ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.01.2021Справа № 910/10521/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М.,при секретарі судового засідання Стеренчук М.О., розглянувши в порядку загального провадження матеріали господарської справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САНРУФ-ІНВЕСТ" вул. Головна 1-И, с. Тереблече, Глибоцький район, Чернівецька область, 60435
до Державного підприємства "Гарантований покупець" вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032
про стягнення 993 415, 62 грн.
Представники сторін:
від позивача: Чеверда О.В. - довіреність № 1006987 від 14.09.2020 року;
від відповідача: Онищенко О.А. - довіреність № 53-Д від 31.12.2020 року;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Санруф-Інвест" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 1 035 253,48 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору № 660/01 від 06.09.2019 року в частині оплати придбаної електричної енергії, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Через відділ діловодства суду 11.08.2020 року від позивача на виконання вимог ухвали суду від 24.07.2020 року надійшла заява № 06-08 від 06.08.2020 року про усунення недоліків позовної заяви, розглянувши які суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2020 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10521/20, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 16.09.2020 року.
У судовому засіданні 16.09.2020 року протокольно оголошено перерву на 21.10.2020 року.
Проте судове засідання, призначене на 21.10.2020 року, у зв'язку з перебування судді Селівона А.М. на лікарняному не відбулось.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2020 року підготовче засідання призначено на 03.12.2020 року.
В судовому засіданні 03.12.2020 року, враховуючи те, що судом остаточно з'ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі № 910/10521/20 та початок розгляду справи по суті, судове засідання призначено на 28.01.2021 року.
Судом доведено до відома сторін, що до початку судового засідання 16.09.2020 року від відповідача 14.09.2020 року надійшов відзив на позовну заяву № 15/2641 від 14.09.2020 року, який разом з доказами направлення на адресу позивача долучено судом до матеріалів справи.
Зокрема, в поданому відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що зводяться до оплати виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом, покладені Законом України «Про ринок електричної енергії» та Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що затверджений постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року №641, як на гарантованого покупця, так і на НЕК «Укренерго». При цьому покладення на НЕК «Укренерго» зазначених спеціальних обов'язків породжує обов'язок останнього оплатити відпущену такими продавцями електричну енергію за «зеленим» тарифом шляхом здійснення повної оплати послуги гарантованому покупцю. Тобто, за твердженнями відповідача, в даному випадку має місце складне зобов'язання, в якому є кілька боржників, та враховуючи характер розподілу обов'язків між боржниками йдеться про часткові зобов'язання, в яких кожен боржник має виконати зобов'язання в певній частині, а відтак кредитор - ТОВ «Санруф-Інвест» має право вимагати виконання боржником лише певної частки зобов'язання. На НЕК «Укренерго» покладено обов'язок забезпечити надходження грошових коштів Гарантованому покупцю для оплати останнім електричної енергії продавцям за «зеленим» тарифом в повному обсязі (Розділ 12 Порядку), тоді як відповідач повинен провести розрахунки з цими продавцями, з урахуванням, сплачених НЕК «Укренерго» грошових коштів для забезпечення гарантованому покупцю здійснення вказаної оплати.
Отже, за твердженням відповідача, факт нездійснення НЕК "Укренерго" своєчасних розрахунків з відповідачем, позаяк вказані платежі є джерелом доходу для розрахунків з продавцями електричної енергії за «зеленим» тарифом, виключає фактичну можливість здійснення ним розрахунків з позивачем, а відтак вина відповідача у виникненні заборгованості за Договором відсутня.
Окремо відповідач наголошує на тому, що виконання грошових зобов'язань відповідача перед позивачем як суб'єктом господарювання, який виробляє енергію з альтернативних джерел енергії, повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років.
Також до початку судового засідання 03.12.2020 року від позивача 30.09.2020 року надійшла відповідь на відзив разом з доказами направлення на адресу відповідача; 05.10.2020 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив № 15/2870 від 05.10.2020 року разом з доказами направлення на адресу відповідача; 25.11.2020 року від позивача надійшло клопотання б/н від 23.11.2020 року про долучення документів, а саме додаткових пояснень; заяви б/н від 23.11.2020 року про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач, враховуючи часткові оплати заборгованості в липні 2020 року за березень місяць поточного року, зменшує розмір позовних вимог на 42 107, 86 грн. та просить стягнути з відповідача Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санруф-Інвест» 993 415,62 грн.; клопотання про повернення судового збору у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог, разом з доказами направлення поданого клопотання на адресу відповідача. Подані клопотання долучено судом до матеріалів справи.
Також в судовому засіданні 03.12.2020 року уповноваженим представником позивача подано для залучення до матеріалів справи клопотання про долучення додаткової угоди та додаткові пояснення до пояснень від 23.11.2020 року.
Уповноважений представник відповідача в судовому засіданні 03.12.2020 року подав для долучення до матеріалів справи клопотання № 15/3329 від 03.12.2020 року про залучення до участі у справі третіх осіб на стороні відповідача та надав усні пояснення по суті поданого клопотання.
Розглянувши в судовому засіданні 03.12.2020 року подане відповідачем клопотання № 15/3329 від 03.12.2020 року про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Кабінет Міністрів України та Міністерство енергетики України, враховуючи предмет спору у даній справі та вищезазначені договірні відносини, відсутність юридичного інтересу у третіх осіб, та у зв'язку з тим що у разі прийняттям судового рішення з даної справи таких осіб не буде наділено новими правами чи покладено нових обов'язків, або змінено наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому суд протокольною ухвалою від 03.12.2020 року відмовив в задоволенні клопотання відповідача № 15/3329 від 03.12.2020 року про залучення до участі у справі третіх осіб на стороні відповідача.
Окрім цього, за результатами розгляду в судовому засіданні 03.12.2020 року заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Санруф-Інвест» про зменшення розміру позовних вимог до 993 415, 62 грн., вказана заява прийнята судом до розгляду, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову, з урахуванням якої здійснюється розгляд спору.
Будь - яких інших заяв та клопотань процесуального характеру від сторін на час проведення судового засідання з розгляду справи по суті станом на 28.01.2021 року до суду не надходило.
В підготовчі судові засідання 16.09.2020 року та 03.12.2020 року, а також судове засідання з розгляду справи по суті 28.01.2020 року з'явились уповноважені представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 28.01.2021 року з розгляду справи по суті представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 28.01.2021 року проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 28.01.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши в судових засіданнях пояснення уповноважених представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Суд зазначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Засади організації та експлуатації енергосистем відповідно до ст. 92 Конституції України визначаються виключно законами України.
Так, згідно преамбули Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) він визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Згідно ч. 3 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» купівля-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом на строк дії "зеленого" тарифу, встановленого для відповідного виробника. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджується Регулятором.
Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом між гарантованим покупцем та суб'єктом господарювання, що здійснює виробництво електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), укладається на весь строк дії "зеленого" тарифу.
Відповідно до частини 6 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, правила функціонування балансуючої групи гарантованого покупця визначаються порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що затверджується Регулятором.
Процедура укладення договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом регулюється розділом 2 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок).
Згідно з частиною 1 статті 71 Закону України "Про ринок електричної енергії" електрична енергія, вироблена на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблена лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), може бути продана її виробниками за двосторонніми договорами, на ринку "на добу наперед", на внутрішньодобовому ринку та на балансуючому ринку за цінами, що склалися на відповідних ринках, або за "зеленим" тарифом, аукціонною ціною, встановленими (визначеними) відповідно до Закону України "Про альтернативні джерела енергії".
Як встановлено судом за матеріалами справи, між Державним підприємством «Гарантований покупець» (гарантований покупець за договором, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Санруф-Інвест» (позивач за договором, виробник за «зеленим» тарифом за договором) 06 вересня 2019 року укладено Договір № 660/01 (далі - Договір), за умовами п.1.1. якого виробник за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641.
Розділами 3 - 7 Договору сторони узгодили умови визначення обсягів купівлі - продажу електричної енергії та порядок її розрахунків, права, зобов'язання та відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення суперечок та інші умови тощо.
Згідно п. 7.4 Договору якщо виробник за "зеленим" тарифом є суб'єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, і Регулятор вже встановив "зелений" тариф виробнику, Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01 січня 2030 року).
До цього Договору та його додатків (у разі необхідності) можуть бути внесені зміни в разі внесення змін до затвердженої типової форми договору купівлі - продажу електричної енергії між виробником за «зеленим» тарифом та гарантованим покупцем (п. 7.2 Договору).
Вказаний Договір підписаний представниками гарантованого покупця та виробника за «зеленим» тарифом та скріплений печатками сторін.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Згідно із частинами 1, 2 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
За приписами частини 1 статті 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди.
Наразі, 31.03.2020 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 975/01/20 до Договору від 06.09.2019 року № 660/01, згідно якої сторони дійшли згоди в преамбулі Договору слова «виробник за «зеленим» тарифом» замінити словами «продавець за «зеленим» тарифом», а також виклали статті 1-7 Договору в новій редакції.
Зокрема, згідно нової редакції п.1.1 Договору продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року №641, або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 року № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).
Як визначено п. 2.1 Договору сторони визнають свої зобов'язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", Порядком, Порядком продажу електричної енергії споживачами, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №307, Правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 308, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.
Купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства продавця за "зеленим" тарифом в балансуючій групі гарантованого покупця (п.2.2 Договору).
Згідно п.1.3 Порядку виробник за «зеленим» тарифом - суб'єкт господарювання, що здійснює виробництво електричної енергії із використанням альтернативних джерел енергії та продаж електричної енергії гарантованому покупцю за «зеленим» тарифом відповідно до укладеного між ними договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб'єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб'єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об'єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.
У відповідності до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Зазначеним приписам Закону кореспондують умови п.п.2.3 - 2.5 Договору, згідно яких продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу. Продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до Глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.
Так, «зелений» тариф встановлюється НКРЕКП відповідно до Законів України «Про альтернативні джерела енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб'єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 серпня 2019 року №1817 (далі - Порядок встановлення «зеленого» тарифу).
Зокрема, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 902 від 29.04.2020 року затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у березні 2020 року, - 2 568 247 721,39 грн. (без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 27.05.2020 року № 995 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у квітні 2020 року, - 4 944 046 105,48 грн. (без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 24.06.2020 року № 1211 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у травні 2020 року, - 4 337 390 779,22 грн. (без ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 22.07.2020 року № 1435 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у червні 2020 року, - 4 246 519 382,97 грн. (без ПДВ).
У відповідності до п.п.3.1 - 3.3 Договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку, відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачам. Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця (виробника) за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачам.
Згідно Глави 10 Порядку правовідносини між позивачем та відповідачем за Договором додатково регулюються вказаними пунктами.
Зокрема, згідно п. 10.2 Порядку з урахуванням умов глави 8 цього Порядку гарантований покупець протягом 3 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата виробнику за «зеленим» тарифом за розрахунковий місяць, та направляє виробнику за «зеленим» тарифом два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони.
У разі необхідності оплати виробником за «зеленим» тарифом гарантованому покупцю спожитої електричної енергії гарантований покупець протягом 3 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє виробнику за «зеленим» тарифом два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони.
Відповідно до п. 10.3 Порядку після отримання від гарантованого покупця двох примірників акта купівлі-продажу, підписаних зі сторони гарантованого покупця, виробник за «зеленим» тарифом повертає протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, гарантованому покупцю один примірник акта купівлі-продажу, підписаний зі своєї сторони.
Якщо протягом указаного строку виробник за «зеленим» тарифом не повертає підписаний примірник акта купівлі-продажу, то з наступного розрахункового місяця гарантований покупець надсилає виробнику за «зеленим» тарифом поштою протягом 3 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, акт купівлі-продажу у двох примірниках, не підписаних зі своєї сторони.
Виробник підписує акт купівлі-продажу у двох примірників і направляє їх на адресу гарантованого покупця. Гарантований покупець у триденний термін після отримання актів купівлі-продажу зі своєї сторони підписує їх у двох примірниках та надсилає виробнику за «зеленим» тарифом один примірник поштою. Такий порядок зберігається до повернення гарантованому покупцю всіх актів купівлі-продажу, які були направлені на адресу виробника за «зеленим» тарифом.
У разі наявності у виробника за «зеленим» тарифом зауважень до акта купівлі-продажу (за наявності розбіжностей), наданого гарантованим покупцем, виробник за «зеленим» тарифом повідомляє про це гарантованого покупця.
За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання виробником за «зеленим» тарифом гарантованому покупцю акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену виробником за «зеленим» тарифом електричну енергію здійснюється у розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.
Як встановлено судом за матеріалами справи та зазначено позивачем в позовній заяві, на виконання умов Договору у березні 2020 року позивачем вироблено та продано, а гарантованим покупцем придбано електричну енергію у загальному обсязі 32 226,000 кВт*год на загальну суму 166 580,06 грн., у квітні 2020 року - 59104,00 кВт*год на загальну суму 166 580,06 грн., у травні 2020 року - 52 079,000 кВт*год на загальну суму 289 650,90 грн., у червні 2020 року - 59 011,000 кВт*год на загальну суму 328 205,02 грн., всього на суму 1 113 158,24 грн., на підтвердження чого між сторонами було складено та підписано без зауважень відповідні акти купівлі-продажу електроенергії за березень 2020 року від 31.03.2020 року, за квітень 2020 року від 30.04.2020 року, за травень 2020 року від 31.05.2020 року, за червень 2020 року від 30.06.2020 року, копії яких наявні в матеріалах справи.
Факт продажу продавцем за «зеленим» тарифом електричної енергії та прийняття її відповідачем згідно спірного Договору на вказану суму відповідачем не заперечувався.
При цьому обґрунтованих заперечень щодо факту отримання, обсягів проданої продавцем за «зеленим» тарифом та купленої відповідачем електроенергії та її вартості, а також претензій щодо повного та належного виконання позивачем умов Договору в частині, зазначеній у вказаних актах купівлі - продажу електроенергії з боку відповідача як покупця не надано.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ТОВ "Санруф-Інвест" як продавцем (виробником) за «зеленим» тарифом виконано прийняті на себе зобов'язання з продажу електричної енергії, виробленої об'єктом електроенергетики, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за винятком обсягу електроенергії, необхідного для власних потреб, відповідачу у відповідності до умов Договору в обсягах та на суми, зазначені в актах купівлі - продажу електричної енергії, а відповідачем, у свою чергу, придбано у позивача як виробника за «зеленим» тарифом вироблену електричну енергію у вказаних обсягах без будь - яких зауважень.
Згідно частини 7 статті 276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
За змістом ч.ч.4-5 ст.65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов'язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб'єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п'ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.
Відповідно до п.10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів (п.10.4 Порядку).
Докази того, що сторони узгодили інший строк оплати електричної енергії, виробленої виробником за «зеленим» тарифом, за Договором в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, гарантований покупець зобов'язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи (два авансових та один за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом двох робочих днів з дати затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, розміру вартості послуги.
В свою чергу за умовами п.4.1 Договору продавець (виробник) за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього договору.
У пункті 4.5 Договору встановлено, що гарантований покупець зобов'язаний купувати у продавця (виробника) за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у виробника за "зеленим" тарифом електричну енергію.
Згідно приписів п.2 ч.3 ст.30 Закону України "Про ринок електричної енергії" позивач має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ним електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо виконання договору, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (частина 8 статті 181 Господарського кодексу України).
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами частин 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Враховуючи вищевикладене, в силу приписів ст.65 Закону України "Про ринок електричної енергії", п.10.4 Порядку, п.3.3 Договору та ст.530 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання відповідача по розрахунку в обсязі 100% за придбану у позивача в березні - червні 2020 року в рамках виконання Договору електричну енергію за «зеленим» тарифом мало бути виконано на протязі двох робочих днів з моменту затвердження розміру вартості послуг, тобто, в строк до 04.05.2020 року, 29.05.2020 року, 26.06.2020 року та 24.07.2020 року відповідно.
Проте, як встановлено судом за матеріалами справи та зазначено позивачем в позовній заяві, в порушення зазначених умов Договору відповідачем оплата проданої відповідачем як продавцем за «зеленим» тарифом електричної енергії за березень - червень 2020 року в повному обсязі проведена не була.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Наразі, як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання щодо оплати ТОВ "Санруф-Інвест" придбаної електричної енергії у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору відповідач не виконав, здійснивши перерахування на рахунок позивача грошових коштів в загальній сумі 119742,62 грн., на підтвердження чого в матеріалах справи наявні виписки банку та копії платіжних доручень, в результаті чого у Державного підприємства «Гарантований покупець» утворилась заборгованість перед позивачем за наведеним Договором у розмірі 993 415,62 грн.
Заперечень щодо факту та розміру здійсненої оплати від відповідача до суду не надходило.
Окрім цього, на протязі виконання умов Договору між сторонами були підписані Акти звірки розрахунків ДП «Гарантований покупець» з ТОВ «Санруф-Інвест», а саме: станом на 31.03.2020 року, згідно якого погоджено заборгованість в сумі 172 309,41 грн.; станом на 30.04.2020 року щодо погоджено в сумі 461 442,71 грн.; станом на 31.05.2020 року щодо погодження заборгованості в сумі 735 017,76 грн.; станом на 30.06.2020 року щодо погодження заборгованості в сумі 1 035 253,48 грн., а також станом на 31.07.2020 року щодо погодження заборгованості в сумі 1318 411,59 грн., включаючи заборгованість за липень 2020 року. Копії вказаних актів звірки наявні в матеріалах справи.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та зазначено позивачем в позовній заяві, свої зобов'язання щодо сплати ТОВ» Санрцф-Інвест» як продавцю електричної енергії за «зеленим» тарифом грошових коштів в сумі 993 415,62 грн. у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору відповідач не виконав, в результаті чого у Державного підприємства «Гарантований покупець» утворилась заборгованість перед позивачем у зазначеному вище розмірі, яку останній просив стягнути в поданій суду позовній заяві.
За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Суд звертає увагу, що відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору № 660/01 від 06.09.2019 року та Додаткової угоди до нього та/або їх окремих положень суду не надано.
Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення спірного Договору на час його підписання та на протязі виконання з боку сторін відсутні.
При цьому посилання відповідача в обґрунтування заперечень проти позову на те, що спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що зводяться до оплати виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом, покладені Законом України «Про ринок електричної енергії» та Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що затверджений постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року №641, як на гарантованого покупця, так і на Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", а отже оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від ПАТ "НЕК "Укренерго", яке неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання, судом до уваги не приймаються, оскільки за умовами укладеного між сторонами спірного Договору саме відповідач взяв на себе обов'язок купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом і здійснювати її оплату відповідно до умов такого Договору та законодавства України, в тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року №641.
Окрім цього саме лише посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов'язання сталося не з його вини не може бути прийнято судом, оскільки недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов'язань, у тому числі, в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за "зеленим тарифом" отриманої від позивача у березні - червні 2020 року.
Крім того суд зауважує, що факт відсутності бюджетного фінансування, в т.ч. через ненадходження коштів від ПАТ "НЕК "Укренерго", в будь якому випадку не може бути підставою для звільнення відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати придбаної електроенергії, позаяк зазначені обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов'язання та, окрім того, позивач не є стороною договору, укладеного між відповідачем та ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго".
Наразі ані умовами Договору, ані положеннями Порядку обов'язок гарантованого покупця з оплати вартості купленої у виробника електричної енергії за «зеленим» тарифом не ставиться в залежність від виконання ПАТ «НЕК "Укренерго" своїх зобов'язань перед гарантованим покупцем.
Щодо посилання відповідача в обґрунтування заперечень проти позову на те, що виконання грошових зобов'язань відповідача перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років відповідно до п. 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020 року № 810-ІХ, що набрав чинності 01.08.2020 року, суд зазначає, що у відповідності до вказаного Закону Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб'єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років.
Водночас, оскільки на момент розгляду даного спору судом жодного нормативного акту щодо відшкодування заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років не прийнято, отже до спірних правовідносин між сторонами мають застосовуватись норми чинного законодавства та Договору, твердження відповідача у вказаній частині суд вважає необґрунтованими та такими, що до уваги не приймаються.
Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань за Договором у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів оплати вартості електричної енергії на зальну суму 993 415,62 грн. відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у вказаній сумі підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САНРУФ-ІНВЕСТ" (вул. Головна 1-И, с. Тереблече, Глибоцький район, Чернівецька область, 60435, код ЄДРПОУ 42477345) 993 415,62 грн. (дев'ятсот дев'яносто три тисячі чотириста п'ятнадцять грн. 62 коп.) боргу та 14901,23 грн. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот одну грн. 23 коп.) витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено та підписано 03 березня 2021 року.
Суддя А.М.Селівон