Справа №: 653/594/21
Провадження № 2/653/665/21
іменем України
03 березня 2021 року м. Генічеськ
Суддя Генічеського районного суду Херсонської області Мотонок Т.Я. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Генічеської міської ради про стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги та стягнення моральної шкоди,
В провадження Генічеського районного суду Херсонської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Генічеської міської ради про стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги та стягнення моральної шкоди, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з Виконавчого комітету Генічеської міської ради на її користь заборгованість із невиплаченої вихідної допомоги в сумі 131550 грн., середній заробіток за час затримки виплати вихідної допомоги в період з 16 грудня 2020 року по день фактичного розрахунку за рішенням суду, а також моральну шкоду в сумі 15000 грн..
Під час вивчення матеріалів даної справи та вирішенні питання про можливість відкриття провадження у справі суддею встановлено наступне:
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач просить суд стягнути з Виконавчого комітету Генічеської міської ради на її користь заборгованість із невиплаченої вихідної допомоги в сумі 131550 грн., середній заробіток за час затримки виплати вихідної допомоги в період з 16 грудня 2020 року по день фактичного розрахунку за рішенням суду, а також моральну шкоду в сумі 15000 грн..
У постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16 зроблено висновок, що починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
Від цього висновку не відступила Велика Палата Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301 гс 18), де зазначено, що пільга щодо сплати судового збору не поширюється на вимоги позивачів про стягнення, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягненні моральної шкоди під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Такий самий висновок зроблений у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18.
Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13-ц зроблено висновок, що вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури (близькі за змістом висновки висловлені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (пункт 34); від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (пункт 60)).
Відповідно до ст.263 ЦПК України, яка визначає критерії законності та обґрунтованості рішення, а також ст. 13 «Про судоустрій і статус суддів» при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також за приписами пункту 3.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5, до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, відносяться суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору та суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.
Таким чином, оскільки вихідна допомога, та сума, нарахована працівнику за час затримки розрахунку при звільненні на переконання суду, не є складовою частиною заробітної плати, пільга щодо сплати судового збору, яка передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у позивача відсутня.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що жодна із заявлених позивачем позовних вимог майнового характеру не підпадає під вимоги, за які останню може бути звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Отже, з урахуванням позовних вимог ОСОБА_1 повинна сплатити судовий збір за звернення до суду за три позовні вимоги, а саме:
-за вимогою про стягнення заборгованості із невиплаченої вихідної допомоги в сумі 131550 грн. ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день звернення до суду становить 1315,50 грн.
За вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги в період з 16 грудня 2020 року по день фактичного розрахунку за рішенням суду, враховуючи ту обставину, що на день подання позову не можливо встановити точну суму , яка підлягає стягненню розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи. У зв'язку з наведеним суд визначає розмір судового збору за вказаною позовною вимогою в мінімальному розмірі, що становить 908,00 грн.
За вимогу про стягнення моральної шкоди у відповідності до вимог ст. 4 ЗУ « Про судовий збір» позивач повинен сплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2270 грн..
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 177,185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Генічеської міської ради про стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги та стягнення моральної шкоди - залишити без руху, про що повідомити позивача.
Надати позивачу строк десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали, а саме сплатити судовий збір та надати до суду підтверджуючий документ.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде вважатися неподаною і повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Генічеського районного суду Т. Я. Мотонок