вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" березня 2021 р. Справа№ 910/7793/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Мальченко А.О.
Агрикової О.В.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін:
від позивача: адвокат Калюжна Н.В., на підставі довіреності № б/н від 12.06.2020
від відповідача: адвокат Гур'єва О.С., на підставі ордеру серії КВ № 751869 від 24.02.2021
від відповідача: адвокат Кобець Т.М., на підставі ордеру серії КВ № 139496 від 01.02.2021
від відповідача: адвокат Теплюк В.С., на підставі довіреності № б/н від 01.03.2021
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс",
на рішення Господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2020 року(повний текст складено 10.11.2020 р.)
у справі № 910/7793/20 (суддя Ягічева Н.І.)
за позовом Спільного українсько-бельгійсько-ізраїльського підприємства "Арго Трейдінг, ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс",
про стягнення 1 026 052,00 грн., -
1. Короткий зміст позовних вимог:
1.1. Спільне Українсько-бельгійське-ізраїльське підприємство "Арго Трейдінг, ЛТД" (ТОВ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "СВП Плюс" про стягнення 1 026 052,00 грн. штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання (а.с. 1-4).
1.2. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення №02/11/17 від 02.11.20177 щодо порушення строків здійснення оплати орендної плати.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2020 у справі №910/7793/20 позовні вимоги задоволено повністю.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:
3.1 ТОВ "СВП Плюс" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким зменшити штраф за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання на 99% до суми 10 260,52 грн.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:
4.1. У апеляційній скарзі відповідач зазначає, що штраф є санкцією за невиконання зобов'язання, а не основним боргом, а тому при зменшенні її розміру позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі. На переконання відповідача при вирішенні питання щодо можливості зменшення судом розміру штрафних санкцій, заявлених Позивачем для стягнення, слід врахувати (І) повне виконання Апелянтом зобов'язань по Договору, (ІІ) винятковість обставин, що спіткали Апелянта, (ІІІ) неподання Позивачем будь-яких доказів понесення ним збитків чи додаткових витрат внаслідок допущеного Апелянтом порушення, (ІV) позиції викладені Великою Палатою Верховного суду в Постанові від 18.03.2020 р. № 902/417/18, Постанови Верховного Суду від 10.09.2019 у справі N 904/4685/18 від 21.11.2019 у справі N 916/553/19, від 28.05.2020 р. у справі №909/636/16.
4.2. У клопотанні про долучення доказів відповідач просив долучити Сертифікат №3000-21-0082 про форс-мажорні обставини Київської Торгово-промислової палати від 21.01.2021 №1703-4/19 про те, що Київською ТПП ТОВ "СВП Плюс" засвідчено, заборона (обмеження) експорту/імопорту у зв'язку з накладенням урядом США санкцій на підприємство Huawei Technologies Co.Ltd та інші дочірні підприємства пов'язані з Huawei, є форс-мажорними обставинами щодо обов'язку щодо використання нежитлового приміщення за його цільовим призначенням відповідно до п. 3.1 Договору з метою реалізації товарів під ТМ Huawei у термін з 01.06.2019 за договором оренди нежитлового приміщення №02/11/17 від 02.11.2017, які унеможливлюють його виконання у зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин з 01.06.2019 по 31.08.2019. (у відповідь на лист 13.01.2021 та 21.01.2021).
4.3. У доповненнях на апеляційну скаргу відповідач посилався на існування форс-мажорних обставин у період прострочення ним зобов'язань.
5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:
5.1. У запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначає, що при укладанні договору позивач та відповідач виходили із принципів свободи договору та спільно погодили форму, зміст, порядок сплати санкцій за порушення договірних зобов'язань, а повернення відповідачу гарантійного платежу замість зарахування його в рахунок невиконаних зобов'язань було правом позивача, також збитковість підприємницької діяльності відповідача внаслідок скорочення бюджету компанії Huawei є комерційним ризиком особи, яка здійснює підприємницьку діяльність. Також позивач зазначає, що у відповідності до п. 11.3 договору у разі виникнення форс-мажорних обставин кожна із сторін зобов'язана повідомити про це іншу сторону не пізніше ніж протягом двох днів з моменту настання даних обставин. А відповідно до п. 11.4 договору неповідомлення чи несвоєчасне повідомлення однією стороною, яка піддалась дії цих обставин, другу сторону про їх настання, позбавляє права посилатись на ці обставини для зняття відповідальності за невиконання своїх обов'язків.
6. Розподіл справи:
6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2020, апеляційну скаргу ТОВ "СВП Плюс" у судовій справі № 910/7793/20 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Тищенко О.В.
6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 поновлено ТОВ "СВП Плюс" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 у справі № 910/7793/20. Апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 у справі № 910/7793/20 залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
6.3. ТОВ "СВП Плюс" звернулось з листом відповідно до якого усунуто недоліки апеляційної скарги.
6.4. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2021, в зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В., яка не є головуючим суддею (суддею доповідачем) у відпустці, для розгляду апеляційної скарги ТОВ "СВП Плюс" у судовій справі № 910/7793/20,визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Мальченко А.О.
6.5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2020 року у справі № 910/7793/20 та повідомлено учасників справи про те, що розгляд справи відбудеться 02.02.2021.
6.6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 р. розгляд справи відкладено на 23.02.2021 р.
6.7. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 02.03.2021 р.
7. Інші процесуальні дії у справі:
7.1. У судовому засіданні 02.03.2021 р. представники відповідача надали пояснення, у який підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким зменшити штраф за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання на 99% до суми 10 260,52 грн.
7.2. Представник позивача у судовому засіданні 02.03.2021 р. надала пояснення, в яких заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просить відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.
8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:
8.1. 02.11.2017 між Спільним українсько-бельгійсько-ізраїльським підприємством "Арго Трейдінг, ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю) (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" (далі - відповідач, орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 02/11/17 (далі - договір), відповідно до умов якого орендар зобов'язався передати, а орендар прийняти у тимчасове платне користування об'єкт оренди - нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 46 загальною площею 300, 7 м.кв., що складається з приміщень: загальна площа 1-го поверху 199, 9 м.кв., друге світло першого поверху 24,7 м.кв., підвал - 76,1 м.кв. та позначені на плані згідно додатку №1 (т.І, а.с. 21-25, 26).
8.2. Орендна плата починає сплачуватися з дня підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкту оренди з технічною специфікацією. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передавання (повернення) об'єкту оренди з технічною специфікацією (п. 4.1. договору).
8.3. Розмір орендної плати неодноразово змінювався шляхом укладення додаткових угод, зокрема: відповідно до додаткової угоди №5 від 05.04.2019 в період з 01.05.2019 по 31.05.2019 включно орендна плата за місяць складала 698 360, 00 грн. з ПДВ, відповідно до додаткової угоди №6 від 03.06.2019 в період з 01.06.2019 по 31.05.2019 включно орендна плата за місяць складала 537200, 00 грн. з ПДВ.
8.4. Відповідно до п. 4.4. договору орендна оплата сплачується орендарем незалежно від наслідків його господарської діяльності, щомісячно, авансом, протягом перших 5 банківських днів місяця оренди, на підставі рахунку та/або договору в безготівкову порядку, на поточний рахунок орендодавця. У разі, якщо день сплати орендарем орендної плати припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то орендна плата орендарем сплачується і перший за ним робочий день.
8.5. Орендодавець зобов'язаний складати та надавати, а орендар зобов'язаний отримувати від орендодавця рахунки на сплату орендної плати не пізніше ніж за 3 (три) банківських днів до останнього дня сплати орендної плати (пункт 4.5. договору).
8.6. Якщо орендарем не було отримано від орендодавця рахунку на сплату орендної плати, орендодавець зобов'язаний сплатити розмір орендної плати в строки, визначені п. 4.4. договору на підставі договору (пункт 4.6. договору).
8.7. Датою виконання орендарем грошових зобов'язань за цим договором, в тому числі, але не обмежуючись сплати орендної плати, вважається дата зарахування суми в повному обсязі на поточний банківський рахунок орендодавця (пункт 4.7. договору).
8.8. З метою забезпечення виконання орендарем умов цього договору, сторони погодились, що: протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати укладення цього Договору, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцеві гарантійний платіж у розмірі 671 500,00 грн. без ПДВ, що на дату відписати цього договору є еквівалентом 25 000,00 доларів США. Гарантійний платіж повертається орендарю при умові виконання ним зобов'язань по договору, та після повернення об'єкту оренди та підписання акту приймання-передавання (повернення об'єкту оренди протягом 5 банківських днів. Гарантійний платіж вноситься з метою забезпечення ви зобов'язань по цьому договору і з його суми утримуються безспірні вимоги. (п. 4.8., 4.8.1. договору).
8.9. Згідно п. 5.6.2. договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, відповідно до умов цього договору.
8.10. Розділом 10. договору передбачена відповідальність сторін. Так, у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та/або чинним в Україні законодавством. (п. 10.1. договору).
8.11. Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору (п. 10.2. договору).
8.12. Сторони дійшли згоди, що у разі порушення строків здійснення платежів, передбачених положеннями п. 4.4., п. 4.8.1. цього договору: понад 5 календарних днів, орендар сплачує орендодавцю штраф в розмірі 10 % від розміру орендної плати, яку було нараховано орендарю для сплати за місяць, що передував такому порушенню (п. 10.8.1. договору); понад 10 календарних днів, орендар сплачує орендодавцю штраф в розмірі 30 % від розміру орендної плати, яку було нараховано орендарю для сплати за місяць, що передував такому порушенню (п. 10.8.2. договору); понад 15 календарних днів, орендар сплачує орендодавцю штраф в розмірі 70 % розміру орендної плати, яку було нараховано орендарю для сплати за місяць, що передував такому порушенню (п. 10.8.3. договору).
8.13. Договір діє з дати підписання його уповноваженими представниками сторін та діє з 02.11.2017 по 30.09.2020 року (п. 13.2. договору).
8.14. 02.03.2020 сторони уклали додаткову угоду №9 від 02.0.2020 до договору, відповідно до якої у зв'язку з ініціативою орендаря договір достроково припиняє свою дію з 30.04.2020, сторони домовились, що гарантійний платіж в сумі 671 500, 00 грн., сплачений орендарем з метою забезпечення виконання зобов'язань по договору повертається орендодавцем на рахунок орендаря при умові виконання останнім всіх зобов'язань по договору, після повернення об'єкту оренди та підписання акту приймання-передавання (повернення) протягом 10 банківських днів, при цьому у разі порушення або невиконання орендарем будь-якого із зобов'язань за договором, повернення гарантійного платежу не проводиться. Гарантійний платіж використовується орендодавцем в якості забезпечення виконання зобов'язань орендаря по договору, а з його суми утримуються вимоги орендодавця, пов'язані з виконанням договору. Сторони домовились, що у разі невиконання орендарем зобов'язання по сплаті або порушення орендарем строків здійснення будь-яких інших платежів за договором, орендодавець застосовує до орендаря штрафні санкції, передбачені пунктами 10.7 та 10.8 статті 10 "ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН" (а.с. 31).
8.15. Згідно з актом приймання-передачі від 30.04.2020 орендар повернув, а орендодавець прийняв із строкового платного користування нежиле приміщення загальною площею 300, 7 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 46 (а.с. 32).
8.16. Позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача з листами №75 від 12.05.2020, № 80 від 18.05.2020 та № 85 від 27.05.2020 щодо врегулювання взаємовідносин по договору, однак відповідачем дані пропозиції прийняті не були (а.с. 59-60, 61-62, 63).
8.17. Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачем 18.05.2020 здійснено повернення гарантійного платежу, що підтверджується і відповідачем (а.с. 57).
8.18. 21.05.2020 позивач звернувся до відповідача листом №81 від 18.05.2020 претензією щодо сплати штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання (а.с. 38-39,40-41).
9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:
9.1. У пункті 4.4. договору встановлено, що орендна оплата сплачується орендарем незалежно від наслідків його господарської діяльності, щомісячно, авансом, протягом перших 5 банківських днів місяця оренди, на підставі рахунку та/або договору в безготівкову порядку, на поточний рахунок орендодавця. У разі, якщо день сплати орендарем орендної плати припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то орендна плата орендарем сплачується і перший за ним робочий день.
9.2. Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення № 02/11/17 від 02.11.2017, сплату орендних платежів здійснював з порушенням строків, що підтверджується банківськими виписками від 24.06.2019, від 19.07.2019 та від 30.08.2019, а саме в червні на 16 днів, в липні на 13 днів та в серпні на 22 дні (а.с. 33-37).
9.3. Враховуючи викладене, позивачем нараховано: за прострочення оплати за червень 2019 р. у розмірі 698360 грн. на 16 днів 488852 грн. штрафу, що є еквівалентним 70% від розміру орендної плати; за прострочення оплати за липень 2019 р. у розмірі 537200 грн. на 13 днів 161160 грн. штрафу, що є еквівалентним 30% від розміру орендної плати; за прострочення оплати за серпень 2019 р. у розмірі 537200 грн. на 22 дні 376040 грн. штрафу, що є еквівалентним 70% від розміру орендної плати.
9.4. Сторони дійшли згоди, що у разі порушення строків здійснення платежів, передбачених положеннями п. 4.4., п. 4.8.1. цього договору орендар сплачує орендодавцю штраф у визначеному п. 10.8.1., 10.8.2. та 10.8.3., розмірах.
9.5. Відповідач заявив клопотання про зменшення розміру штрафу на 99% до 10260, 52 грн. через його невідповідність загальним засадам справедливості, добросовісності, розумності та пропорційності.
9.6. На підтвердження обставин за яких, на думку відповідача, можливим є зменшення розміру санкцій, він посилається на те, що зобов'язання ним виконано у повному обсязі, а прострочення виконання було зумовлене забороною (обмеженням) експорту/імопорту у зв'язку з накладенням урядом США санкцій на підприємство Huawei Technologies Co.Ltd та інші дочірні підприємства пов'язані з Huawei.
10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:
10.1. Об'єкт оренди надається орендарю виключно для використання об'єкту оренди з метою: відкриття магазину та реалізації товарів під ТМ "HUAWEI" (пункт 3.1. договору).
10.2. На підтвердження заборони (обмеженням) експорту/імопорту у зв'язку з накладенням урядом США санкцій на підприємство Huawei Technologies Co.Ltd та інші дочірні підприємства пов'язані з Huawei, відповідачем долучено Сертифікат №3000-21-0082 про форс-мажорні обставини Київської Торгово-промислової палати від 21.01.2021 №1703-4/19 про те, що Київською ТПП ТОВ "СВП Плюс" засвідчено, заборона (обмеження) експорту/імопорту у зв'язку з накладенням урядом США санкцій на підприємство Huawei Technologies Co.Ltd та інші дочірні підприємства пов'язані з Huawei, є форс-мажорними обставинами щодо обов'язку щодо використання нежитлового приміщення за його цільовим призначенням відповідно до п. 3.1 Договору з метою реалізації товарів під ТМ Huawei у термін з 01.06.2019 за договором оренди нежитлового приміщення №02/11/17 від 02.11.2017, які його виконання у зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин з 01.06.2019 по 31.08.2019.
10.3. Крім того, враховуючи, що відповідач заборгованість з орендної плати оплатив з невеликими простроченням, - в червні на 16 днів, в липні на 13 днів та в серпні на 22 дні, натомість санкції позивачем застосовано за порушення обов'язку зі сплати орендної плати за червень у розмірі 70 %, обов'язку зі сплати орендної плати за липень у розмірі 30% та за порушення обов'язку зі сплати орендної плати за серпень у розмірі 70 %.
Тобто прострочення боржника не тривало більше 22 днів.
10.4. Колегія суддів враховує, що загальна сума орендної плати за червень-серпень 2019 р. складає 1772760 грн., натомість позивачем нараховано відповідачу 1026052 грн. штрафу, що складає 57,88% від суми орендної плати, яка підлягала сплаті у вказаний період, або 170% від суми прострочки за один місяць, що свідчить про те, що пред'явлений позивачем розмір штрафу являє собою непомірний тягар для відповідача.
10.5. Натомість доказів понесення кредитором збитків чи додаткових витрат внаслідок допущенного орендарем прострочення виконання зобов'язання зі сплати орендної плати - до матеріалів справи не додано.
10.6. Вказане свідчить про те, що пред'явлений до стягнення розмір штрафу не відповідає критеріям добросовісності, розумності та справедливості.
10.7. Приймаючи до уваги обставини повного виконання зобов'язання, те, що прострочення оплати тривало незначний проміжок часу, поведінку винної сторони, причини неналежного виконання зобов'язання та відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження завдання позивачу збитків, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру штрафу на 90% до 102605,15 грн.
11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:
11.1. Колегія суддів погоджується з твердженнями відповідача про те, що судом не повно досліджено обставини справи при вирішенні питання щодо можливості зменшення розміру штрафних санкцій.
11.2. При цьому, колегія суддів зазначає, що твердження скаржника про те, що при укладанні договору позивач та відповідач виходили із принципів свободи договору не нівелює права відповідача на звернення з відповідним клопотанням про зменшення розміру неустойки, а також право суду на її зменшення.
11.3. Колегія суддів погоджується з твердженнями відповідача про те, що обставини щодо заборони (обмеженням) експорту/імопорту у зв'язку з накладенням урядом США санкцій на підприємство Huawei Technologies Co.Ltd та інші дочірні підприємства пов'язані з Huawei не є форс-мажорними обставинами та, разом з тим зазначає, що вказані обставини підлягають врахуванню в контексті доведення відповідачем підстав для задоволення клопотання щодо зменшення розміру штрафу.
11. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду:
12.1. Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем права позивача на своєчасне отримання орендної плати.
12. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:
13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
13.2. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст.5 ГПК України).
13.3. Відповідно до ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.
13.4. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 14 ГПК України).
13.5. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 74 ГПК України).
13.6. Відповідно до ст. 79 ГПК України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
13.7. За змістом 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
13.8. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ст. 236 ГПК України).
13.9. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.ч. 1, 2 статті 269 ГПК України).
13.10. За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України ).
13.11. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.6 ст.283 Господарського кодексу України).
13.12. Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
13.13. Договір найму укладається на строк, встановлений договором (частина 1 статті 763 Цивільного кодексу України).
13.14. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
13.15. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч.ч. 1, 4 ст. 286 ГК України ).
13.16. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України ).
13.17. Порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України,).
13.18. Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
13.19. Приписами частини 1 статті 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
13.20. Згідно зі статтею 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступень виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Аналогічну правову позицію викладено в т.ч. у постанові Верховного Суду від 23.02.2021 р. у справі № 914/2252/18
13.21. При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
13. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:
14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийнято за неповного дослідження обставин справи, що є підставою для його зміни.
14.2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2020 року у справі №910/7793/20 підлягає зміні.
14.3. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2020 року у справі № 910/7793/20 підлягає частковому задоволенню.
14. Розподіл судових витрат:
15.1. Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
15.2. Враховуючи викладене, а також те, що матеріалами справи підтверджено факт прострочення відповідачем зобов'язання за неналежне виконання якого позивачем пред'явлено до стягнення штраф, колегія суддів зазначає, що судові витрати по сплаті судового збору за звернення з позовом підлягають покладенню у повному обсязі на відповідача, а судові витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою відповідачу відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2020 року у справі №910/7793/20 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2020 року у справі №910/7793/20 змінити шляхом викладення резолютивної частини у наступній редакції:
"1) Позов задовольнити частково.
2) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" (вул. Автозаводська,18, Київ 04074, код ЄДРПОУ 37244754) на користь Спільного українсько-бельгійсько-ізраїльського підприємства "Арго Трейдінг, ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю) (вул. Хрещатик, буд. 42-а, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14297647) 102605 (сто дві тисячі шістсот п'ять) грн. 20 коп. штрафу та 15390 (п'ятнадцять тисяч триста дев'яносто) грн. 78 коп. судового збору."
3. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" не підлягають.
4.Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
5. Справу №910/7793/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено - 04.03.2021 р.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді А.О. Мальченко
О.В. Агрикова