ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
03.03.2021Справа № 910/3171/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши заяву Компанії INKLA TRADING & ENGINEERING GMBH про забезпечення позову у справі
Особа, яка отримає статус учасника справи:
позивач: Компанія INKLA TRADING & ENGINEERING GMBH
відповідач-1: Антимонопольний комітет України
відповідач-2: Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція»
Представники: без виклику сторін.
Компанія INKLA TRADING & ENGINEERING GMBH звернулася до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони Державному підприємству Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» та ISG Supply OЬ вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання умов договору поставки продукції №53-121-01-21-10082 від 23.02.2021, у тому числі здійснювати платежі, до моменту набрання рішенням суду законної сили.
Заява обгрунтована тим, що Відокремленим підрозділом «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» було прийнято рішення про проведення відкритих торгів з публікацією англійською мовою щодо закупівлі за кодом СРУ згідно ДК 021-2015: код ДК 021:2015 - 34310000-3 «Двигуни та їх частини» (Запасні частини до дизель-генераторної установки АСД-5600) (ідентифікатор закупівлі - UА-2020-11-12-011573-с) (далі - Процедура закупівлі). Очікувана вартість - 76 498 442,16 грн. без ПДВ. Кінцева дата подання пропозицій була призначена на 07.11.2020 року.
Як зазначає заявник, у зв'язку з неправомірним відхиленням тендерної пропозиції Компанії INKLA TRADING & ENGINEERING GMBH та визнанням тендерної пропозиції заявника такою, що не відповідає вимогам тендерної документації, виявленням інших порушень законодавства в сфері публічних закупівель щодо інших учасників, в частині допуску до аукціону тендерних пропозицій ТОВ «ЕНЕРГО-СЕКТОР» та ISG Supply OЬ, заявником було подано до Антимонопольного комітету України скаргу про порушення законодавства в сфері публічних закупівель від 24.12.2020 № 24/12, проте рішенням Антимонопольного комітету України № 1243-р/пк-пз від 25.01.2021 року відмовлено Компанії INKLA TRADING & ENGINEERING GMBH у задоволенні скарги.
Крім того, позивачу, з інформації, розміщеної на веб-сайті Уповноваженого органу за оголошенням про проведення відкритих торгів з публікацією англійською мовою ідентифікатор закупівлі - UА-2020-11-12-011573-с стало відомо, що між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» та ISG Supply OЬ (переможець), за результатами проведення торгів на підставі протоколу засідання тендерного комітету ВП ЗАЕС від 04.02.2021 було укладено договір поставки продукції №53-121-01-21-10082 від 23.02.2021.
Тож, Компанія INKLA TRADING & ENGINEERING GMBH має намір звернутися до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Антимонопольного комітету України, Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» з наступними вимогами:
- визнати недійсним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 1243-р/пк-пз від 25.01.2021.
- стягнути з Антимонопольного комітету України на користь заявника шкоду в розмірі 170 000 грн.;
- визнати недійсним рішення тендерного комітету Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», оформлене Протоколом від 04.02.2021, про визнання ISG Supply OЬ переможцем торгів на закупівлю товарів код ДК 021:2015 - 34310000-3 «Двигуни та їх частини» (Запасні частини до дизель-генераторної установки АСД-5600) та укладення договору.
- визнати недійсним договір поставки продукції №53-121-01-21-10082 від 23.02.2021, укладений за результатами відкритих торгів за тендерною процедурою, ідентифікатор закупівлі - UА-2020-11-12-011573-с.
Наразі заявник зазначає, що оскільки Компанія INKLA TRADING & ENGINEERING GMBH неправомірно виключена зі складу учасників відкритих торгів, то за умови невжиття заходів забезпечення позову будуть виконані умови підписаного договору поставки продукції №53-121-01-21-10082 від 23.02.2021, що може бути незворотнім, враховуючи що деталі, які закуповуються за кодом ДК 021:2015 - 34310000-3 «Двигуни та їх частини» (Запасні частини до дизель- генераторної установки АСД-5600) будуть використані для планових та позапланових ремонтів дизель-генераторних установок АСД-5600.
Таким чином, на думу заявника, невжиття заходів забезпечення у разі задоволення позову унеможливить виконання рішення суду та поновлення порушених прав заявника, оскільки замовником та ISG Supply OЬ буде виконано умови відповідного договору (перераховані грошові кошти, здійснено поставку продукції тощо).
Розглянувши заяву Компанії INKLA TRADING & ENGINEERING GMBH про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд відзначає наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Таким чином, суд відзначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
При цьому, заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, а також майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.06.2020 у справі № 904/5876/19).
Разом з цим, відповідно до частини одинадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Враховуючи положення частини одинадцятої статті 137 ГПК України, суд зобов'язаний з'ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог, і при цьому спір не вирішується по суті.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся із заявою про забезпечення позову до подання позову та зазначив про намір звернутися до суду з позовною вимогою, зокрема про визнання недійсним рішення тендерного комітету відповідача-2 про визнання ISG Supply OЬ переможцем торгів та укладення договору, та про визнання недійсним договору поставки продукції №53-121-01-21-10082 від 23.02.2021, укладеного за результатами таких торгів.
Отже, зважаючи на зазначене, судове рішення у разі задоволення таких вимог не вимагатиме примусового виконання, в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
Проте, виходячи з предмету майбутніх позовних вимог в частині визнання недійсним рішення тендерного комітету відповідача-2 про визнання ISG Supply OЬ переможцем торгів та укладення договору, та про визнання недійсним договору поставки продукції №53-121-01-21-10082 від 23.02.2021, укладеного за результатами таких торгів, суд зазначає, що в даному випадку заходи забезпечення позову є фактично тотожними задоволенню майбутніх позовних вимог, оскільки унеможливлюють подальше вчинення відповідних дій, пов'язаних з виконанням договірних зобов'язань між сторонами договору.
Тож, запропонований заявником спосіб забезпечення позову, в даному випадку, має ознаки вирішення справи по суті в частині заявлених вимог про визнання недійсним рішення тендерного комітету відповідача-2 про визнання ISG Supply OЬ переможцем торгів та укладення з ним договору, та про визнання недійсним договору поставки продукції №53-121-01-21-10082 від 23.02.2021, укладений за результатами таких торгів.
Так, закріплена у ст. 204 Цивільного кодексу України презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Крім того, оцінюючи необхідність забезпечення позову для захисту ймовірно порушених інтересів позивача та співмірність наслідків вжиття/невжиття заходів забезпечення, слід враховувати ступінь доведеності позивачем зв'язку змісту порушеного права та інтересу зі способом та наслідками забезпечення позову, адже, ймовірне задоволення позовних вимог не призведе до автоматичного та безумовного визнання позивача переможцем торгів чи визнання за ним права на здійснення поставки відповідного товару.
Зважаючи на викладене, суд, надавши повну та всебічну оцінку доводам заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, дійшов висновку щодо недоведеності заявником підстав для вжиття заявлених заходів забезпечення позову, а також неспівмірності заходів забезпечення із позовними вимогами в частині визнання недійсним рішення тендерного комітету відповідача-2 про визнання ISG Supply OЬ переможцем торгів та укладення з ним договору, та про визнання недійсним договору поставки продукції №53-121-01-21-10082 від 23.02.2021, укладеного за результатами таких торгів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанова Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 920/407/18, від 12.12.2019 у справі № 910/13985/19, від 19.12.2019 у справі № 910/12355/19 та від 15.01.2020 у справі № 910/14150/19 та від 16.04.2020 у справі № 910/18680/19.
Відтак, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
За таких обставин, суд визнає подану заяву Компанії INKLA TRADING & ENGINEERING GMBH про забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для розгляду даної заяви у судовому засіданні за участю представника заявника.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України України, господарський суд міста Києва, -
У задоволенні заяви Компанії INKLA TRADING & ENGINEERING GMBH про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 03.03.2021.
Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Щербаков С.О.