номер провадження справи 17/197/20
22.02.2021 Справа № 908/3296/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовною заявою: державного підприємства “Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів”, 69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд 74-А
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “МСК СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ”, 72318, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Козацька, буд. 140
про стягнення 33 800,00 грн.
без повідомлення (без виклику) учасників справи
До господарського суду Запорізької області від державного підприємства “Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів” (далі ДП “УКРНДІСПЕЦСТАЛЬ”) надійшла позовна заява за вих. від 18.12.20 № 22-АБ-402 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “МСК СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” (надалі ТОВ “МСК СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ”) - 33 800,00 грн. суми податку на додану вартість на підставі п. 9.4. договору підряду від 20.06.19 № 16/19.
Позовні вимоги обґрунтовано ст. 187.1 ПК України, ст. 193 ГК України, ст. 11, 16, 509, 530, 610, 629 ЦК України, а також неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду від 20.06.19 № 16/19 щодо реєстрації у ЄРПН податкової накладної відповідно до вимог договору та законодавства України. На підставі п. 9.4. договору позивач просить суд стягнути з відповідача 33 800,00 грн. суми податку на додану вартість у розмірі 33 800,00 грн. та 2102 грн. судового збору.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 908/3296/20 між суддями, 21.12.20 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 24.12.20 судом прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3296/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.
Згідно з наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, представником позивача копію ухвали про відкриття провадження у цій справі отримано 30.12.20.
Копія ухвали від 24.12.20 про відкриття провадження у справі № 908/3296/20, яка була надіслана за адресою місцезнаходження ТОВ “МСК СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” (72318, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Козацька, буд. 140, яке значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) повернута підприємством зв'язку на адресу суду із зазначенням наступної причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно із положеннями ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (п. 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5).
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою «Вручити особисто», рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. 11 та п. 17 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Рекомендовані поштові відправлення, у т.ч. рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (пункт 99 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Господарський суд здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
А, сам лише факт не отримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатись поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Отже, господарським судом вжито всіх належних заходів визначених чинним ГПК України щодо повідомлення відповідача про розгляд господарським судом Запорізької області справи № 908/3296/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною 8 ст. 252 ГПК України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для вирішення спору у справі за наявними матеріалами.
Спір у цій справі розглянуто у межах строку визначеного ст. 248 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд
20.06.19 між товариством з обмеженою відповідальністю “МСК СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” (Підрядник) та державним підприємством “Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів” (Замовник) укладено договір підряду № 16/19 (далі Договір), за умовами якого (п.1.1) Підрядник зобов'язується за завданням Замовника виконати наступні роботи: Демонтаж дрібносортового лабораторного прокатного стану 250, розташованого на ДП «УкрНТЦ» Енергосталь» (м. Харків), та перевезення його на територію Замовника в м. Запоріжжя (далі по тексту «Роботи»), а Замовник зобов'язався прийняти і оплатити вартість робіт в порядку і на умовах, передбачених Договором.
Пунктом 2.1. Договору закріплено, що загальна вартість робіт (Договірна ціна) складає 202 800,00 грн., у т.ч. ПДВ 20%, що складає 33 800,00 грн. У вартість робіт включені витрати на відрядження та витратні матеріали, необхідні для виконання робіт.
Згідно з п. 2.2. Договору, оплата виконаних Підрядником робіт здійснюється за безготівковим розрахунком на підставі акту здачі-приймання виконуваних робіт в терміни, що обумовлюються сторонами.
Відповідно до п. 2.3 Договору, Замовник проводить передоплату у розмірі 25% від вартості робіт; остаточний розрахунок у розмірі 75% здійснюється протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт.
Пунктами 5.1. та 5.2. Договору передбачено, що датою закінчення виконання робіт є дата підписання уповноваженими представниками Сторін двох примірників Актів здачі-приймання виконаних робіт (п.5.1). Замовник впродовж 3 (трьох) робочих днів від дати отримання від Підрядника Актів здачі-приймання виконаних робіт, розглядає їх і, в разі відсутності зауважень до виконаних робіт і/або оформлення Актів, підписує їх. При цьому, Замовник один примірник Акту відправляє на адресу Підрядника (п.5.2).
У абзаці 1 п. 9.1. Договору визначено, що він (Договір) набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2019 р. включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Згідно з положенням п. 9.4. Договору, Підрядник зобов'язаний у строк, передбачений чинним законодавством, зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Після реєстрації податкової накладної в ЄРПН Підрядник зобов'язаний відправити Замовнику податкову накладну та квитанцію про реєстрацію податкової накладної за допомогою програми обміну електронної звітності (абз. 1 п. 9.4.). Підрядник підтверджує наявність технічних можливостей і гарантує здійснення реєстрації податкових накладних платниками податку на додану вартість в ЄРПН відповідно до вимог п.201.10.ПКУ (абз. 2 п. 9.4.).
Як свідчать наявні у матеріалах цієї справи докази, позивач на виконання п. 2.3 договору від 20.06.19 № 16/19 здійснив попередню оплату у розмірі 25% від вартості робіт, а саме 21.06.19 перерахував на рахунок ТОВ “МСК СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” 50 700,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 21.06.19 № 2934.
У подальшому, позивачем у період з 02.08.19 по 30.08.19 перераховано на рахунок відповідача 85 000,00 грн. за роботи по договору від 20.06.19 № 16/19, що підтверджується
платіжними дорученнями: від 02.08.19 № 3091 на суму 20 000,00 грн., від 07.08.19 № 3100 на суму 10 000,00 грн., від 07.08.19 № 3100 на суму 10 000,00 грн.,від 09.08.19 № 3114 на суму 20 000,00 грн., від 22.08.19 № 3170 на суму 10 000,00 грн., від 30.08.19 № 3184 на суму 15 000,00 грн.
З огляду на виконання ТОВ “МСК СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” робіт обумовлених договором від 20.06.19 № 16/19, уповноваженими представниками сторін 02.09.19 підписано та засвідчено печатками юридичних осіб (кожною окремо) без зауважень та заперечень Акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 р. на загальну суму 202 800,00 грн., до якої зокрема, включено податок на додану вартість у сумі 33 800,00 грн.
Після підписання 02.09.19 сторонами Акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 р. позивачем перераховано відповідачу за роботи по договору від 20.06.19 № 16/19 кошти у загальному розмірі 57 100 грн., про що свідчать платіжні доручення від 11.09.19 № 3247 на суму 25 000,00 грн., від 26.09.19 № 3283 на суму 15 000,00 грн., від 18.10.19 №3325 на суму 8000,00 грн., від 05.12.19 № 3408 на суму 9 100,00 грн.
З підстав недотримання ТОВ “МСК СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” вимог чинного законодавства щодо реєстрації податкової накладної на виконані роботи за договором від 20.06.19 № 16/19 позивачем 10.12.20 на адресу відповідача надіслано претензію від 10.12.20 №22-АБ-393 з вимогою сплатити 33 800,00 грн. Також, позивачем у претензії зазначено, що ДП “УКРНДІСПЕЦСТАЛЬ” не утримувало жодних сум з винагороди ТОВ “МСК СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ”.
Оскільки відповідач на вимогу позивача (претензію 10.12.20 №22-АБ-393) кошти у сумі 33 800,00 грн. не повернув, ДП “УКРНДІСПЕЦСТАЛЬ” звернулось до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 33 800,00 грн. суми перерахованого податку на додану вартість.
Норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін та висновок суду.
Частина 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), якою визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ст. 526); договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629).
Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Укладений між сторонами у цій справі договір від 20.06.19 № 16/19, з якого виникли взаємні права та обов'язки позивача та відповідача, за своїм змістом і правовою природою підпадає під правове регулювання глави 61 ЦК України «ПІДРЯД» (ст.ст. 837 - 864).
Статтею 837 ЦК України закріплено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.2). Договір підряду може укладатись на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.2).
Частиною 1 ст. 854 ЦК України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Вбачається, що спірні правовідносини між сторонами у цій справі виникли з огляду на невиконання відповідачем встановленого договором від 20.06.19 № 16/19 та положеннями ПК України обов'язку щодо реєстрації податкових накладних.
Згідно з п. 187.1. Податкового кодексу України (далі - ПК України, тут і далі у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу.
Відповідно до 14.1.266. п. 14.1 ст. 14 ПК України, касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. (…). Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».(…). Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї ст. та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. (…). Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. (…) Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватись з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). (…).
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних (або ЄРПН), є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 198.6 ст. 198 ПК України).
Як вбачається з викладеного вище у тексті цього рішення, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Згідно з правовою позицією викладеною об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.08.18 у справі № 917/877/17: «є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення».
Як вбачається з матеріалів цієї справи, відповідачем 02.09.19 були виконані, а позивачем прийняті без зауважень роботи за договором підряду від 20.06.19 № 16/19 на загальну суму 202 800,00 грн., з якої 33 800,00 грн. ПДВ.
У свою чергу, надані позивачем до позовної заяви платіжні доручення (загальна кількість платіжних доручень 11 шт., про що зазначено в описі додатків до позовної заяви): від 21.06.19 № 2934 на суму 50 700,00 грн., від 02.08.19 № 3091 на суму 20 000,00 грн., від 07.08.19 № 3100 на суму 10 000,00 грн., від 07.08.19 № 3100 на суму 10 000,00 грн.,від 09.08.19 № 3114 на суму 20 000,00 грн., від 22.08.19 № 3170 на суму 10 000,00 грн., від 30.08.19 № 3184 на суму 15 000,00 грн., від 11.09.19 № 3247 на суму 25 000,00 грн., від 26.09.19 № 3283 на суму 15 000,00 грн., від 18.10.19 №3325 на суму 8000,00 грн., від 05.12.19 № 3408 на суму 9 100,00 грн., свідчать, що ДП “УКРНДІСПЕЦСТАЛЬ” на рахунок ТОВ “МСК СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” перераховано за роботи по договору від 20.06.19 № 16/19 кошти у загальній сумі 192 800 грн.
Доказів реєстрації відповідачем податкової накладної (податкових накладних) на виконання вказаних вище вимог ПК України та п. 9.4 договору від 20.06.19 № 16/19 матеріали цієї справи не містять та учасниками справи суду не повідомлено.
Положенням абз. 3 п. 9.4. договору від 20.06.19 № 16/19 визначено, що у разі недотримання Підрядником вимог чинного законодавства щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН замовник в односторонньому порядку має право вирахувати суму податку на додану вартість (далі - ПДВ) з сум, що підлягають перерахуванню Підряднику по кожному з договорів між Підрядником і Замовником, а якщо ці суми вже раніше були перераховані Підряднику - Підрядник зобов'язаний їх повернути Замовнику протягом 7 (семи) календарних днів з моменту направлення Замовником відповідної вимоги до Підрядника
Статтею 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2).
Матеріалами справи підтверджується направлення позивачем на адресу ТОВ “МСК СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” вимоги (претензії від 10.12.20 № 22-АБ-393) про сплату суми 33 800,00 грн. з підстав недотримання відповідачем, як підрядником, вимог чинного законодавства щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Судом враховано, що ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу не дає підстав вважати вимогу непред'явленою, а отже, слід вважати, що строк (термін) виконання відповідачем обов'язку щодо повернення позивачу перерахованої ним суми податку на додану вартість станом на час звернення до суду з позовною заявою настав.
Однак, враховуючи те, що матеріали справи № 908/3296/20 свідчать про сплату позивачем відповідачу лише 192 800 грн. (з якої ПДВ 20% = 32 133,33 грн.) за виконанні роботи за договором від 20.06.19 № 16/19, а також приймаючи до уваги положенням абз. 3 п. 9.4. договору, судом визнано обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача в частині стягнення з відповідача 32 133,33 грн., які фактично є збитками позивача.
В іншій частині вимога позивача про стягнення з відповідача коштів судом визнаються недоведеною, та, як наслідок, такою, що не підлягає задоволенню судом.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог, судом відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1998,35 грн. покладаються на відповідача.
Інші судові втрати позивачем не заявлені, а тому їх розподіл судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 42, 46, 73-80, 91, 129, 236, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “МСК СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ” (72318, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Козацька, буд. 140, код ЄДРПОУ 41916249) на користь державного підприємства “Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів” (69005, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд 74-А, код ЄДРПОУ 00190414) 32 133 (тридцять дві тисячі сто тридцять три) грн. 33 коп. відповідно до абз. 3 п. 9.4. договору підряду від 20.06.19 № 16/19 та 1998 (одну тисячу дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 35 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та пп. 17.5. п. 1 Розділу XI «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.
У зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи судом підписано рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).
Повне рішення складено 02.03.21.
Суддя В.Л. Корсун