79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.03.2021 справа № 914/2865/20
Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Муравець О.М.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Євротрубпласт”, м. Рубіжне Луганської області
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Модем”, м. Львів
про стягнення заборгованості в розмірі 213 815,96 грн.
Представники сторін:
від позивача: Машкіна В.М. - адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2383 від 16.10.2018 р.; довіреність від 09.10.2020 р.
від відповідача: не з'явився
04.11.2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Євротрубпласт” звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю “Модем” про стягнення заборгованості в розмірі 213 815,96 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 06.11.2020 р. судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 09.12.2020 р.
Ухвалою викликом Господарського суду Львівської області суду від 09.12.2020 р. підготовче засіданні призначено на 13.01.2021 р.
Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 13.01.2021 р. судом постановлено продовжити строк підготовчого провадження у справі № 914/2865/20 на тридцять днів за клопотанням представника відповідача. Розгляд справи у підготовчому засіданні судом відкладено на 10.02.2021 р.
Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 10.02.2021 р. судом постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу № 914/2865/20 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 03.03.2021 р.
Рух справи та причини відкладення розгляду справи відображено в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.
Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 10.02.2021 р. судом постановлено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Євротрубпласт” від 13.01.2021 р. (за вх. № 671/21 від 13.01.2021 р.) про проведення судового засідання 03.03.2021 р. у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення задоволити. Проведення судового засідання 03.03.2021 р. здійснити в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку “EаsyCon” (https:/easycon.com.ua/).
03.03.2021 р. представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях, наданих в судовому засіданні. В судовому засіданні представник позивача зазначив про те, що відповідачем 09.02.2021 та 10.02.2021 р. погашено основну суму боргу на загальну суму 145 000,00 грн., а відтак, представник позивача просив суд закрити провадження у справі стосовно позовної вимоги про стягнення основного боргу у сумі 145 000,00 грн., а стосовно решти позовних вимог позов підтримує повністю та просить стягнути з відповідача 2 107,02 грн. втрат від інфляції, 37 563,51 грн. - 25% річних, 29 145,43 грн. пені, судові витрати покласти на відповідача, так як погашення боргу відповідачем відбулось після відкриття провадження у даній справі.
03.03.2021 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, вимог ухвали суду від 06.11.2020 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно повідомлявся про час, місце та дату судового засідання за адресою відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 79035, м. Львів, вул. Пасічна, буд. 160 (докази містяться в матеріалах справи).
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу про відкриття провадження у справі від 06.11.2020 р. отримано відповідачем 10.11.2020 р. (а.с. 100), а також представником відповідача 09.12.2020 р. подавалось на електронну адресу суду клопотання за вх. № 3194/20 про відкладення підготовчого засідання та продовження строку підготовчого провадження у справі № 914/2865/20 на тридцять днів (а.с. 76-90).
Крім того, 13.01.2021 р. представником відповідача було подано на електронну адресу суду клопотання за вх. № 80/21 про відкладення підготовчого засідання у справі № 914/2865/20 та продовження строку підготовчого провадження у справі № 914/2865/20 на тридцять днів для належної підготовки справи для розгляду по суті.
В матеріалах справи міститься також клопотання представника відповідача Ковальчук В.Л. про відкладення розгляду справи у зв'язку із можливістю мирного врегулювання судового спору між сторонами (за вх. № 665/21 від 13.01.2021 р.).
До того ж, за заявою представника відповідача за вх. № 2939/21 від 05.02.2021 р. були внесені дані відповідача до системи Електронний суд.
Окрім цього, клопотаннями від 10.02.2021 р. за вх. № 3244/21 та за вх. № 3246/21 представником відповідача долучались докази погашення основної заборгованості перед позивачем у справі.
Відтак, відповідач був обізнаний про розгляд справи № 914/2865/20 в Господарському суді Львівської області.
Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб'єкта господарської діяльності покладається обов'язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов'язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).
Відтак, з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду даної справи.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.
Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.
Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.
В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.
Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Враховуючи те, що подані у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/2865/20.
В судовому засіданні 03.03.2021 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача.
01.10.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Євротрубпласт” та Товариством з додатковою відповідальністю “Модем” укладено договір поставки продукції № 553. Відповідно до п.1.1 договору № 553 від 01.10.2019 р. постачальник зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити труби, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари (надалі Товар), партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими Сторонами в Рахунках - фактурах або Специфікаціях (додатках) до цього договору чи визначеними в порядку, передбаченому цим Договором. У п. 5.1 договору № 553 від 01.10.2019 р. сторони погодили, що оплата товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника не пізніше 45 календарних днів з моменту передачі товару, якщо інший порядок розрахунків не визначений в рахунку-фактурі або в Специфікації, в порядку передбаченому даним договором. Сторони домовились, що Акт звірки взаєморозрахунків є неоспорюваним фактом підтвердження здійснення господарської операції між Сторонами, а саме фактом поставки, передачі, прийняття, оплати Товару. Відповідач своєчасно не оплатив товар отриманий за видатковою накладною № ЕТП КЛ2410/010 від 24.10.2019 р. на суму 310 744,03 грн. Як зазначає позивач, станом на дату звернення до суду відповідачем здійснено лише часткову оплату на суму 165 744,03 грн. частковими платежами, які відображені в акті звірки взаєморозрахунків. Неоплаченою залишилась сума 145000,00 грн., яка і є основною заборгованістю до стягнення у справі з відповідача. В судовому засіданні 03.03.2021 р. представник позивача зазначив про те, що відповідачем 09.02.2021 та 10.02.2021 р. погашено основну суму боргу в загальному розмірі 145 000,00 грн., відтак, представник позивача просив суд закрити провадження у справі стосовно позовної вимоги про стягнення основного боргу у сумі 145 000,00 грн. Що стосується решти позовних вимог, то позов підтримує повністю та просить стягнути з відповідача 2 107,02 грн. втрат від інфляції, 37 563,51 грн. - 25% річних, 29 145,43 грн. пені, судові витрати покласти на відповідача так як спір виник з вини відповідача і основна сума боргу була погашена відповідачем після відкриття провадження у даній справі.
Позиція відповідача.
03.03.2021 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, вимог ухвали суду від 06.11.2020 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, місце та дату судового засідання за адресою відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 79035, м. Львів, вул. Пасічна, буд. 160 (докази містяться в матеріалах справи).
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу про відкриття провадження у справі від 06.11.2020 р. отримано відповідачем 10.11.2020 р. (а.с. 100), а також представником відповідача 09.12.2020 р. подавалось на електронну адресу суду клопотання за вх. № 3194/20 про відкладення підготовчого засідання та продовження строку підготовчого провадження у справі № 914/2865/20 на тридцять днів (а.с. 76-90).
Крім того, 13.01.2021 р. представником відповідача було подано на електронну адресу суду клопотання за вх. № 80/21 про відкладення підготовчого засідання у справі № 914/2865/20 та продовження строку підготовчого провадження у справі № 914/2865/20 на тридцять днів для належної підготовки справи для розгляду по суті.
В матеріалах справи міститься також клопотання представника відповідача Ковальчук В.Л. про відкладення розгляду справи у зв'язку із можливістю мирного врегулювання судового спору між сторонами (за вх. № 665/21 від 13.01.2021 р.).
До того ж, за заявою представника відповідача за вх. № 2939/21 від 05.02.2021 р. були внесені дані відповідача до системи Електронний суд.
Окрім цього, клопотаннями від 10.02.2021 р. за вх. № 3244/21 та за вх. № 3246/21 представником відповідача долучались докази погашення основної заборгованості перед позивачем у справі.
Відтак, відповідач був обізнаний про розгляд справи № 914/2865/20 в Господарському суді Львівської області.
Відповідач проти позову у визначеному Законом порядку не заперечив, не скористався своїми процесуальними правами, як відповідач у даній справі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, суд встановив наступне.
01.10.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Євротрубпласт” (постачальник за договором, позивач у справі) та Товариством з додатковою відповідальністю “Модем” (покупець за договором, відповідач у справі) укладено договір поставки продукції № 553. Відповідно до п.1.1 договору № 553 від 01.10.2019 р. постачальник зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити труби, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари (надалі Товар), партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими Сторонами в Рахунках - фактурах або Специфікаціях (додатках) до цього договору чи визначеними в порядку, передбаченому цим Договором. У п. 5.1 договору № 553 від 01.10.2019 р. сторони погодили, що оплата товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника не пізніше 45 календарних днів з моменту передачі товару, якщо інший порядок розрахунків не визначений в рахунку-фактурі або в Специфікації, в порядку передбаченому даним договором.
У розділі 12 договору № 553 від 01.10.2019 р. сторони узгодили строк дії договору, зокрема, згідно з п. 12.1 цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині виконання зобов'язань, що виникли в період дії Договору - до їх повного виконання. Якщо жодна із Сторін за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії Договору письмово не повідомить іншу Сторону про своє бажання розірвати Договір, Договір вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах.
Враховуючи правову природу договору поставки продукції № 553 від 01.10.2019 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Євротрубпласт” та Товариством з додатковою відповідальністю “Модем”, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини за договором поставки.
На виконання умов договору поставки № 553 від 01.10.2019 р., позивачем згідно з видатковою накладною № ЕТП КЛ 2410/010 від 24.10.2019 р. поставлено товар відповідачу на суму 310 744,03 грн. Вказана видаткова накладна № ЕТП КЛ 2410/010 від 24.10.2019 р. на суму 310 744,03 грн. долучена позивачем до матеріалів справи та підписана повноважними представниками сторін, підписи засвідчені печатками юридичних осіб.
Відповідач частково розрахувався за поставлений товар в розмірі 165 744,03 грн., що відображається в акті звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2019 р. до 22.09.2020 р., який позивачем долучено до матеріалів справи. Відтак, основна сума боргу відповідача перед позивачем за поставлений товар згідно видаткової накладної № ЕТП КЛ 2410/010 від 24.10.2019 р. становила 145 000,00 грн. на час відкриття провадження у справі.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, 10.02.2021 р. представником відповідача подано на електронну адресу суду клопотання за вх. № 3219/21, в якому зазначається про те, що відповідно до попередньо досягнутих домовленостей між сторонами щодо мирного врегулювання спору ТДВ “Модем” 09.02.2021 року виконало часткову оплату за договором №553 від 01.10.2019 року в розмірі 45 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1037 від 09.02.2021 року. До матеріалів справи представником відповідача долучено копію платіжного доручення №1037 від 09.02.2021 р. на суму 45 000,00 грн.
Аналогічне клопотання представником відповідача 10.02.2021 р. подано на електронну адресу суду за вх. № 3222/21, в якому відповідач просить суд долучити до матеріалів справи докази оплати Товариства з додатковою відповідальністю “Модем” за договором № 553 від 01.10.2019 р. - копію платіжного доручення №1037 від 09.02.2021 р. на суму 45 000,00 грн.
Крім того, представником відповідача 10.02.2021 р. подано на електронну адресу суду клопотання за вх. № 3246/21 про долучення до матеріалів справи копії платіжного доручення № 1038 від 10.02.2021 р. на суму 100 000,00 грн. про оплату відповідачем позивачу основної заборгованості.
Отже, відповідачем погашено основну суму боргу в розмірі 145 000,00 грн., чого і не заперечив представник позивача.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи те, що відповідачем оплачено основну заборгованість перед позивачем в розмірі 145 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1037 від 09.02.2021 р. на суму 45 000,00 грн. та платіжним дорученням № 1038 від 10.02.2021 р. на суму 100 000,00 грн., суд вважає за необхідне закрити провадження у справі стосовно позовної вимоги позивача до відповідача про стягнення основного боргу у сумі 145 000,00 грн. згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (відсутній предмет спору у цій частині).
Що стосується решти позовних вимог суд зазначає наступне.
В силу приписів ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором поставки, відповідно до вимог ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).
В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до пункту 8.3 договору поставки № 553 від 01.10.2019 р. у випадку невиконання (прострочення) термінів оплати товару Постачальник має право стягнути з Покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Згідно п.6 ст.232 Господарського кодексу України Сторони домовились, що нарахування вказаної штрафної санкції припиняється через три роки від дня, коли оплата мала бути здійснена.
На підставі п. 8.3 договору поставки № 553 від 01.10.2019 р. позивачем нараховано відповідачу пеню за несвоєчасну оплату товару у загальному розмірі 29 145,43 грн. Розрахунки долучено позивачем до матеріалів справи. Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що такий проведений вірно, а позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Крім того, пунктом 8.4 договору поставки № 553 від 01.10.2019 р. передбачено, що у випадку прострочення Покупцем термінів оплати поставленого йому товару, Постачальник, згідно ч.3 ст.692 та ч.5 ст.694 Цивільного кодексу України, має право стягнути з Покупця проценти за використання чужих коштів в розмірі 25 % річних за весь період прострочення оплати.
На підставі п. 8.4 договору поставки № 553 від 01.10.2019 р. позивачем нараховано відповідачу 25 % річних у зв'язку з несвоєчасною оплатою товару в розмірі 37 563,51 грн.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ст.625 ЦК України, позивачем на суму заборгованості нараховано втрати від інфляції в розмірі 2 107,02 грн. Суд звертає увагу, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу (п.4.1, п.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань”). Крім цього, інфляційні втрати та відсотки річних не є способом забезпечення виконання зобов'язання, на відміну від пені, тому їх стягнення є допустимим незалежно від підстав/порядку їх застосування договором.
Розрахунки втрат від інфляції, 25% річних позивачем долучено до матеріалів справи. Суд, перевіривши, здійснений позивачем розрахунок 25% річних та втрат від інфляції, встановив, що такі проведені згідно з чинним законодавством і в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Станом на день прийняття рішення, заперечень чи доказів оплати зі сторони відповідача проведених позивачем нарахувань пені, втрат від інфляції та 25% річних та доказів в спростування наведених обставин, суду не надано, протилежного не доведено.
На час ухвалення рішення у справі у суду відсутні належні і допустимі докази того, що договір поставки № 553 від 01.10.2019 р., укладений між сторонами у даній справі, визнавався судом недійсним чи неукладеним.
Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача щодо стягнення 2 107,02 грн. втрат від інфляції, 37 563,51 грн. - 25% річних, 29 145,43 грн. пені є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними і допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до положень ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1 032,24 грн. понесених витрат на сплату судового збору. Суд також роз'яснює позивачу, що судовий збір у розмірі 2 175,00 грн., пропорційний вимогам, провадження стосовно яких закрито у зв'язку з відсутністю предмета спору, може бути повернутий з Державного бюджету України за заявою позивача у порядку, встановленому п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 2, 13, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ч.2 ст. 178, ч. 1, ч. 3 ст. 202, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 236-241, 327 ГПК України, суд -
1. Закрити провадження у справі стосовно позовної вимоги про стягнення основного боргу у сумі 145 000,00 грн. п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (відсутній предмет спору).
2. Позов стосовно решти позовних вимог задоволити повністю.
3. Стягнути з відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Модем” (79035, м. Львів, вул. Пасічна, буд. 160; код ЄДРПОУ № 00114040) на користь позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Євротрубпласт” (93009, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Трудова, 1; код ЄДРПОУ № 33090871) 2 107,02 грн. втрат від інфляції, 37 563,51 грн. - 25% річних, 29 145,43 грн. пені та 1 032,24 грн. понесених витрат на сплату судового збору.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 04.03.2021 р.
Суддя О.З. Долінська