"28" січня 2021 р. Справа №909/50/20
м.Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Гриців В.М. (головуючий), Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.
секретар судового засідання Гураль К.О.
з участю прокурора Клак Ю.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Івано-Франківської області на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2020 року (суддя Неверовська Л.М., повний текст складено 14.08.2020) у справі №909/50/20 за позовом Заступника керівника Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави до відповідача-1 Вільшаницької сільської ради Тисменицького району та до відповідача-2 Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія" про визнання незаконним та скасування рішення Вільшаницької сільської ради Тисменицького району від 27.06.2019, зобов'язання звільнити земельну ділянку площею 5,5 га
У січні 2020 року заступник керівника Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Вільшаницької сільської ради Тисменицького району та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія". Прокурор просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Вільшаницької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області «Про заключення договору оренди щодо фактичного використання земельної ділянки» від 27 червня 2019 року; зобов'язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Вілія" звільнити одержану за актом приймання-передачі від 03 червня 2019 року земельну ділянку в межах населеного пункту села Вільшаниця для риборозведення площею 5,5 га.
Прокурор покликаючись на положення статей 79, 124, 125, 126,127, 134, 135, 152, 155 Земельного кодексу України, статей 51, 85 Водного кодексу України, статей 16, 21, 393 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, статей 23, 24 Закону України "Про прокуратуру" та стверджує, що приймаючи оскаржуване рішення Вільшаницька сільська рада створила умови, за яких Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Вілія" отримало в користування земельну ділянки площею 5,5 га з порушенням вимог чинного законодавства, без проведення земельних торгів, не на конкурентних засадах.
В обґрунтування подання позову в інтересах держави прокурор зазначив, що представництво інтересів держави в суді є конституційною функцією органів прокуратури, а подання позову - єдиним можливим заходом реагування, направленим на реальне поновлення порушених прав та інтересів держави; у цьому разі порушено інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель. Органом, уповноваженим державою організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю є Держгеокадастр, проте його посадові особи не наділені повноваженнями звертатися до суду із вимогами, заявленими у цьому позові, у зв'язку з чим цей позов заявляє в інтересах держави прокурор як позивач.
Також прокурор вказав, що прийняття спірного рішення та укладення договору відбулося без наявності паспорта водного об'єкту, без затвердження землевпорядної документації щодо відведення земельної ділянки в оренду, без інвентаризації, без присвоєння кадастрового номеру та без проведення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.
Прокурор вважає, що договір, укладений 03.06.2019 Вільшаницькою сільською радою з СГ ТОВ "Вілія" не зареєстрований у встановленому порядку, відсутній державний реєстраційний номер договру, тому право оренди земельної ділянки площею 5,5 га, яка знаходяться на території Вільшаницької сільської ради Тисменицького району не настало. Відповідно зазначений договір не потребує визнанню його недійсним у судовому порядку.
Господарський суд Івано-Франківської області рішенням від 04 серпня 2020 року у справі №909/50/20 частково задовольнив позов Заступника керівника Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області до Вільшаницької сільської ради Тисменицького району та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія":
- визнав незаконним та скасував рішення Вільшаницької сільської ради Тисменицького району "Про заключення договору оренди щодо фактичного використання земельної ділянки " від 27 червня 2019 року;
- в іншій частині позову про зобов'язання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія" звільнити земельну ділянку в межах населеного пункту села Вільшаниця для риборозведення площею 5,5 га, одержану за актом приймання-передачі від 02.06.2019 - відмовив.
Місцевий господарський суд керувався положеннями статей 13, 19 Конституції України, статей 3, 19, 79, 124, 152, 155 Земельного кодексу України, статей 4, 13, Закону України «Про оренду землі», статей Закону України «Про землеустрій», статей 4, 5, 51 Водного кодексу України, статті 14 Закону України «Про аквакультуру», статті 21 Цивільного кодексу України та вказав, що основою для визначення цільового призначення земельної ділянки є її належність до відповідної категорії земель і відповідного способу використання. Без формування земельної ділянки як об'єкта права сільська рада не могла прийняти рішення про її надання в користування, оскільки такої земельної ділянки у розумінні положень статті 79 Земельного кодексу України і статей 179, 181, 182 Цивільного кодексу України не існує. З набуттям чинності Закону України «Про аквакультуру» земельні ділянки водного фонду передаються у користування в комплексі з водним об'єктом за наявності відповідного паспорта водного об'єкта. Суд дійшов висновку, що оскаржене рішення сільської ради не відповідає вимогам указаних норм права, фактично прийняте щодо земельної ділянки водного об'єкту, яка не є сформованою як об'єкт прав.
Також, суд урахував правові позиції Великої Палати Верховного Суду у постановах від 16.05.2018 у справі №337/2535/2017, від 12.12.2018 у справі №826/8687/16, від 10.04.2019 у справі №826/3620/17, за висновком яких якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
З урахуванням наведеного, суд задовольнив позов прокурора в частині визнання незаконним та скасування рішення Вільшаницької сільської ради Тисменицького району "Про заключення договору оренди щодо фактичного використання земельної ділянки " від 27 червня 2019 року.
У частині позову прокурора про зобов'язання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія" звільнити земельну ділянку в межах населеного пункту села Вільшаниця для риборозведення площею 5,5 га, одержану за актом приймання-передачі від 02.06.2019 суд відмовив з тих підстав, що прокурор обрав неналежний спосіб захисту інтересів держави.
Прокурор вважає оскаржене рішення в частині відмови у задоволенні позову незаконним та необгрунтованим; висновки суду не відповідають обставинам справи; суд неправильно застосував норми матеріального і процесуального права.
Прокурор наводить висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц щодо критеріїв розмежування негаторного і віндикаційного позовів у контексті положень статті 317 ЦК України та приписи статті 152 Земельного кодексу України, якими закріплено право власника земельної ділянки вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою і вказує на таке:
- спірна земельна ділянка площею 5,5 га перебуває у власності Вільшаницької сільської ради, яка наділена відповідними повноваженнями власника щодо цієї земельної ділянки, що підтвердив суд першої інстанції у рішенні;
- ТОВ «Вілія» на спірній земельній ділянці здійснює господарську діяльність - займається риборозведенням, чого не заперечувало у відзиві та надало відповідні докази;
- у позові прокурор просив суд покласти обов'язок на відповідача ТОВ «Вілія» звільнити земельну ділянку, виходячи із того, що ця земельна ділянка як об'єкт нерухомого майна перебуває у власності Вільшаницької сільської ради, а ТОВ «Вілія» перешкоджає власнику реалізувати своє право користування цією земельною ділянкою;
- суд помилково визначив позовну вимогу такою, що стосується повернення земельної ділянки, відповідно безпідставним є висновок суду про неправильно обраний прокурором спосіб захисту порушеного права;
- укладений відповідачами 03 червня 2019 року договір оренди земельної ділянки відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про оренду землі», ст. 123 Земельного кодексу України не був зареєстрований, відтак не потребував визнанню його недійсним, такий не породжує цивільних прав і обов'язків між Вільшаницькою сільською радою і ТОВ «Вілія»;
- не відповідають обставинам справи і висновки суду про неможливість встановити та ідентифікувати спірну земельну ділянку, оскільки у матеріалах справи є інформація Вільшаницької сільської ради про те, що ТОВ «Вілія» здійснює своєчасну сплату орендної плати в розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, здійснює на господарську діяльність пов'язану з риборозведенням, на об'єкти водного фонду, що розташовані на цій земельній ділянці, відповідачі виготовляють вдповідні паспорти, що підтверджено дистом Державного агенства водних ресурсів України);
- викладене підтверджує, що прокурор не звертався і не міг звертатись із віндикаційним позовом, а твердження суду про неможливість встановити та ідентифікувати місце розташування земельної ділянки є помилковим, спростовується письмовими доказами та поясненнями сторін;
- необгрунтованим є висновок суду першої інстанції про розташування на земельній ділянці Вільшаницької сільської ради об'єктів нерухомого майна (насосна станція з гідротехнічними спорудами), належних на праві власності ТОВ «Вілія». Такі докази у матеріалах справи відсутні, натомість є докази належності ТОВ «Вілія» означеного об'єкта нерухомого майна, розташованого в селі Милування Тисменицького району Івано-Франківської області.
Просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2020 року у справі №909/50/20 в частині відмови у задоволенні позову зобов'язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Вілія" звільнити одержану за актом приймання-передачі від 03 червня 2019 року земельну ділянку в межах населеного пункту села Вільшаниця для риборозведення площею 5,5 га. та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 18 вересня 2020 року поновив Першому заступнику прокурора Івано-Франківської області строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2020 року у справі №909/50/20; відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника прокурора Івано-Франківської області на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2020 року у справі №909/50/20; зупинив дію рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2020 року у справі №909/50/20 до завершення апеляційного провадження; витребував матеріали справи.
Розгляд справи призначено на 28 січня 2021 року. Про дату, час і місце розгляду справи прокурору (позивач) і відповідачам повідомлено з дотриманням вимог статті 242 ГПК України.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухав пояснення прокурора і вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні з огляду на таке.
Обставини справи:
Вільшаницька сільська рада Тисменицького району Івано-Франківської області 27 червня 2019 року розглянула клопотання ТОВ "Вілія" і прийняла рішення "Про заключення договору оренди щодо фактичною використання земельної ділянки" вирішила:
- надати дозвіл ТОВ "Вілія" на заключення договору оренди землі за фактичне користування земельною ділянкою в межах населеного пункту для риборозведення площею 5,5 га;
- встановити плату за використання земельної ділянки в розмірі 3% від нормативно грошової оцінки землі;
- сільському голові ОСОБА_1 заключити та підписати договір оренди землі з ТОВ "Вілія" за користування землею в розмірі 3% від нормативно грошової оцінки землі.
03 червня 2019 року Вільшаницька сільська рада (орендодавець) і Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілія" (орендар) уклали договір оренди землі на час виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
За актом приймання-передачі земельної ділянки в користування від 03 червня 2019 року Вільщаницька сільська рада (орендодавець) передала, а ТОВ «Вілія» (орендар) прийняло у користування в с.Вільшаниця земельну ділянку під водою для риборозведення площею 5,5 га тарміном на 364 дні.
Листом від 16.12.2019 за № 415 Вільшаницька сільська рада повідомила керівника Тисменицької місцевої прокуратури (на вимогу за №01-3303 вих.19 від 13.12.2019) про укладення з ТОВ «Вілія» означеного договору оренди з земельної ділянки на підставі рішення сесії сільської ради, а також про те, що згідно Генерального плану населеного пункту с. Вільшаниця Вільшаницької сільської ради земельна ділянка площею 5,5 га знаходиться в межах населеного пункту; використовується суб'єктами ТОВ "Вілія" постійно на підставі укладеного договору та акту приймангня-передачі за цільовим призначенням (для риборозведення). Земельні торги перед укладенням договору не проводились. Орендна плата сплачується своєчасно у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки. Заборгованість відсутня.
За відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом юридичної особи 30769719 зареєстровано Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Вілія» (скорочена назва СГ ТОВ "Вілія").
З інформації Державного агенства водних ресурсів України, наданої на вимогу Тисменицької місцевої прокуратури, у переліку погоджених Держводагенством паспортів водних об'єктів на території, зокрема, Тисменицького району Івано-Франківської області, відсутні відомості про водний об'єкт на території Вільшаницької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, а в переліку виданих дозволів відсутній водокористувач СГ ТОВ "Вілія".
У цій справі Господарський суд Івано-Франківської області розглядав позов Заступника керівника Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави до відповідача-1 Вільшаницької сільської ради Тисменицького району та до відповідача-2 Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія", у якому прокурор просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Вільшаницької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області «Про заключення договору оренди щодо фактичного використання земельної ділянки» від 27 червня 2019 року; зобов'язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Вілія" звільнити одержану за актом приймання-передачі від 03 червня 2019 року земельну ділянку в межах населеного пункту села Вільшаниця для риборозведення площею 5,5 га.
Предметом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2020 року в частині відмови у задоволенні позову прокурора до Вільшаницької сільської ради Тисменицького району та до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія" зобов'язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Вілія" звільнити одержану за актом приймання-передачі від 03 червня 2019 року земельну ділянку в межах населеного пункту села Вільшаниця для риборозведення площею 5,5 га.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Відповідно до частин 2, 3 статті 2 Земельного кодексу України суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Статтею 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.
Згідно із статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Статтею 12 Закону України «Про аквакультуру» визначено повноваження сільських, селищних, міських, Київської і Севастопольської міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури - надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об'єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України; здійснення інших повноважень відповідно до закону.
Статтею 10 Водного кодексу України визначена компетенція сільських, селищних, міських та районних у містах рад у галузі регулювання водних відносин, зокрема: здійснення заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів; контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів; встановлення правил загального користування водними об'єктами; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) діяльності підприємств та інших об'єктів в разі порушення ними вимог водного законодавства в межах своєї компетенції.
Згідно з частиною 4 статті 51 Водного кодексу України водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.
Отже, Закон визначив компетенцію органів місцевого самоврядування щодо земельних ділянок комунальної власності, у тому числі сільська, селищна, міська рада уповноважена розпоряджатися землями територіальних громад; надавати земельні ділянки у користування; надавати в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об'єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури; встановлювати правила загального користування водними об'єктами; здійснювати контроль за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.
Відтак, незаконне користування Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Вілія" земельною ділянкою у межах населеного пункту села Вільшаниця для риборозведення площею 5,5 га., про що стверджує прокурор у позові, порушує права саме Вільшаницької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, яка Законом наділена відповідною компетенцією, у тому числі повноваженнями для захисту порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
За визначенням частин 2, 3 статті 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Згідно з статтею 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. (ч.3 ст.53 ГПК України).
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. (ч.4 ст.53 ГПК України).
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача. (ч.5 ст.53 ГПК України).
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 навела висновок про застосування норм права, у якому вказано, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
У цій справі прокурор подав позов в інтересах держави, як позивач, без визначення компетентного органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Вільшаницької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області «Про заключення договору оренди щодо фактичного використання земельної ділянки» від 27 червня 2019 року; зобов'язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Вілія" звільнити одержану за актом приймання-передачі від 03 червня 2019 року земельну ділянку в межах населеного пункту села Вільшаниця для риборозведення площею 5,5 га.
Прокурор зазначив, що порушення інтересу держави полягає у незаконному розпорядженні органом місцевого самоврядування землею комунальної власності, оскільки Вільшаницька сільська рада з порушенням вимог закону 27 червня 2019 року прийняла рішення «Про заключення договору оренди щодо фактичного використання земельної ділянки», яким вирішила надати СГ ТОВ "Вілія" земельну ділянку в межах населеного пункту села Вільшаниця для риборозведення площею 5,5 га.
У цій частині вимог місцевий господарський суд погодився з доводами прокурора і задовольнив позов - визнав незаконним та скасував рішення Вільшаницької сільської ради Тисменицького району "Про заключення договору оренди щодо фактичного використання земельної ділянки " від 27 червня 2019 року.
Прокурор не оскаржив рішення в частині задоволення позову.
Щодо вимог прокурора зобов'язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Вілія" звільнити одержану за актом приймання-передачі від 03 червня 2019 року земельну ділянку в межах населеного пункту села Вільшаниця для риборозведення площею 5,5 га., у задоволенні яких суд відмовив.
За твердженням прокурора, спірна земельна ділянка площею 5,5 га перебуває у власності Вільшаницької сільської ради, яка наділена відповідними повноваженнями власника щодо цієї земельної ділянки; ТОВ «Вілія» на спірній земельній ділянці здійснює господарську діяльність - займається риборозведенням; прокурор просив суд покласти обов'язок на відповідача ТОВ «Вілія» звільнити земельну ділянку, виходячи із того, що ця земельна ділянка як об'єкт нерухомого майна перебуває у власності Вільшаницької сільської ради, а ТОВ «Вілія» перешкоджає власнику реалізувати своє право користування цією земельною ділянкою; укладений відповідачами 03 червня 2019 року договір оренди земельної ділянки не був зареєстрований, відтак не потребував визнанню його недійсним, такий не породжує цивільних прав і обов'язків між Вільшаницькою сільською радою і ТОВ «Вілія»; за інформацією Вільшаницької сільської ради ТОВ «Вілія» здійснює своєчасну сплату орендної плати в розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, здійснює на господарську діяльність пов'язану з риборозведенням, на об'єкти водного фонду, що розташовані на цій земельній ділянці, відповідачі виготовляють вдповідні паспорти, що підтверджено дистом Державного агенства водних ресурсів України).
Таким чином, із змісту означених позовних вимог, а також доводів апеляційної скарги видно, що прокурорський позов не стосується захисту інтересів держави, в яких відсутній компетентний орган.
Позов прокурора в частині вимог зобов'язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Вілія" звільнити одержану за актом приймання-передачі від 03 червня 2019 року земельну ділянку в межах населеного пункту села Вільшаниця для риборозведення площею 5,5 га стосується прав та інтересів органу місцевого самоврядування - Вільшаницької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області щодо спірної земельної ділянки.
Однак, Вільшаницька сільська рада Тисменицького району Івано-Франківської області є відповідачем у справі.
З огляду на це відсутні законні підстави для задоволення позову прокурора, як позивача, про зобов'язання СГ ТОВ "Вілія" звільнити одержану за актом приймання-передачі від 03 червня 2019 року земельну ділянку в межах населеного пункту села Вільшаниця для риборозведення площею 5,5 га.
Суд апеляційної інстанції констатує, що Вільшаницька сільська рада Тисменицького району Івано-Франківської області повноважна звернутись до суду з відповідним позовом.
Прокурор теж вправі подати до суду позов в інтересах компетентного органу - Вільшаницької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області про захист її прав щодо земельної ділянки в межах населеного пункту села Вільшаниця, якою користується СГ ТОВ «Вілія». При цьому, звертаючись із позовом, прокурор повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Крім цього, в оскарженому рішенні Господарський суд Івано-Франківської області вказав, що СГ ТОВ "Вілія" на праві власності належить насосна станція з гідротехнічними спорудами, які знаходяться на території водного об'єкту ставка. Із змісту рішення сільської ради та акту передачі взагалі неможливо встановити та ідентифікувати, яка земельна ділянка передавалась і чи була передана взагалі, оскільки земельна ділянка не є сформованою. У вказаних документах не зазначено кадастрового номера земельної ділянки та будь-якої інформації, яка свідчить про формування земельної ділянки як об'єкта прав відповідно до положень статті 79-1 ЗК України, такі докази відсутні і у матеріалах справи.
Отже, суд першої інстанції не вказував про розташування саме на земельній ділянці Вільшаницької сільської ради об'єктів нерухомого майна (насосна станція з гідротехнічними спорудами), належних на праві власності ТОВ «Вілія». Також, у матеріалах справи немає доказів формування земельної ділянки в межах населеного пункту села Вільшаниця для риборозведення площею 5,5 га., як об'єкта прав. Наведена в листі від 16 грудня 2019 року №415 інформація Вільшаницької сільської ради цього висновку не спростовує.
Викладене заперечує доводи прокурора в апеляційній скарзі про невідповідність обставинам справи висновків місцевого господарського суду про неможливість встановити та ідентифікувати спірну земельну ділянку та необгрунтованість висновку про розташування на земельній ділянці Вільшаницької сільської ради об'єктів нерухомого майна (насосна станція з гідротехнічними спорудами), належних на праві власності ТОВ «Вілія».
Водночас, суд апеляційної інстанції погоджується із доводами прокурора про відсутність у справі доказів про розташування на земельній ділянці Вільшаницької сільської ради об'єктів нерухомого майна (насосна станція з гідротехнічними спорудами), належних на праві власності ТОВ «Вілія», про недопустимість зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням приписів Земельного Кодексу України, Водного Кодексу України, інших норм чинного законодавства.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Беручи до уваги викладені обставини справи і приписи закону суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2020 року у справі №909/50/20 ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу залишає без задоволення.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 ГПК України, суд
Рішення Господарського Івано-Франківської області 04 серпня 2020 року у справі №909/50/20 залишити без змін, апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Івано-Франківської області без задоволення.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на прокурора.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 02 березня 2021 року.
Головуючий суддя В.М. Гриців
Суддя Т.Б. Бонк
Суддя Г.Г. Якімець