номер провадження справи 35/4/21
02.03.2021 Справа № 908/85/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Топчій О.А.,
за участю секретаря судового засідання Соколова А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ Фортіс» (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б. 156, оф. 132, ідентифікаційний код юридичної особи 42201513)
до відповідача Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, б. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (71503, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, б. 133, ідентифікаційний код 19355964)
про стягнення коштів
за участю представників сторін:
від позивача: Кравцов А.В., ордер ЗП №103920 від 08.02.2021;
від відповідача: Кузьменко В.Ю., довіреність №2788 від 02.09.2019
До Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “ТМ Фортіс” з позовом до відповідача Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, в якому просить стягнути з відповідача вартість поставленого за договором №642(3)19УК від 06.12.2019/53-121-01-19-08856 від 09.12.2019 товару в розмірі 586 920,00 грн, 3% річних у розмірі 16 367,95 грн, інфляційні втрати у розмірі 22 585,45 грн.
11.01.2021 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/85/21, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.
Ухвалою суду від 15.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/85/21, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні 09.02.2021 об 12 год. 30 хв.
У зв'язку з перебуванням судді Топчій О.А. на лікарняному, судове засідання, призначене на 09.02.2021 не відбулось.
Сторонам у справі направлено повідомлення про неможливість проведення судового засідання.
Ухвалою суду від 16.02.2021 судове засідання призначено на 17.02.2021.
В судовому засіданні 17.02.2021 оголошено перерву до 02.03.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №642(3)19УК від 06.12.2019/53-121-01-19-08856 від 09.12.2019 щодо своєчасної оплати поставленого товару на суму 586920,00 грн. На підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 3% річних у розмірі 16 367,95 грн, інфляційні втрати у розмірі 22 585,45 грн.
16.02.2021 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій у зв'язку з тим, що станом на 15.02.2021 не виконане рішення суду про розблокування податкових накладних, оформлених за поставками товару по видатковим накладним №РН-0000016 від 21.12.2019 та №РН-0000017 від 26.12.2019, позивач зменшив розмір основного боргу на суму ПДВ та просить стягнути з відповідача вартість поставленого за договором № 642 (3)19 УК від 06.12.2019 / 53-121-01-19-08856 від 09.12.2019 товару в розмірі 569 100,00 грн, 3% річних в розмірі 18 133,77 грн, індекс інфляції в розмірі 34 970,85 грн. Крім того, просить зазначити в резолютивній частині рішення наступне: «Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, здійснювати нараховування 3% річних на суму основного боргу з 16.02.2021 до моменту остаточного виконання рішення суду. Нарахування 3%річних необхідно здійснювати за наступною формулою: Сума 3%річних = С х 3 х Д/ 365 /100, де: С - сума основного боргу, Д- кількість днів прострочення.». Також просить стягнути з відповідача, окрім судового збору, витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 9 000,00 грн. Зазначив, що позивачем до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5'ти днів після ухвалення судового рішення суду будуть подані докази судових витрат, які сторона сплатила у зв'язку з розглядом цієї справи.
Заява позивача про уточнення позовних вимог не суперечить приписам норм Господарського процесуального кодексу України. Судом приймається, розглядаються уточнені позовні вимоги.
04.02.2021 від відповідача надійшов відзив на позову заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на те, що умовами договору не передбачено поставки товару окремими партіями, відтак твердження позивач про прострочення відповідачем оплати в строк до 11.02.2020 не відповідає фактичним обставинам.
Позивачем надано відповідачеві лише дві податкові накладні №1 від 06.12.2019 на суму ПДВ 74000,00 грн, №9 від 18.12.2019 на суму ПДВ 6000,00 грн. Відтак, оскільки позивачем не надано податкових накладних на всю суму ПДВ 97 820,00 грн, у відповідача не виникло зобов'язання з її сплати.
Інфляційні втрати та відсотки річні також не підлягають стягненню, оскільки позивачем не було враховано не виникнення у ВП ЗАЕС обов'язку щодо оплати частини вартості товару в розмірі суми ПДВ, а також неправильно визначені строки виконання зобов'язання з оплати ціни товару (у договорі відсутні умови про поетапну оплату ціни товару за кожною видатковою накладною окремо).
Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
16.02.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, яка долучена до матеріалів справи. Зазначає, що строк для розрахунку за поставлений товар починає спливати саме з дати відповідної видаткової накладної. Крім того, в даному випадку має значення сам факт реєстрації податкової накладної та надання її покупцю, після чого покупець протягом 45-ти календарних днів має сплатити вартість поставленого товару.
24.02.2021 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які долучено до матеріалів справи.
В судому засіданні 02.03.2021 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 5 днів.
Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме, програмно - апаратного комплексу “Акорд”.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
06.12.2019 між ТОВ «ТМ Фортіс» - постачальник та ВП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ЗАЕС» - покупець укладено договір поставки товару №642(3)19УК (далі за текстом - договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар на загальну суму 586920,00 грн з ПДВ.
Строк поставки товару - жовтень-листопад 2019 року (п. 1.3. договору).
Додатковою угодою №1 від 06.12.2019 до договору сторони змінили строк поставки товару - грудень 2019 року.
Згідно п. 3.2. договору, розрахунок за весь товар, поставлений відповідно до п. 1.1. договору, здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару. Оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) установлених ПК України випадках та порядку.
Відповідно до п. 11.1 договору, договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2020.
Позивачем поставлено відповідачеві товар на загальну суму 586 920,00 грн, що підтверджується видатковими накладними:
- №РН-0000006 від 06.12.2019 на суму 444000,00 грн,
- №РН-0000015 від 18.12.2019 на суму 36000,00 грн,
- №РН-0000016 від 21.12.2019 на суму 89640,00 грн,
- №РН-0000017 від 26.12.2019 на суму 17280,00 грн.
Про отримання товару свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних.
Позивачем оформлено податкові накладні №1 від 06.12.2019 на суму ПДВ 74000,00 грн, №9 від 18.12.2019 на суму ПДВ 6000,00 грн, зареєстровано їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідними квитанціями.
При цьому позивачем зазначено, що станом на 15.02.2021 не виконане рішення суду про розблокування податкових накладних, оформлених за поставками товару по видатковим накладним №РН-0000016 від 21.12.2019 та №РН-0000017 від 26.12.2019, відтак позивач зменшив розмір основного боргу на суму ПДВ та просить стягнути з відповідача вартість поставленого за договором № 642 (3)19 УК від 06.12.2019 / 53-121-01-19-08856 від 09.12.2019 товару в розмірі 569 100,00 грн
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині оплати товару стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості в примусовому порядку.
Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.
Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
В пункті 3.2 укладеного сторонами Договору визначено, що розрахунок за поставлену продукцію здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати поставки товару. Оплата Покупцем частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.
При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.
За приписами частини 2 статті 692 ЦК України покупець повинен виконати свій обов'язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Однак сторони можуть відійти від цього положення, застосувавши розстрочення платежу (ч. 2 ст. 692 ЦК України).
У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.
Якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати (ч. 3 ст. 692 ЦК України).
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи вищевикладене, наведені заперечення відповідача не звільняють його як покупця від обов'язку здійснити оплату за поставлений товар. При цьому, суд враховує, що безпосередньо факт отримання товару відповідач не заперечив.
Також суд звертає увагу, що, статтею 3 ЦК України закріплено, що одним із основних принципів цивільного права є принцип добросовісності, розумності та справедливості.
Позивач, уклавши договір і передавши товар відповідачу, розраховує на отримання оплати у розумні строки, а відповідач, уклавши цей договір, свідомо прийняв на себе зобов'язання щодо своєчасного і повного розрахунку з позивачем за отриманий товар.
За викладених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 569 100,00 грн підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 18 133,77 грн, інфляційні втрати у розмірі 34 970,85 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.
Перевіривши за допомогою комп'ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи “ЗАКОНОДАВСТВО” заявлені до стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних та періоди їх нарахування, судом встановлено, що розрахунки виконано вірно, відтак вимоги в цій частині задовольняються в поновному обсязі.
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 238 ГПК України, … суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу (ч. 10).
З огляду на вказане, а також приймаючи до уваги посилання позивача на вказану законодавчу норму, суд вважає за необхідне зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення).
При цьому, органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у даній справі, нараховувати 3 % річних за формулою: Сума 3%річних = С х 3 х Д/ 365 /100, де: С - сума основного боргу, Д- кількість днів прострочення, починаючи з 16.02.2021 до моменту виконання рішення.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Письмові докази, що містяться в матеріалах справи, та досліджені судом, а також встановлені судом обставини справи свідчать про безпідставність заперечень відповідача та спростовуються вищевикладеними висновками суду.
Позивачем надано необхідні докази, які підтверджують обставини на які він посилається в обґрунтування своїх вимог.
Відповідач доказів оплати отриманого товару суду не надав.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За викладених обставин, позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Питання щодо стягнення витрат на професійну (правничу) допомогу буде розглянуто судом після надання позивачем відповідних доказів, про що представником позивача зроблено заяву.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, б. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (71503, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, б. 133, ідентифікаційний код 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ Фортіс» (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б. 156, оф. 132, ідентифікаційний код юридичної особи 42201513) вартість поставленого за договором № 642 (3)19 УК від 06.12.2019 / 53-121-01-19-08856 від 09.12.2019 товару в розмірі 569 100,00 грн (п'ятсот шістдесят дев'ять тисяч сто гривень 00 коп.), 3% річних в розмірі 18 133,77 грн (вісімнадцять тисяч сто тридцять три гривні 77 коп.), індекс інфляції в розмірі 34 970,85 грн (тридцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят гривень 85 коп.), судовий збір в розмірі 9333,07 грн (дев'ять тисяч триста тридцять три гривні 07 коп.).
Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, здійснювати нараховування 3% річних на суму основного боргу з 16.02.2021 до моменту остаточного виконання рішення суду.
Нарахування 3% річних необхідно здійснювати за наступною формулою:
Сума 3%річних = С х 3 х Д/ 365 /100, де:
С - сума основного боргу,
Д- кількість днів прострочення.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 04 березня 2021 року.
Суддя О.А. Топчій