донарахування та облікування газу за плановими величинами середньомісячного споживання газу) за період 01.01.2016 року по 31.07.2019 року по особовим рахункам споживачів, у яких буде виявлено розбіжності між нарахованими та фактично спожитим природним газом;
- зобов"язати ПАТ "Кременчкугаз" здійснити перерахунок обсягів спожитого природного газу за період 01.01.2016 року по 31.07.2019 року за фактичними даними обліку спожитого природного газу населенням.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідачем, в порушення умов укладеного між сторонами Договору розподілу природного газу № 1014-21-Н від 01.07.2015 року, під час визначення обсягу розподіленого природного газу прийнято за основу не дані комерційних вузлів обліку газу, а розрахункові величини.
Ухвалою господарського суду від 04.11.2019 року позовну заяву по справі №917/1900/19 - залишено без руху, позивачу - надано строк для усунення встановлених при поданні позовної заяви недоліків.
Станом на 13.11.2019 року позивачем подано докази усунення недоліків даної заяви.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.11.2019 року позовну заяву ТОВ "Кременчукгаз - постачання" прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати в порядку загального позовного провадження.
Підготовче засідання у справі призначено на 19.12.2019 року.
19.12.2019 року позивач подав до суду клопотання (вх.№ 14104) про призначення у справі судово-економічної експертизи.
19.12.2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 16.01.2020 року.
Ухвалою суду від 16.01.2020 року у справі призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково - дослідному інституту судових експертиз імені засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України (м.Харків, вул.Золочівська, 8а). Провадження у справі №917/1900/19 зупинено.
Ухвалою господарського суду від 14.05.2020 року поновлено провадження у справі. Задоволено клопотання експерта про надання додаткових матеріалів необхідних для виконання судово-економічної експертизи. Зобов"язано позивача надати суду додаткові матеріали. Провадження у даній справі зупинено до надходження експертного висновку.
10.09.2020 року на адресу суду надійшов Висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 2333 від 07.08.2020 року по справі № 917/1900/19.
Ухвалою господарського суду від 13.10.2020 року поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду в підготовче засідання на 12.11.2020 року.
В підготовчому провадженні учасниками справи були подані наступні заяви по суті справи.
13.12.2019 року до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №13826), в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. З підстав, викладених у відзиві, твердження позивача, що з боку ПАТ "Кременчукгаз" допущено завищення обсягів природного газу споживачам категорії населення шляхом донарахування та обліку газу за плановими величинами середньомісячного споживання газу замість врахування фактичних показників лічильників природного газу, вважає некоректним та таким, що не відповідає обставинам справи.
02.01.2020 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх.№31), в якій позивач висловив наступні міркування та заперечення щодо обставин, викладених у відзиві, а саме, зазначив, що відповідач як Оператор ГРМ застосовує у взаємовідносинах з позивачем "Методику приведення об"єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу", затверджену Наказом Мінпаливенерго від 26.02.2004 № 116.
Зазначена Методика застосовується відповідачем для приведення до стандартних умов об"єму природного газу, спожитого населенням по об"єктах з приладами обліку газу без елементів термокомпенсації.
Разом з тим, за твердженням позивача, приведення об"ємів природного газу до стандартних умов по об"єктах побутових споживачів прямо заборонено відповідачу постановою НКРЕКП від 23.11.2018 року № 1501 "Щодо заборони ПАТ "Кременчукгаз" приводити об"єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами".
При цьому, позивач підтримав своє клопотання про проведення судово-економічної експертизи у справі для встановлення фактичних обсягів розбіжностей між обсягами природного газу в робочих та стандартних умовах, що передавалися Оператором ГРМ постачальнику (позивачу), та визначення правомірності формування об"єму природного газу для потреб населення у взаємовідносинах з оптовим продавцем - НАК "Нафтогаз України".
15.01.2020 року відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх.№ 467), в якому доводи позивача називає необгрунтованими. Вважає, що позивач помилково ототожнює Методику визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками у разі неприведення об"єму газу до стандартних умов, затверджену наказом Мінпаливенерго № 595 від 21.10.2003 та Методику приведення об"єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.02.2004 року № 116.
Відповідачем зазначено, що Кодекс ГРМ доповнено розділом XV “Порядок перерахунку об'єму природного газу в його обсяг, визначений в одиницях енергії” постановою НКРЕКП №84 від 26.01,2017р., яка набула чинності з 15.03.2017р., відтак приведення об'єму спожитого природного газу до стандартних умов відбувається не на підставі Методики №116 чи Методики №595, а на підставі вимог розділу XV Кодексу ГРМ.
За таких обставин, обов'язок оператора ГРМ проводити розрахунки по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, шляхом приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу визначений саме нормами Кодексу ГРС та Типового договору розподілу природного газу.
Щодо прийняття постанови НКРЕКП від 23.11.2018 року № 1501 відповідач зазначив, що основною метою її прийняття - є заборона приводити обсяги до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків. Однак, відповідач не здійснює комерційні розрахунки з побутовими споживачами. В силу вимог постанови КМУ №758 від 30.09.2015р., постанови КМУ №187 від 22.03.2017р., постанови КМУ №867 19.10.2018р. про покладення спеціальних обов'язків на ринку природного газу, обов'язки щодо здійснення комерційних розрахунків покладені саме на позивача.
Позивач, отримуючи від відповідача дані про об'єм природного газу в робочих умовах та об'єм природного газу в стандартних умовах, самостійно вирішує питання щодо визначення вартості спожитого природного газу, доведення відомостей про вартість послуги з газопостачання до побутового споживача, отримання коштів на спецрахунок та, за необхідності, примусове стягнення або вжиття заходів до відключення боржників.
У підготовчому засіданні судом з'ясовані всі питання, передбачені ст. ст. 177, 182 ГПК України. За результатами проведення підготовчого засідання ухвалою господарського суду від 12.11.2020 року підготовче провадження у справі № 917/1900/19 закрито; розгляд справи по суті призначено на 09.12.2020 року.
В судовому засіданні 09.12.2020 року оголошено перерву до 23.12.2020 року.
Судове засідання, призначене на 23.12.2020 року не відбулось в зв"язку з перебуванням судді у відпустці.
Після виходу судді з відпустки, ухвалою суду від 28.12.2020 року розгляд справи призначено в судове засідання на 27.01.2021 року.
В судовому засіданні 27.01.2021 року оголошено перерву до 16.02.2021 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 16.02.2021 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував повністю; просив відмовити у його задоволенні.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.11 Закону України “Про ринок природного газу” з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб'єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов'язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.
Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)” від 1.10.2015 року №758 на Товариство з обмеженою відповідальністю “Кременчукгаз-постачання”, далі - позивач) покладено спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) до зміни постачальника природного газу на території м. Кременчук, м. Горішні Плавні, Кременчуцький, Семенівський та Гадяцький райони Полтавської області (в т.ч. місто Гадяч).
З 01 квітня 2017 року по 31 жовтня 2018 року спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям на тій же території покладені на позивача постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 р. № 187 “Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу” (із змінами).
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 р. № 867 “Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу” спеціальні обов'язки ТОВ “Кременчукгаз-постачання” продовжені на тій же території з 01листопада 2018 року до цього часу.
Послуги з розподілу природного газу на території м. Кременчук, м. Горішні Плавні, Кременчуцького, Семенівського районів надаються оператором газорозподільних систем - приватним акціонерним товариством “Кременчукгаз” (надалі - відповідач, Оператор ГРМ).
ТОВ “Кременчукгаз-постачання” як газопостачальне підприємство надає споживачам послуги з постачання природного газу, тобто, забезпечує споживачів ресурсом природного газу.
Відносини між газопостачальними організаціями та громадянами-споживачами газу регламентуються "Правилами постачання природного газу", затвердженими Постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2496 (надалі - Правила постачання природного газу), Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2500 “Про затвердження Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам” (із змінами) та Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494.
Відповідно до п. 2 розділу III Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Відповідно до пункту 13 розділу III Правил постачання природного газу, розрахунки (побутовим споживачем) за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об'єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди.
Відповідно до п.1 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ, визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.
Згідно з п. 4 цієї глави, побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов'язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п'яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу. У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об'єм розподілу та споживання природного газу (алокація) по об'єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть покази лічильника газу, формування об'єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань.
Згідно п. 5 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ, Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку передає інформацію про об'єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період до Оператора ГТС з метою її використання суб'єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об'єми та обсяги розподілу та споживання природного газу (алокація) є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником. Розбіжності у частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об'єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
01.07.2015 року між ТОВ "Кременчукгаз-постачання"(позивач) та ПАТ “Кременчукгаз” (відповідач) укладено договір на розподіл природного газу №1014-21-Н (далі - Договір).
Відповідно до п. 3.6 Договору обсяг протранспортованого природного газу ГРМ підтверджується підписаним сторонами актом наданих послуг з транспортування природного газу ГРМ (далі-акт наданих послуг), що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів обліку, визначених у додатку до договору.
Пунктом 3.9. Договору передбачено, що акт наданих послуг підписується на підставі реєстрів обсягів реалізації природного газу споживачам замовника, протранспортованого газорозподільними трубопроводами Газорозподільного підприємства, в яких зазначаються планові обсяги газу споживачам Замовника та фактично протранспортовані Газорозподільним підприємством обсяги газу за формою, наведеною в додатку №1 до Договору.
Відповідно до абз.1 п.4.4. Договору, обсяг протранспортованого природного газу визначається в пунктах призначення за допомогою комерційних вузлів обліку, визначених у додатку до цього Договору.
Пунктом 4.5. Договору передбачено, що на підставі результатів вимірювання комерційних вузлів обліку складаються місячні акти наданих послуг.
Згідно абзацу 2. п.3.8. Договору, до вирішення спірних питань обсяг протранспортованого природного газу та сума для оплати наданих послуг з транспортування природного газу ГРМ установлюються відповідно до даних Газорозподільного підприємства.
Тобто, як зазначає позивач, ПАТ “Кременчукгаз” як Оператор ГРМ у м. Кременчуці, м.Горішні Плавні, Кременчуцькому та Семенівському районах Полтавської області здійснює облік спожитого природного газу, зокрема, визначення спожитих побутовими споживачами обсягів природного газу, а ТОВ “Кременчукгаз-постачання” як постачальник із спеціальними обов'язками здійснює нарахування оплати за спожитий природний газ за даними Оператора ГРМ і збір коштів за використаний природний газ по населенню. Отже, ТОВ "Кременчукгаз-постачання" здійснює відповідні нарахування за спожитий природний газ виключно на підставі наданої Оператором ГРМ інформації щодо об'єму спожитого газу.
За даними позивача, у листопаді 2018 року до Товариства звернулися споживачі природного газу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), Нездойминога H.A. ( АДРЕСА_2 ), Макидонський В.В. ( АДРЕСА_3 ). У своїх зверненнях споживачі зазначали, що своєчасно передали інформацію щодо спожитого об'єму природного газу, але в розрахункових документах отримали більший обсяг газу, ніж відзвітований газорозподільному підприємству. При цьому, позивач стверджує, що зазначений вище перелік осіб не є вичерпним, до працівників ТОВ “Кременчукгаз - постачання” регулярно звертаються споживачі природного газу з приводу надання роз'яснень щодо недостовірних показників обсягу спожитого природного газу, що зазначаються в рахунках товариства, а обсяги фактично спожитого природного газу не співпадають з обсягами планових нарахувань.
Листом №1252-18 від 12.11.2018р. ТОВ "Кременчукгаз-постачання" звернулося до ПАТ "Кременчукгаз" з проханням розглянути звернення абонентів в частині визначення фактичного обсягу спожитого природного газу, але інформації щодо результатів перевірки не отримало. За даних обставин, позивач вважає, що ТОВ "Кременчукгаз-постачання", сплачуючи вартість отриманої від газорозподільчої компанії послуги з розподілу природного газу, понесло необгрунтовані витрати, обумовлені наданням некоректної інформації щодо обсягу послуги.
При цьому, позивач зазначає, що з боку ПАТ “Кременчукгаз” не вчинено дій щодо приведення показань лічильників природного газу побутових споживачів до фактичних. У зв'язку з чим, з боку ПАТ "Кременчукгаз" допущено завищення обсягів природного газу споживачам категорії населення шляхом донарахування та обліку газу за плановими величинами середньомісячного споживання газу і відповідач ухиляється від зняття показників лічильника газу по іншим абонентам.
Крім цього, в позовній заяві зазначено, згідно з приписами Кодексу ГРМ, обсяг розподіленого природного газу за розрахунковий період для споживачів постачальника визначається відповідно до типового договору розподілу природного газу, укладеного між відповідним споживачем та Оператором ГРМ.
У відповідності до п.5.2 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 р. для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку Споживача.
Згідно з п.5.4 Договору розподілу природного газу порядок визначення об'єму розподіленого Споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об'ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього Договору.
В порушення вищевикладеного, відповідачем під час визначення обсягу розподіленого природного газу прийнято за основу не дані комерційних вузлів обліку газу, а розрахункові величини.
У відповідності до п.5.6 договору розподілу природного газу визначені за умовами цього Договору об'єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між Споживачем та його постачальником. За наявності розбіжностей у частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов"язань як Оператора ГРМ щодо обліку газу, позивач звернувся з даним позовом до суду. Надавши правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі, шляхом створення регіональних ринків природного газу визначені в Законі України від 09.04.2015 року №329-УІІІ «Про ринок природного газу» із наступними змінами та доповненнями.
У відповідності до статті 38 Закону України «Про ринок природного газу» права та обов'язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.
На підставі договору на розподіл природного газу №1014-21-Н від 01.07.2015р., укладеного між ПАТ «Кременчукгаз» та ТОВ «Кременчукгаз-постачання» за період з січня 2016 року по липень 2019 року включно згідно актів приймання-передачі ПАТ «Кременчукгаз» було розподілено населенню природний газ в обсязі 305 062,055 тис м3 на загальну суму 79 849 106,15 грн. з ПДВ, тому числі, обсяг газу приведений до стандартних умов та нарахування за нормами згідно постанов КМУ, що підтверджується актами наданих послуг з розподілу природного газу ГРМ, копії яких додані позивачем до позовної заяви та які не оспорюються відповідачем.
Згідно з п. 1 гл. 4 розд. IX Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, визначення фактичного об'єму споживання (розподілу/постачання) природного газу (алокація) по об'єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.
Пунктом 4 гл. 4 розд. IX Кодексу газорозподільних систем встановлено, що побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов'язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п'яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу. У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об'єм розподілу та споживання природного газу (алокація) по об'єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Пунктом 3 глави 1 розділу IX Кодексу ГРМ встановлено, що фактичний об'єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об'єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках. Об'єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу. Оператор ГРМ відповідає за переведення об'єму природного газу в обсяг переданої (спожитої) енергії.
Згідно з розділом XV Кодексу ГРМ, приведення до стандартних умов здійснюється у відповідності до Методики приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики від 26.02.2004 № 116 (далі - Методика №116).
Розділом XV Кодексу ГРМ також визначена мета використання зазначеної Методики, а саме для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури.
Відповідно до розділу 1 Методики, дана Методика призначена для приведення об'єму природного газу, який вимірюється побутовими лічильниками газу в робочих умовах, до стандартних умов за результатами вимірювання об'єму газу низького тиску лічильниками, що не мають спеціальних пристроїв для автоматичного приведення до стандартних умов їх показників у разі зміни температури та тиску газу. Розрахунки об'єму газу, приведеного до стандартних умов, здійснюються з урахуванням коефіцієнтів коригування показів лічильників, визначених у цій Методиці.
Так, згідно з п. 5.1 глави 5 Методики, значення коефіцієнта коригування показів лічильника залежить від фактичного розміщення лічильника (зовні приміщення або в неопалювальному приміщенні або в опалювальному приміщенні) та від відстані місця входу газопроводу в опалювальне приміщення до вхідного штуцера лічильника.
В підпунктах 5.1.1 - 5.1.5 п. 5.1 глави 5 Методики йдеться про необхідність застосування того чи іншого коефіцієнту коригування показів лічильника газу (що наведені в Додатках до Методики № 116) в залежності від місця розміщення лічильника газу.
При цьому, главою 6 Методики визначено формулу, за якою має бути розраховано об"єм спожитого газу за показами лічильника увизначений період (місяць).
Позивач за підсумками газового місяця отримує дані від Оператора ГРМ по кожному побутовому споживачу про об'єм газу, виміряний в робочих умовах та об'єм газу, приведений до стандартних умов.
Щодо порядку доведення відповідних об'ємів природного газу постачальнику з боку Оператора ГРМ, то, такий порядок визначено у пунктах 4, 5 глави 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем.
Так, у пункті 4 глави 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем зазначено, що побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов'язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п'яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.
У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об'єм розподілу та споживання природного газу (алокація) по об'єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Пунктом 5 глави 4 розділу IX Кодексу встановлено, що після визначення за підсумками розрахункового періоду (місяця) об'єму розподіленого та спожитого природного газу по об'єкту побутового споживача Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку здійснює переведення величини об'єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії за трьома одиницями виміру в кВт год, Гкал, МДж.
Дані про об'єм (м куб.) та обсяг (кВтгод, Гкал, МДж) розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті споживача на сайті Оператора ГРМ (за наявності) та/або в рахунку про сплату послуги за договором розподілу природного газу.
Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку передає інформацію про об'єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період до Оператора ГТС з метою її використання суб'єктами ринку природного газу, у тому числі, постачальником споживача.
Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об'єми та обсяги розподілу та споживання природного газу (алокація) є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.
Тобто, ПАТ «Кременчукгаз» як Оператор ГРМ у м Кременчук, м Горішні Плавні, Кременчуцькому та Семенівському районах Полтавської області здійснює облік спожитого природного газу, зокрема, визначення спожитих побутовими споживачами обсягів природного газу, а ТОВ «Кременчукгаз-постачання» як постачальник із спеціальними обов'язками здійснює нарахування оплати за спожитий природний газ за даними Оператора ГРМ і збір коштів за використаний природний газ по населенню.
Згідно з приписами Кодексу ГРМ, обсяг розподіленого природного газу за розрахунковий період для споживачів постачальника визначається відповідно до типового договору розподілу природного газу, укладеного між відповідним споживачем та Оператором ГРМ.
Відповідно до п. 3 глави 3 Розділу 6 Кодексу, договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.
В пункті 7 глави 3 Розділу 6 Кодексу зазначено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.
У відповідності до п.5.2 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 р. для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку Споживача.
Згідно з п.5.4 договору розподілу природного газу порядок визначення об'єму розподіленого Споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об'ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього Договору.
У відповідності до п. 5.6 договору розподілу природного газу визначені за умовами цього Договору об'єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між Споживачем та його постачальником. За наявності розбіжностей у частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об'єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Проте, відповідно до п.3 гл. 4 розділу IX Кодексу ГРМ встановлено, що якщо побутовий споживач за договором розподілу природного газу не забезпечений лічильником газу, фактичний об'єм спожитого (розподіленого) природного газу по об'єкту побутового споживача за відповідний календарний місяць визначається за нормами споживання.
Відповідно до п. 4 гл. 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що норми споживання - об'єм та вид споживання природного газу, установлені згідно із законодавством для побутових споживачів, що не забезпечені лічильником газу, за договорами розподілу природного газу.
Згідно ст.6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу", норми споживання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» від 8 червня 1996 р. № 619 зі змінами та доповненнями (далі - Постанова 619), було встановлено норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, якими було визначено, що при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання норма природного газу становить 6 куб. метрів людино-місяць; при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача - 9 куб. метрів людино-місяць; при використанні газової плити та водонагрівача -18 куб. метрів людино-місяць.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» від 29 квітня 2015 року № 237 (далі - Постанова №237), до вищевказаних норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених Постановою № 619, було внесено зміни, згідно з якими зменшено наведені норми споживання природного газу населенням, а саме: при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання - 3 куб. метрів людино-місяць; при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача - 4,5 куб. метрів людино-місяць; при використанні газової плити та водонагрівача - 9 куб. метрів людино-місяць. Дані норми почали застосовуватись з травня 2015 року.
Однак, Водночас, дана постанова КМУ № 237 була скасована постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2015 у справі № 826/16447/15, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.01.2016.
Зокрема, суд касаційної інстанції зазначив, що "ч. 1 ст. 25 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" імперативно визначено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений; проект регуляторного акта не був поданий на погодження із уповноваженим органом; щодо проекту регуляторного акта уповноваженим органом було прийнято рішення про відмову в його погодженні.
З огляду на те, що проект регуляторного акту не був у жодний спосіб оприлюднений, за умови відсутності аналізу регуляторного впливу акту та погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, а також зважаючи на порушення відповідачем принципу передбачуваності, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов законного та обґрунтованого висновку, що наведені порушення, допущені Кабінетом Міністрів України під час прийняття спірної постанови, у сукупності є достатньою підставою для визнання її незаконною, нечинною з моменту прийняття, що означає, що така постанова не породжує правових наслідків з моменту її прийняття.
Тобто, норми споживання природного газу населенням, у разі відсутності газових лічильників, затверджені постановою КМУ №619 від 08.06.1996, в редакції Постанови КМУ від 06.08.2014 № 409 є чинною.
Вищевказане свідчить, що з моменту визнання судом незаконною та нечинною постанови КМУ № 237 (з урахуванням висновку суду касаційної інстанції), у відповідача виникли підстави щодо перерахунку обсягів споживання природного газу за нормами споживання, встановленими постановою КМУ № 409.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» встановлені норми споживання газу споживачами без лічильників.
Постановою КМУ №204 від 23.03.2016 року скасовано Постанову КМУ від 08.06.1996 №619 “Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників”.
Постановою Кабінету міністрів України №316 від 27.04.2016р. визначено, що встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2016р. №203 мають застосовуватися з 01 лютого 2016 року.
Постановою Кабінету Міністрів України №609 від 18.08.2017р., яка набрала чинності з 19.08.2017р. введені в дію наступні норми споживання природного газу шляхом внесення змін до постанови Кабінету міністрів України №203 від 26.03.2016р.:
- плита газова за наявності централізованого гарячого водопостачання 3,3 куб. метрів людино-місць;
- плита газова у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача 5,4 куб. метрів людино-місць;
- плита газова та водонагрівач 10,5 куб. метрів людино-місць.
У період відсутності централізованого гарячого водопостачання населення норма споживання природного газу на плиту газову встановлюється 5,4 куб. метра на людину на місяць.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року, задоволено частково адміністративний позов ПАТ «Хмельницькгаз», зокрема: визнано протиправною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203 "Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників"; визнано протиправним та нечинним пункт 1 переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 204.
З втратою чинності ПКМУ №203 в редакції на момент набрання чинності рішення окружного адміністративного суду м. Києва від 30.05.2018р. (з 09 серпня 2018 року) перестають діяти норми споживання природного газу населенням за відсутності газових лічильників за період з 01 лютого 2016року по 08 серпня 2018 року включно.
З 09 серпня 2018 року нарахування обсягів фактично спожитого природного газу здійснюється за нормами, встановленими постановою КМУ №619 від 08.06.1998р. в редакції постанови КМУ 1632 від 29.10.2002р., а саме:
- плита газова за наявності централізованого гарячого водопостачання - 9,8 куб. метрів людино-місяць;
- плита газова у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача - 18,3 куб. метрів людино-місяць;
- плита газова та водонагрівач - 23,6 куб. метрів людино-місяць.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2019р. №63 «Деякі питання споживання природного газу побутовими споживачами», яка набрала чинності з 08 лютого 2019 року, встановлено норми споживання.
07.03.2019р. постановою Кабінету Міністрів України №143 від 27.02.2019р. скасовані норми споживання, визначені постановою Кабінету Міністрів України №63 від 30.01.2019р. та встановлені наступні норми споживання природного газу:
- плита газова за наявності централізованого постачання гарячої води 3,28 куб. метрів людино- місяць;
- плита газова у разі відсутності централізованого постачання гарячої води та газового водонагрівача 5,39 куб. метрів людино-місяць;
- плита газова та газовий водонагрівач - 10,49 куб. метрів людино-місяць.
У період відсутності централізованого постачання гарячої води норма споживання природного газу на плиту газову встановлюється 5,39 куб. метра на людину на місяць норми споживання.
За даними матеріалів справи, з загального об'єму розподіленого побутовим споживачам природного газу згідно вищезазначених актів приймання-передачі природного газу обліковано лічильниками за період з січня 2016 по липень 2019 року, визначений Оператором ГРМ із урахуванням Методики приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників населення складає 287368,764 тис. м3. Об'єм споживання природного газу, в тому числі установленим згідно Постанови КМУ №619 від 08.06.1996, в редакції Постанови КМУ від 06.08.2014 №409 «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників», постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 року №63, постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019р. №143 «Деякі питання споживання природного газу побутовими споживачами» для побутових споживачів, що не забезпечені лічильником газу складає 17 693,428 тис. м3 (помісячно за період з 01 січня 2016 року по 31 липня 2019 року співвідношення об'ємів розподілу природного газу для потреб побутових споживачів визначених за нормами споживання та за даними вузлів обліку природного газу приведено в довідці, що додається до відзиву).
Отже, обсяги, які були передані відповідачем позивачеві та продовжують передаватися, приведені до стандартних умов у відповідності до вимог Кодексу ГРМ та Методики, та є обов"язковими для використання у взаємовідносинах між оператором ГРМ та постачальником природного газу.
За таких обставин вбачається, що з боку ПАТ "Кременчукгаз" відсутні порушення норм діючого законодавства, а також умов договірних зобов"язань при здійсненні розподілу природного газу, в тому числі - в частині обліку спожитого природного газу побутовими споживачами за період з 01.01.2016 року по 31.07.2019 року.
Оцінивши наявний в матеріалах справи Висновок судової економічної експертизи суд дійшов висновку про те, що її висновки є нерезультативними, оскільки відповіді на основні питання, а саме:
- чи застосовувалась при визначенні фактичного об'єму природного газу спожитого населенням в період з 01.01.2016 року по 31.07.2019 рік, об'єм якого обліковується індивідуальними лічильниками газу Методика приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу?
- чи підтверджується документально та за даними бухгалтерського обліку нарахування обсягів спожитого природного газу побутовим споживачам м. Кременчука, м. Горішні Плавні, Кременчуцького та Семенівського районів Полтавської області з 23.03.2016 по 31.07.2019 року за нормами передбаченими постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» з врахуванням постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.05.2018 по справі 826/2507/18, якою визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» та з врахуванням строку дії постанови Кабінету Міністрів України №63 від 30.01.2019р., не відносяться до компетенції експерта.
Всі наведені вище обставини у сукупності вказують на правомірні дії відповідача щодо приведення до стандартних умов обсягів розподіленого населенню природного газу, а також, на правомірність застосування норм споживання газу протягом спірного періоду.
Отже підстави для перерахунку обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами за спірний період відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з приписами ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 29, 42, 73, 74, 77, 86, 91, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 26.02.2021 року
Суддя Іванко Л.А.