79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
25.02.2021 справа № 914/2032/20
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЕНКО», м.Київ,
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ КОМФОРТ», м. Львів,
до відповідача 2: Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради Львівської обласної клінічної лікарні, м. Львів,
про: визнання недійсним правочину щодо передачі майна, зобов'язання вчинити дії.
Суддя І.Б. Козак
при секретарі Г.Гелеш
Представники сторін:
Від позивача: Штогрин С.В. - представник,
Від відповідача 1: не з'явився,
Від відповідача 2: Піняжко Б.В. -представник.
І. Процес.
1. На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «КСЕНКО» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ КОМФОРТ», до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради Львівської обласної клінічної лікарні про стягнення визнання недійсним правочину щодо передачі майна, зобов'язання вчинити дії.
2. Ухвалою суду від 17.08.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче судове засідання призначено на 08.09.2020 р. Ухвалою суду від 27.01.2021р. закрито підготовче провадження, призначено на 09.02.2021р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду по даній справі.
ІІ. Описова частина.
Правова позиція позивача.
3. У судове засідання 25.02.2021р. представник позивача з'явився, уточнені позовні вимоги підтримав (уточнена позовна заява надіслана клопотанням вх.№26066/20 від 07.09.2020). Позовні вимоги полягають в наступному. Товариство з обмеженою відповідальністю «БМ КОМФОРТ» (відповідач 1), одержавши від Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЕНКО» (позивача) обладнання, повністю не оплативши його та не набувши на нього право власності, передало це обладнання Комунальному некомерційному підприємству Львівської обласної ради Львівської обласної клінічної лікарні (відповідачу 2) в межах договору підряду від 12.11.2018 №12/11. Оскільки відповідач 1 не набув права власності на спірне обладнання на час його передачі відповідачу 2, власником такого майна був позивач, тому не мав права розпоряджатися ним до повної оплати. Позивач не надавав згоди на укладення договору підряду від 12.11.2018р. а тому просить визнати недійсним правочин щодо передачі майна, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «КСЕНКО» до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради Львівська обласна клінічна лікарня (ідентифікаційний код: 01996711), а саме: Станція медичного повітря для дихальної терапії MEDAIR-1000-4GD, 50 Гц (1 одиниця); Система газопостачання реанімаційна медична IS500 ОР для кріплення на стелі (1 одиниця); Система газопостачання реанімаційна медична IS500 ОР /L для кріплення yа стелі (1 одиниця); Система газопостачання реанімаційна медична IS500 ОР/L для кріплення на стелі (1 одиниця); Система газопостачання реанімаційна медична IS500 ОР/L для кріплення на стелі (1 одиниця); Система газопостачання реанімаційна медична IS500 ОР/U для кріплення на стелі (1одиниця); Система газопостачання реанімаційна медична VS100 для кріплення на стіні (6 одиниць); у комплекті: Система газопостачання реанімаційна медична VS102 двоканальна для кріплення па стіні (6 одиниць); Система газопостачання реанімаційна медична VS100 для кріплення на стіні (1 одиниця); у комплекті: Система газопостачання реанімаційна медична VS102 двоканальна для кріплення на стіні (1 одиниця); Система газопостачання реанімаційна медична VS102 двоканальна для кріплення на стіні (З одиниць); Система газопостачання реанімаційна медична VS102 двоканальна для кріплення па стіні (13 одиниць) загальною вартістю 10 600 792,00 грн.
4. Крім того, позивач просить також зобов'язати Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради Львівську обласну клінічну лікарню вчинити дії щодо повернення майна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЕНКО», саме: Станція медичного повітря для дихальної терапії MEDAIR-1000-4GD, 50 Гц (1 одиниця); Система газопостачання реанімаційна медична IS500 ОР для кріплення на стелі (1 одиниця); Система газопостачання реанімаційна медична IS500 ОР /L lля кріплення yа стелі (1 одиниця); Система газопостачання реанімаційна медична IS500 ОР/L для кріплення на стелі (1 одиниця); Система газопостачання реанімаційна медична IS500 ОР/L для кріплення на стелі (1 одиниця); Система газопостачання реанімаційна медична IS500 ОР/U для кріплення на стелі (1одиниця); Система газопостачання реанімаційна медична VS100 для кріплення на стіні (6 одиниць); у комплекті: Система газопостачання реанімаційна медична VS102 двоканальна для кріплення па стіні (6 одиниць); Система газопостачання реанімаційна медична VS100 для кріплення на стіні (1 одиниця); у комплекті: Система газопостачання реанімаційна медична VS102 двоканальна для кріплення на стіні (1 одиниця); Система газопостачання реанімаційна медична VS102 двоканальна для кріплення на стіні (З одиниць); Система газопостачання реанімаційна медична VS102 двоканальна для кріплення па стіні (13 одиниць) загальною вартістю 10 600 792,00 грн.
5. Попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи становить:
- 161115,50грн. - сума сплаченого судового збору.
Правова позиція відповідача 1 (Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ КОМФОРТ»).
6. Представник відповідача 1 у жодне судове засідання не з'явився, проти позову не заперечив. Всі поштові відправлення, надіслані на поштову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ КОМФОРТ», вказану у ЄДРПОУ: м. Львів, вул.Литвиненка, 3, 79000, повернулися з відділення поштового зв'язку зі зазначенням причини повернення: «за закінченням терміну зберігання». Виклик Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ КОМФОРТ» у судові засідання здійснювався судом шляхом публікування оголошення на офіційному сайті суду про розгляд справи №914/2032/20.
Правова позиція відповідача 2 (Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради Львівської обласної клінічної лікарні).
7. Представник відповідача 2 у судовому засіданні 25.02.2021р. проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві на позов (вх.№30040/20 від 19.10.2020р.) з таких підстав:
- позивач не вказав, який саме правочин він просить визнати недійсним;
- незрозуміло, які саме позовні вимоги позивач ставить до відповідача 2.;
- зі змісту претензії №1 від 01.11.2019р. позивач вимагав від відповідача 1 саме повернення коштів, а не майна, тому посилання позивача на ст.1212 ЦК України є безпідставними;
- між відповідачем 2 та позивачем не було жодних господарських відносин;
- вартість обладнання, яке поставив відповідач 1 відповідачу 2 в межах договору підряду №3132/1 капітального ремонту інженерних мереж та приміщень, була повністю оплачена лікарнею.
8. У відповіді на відзив (вх.№31556/20 від 02.11.2020р.) дав пояснення на аргументи відповідача 2. Так, зазначив, що просить визнати недійсним договору підряду №3132/1 від 26.04.2018р., укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2. Щодо позовних вимог до відповідача 2, то до лікарні адресовано позовну вимогу про повернення спірного майна (лікарняного обладнання). Щодо інтересу у цій справі, то ТзОВ «КСЕНКО» є зацікавленою стороною у цій справі, хоч і не було стороною правочину (договору підряду). Право оскаржувати правочини ЦК України наділяє не лише сторона, а й третіх осіб (ст.215, 216 ЦК України). Щодо підставності посилання на ст.1212 ЦК України, то вважає що в силу існування кондикційного зобов'язання порушене право власності на спірне майно позивача підлягає захисту з використанням правового механізму, визначеного ст.1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.
9. У запереченні на відповідь на відзив (вх.№32920/20 від 16.11.2020р.) заперечив проти пояснень позивача.
ІІІ. Мотивувальна частина.
Обставини справи.
10. 21.05.2018 року між ТОВ "БМ КОМФОРТ" (замовник, відповідач 1 у справі) та ТОВ "КСЕНКО" (постачальник, позивач у справі) було укладено Договір поставки № 21051 на загальну суму 11 550 854, 00 грн. з Додатками до нього (далі-договір поставки).
11. Товар, який ТОВ "КСЕНКО" передало за Договором поставки ТОВ "БМ КОМФОРТ", належить йому на праві власності, що підтверджується наступними правовстановлюючими документами: Контрактом №15/01 від 15.01.2018 року, Додатковою угодою №1, Додатковою угодою № 2 та Додатковою угодою №3 до Контракту №15/01 від 15.01.2018р.
12. Факт передачі ТОВ "КСЕНКО" спірного товару (лікарняного обладнання) відповідачу 1 на суму 11 550 853,96 грн. підтверджується: Видатковою накладною від 22.12.2018 № 591, Товарно-транспортними накладними №РЗбІ, №Р362, №Р363, Видатковою накладною 08.08.2019р. №362; Видатковою накладною від 08.08.2019р. №363, Податковими накладними від 08.08.2019, 16.07.2019 р., 22.12.2018 р.
13. ТОВ "БМ КОМФОРТ" частково оплатило вартість отриманого товару на суму 927860,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №11 від 15.07.2019р.
14. Загальний розмір заборгованості Відповідача-1 перед позивачем за Договором поставки складає 10 622 993, 96 грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків.
15. 25.02.2019 ТОВ "КСЕНКО" направило Претензію № 1 про сплату заборгованості за Договором поставки у розмірі 9 562 015, 49 грн. (включаючи пеню, 3°річних та інфляційні збитки) на поштову адресу ТОВ "БМ КОМФОРТ ".
16. 01.11.2019 ТОВ "КСЕНКО" направило відповідачу 1 Претензію №2 про сплату заборгованості за Договором поставки у розмірі 12 517 267, 89 грн. (включаючи пеню, 3% річних та інфляційні збитки) на поштову адресу ТОВ "БМ КОМФОРТ".
17. З метою стягнення заборгованості за Договором поставки в судовому порядку, 17.12.2019 ТОВ "КСЕНКО" було подано до господарського суду Львівської області позовну заяву про стягнення заборгованості за договором до ТОВ "БМ КОМФОРТ".
18. 27.05.2020 Господарським судом Львівської області було винесено рішення у справі №914/2678/19, яким позовні вимоги ТОВ "КСЕНКО" задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "БМ КОМФОРТ" на користь ТОВ "КСЕНКО" 10 622 993,96 грн основного боргу, 934 977,99 грн пені, 267 868,64 грн 3% річних, 317 747,47, 47 грн інфляційних втрат, 182 153,80 грн відшкодування витрат на оплату судового збору та 2007,14 грн відшкодування витрат на правничу допомогу.
19. 07.08.2020р. рішення суду у справі №914/2678/19 набрало законної сили та було видано наказ на примусове його виконання.
20. 26.04.2018р. між ТОВ "БМ КОМФОРТ" та Комунальним некомерційним підприємством Львівської обласної ради Львівською обласною клінічною лікарнею укладено договір підряду №3132/1 «Капітальний ремонт інженерних мереж та приміщень 1-го, 30го та 4-го поверхів пологового корпусу Львівської обласної клінічної лікарні за адресою: м.Львів, вул.Некрасова,4». За умовами цього договору підрядник (ТОВ «БМ КОМФОРТ») зобовязується власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботу на обєкті «Капітальний ремонт інженерних мереж та приміщень 1-го, 30го та 4-го поверхів пологового корпусу Львівської обласної клінічної лікарні за адресою: м.Львів, вул.Некрасова,4», а замовник (Лікарня) зобовязується прийняти і оплатити виконані роботи.
21. 13.07.2020р. адвокат Штогрин С.В. звертався до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради Львівської обласної клінічної лікарні з адвокатським запитом підтвердити наявність спірного медичного обладнання у Львівській обласній клінічній лікарні.
22. У матеріалах справи міститься Акт №1 вартості вмонтованого устаткування, що придбавається виконавцем робіт (а.с.113-114, т.І), Акт №10 вартості вмонтованого устаткування, що придбавається виконавцем робіт (а.с.115, т.І), Підсумкова відомість ресурсів по об'єкту: Пологовий корпус, Довідка про вартість виконаних робіт за грудень 2018р.
23. Листом №2000/с від 06.08.2020р. Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради Львівська обласна клінічна лікарня у відповідь на згаданий вище адвокатський запит підтвердила факт наявності спірного устаткування у лікарні, а також повідомило адвоката про те, що сплатило підряднику 11550854,00 грн. за устаткування, проте підрядник свої зобов'язання за договором виконав частково, в т.ч. передав спірне обладнання замовнику.
24. Станом на дату винесення рішення спірне обладнання вмонтоване і знаходиться в лікарні, що підтвердив представник відповідача 2 у судовому засіданні 25.02.2021р.
25. Представник позивача підтвердив у судовому засіданні 25.02.2021р., що має наказ на примусове виконання рішення суду у справі №914/2678/19 та не пред'являв його у виконавчу службу для примусового виконання рішення.
Оцінка суду.
26. Приписами статті 11 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
27. Приписами ст. 202, ч.ч. 1-3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України унормовано, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
28. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
29. Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
30. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
31. В силу припису ст. 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (абз. 5 п.п. 2.10 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11).
32. Позивач просить визнати недійним правочин щодо передачі майна, яке йому належить на праві власності (медичне обладнання) і неправомірно було передано відповідачем 1 відповідачу 2 в межах договору підряду №3132/1 від 26.04.2018р. Тобто, фактично позивач просить в першій позовній вимозі визнати недійсним договір підряду №3132/1 від 26.04.2018р. в частині передачі майна відповідачем 1 відповідачу 2.
33. Перш ніж досліджувати підстави для недійсності договору підряду, варто дослідити правовий статус спірного лікарняного обладнання.
34. 21.05.2018 року між ТОВ "БМ КОМФОРТ" (відповідач 1) та ТОВ "КСЕНКО" (позивач) було укладено Договір поставки № 21051 на загальну суму 11 550 854, 00 грн. з Додатками до нього. Предметом поставки було визначене у Специфікації №1 до договору від 21.05.2018р. №21051 обладнання (11 позицій) (а.с.33-34, т.І).
35. Відповідач 1 отримав від позивача все обумовлене договором обладнання, однак частково заплатив за нього суму 927860,00 грн. решта 10622993,96 грн вартості обладнання залишилося неоплаченим.
36. Для стягнення 10622993,96 грн заборгованості за договором поставки № 21051 17.12.2019 ТОВ "КСЕНКО" було подано до господарського суду Львівської області позовну заяву до ТОВ "БМ КОМФОРТ".
37. 27.05.2020 Господарським судом Львівської області було винесено рішення у справі №914/2678/19, яким позовні вимоги ТОВ "КСЕНКО" задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "БМ КОМФОРТ" на користь ТОВ "КСЕНКО" 10 622 993,96 грн основного боргу, 934 977,99 грн пені, 267 868,64 грн 3% річних, 317 747,47, 47 грн інфляційних втрат, 182 153,80 грн відшкодування витрат на оплату судового збору та 2007,14 грн відшкодування витрат на правничу допомогу. Рішення суду у справі №914/2678/19 набрало законної сили 07.08.2020р. і було видано наказ на примусове виконання рішення суду, датований 07.08.2020р. Представник позивача підтвердив у судовому засіданні 25.02.2021р. факт наявності у ТОВ «КСЕНКО» наказу на примусове виконання рішення суду у справі №914/2678/19.
38. Тобто, порушене право позивача на одержання вартості неоплаченого товару є захищеним рішенням суду від 27.05.2020р. у справі №914/2678/19. Той факт, що позивач не звертався до виконавчої служби за примусовим виконання рішення суду щодо примусового стягнення з боржника ТОВ «БМ КОМФОРТ» заборгованості за договором поставки, не спростовує обовязковості виконання судового рішення боржником в силу вимог ст.18, 326 ГПК України. Неподання стягувачем судового наказу про стягнення заборгованості з ТОВ «БМ КОМФОРТ» до примусового виконання є його правом.
Відповідно до ст.18 та 326 ГПК України судові рішення є обовязковими до виконання.
39. Маючи судовий наказ про стягнення з ТОВ «БМ КОМФОРТ» заборгованості за договором поставки № 21051, ТОВ «КСЕНКО» вирішило, що для захисту порушеного права цього наказу не достатньо і вирішило подати позов про визнання недійсним правочину щодо передачі майна (обладнання) відповідачем 1 відповідачу 2 та зобовязати відповідача 2 повернути частину майна (на неоплачену суму поставки), оскільки відповідно до п.7.1 договору поставки №21051 право власності на товар зберігається за постачальником (ТОВ «КСЕНКО») до повної його оплати, при цьому, до повної його оплати покупець не має права розпоряджатися товаром. До того ж, у позовній заяві чітко зазначив, що «позивачу стало відомо, що у відповідача 1 відсутні кошти на рахунках у розмірі, необхідному хоча б для часткового погашення заборгованості, позивач вважає за неможливе виконання вказаного судового рішення та стягнення з відповідача 1 суми заборгованості за договором поставки» (а.с.6, т.І).
40. Суд звертає увагу позивача на те, що доказів відсутності у відповідача 1 коштів на рахунках у розмірі, необхідному хоча б для часткового погашення заборгованості ним не подано. При цьому, факт неможливості виконання рішення суду встановлюється уповноваженими на це органами (державними чи приватними виконавцями) на стадії виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Тобто, позивачем не подано доказів примусового виконання рішення суду у справі №914/2768/19.
41. Щодо позовної вимоги про визнання недійсним правочину щодо передачі майна, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «КСЕНКО» до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради Львівська обласна клінічна лікарня, то суд відмовляє у її задоволенні, оскільки відповідачем 2 оплачено відповідачу 1 спірне майно у повному обсязі. відповідачем 2 не порушено ніякого права позивача. Порушене право позивача на одержання вартості неоплаченого товару є захищеним у рішенні суду від 27.05.2020р. у справі №914/2678/19.
42. Позовна вимога про зобов'язання Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради Львівську обласну клінічну лікарню вчинити дії щодо повернення майна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЕНКО» є похідною від первинної позовної вимоги, а тому в її задоволенні суд також відмовляє.
Судові витрати.
44. Щодо стягнення судових витрат, то сплачений позивачем судовий збір в силу вимог ст. 129 ГПК України залишається за ним.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати залишити за позивачем.
3. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 04.03.2021р.
Суддя І.Б. Козак