Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 647/1680/19
Провадження № 1-кп/650/5/21
02 березня 2021 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. В.Олександрівка обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12015230090001175 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Горностаївка Херсонської області, українця, громадянина України, освіта не повна середня, не одруженого, не працюючого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 13.02.2002 року Новокаховським районним судом за ст. ст. 115 ч.1, 15 ч.2, 186 ч.2, 121 ч.2 КК України до 10 років позбавлення волі; звільнений 12.02.10р. за постановою Білозерського районного суду від 04.02.2010р. умовно-достроково, не відбутий строк 1 рік 1 місяць 27 днів.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 17.09.2015 року близько 12:00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні будинку АДРЕСА_3 , за попередньою змовою із особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, діючи спільно і узгоджено з вказаною особою, з метою відкритого заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, відкрито з рук ОСОБА_6 вирвали бувший у використанні мобільний телефон, марки «Samsung GT-C3530», котрий належав останній, продовжуючи реалізацію вказаного умислу, застосували фізичне насильство до ОСОБА_7 , що виразилося у нанесенні не менше двох ударів долонями рук в область обличчя, не менше п'ять ударів кулаками рук в область обличчя, грудній клітині, животу, не менше десяти ударів ногами та руками по тулубу, сідничній області, грудній клітині, животу, ногам, рукам в результаті чого спричинили останній тілесні ушкодження у вигляді крововиливів обличчя, лівої руки, правої сідничної області та правої гомілки, які згідно висновком судово-медичного експерта № 96 від 16.10.2015 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, з рук останньої вирвали бувший у використанні мобільний телефон марки «Nokia 1200”, котрий належить ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію вказаного умислу з рук ОСОБА_8 вирвали бувший у використанні мобільний телефон марки «Samsung 9700», котрий належить ОСОБА_8 і доводячи до кінця реалізацію вказаного умислу, зазначене майно обернули на свою користь і розпорядилися ним на власний розсуд, чим заподіяли потерпілим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 матеріальний збиток, всього на загальну суму 1314,33 гривень.
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_5 досудовим слідством кваліфіковано за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна ( грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, повторно.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнав, суду пояснив, що 17.09.2015 р. зранку повернувся з роботи, до нього прийшов його знайомий ОСОБА_9 , який попросив показати де живе ОСОБА_10 , яка з його слів щось забрала у його дівчини і необхідно повернути ці речі. ОСОБА_10 є кума ОСОБА_11 . Разом пішли до неї додому. Коли прийшли, ОСОБА_9 почав вимагати в ОСОБА_12 телефон та почав наносити їй удари, схопив за волосся та волочив по кімнаті. Він почав заступатися за ОСОБА_12 , але ОСОБА_9 почав погрожувати йому. Потім ОСОБА_9 забрав у ОСОБА_12 телефон та віддав йому, який ОСОБА_5 поклав до кишені куртки, а вдома виклав на холодильник. Після чого ОСОБА_9 сказав щоб ОСОБА_12 зібрала речі його дівчини і разом з нею пішли до ОСОБА_13 додому. Він особисто нікому тілесних ушкоджень не наносив та телефони не забирав.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 суду пояснила, що 17.09.2015 р. близько о 12.00 год. до них додому прийшли ОСОБА_9 та її кум ОСОБА_5 . ОСОБА_9 почав вимагати якийсь телефон, щось казав що начеб то вона викрала сумку та телефон у його дівчини. Почав наносити їй удари, а ОСОБА_14 намагався відштовхнути його, тоді ОСОБА_9 штовхнув ОСОБА_15 на неї від чого вони обоє упали додолу. Рупа забрав у неї телефон, а також у її сестри ОСОБА_16 , а телефон її матері розбив об підлогу.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що до них 17.09.2015 р. близько обідньої години прийшли ОСОБА_14 та ОСОБА_9 . Останній вимагав у її доньки ОСОБА_12 якийсь телефон на що вона відповідала що нічого не брала. Рупа почав її бити, а ОСОБА_14 заступався за ОСОБА_12 . Рупа забрав телефон у ОСОБА_12 та у доньки ОСОБА_16 , а її телефон вихопив з рук та розбив. Їй тілесні ушкодження ніхто не наносив.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 суду пояснила, що17.09.2015 р. близько обідньої години прийшли ОСОБА_14 та ОСОБА_9 . Вона із сестрою ОСОБА_12 та матір'ю перебували вдома. Рупа почав вимагати телефон, який вона придбала у його дівчини, а він вирішив що не придбала, а викрала. Рупа побив її сестру ОСОБА_12 та забрав два телефона, у неї та у ОСОБА_12 , а телефон матері розбив. ОСОБА_14 ніяких дій щодо них не вчиняв, просив Рупу, щоб не бив сестру.
На підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_5 стороною обвинувачення були надані письмові докази, які суд дослідив в судовому засіданні:
-протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 17.09.2015 р., в якому зазначено, що ОСОБА_7 звернулася до Бериславського РВ УМВС із заявою до ОСОБА_5 та ОСОБА_17 , які 17.09.2015 р. близько 12.00 год. прийшли до неї додому та спричинили тілесні ушкодження та відкрито заволоділи мобільними телефонами;
-протоколом огляду від 17.09.2015 р. в якому зазначено, що органом досудового розслідування оглянуто домоволодіння по АДРЕСА_3 та фототаблицею до нього, в ході якого вилучено 2 плівки зі слідами пальців рук та жмут волосся;
-постановою про визнання речовим доказом вилученого в ході протоколу огляду від 17.09.2015 р. жмут волосся;
-постановою про визнання речовим доказом вилученого в ході протоколу огляду від 17.09.2015 р. 2 слідів папілярних узорів пальців рук;
-протоколом огляду домоволодіння від 17.09.2015 р. в АДРЕСА_4 та фототаблицею до нього, в якому зазначено, що у даному домоволодінні, вилучено мобільний телефон марки «Samsung 9700» чорного кольору;
-постановою про визнання вилученого в ході огляду домоволодіння по АДРЕСА_4 мобільного телефону марки «Samsung 9700» чорного кольору від 18.09.2015 р.
-протоколом огляду мобільного телефону марки «Samsung GT- C 3530» від 06.10.2015 р. та постановою про визнання вказаного телефону речовим доказом;
-висновком експерта № 96 від 25.09.2015 р. згідно з яким у ОСОБА_7 виявлені слідуючі тілесні ушкодження - крововиливи обличчя, лівої руки, правої сідничної області і правої голені, які виникли від дії тупих предметів на протязі 5 - 10 днів до огляду відносяться до легких тілесних ушкоджень, які могли утворитися при механізмі і способі вказаному у протоколі допиту потерпілих, протоколі слідчого експерименту за участі потерпілих;
-висновком експерта № 3237 - МТ від 29.11.2017 р. щодо встановлення ринкової вартості мобільних телефонів марки «Nokia1200» та «Samsung 9700» та Egt - c 3530;
-протоколом проведення слідчих експериментів від 06.10.2015 р. проведених з потерпілими особами.
Крім того, за клопотанням прокурора у судовому засіданні були дослідженні речові докази, а саме медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_7 та відеозаписи до протоколів слідчих експериментів, проведених з потерпілими.
Крім того, за клопотанням прокурора у судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснила, що її було запрошено для проведення слідчого експерименту у якості понятої при проведені слідчого експерименту з потерпілими. В суть слідчого експерименту вона не вникала, не слухала, що відбувається в ході слідчого експерименту. Протокол слідчого експерименту підписала не читаючи.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що це було у вересні місяці 2015 р., точної дати не пам'ятає, їхав з роботи о 16.30 год., , працівники поліції його запросили бути понятим при вилученні телефону. Це було в смт. Козацьке по вул. Шевченко, при ньому заповнили протокол, який він підписав не читаючи. ОСОБА_14 весь час мовчав.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що вона була запрошена у якості понятої при проведенні слідчого експерименту з потерпілими. Коли саме це відбувалося не пам'ятає. Потерпіла ОСОБА_21 розповідала, як відбувалися події того дня, однак вона не вникала в суть розмови.
Відповідно до ст. 84,85,86,91,92,93 КПК України надано поняття доказів в кримінальному провадженні, наведено ознаки їх належності та допустимості, визначено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, розкрито інститут обов'язку доказування та збирання доказів.
У ст. 94 КПК України визначено порядок оцінки судом наданих доказів, який суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожній доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Керуючись засадами кримінального провадження, основними принципами оцінки доказів, позицією учасників судового розгляду та виходячи зі змісту обвинувачення висунутого ОСОБА_5 суд приходить до висновку про недоведеність вини обвинуваченого за ч. 2 ст. 186 КК України.
Так надані прокурором протокол огляду від 17.09.2015 р. та постанови про визнання речовим доказом вилучених в ході огляду від 17.09.2015 р. жмута волосся та 2 слідів папілярних узорів пальців не містять жодних відомостей, які б вказували на те, що виявлені на місті злочину сліди пальців рук належать ОСОБА_5 , а жмут волосся потерпілій ОСОБА_7 . Відповідні експертизи досудовим слідством не проводилися.
В ході огляду домоволодіння від 17.09.2015 р. проведеного в АДРЕСА_4 було вилучено мобільний телефон марки «Samsung 9700» чорного кольору, який в подальшому постановою слідчого залучено до кримінального провадження в якості речового доказу. Однак доказів на підтвердження того, що саме цей телефон було відкрито викрадено у потерпілої ОСОБА_7 стороною обвинувачення суду не надано. Ні в заяві потерпілої ОСОБА_7 , ні в протоколі огляду місця події від 17.09.2015 р. ні в протоколі слідчих експериментів не зазначено, мобільні телефони якої марки було викрадено у потерпілих. Допитані в судовому засіданні потерпілі також не розповіли суду мобільні телефони якої марки у них було викрадено.
В протоколі огляду від 17.09.2015 р. в ході якого вилучався мобільний телефон марки «Samsung 9700» не зазначено, що він проводився у присутності ОСОБА_5 , який у судовому засіданні підтвердив дану обставину, як і свідок ОСОБА_19 . З вказаного протоколу взагалі не зрозуміло, яке відношення до даного домоволодіння та вилученого телефону має ОСОБА_5 .
Із протоколу огляду від 06.10.2015 р. в ході якого оглядався мобільний телефон марки «Samsung GТ -С 3530», який надала для огляду ОСОБА_7 , вбачається, що вказаний мобільний телефон має потертості та подряпини, ушкодження на клавіатурі та відсутня кришка з задньої сторони телефону.
Однак доказів на підтвердження того, що це саме цей телефон було викрадено у потерпілої ОСОБА_6 стороною обвинувачення суду не надано.
Як встановлено в судовому засіданні із показів потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мобільний телефон ОСОБА_6 . Рупа вихопив із рук останньої та розбив, кинувши його чи то об підлогу, чи то об стіну.
В ході огляду місця події від 17.09.2015 р. не вилучалися частини розбитого телефону. Телефон, який оглядався має лише подряпини та потертості.
Висновки експерта № 3237 - МТ від 29.11.2017 р. суд не приймає до уваги як належний доказ, оскільки досудовим слідством вказана експертиза проведена по минуванню двох років після вчинення кримінального правопорушення щодо потерпілих та за відсутності досліджуваних об'єктів. Крім того, із наданих стороною обвинувачення доказів вбачається, що експертом 13.11.2017 р. подавалося клопотання органу досудового слідства щодо надання ряду матеріалів ( згідно переліку), необхідних для дослідження який як вбачається з висновку експерта від 29.11.2017 р. надані не були.
Згідно висновку експерта № 96 від 25.09.2015 р. у потерпілої ОСОБА_7 дійсно виявлено тілесні ушкодження у вигляді крововиливи обличчя, лівої руки, правої сідничної області і правої голені, що підтверджено дослідженим у содовому засіданні речовим доказом, а саме медичною карткою стаціонарного хворого № 5302 від 23.09.2015 р. Однак доказів, що вказані тілесні ушкодження їй наніс ОСОБА_5 висновок та медичка карта не містять.
Прокурором надано, як доказ протоколи слідчих експериментів від 06.10.2015 р. проведеними з потерпіли ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та диски з відеозаписом слідчих експериментів, які в судовому засіданні досліджувалися як речові докази за клопотанням прокурора. Суд не визнає надані речові докази належними доказами оскільки в ході їх дослідження встановлено, що відсутній звук відеозаписів, тому дослідити їх неможливо.
Протоколи слідчих експериментів містять протиріччя, які прокурором в судовому засіданні не усунені. Крім того, в них не зазначено, що в ході їх проведення проводився відеозапис.
В ході допиту потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 тілесні ушкодження ОСОБА_7 не наносив, мобільні телефони у потерпілих не відбирав. Покази потерпілих підтверджують покази обвинуваченого ОСОБА_5 , надані ним в судовому засіданні.
Фактично все обвинувачення ґрунтується на протоколах слідчих експериментів, проведеними з потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які були спростовані в судовому засіданні їх поясненнями.
Обвинувальний вирок може бути ухвалений тільки при умові надання стороною обвинувачення достатньої сукупності достовірних доказів, якими обґрунтовується доведеність всіх обставин, які підлягають встановленню у конкретному кримінальному провадженню. У даному випадку, досліджених судом доказів за ч. 2 ст. 186 КК України, виявилось недостатньо для достеменного встановлення обставин передбачених ст. 91 КПК України. Визнання обвинуваченого ОСОБА_5 винним у відкритому викраденні чужого майна ( грабіж) поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно, лише на підставі протоколів слідчого експерименту на думку суду є неприпустимим, оскільки обвинувальний вирок суду повинен бути ухвалений тільки при умові надання стороною обвинувачення достатньої сукупності достовірних доказів, якими обґрунтовується доведеність всіх обставин, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні. Вказані протоколи, які спростовані у судовому засіданні показами потерпілих не можуть бути достатніми доказами вини обвинуваченого. При цьому суд також враховує, що покази потерпілих щодо обставин кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, не вказують на особу обвинуваченого ОСОБА_5 .
Викладені судом у вироку обставини, у їх сукупності, свідчать про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України не доказана.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Аналогічна норма встановлена в ст. 17 КПК України, відповідно до якої, однією із засад кримінального провадження встановлена презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка надає гарантії будь-якій особі вважатись невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Таким чином, суд вважає, що винуватість обвинуваченого повинна бути доказана з переконливістю та безсумнівністю і підтверджена сукупністю належних, допустимих та достовірних (безсумнівно істинних) доказів.
Суд вважає, що прокурором в судовому засіданні не доведена винність обвинуваченого ОСОБА_5 оскільки під час судового розгляду не доведено, що вказане кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України вчинений обвинуваченим.
Таким чином обвинувачений ОСОБА_5 підлягає виправданню за ч. 2 ст. 186 КК України. Підставою для ухвалення виправдувального вироку щодо ОСОБА_5 є презумпція невинуватості.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та виправдати його за ч. 2 ст. 186 КК України у зв'язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення в якому він обвинувачується.
Речові докази по справі залишити при матеріалах кримінального провадження, мобільні телефони залишити власникам.
Судові витрати у загальній сумі 1123,52 грн., які витрачені на залучення експертів покласти на рахунок держави.
На вирок може бути подано апеляцію до Херсонського апеляційного суду через місцевий суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1