ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.02.2021Справа № 905/58/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Лаврова В.О., розглянувши матеріали справи
За позовом Підприємства «Владіслава» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»
до Фонду державного майна України, Слов'янської міської ради
третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області
про витребування майна, визнання права власності та скасування записів
за участі представників:
від позивача - Кушніренко А.В. (уповноважений представник);
- Гвай Т.В. (уповноважений представник);
від відповідача 1 - Бабій А.Б. (уповноважений представник);
від відповідача 2 - не з'явився;
третя особа - Бабій А.Б. (уповноважений представник).
У грудні 2019 року Підприємство «Владіслава» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України», звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів Фонду державного майна України та Слов'янської міської ради про визнання права власності та витребування з незаконного володіння Фонду державного майна України на користь Підприємства «Владіслава» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» нерухомого майна: Б-1 - Спального корпусу, загальною площею 170,1 кв. м; В-2 - Спального корпусу, загальною площею 665,4 кв. м; З-1 - Душової, загальною площею 55,3 кв. м; M - Вбиральні, загальною площею 19,8 кв. м; С - Складу, загальною площею 33,7 кв. м; Ф-1 - Електрощитової, загальною площею 26,6 кв. м; Щ-1 - Щитової, загальною площею 28,3 кв. м; Ю-2 - Спального корпусу, загальною площею 142,9 кв. м; №44 - Металевої споруди, а також іншого майна: Н-1 - Клубу; X - Навісу; Ч - Ігрової, Я, Я1, Я2, Я3, Я4 - Альтанок, 1 - Майданчика, 3 - Басейну, 5 - Фонтану, 6 - Колодязя, 8 - Вимощення, 9-12 - Огорожі, 13-20 - Воріт; 22 - Баскетбольного поля, що знаходяться за адресою: Донецька область, м. Святогірськ, вул. І.Мазепи, 29; скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяження №28032263 від 18.09.2018, здійсненого державним реєстратором Відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно Слов'янської міської ради Мицько Наталією Сергіївною про державну реєстрацію права державної власності на Дитячий оздоровчий табір «Голубок», який розташований за адресою: Донецька обл., м. Святогірськ, вул. І.Мазепи (Островського), 29; зобов'язання Відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно Слов'янської міської ради внести до державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування вказаного запису.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідно до Договору безоплатної передачі нерухомого майна №78/2002 від 07.05.2002 він є власником вказаного нерухомого майна, яке, усупереч вимогам законодавства на праві державної власності зареєстровано за відповідачем 1 у складі цілісного майнового комплексу ДОТ «Голубок». Відповідач 2, прийнявши рішення про державну реєстрацію права державної власності на спірне майно неправомірно заволодів майном позивача. Враховуючи викладене, просив задовольнити позов. Зазначив, що спірне майно не входило до складу ДОТ «Голубок», а було отримано позивачем за договором безоплатної передачі майна у 2002 році. При цьому, позивачем змінювались найменування та коди вказаного нерухомого майна під час проведення інвентаризації на постановки на облік зазначеного майна. Крім того, вказує, що відповідачем безпідставно включено до складу ДОТ «Голубок» майно, відображене на балансі позивача у 2003-2018 роках, як збудоване та відновлене за власні кошти, а саме Н-1 - Клуб; X - Навіс; Ч - Ігрова, Я, Я1, Я2, Я3, Я4 - Альтанки, 1 - Майданчик, 3 - Басейн, 5 - Фонтан, 6 - Колодязь, 8 - Вимощення, 9-12 - Огорожа, 13-20 - Ворота; 22 - Баскетбольне поле.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.01.2020 матеріали позову №905/58/20 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2020 матеріали справи №905/58/20 надійшли на розгляд до судді Маринченко Я.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2020 відкрито провадження у справі №905/58/20 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
10.11.2020 через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву в якому останній зазначив, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Вказав, власником ДОТ «Голубок» є держава, доказів набуття позивачем на вказане майно не надано, а договір безоплатної передачі майна не відповідає вимогам норм законодавства і не може підтверджувати перехід права власності на нерухоме майно.
07.05.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва третьою особою подано пояснення стосовно позовних вимог в яких третя особа зазначила, що заперечує проти позовних вимог позивача у повному обсязі, у зв'язку з тим, що питання законності права власності на державне майно - цілісним майновим комплексом ДОТ «Голубок» досліджувалось під час розгляду справи №910/16751/18, у процесі розгляду якої було встановлено, що позивачем - Підприємством «Владіслава» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» не було подано належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності набуття відповідачем 1 права власності на ДОТ «Голубок», також у вказаному рішенні не було визнано право власності на ДОТ «Голубок» за позивачем, у зв'язку з чим, третя особа вважає позовні вимоги в частині визнання права власності безпідставними та незаконними. Окрім того, щодо інших позовних вимог позивача, третя особа зазначила, що позивач неодноразово звертався з подібними позовними вимогами до тих самих відповідачів, зокрема у справі №243/10605/18, в якій було закрито провадження в зв'язку з відмовою позивача від позову.
10.08.2020 через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва третьою особою подано пояснення, згідно яких під час приватизації ЦМК ОБ-МТ «Донмашбуд» (правонаступником якого є ЗАТ «Донмашбуд» майно структурного підрозділу - цілісний (єдиний) майновий комплекс дитячого оздоровчого табору «Голубок» не увійшло до статутного капіталу ЗАТ «Донмашбуд», залишилось об'єктом державної власності, але перебувало на балансі ЗАТ «Донмашбуд».
Окрім того, відповідно до п.4.7. «порядок та умови використання об'єктів соціально-побутового призначення» розділу IV «Продаж цілісного об'єкту» Плану приватизації піонерський табір «Голубок» виключений з вартості майна, що підлягало приватизації шляхом викупу до виходу законодавчих актів щодо приватизації. Також, у вищезазначених поясненнях зазначено, що відповідно до п.1.1. Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі» є власністю держави.
Заперечуючи проти позовних вимог позивача третя особа зазначила, що посилання позивача на Договір безоплатної передачі нерухомого майна (приміщення і будівлі) від 07.05.2002 №78/2002 не є належним та допустимим доказом (відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦК УРСР (в редакції яка діяла на момент укладення договору) договір дарування на суму понад 500 карбованців, а при даруванні валютних цінностей - на суму понад 50 карбованців повинен бути нотаріально посвідчений
В судовому засіданні 16.02.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
В судовому засіданні 16.02.2021 представник відповідача 1 та третьої особи заперечили проти позовних вимог позивача та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача 2 у судове засідання 16.02.2021 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив. В процесі розгляду справи своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07.05.2002 між Закритим акціонерним товариством «Донмашбуд» (сторона 1) та Підприємством «Владіслава» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» (позивач, сторона 2), керуючись Законом України від 16.09.1997 № 531/97-ВР «Про благодійність та благодійні організації» укладено Договір безоплатної передачі нерухомого майна (будівель і споруд) № 78/2002 від 07.05.2002
Відповідно до п. 1.1. договору Закрите акціонерне товариство «Донмашбуд» зобов'язується безоплатно в цілях благодійності передати у власність стороні 2, а сторона 2 прийняти у свою власність нерухоме майно (будівлі та споруди) які знаходяться за адресою: Донецька обл., м. Слав'яногірськ ДОТ «Голубок».
Відповідно до п. 2.1. договору право власності у сторони 2 на нерухоме майно, що передається за цим договором, виникає з моменту підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі нерухомого майна.
Згідно з п. 2.2. договору, сторона 1 гарантує, що майно, яке передається, належить йому на праві власності. На момент передачі стороні 2 майно нікому не продано, не подаровано, не закладено під податкову заставу, у спорі і під забороною (арештом) не перебуває, а також права відносно нього у третіх осіб (у тому числі за договором найму) як у межах, так і за межами України, відсутні.
Відповідно до п. 3.1. договору передача майна зазначеного в п. 1.1. цього договору відбувається шляхом Акта приймання-передачі майна, за формою, погодженою у Додатку №1 та вважається переданим з моменту підписання акту приймання-передачі майна.
Відповідно до Акту приймання-передачі нерухомого майна №1 від 07.05.2002 на підставі вищезазначеного договору від 07.05.2002 №78/2002 сторона 2 прийняла від сторони 1 будівлі та споруди, розташовані за адресою: Донецька обл., м. Слав'яногірськ в тому стані, в якому об'єкти є на день підписання відповідного акта наступні об'єкти:
- адміністративна будівля, інвентарний номер 3008, в аварійному стані, що потребує капітального ремонту (не експлуатується);
- господарська будівля, інвентарний номер 0128, потребує капітального ремонту (не експлуатується);
- душова літня для робітників, інвентарний номер 2087, цегляне окремо стояча будівля, потребує капітального ремонту (не експлуатується);
- спальний корпус для робітників, інвентарний номер 3002, потребує капітального ремонту;
- вбиральня для робітників, інвентарний номер 1188, потребує капітального ремонту (не експлуатується);
- склад для прибирального інвентаря, інвентарний номер 3001, потребує ремонту крівлі;
- металева споруда водонапірної башти, інвентарний номер 2098, не введено в експлуатацію;
- будівля для обслуговування водонапірної башти, інвентарний номер 2058, потребує капітального ремонту (не експлуатується);
- електрощитові недобудована, інвентарний номер 2087, не введено в експлуатацію (недобудова).
Відповідно до вищезазначеного акту приймання-передачі, позивач прийняв від сторони 1 документи, що стосуються об'єкта: довідки технічних характеристик, технічний паспорт, акт про приймання-передачу основних засобів.
Акт приймання-передачі нерухомого майна №1 від 07.05.2002 підписано обома сторонами без зауважень.
Як зазначає позивач, з метою реєстрації права власності на вказане нерухоме майно він звернувся до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Слов'янської міської ради (відповідач 2) із відповідною заявою, проте 22.02.2017 державним реєстратором відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно Слов'янської міської ради Мицько Н.С. було винесено рішення №33970757 про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень, у зв'язку з чим, позивач звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до відповідача 2 про визнання рішення протиправним, скасування та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області у справі №243/4405/17 від 29.08.2017 позовні вимоги позивача задоволено та визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Мицько Н.С. міської ради від 22.02.2017 року №33970757 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на нежитлові будівлі та споруди, що розташовані за адресою: Донецька область, м. Святогірськ, вул. І. Мазепи (Островського), 29, за підприємством «Владіслава» всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України». Зобов'язано відділ державної реєстрації прав на нерухоме майно Слов'янської міської ради Донецької області провести реєстрацію права власності за підприємством «Владіслава» всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» на нерухоме майно (будівлі і споруди), розташовані за адресою: Донецька область, м. Святогірськ, вул. І. Мазепи (Островського), 29.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду у справі №243/4405/17 від 25.08.2018 постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 29 серпня 2017 року у справі № 243/4405/17 в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Слов'янської міської ради Донецької області провести реєстрацію права власності за підприємством «Владіслава» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» на нерухоме майно (будівлі і споруди), що розташовані за адресою: Донецька обл., м. Святогірськ, вул. І.Мазепи (Островського), 29 скасовано. Прийнято в цій частині нову постанову. Зобов'язано відділ державної реєстрації прав на нерухоме майно Слов'янської міської ради Донецької області повторно розглянути заяву підприємства «Владіслава» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» щодо державної реєстрації права власності за підприємством «Владіслава» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» на нерухоме майно (будівлі і споруди), що розташовані за адресою: Донецька обл., м. Святогірськ, вул. І.Мазепи (Островського), 29 з урахуванням висновків суду. В іншій частині постанову залишити без змін.
Постановою Великої Палати Верховного суду у справі №243/4405/17 від 05.02.2020 рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 29.08.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2018 залишено без змін.
18.09.2018 державним реєстратором відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно Слов'янської міської ради Мицько Н.С. прийнято рішення про державну реєстрацію ДОТ «Голубок», який розташовано за адресою: Донецька область, м. Святогірськ, вул. І. Мазепи (Островського), 29 за Фондом державного майна України (відповідач 1).
Згідно з ч.5 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Частиною 1 ст. 321 Цивільного кодексу України визначено, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Частино 1 ст. 329 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (абз. 3 ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України)
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою Верховного Суду у справі №905/2567/17 від 10.07.2018 встановлено, що, Закрите акціонерне товариство «Донмашбуд» утворене на підставі рішення засновників 10.01.1995 шляхом приватизації державного майна Орендного будівельно-монтажного тресту «Донмашбуд». Товариство є правонаступником за всіма зобов'язаннями та угодами Орендного будівельно-монтажного тресту «Донмашбуд».
Згідно з п. 3.4 статуту Товариство є власником: майна, переданого йому засновниками та акціонерами у власність як вклад до статутного капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
Відповідно до Плану приватизації державного майна Орендного будівельно-монтажного тресту «Донмашбуд» від 22.07.1994 (далі - План приватизації) Орендний будівельно-монтажний трест «Донмашбуд» є цілісним майновим комплексом, до складу якого входив, зокрема, піонерський табір у місті Слов'яногірськ.
У розділі «Порядок і умови використання об'єктів соціально-побутового призначення» Плану приватизації зазначено, що об'єкти соціально-побутового призначення, зокрема піонерський табір «Голубок», м. Слов'яногірськ, залишковою вартістю 485154 тис.крб., виключені з вартості майна, що викуповується, і залишаються на балансі підприємства до виходу законодавчих актів по їх приватизації.
Згідно з даними Плану приватизації про межі, розмір та місцезнаходження земельних ділянок підприємства піонерський табір «Голубок» знаходиться у м. Слов'яногорську на земельній ділянці площею 2,94 га - триповерхова цегляна будівля, що межує з піонерським табором та лісом.
Також відповідно до розділу VI Плану приватизації до статутного фонду Товариства не включаються, серед іншого, об'єкти соціально-побутового призначення, що не підлягають приватизації і використовуються за призначенням.
Окрім того, Актом оцінки вартості майна ЦМК ОБ-МТ «Донмашбуд» від 29.07.1994 до переліку майна, яке підлягало приватизації у складі ЦМК ОБ-МТ «Донмашбуд» за вартісними показниками акту оцінки не було включено об'єкти соціально культурного побуту для якого органом приватизації встановлено особливий режим приватизації, що також підтверджує права власності держави на ДОТ «Голубок».
Таким чином, ДОТ «Голубок» не увійшло до статутного капіталу Закритого акціонерного товариства «Донмашбуд», залишилось об'єктом державної власності, який перебував на його балансі.
Стосовно посилань позивача на Договір безоплатної передачі нерухомого майна (будівель і споруд) № 78/2002 від 07.05.2002, як на підставу набуття права власності на ДОТ «Голубок», суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, між сторонами було укладено вказаний договір про безоплатну передачу нерухомого майна, та передано майно за актом. В подальшому позивачем змінювались інвентарні номери, найменування, та проводились ремонтно-відновлювальні роботи, що могло призвести до зміни площі та інших характеристик об'єктів нерухомості.
Разом з тим, акт приймання-передачі нерухомого майна за договором не містить детального опису та характеристик нерухомості, що передавалась, а заначено лише назви об'єктів та їх інвентарні номери.
Матеріали справи не містять належних доказів, на підставі яких можна ідентифікувати спірні об'єкти нерухомості, на які просить визнати право власності позивач як ті ж самі, що були передані за Договором.
Крім того, Постановою Верховного Суду у справі №910/2567/17 від 10.07.2018, встановлено, що шляхом співставлення об'єктів невиробничих будівель, які входять до складу піонерського табору, зазначених у відомості розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних засобів станом на 01.07.1994 по ЖБП тресту ДМС, та будівель і споруд, переданих за актом приймання-передачі нерухомого майна від 07.05.2002 № 1 до Договору, характеристики яких також визначені в інвентаризаційному списку № 1 нерухомого майна (будівель та споруд), неможливо визначити їх ідентичність чи будь-яке співпадіння за кількістю, назвами чи датами введення в експлуатацію. Отже, у переліку об'єктів, що входять до складу цілісного майнового комплексу ДОТ "Голубок", яке під час приватизації не увійшло до статутного фонду Товариства як правонаступника Орендного будівельно-монтажного тресту «Донмашбуд», не значиться майно, яке є предметом оспорюваного Договору.
Позивачем до справи не долучено доказів, за допомогою яких суд мав би за можливе ідентифікувати об'єкти нерухомого майна за кількістю, назвами чи датою введення в експлуатацію об'єктів нерухомості, що входять до складу ДОТ «Голубок» та будівлі та споруди передані позивачу за договором №78/2002 від 07.05.2002.
Крім того, позивач просить визнати право власності на об'єкти нерухомості, які не передавались за Договором, вказуючи, що зазначені будівлі і споруди було відновлено та побудовано самим позивачем і які перебували на балансі впродовж 2003-2018 років на балансі позивача.
Проте позивачем не надано доказів, які б свідчили про спорудження вказаних об'єктів у порядку, визначеному нормами чинного законодавства, введення їх в експлуатацію та реєстрацію.
Факт перебування спірного нерухомого майна на балансі позивача не є підтвердженням права власності на вказане майно, а лише свідчить про володіння вказаним майном.
Враховуючи викладені обставини справи, суд вважає, що позивачем не доведено наявності підстав для визнання права власності позивача саме на зазначені в прохальній частині позовної заяви об'єкти нерухомого майна, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову визнання права власності на майно та його витребування у відповідача 1.
Окрім того, суд зазначає, що інші позовні вимоги є похідними, а тому, у зв'язку із відмовою у задоволенні позовної вимоги про визнання право власності на нерухоме майно за позивачем, суд вважає, що вимоги про скасування запису про державну реєстрацію та зобов'язання внести відповідні запису в державний реєстр є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Судом відхиляются доводи відповідача та третьої особи щодо недійсності договору №78/2002 від 07.05.2002, оскільки дійсність вказаного договору встановлено рішеннями судів, які набрали законної сили.
Інші доводи і заперечення судом розглянуто проте відхилено, оскільки вони не впливають на результат вирішення справи.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено:03.03.2021
Суддя Я.В. Маринченко