Справа № 648/3525/20
Провадження № 2/648/177/21
02 березня 2021 року смт.Білозерка
Білозерський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді - Бугрименка В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Тищенко Т.Б.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю,
Представник позивача звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила усунути позивачу перешкоди в користуванні квартирою, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов'язання відповідача демонтувати кондиціонер з фасадної стіни вказаного будинку, та за власний кошт відновити фасадну стіну квартири. Позов обґрунтовано тим, що позивач являється власником квартири АДРЕСА_1 . Разом з позивачем у квартирі проживають ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .. Відповідач є власником суміжної квартири в тому ж будинку. Без погодження та дозволів інших власників квартир будинку, відповідач встановила на фасадну стіну будинку кондиціонер. Встановлення кондиціонеру порушує права позивача як власника квартири, оскільки шум від його роботи є гучним, кондиціонер встановлено на зовнішній стіні квартири позивача.
У відзиві на позовну заяву відповідач просила відмовити у позові з тих підстав, що доводи позивача про гучну роботу кондиціонера, внаслідок чого порушуються права позивача є голослівними, доказів на підтвердження вказаної обставини не надано. Кондиціонер було встановлено в 2011 році, 9 років позивач не зверталася за захистом своїх порушених прав, чим пропустила строк позовної давності.
У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що гарантійний строк експлуатації кондиціонера сплив у 2018 році, саме з цього часу позивач намагається вирішити проблему гучного звуку при роботі кондиціонера. Порушення є триваючим, а отже строк позовної давності не порушено.
25 листопада 2020 року відкрито провадження у справі. Визначено судовий розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача заперечувала щодо задоволення позову з підстав викладених у відзиві. Заявила клопотання про застосування позовної давності.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд установив, що позивач та відповідач являються власниками квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Вказані квартири є суміжними.
Вказані обставини підтверджуються договором дарування від 26 жовтня 2002 року (серія ВАА №992120) та свідоцтвом про право власності на житло від 14 листопада 2005 року.
В 2011 році відповідач, без згоди інших співвласників, встановила на зовнішній стіні вказаного багатоквартирного будинку зовнішній блок кондиціонера. Зазначене сторонами не заперечується та підтверджується копіями світлин, матеріалами листування ОСОБА_5 з правоохоронними органами та органами місцевого самоврядування.
Частиною другою статті 382 ЦК передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Зі змісту статті 319 ЦК вбачається, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Щодо порушення права позивача внаслідок гучної роботи кондиціонера, суд зазначає наступне.
Згідно до ч. 1, ст. 4 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», громадяни мають право на безпечні для здоров'я і життя харчові продукти, питну воду, умови праці, навчання, виховання, побуту, відпочинку та навколишнє природне середовище; відшкодування шкоди, завданої їх здоров'ю внаслідок порушення підприємствами, установами, організаціями, громадянами санітарного законодавства.
Статтею 24 вказаного Закону визначено, зокрема, що громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов'язані вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об'єкти жилих будинків і прибудинкових територіях. шум на захищених об'єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України за №463 від 22 лютого 2019 року затверджено державні санітарні норми допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови.
Відповідно до положень ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В супереч вимог ч.1 ст.81 ЦПК, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що при експлуатації відповідачем кондиціонеру, рівень шуму від його роботи перевищує допустимий рівень шуму, встановлених санітарними нормами.
Посилання позивача на порушення відповідачем правил утримання житлових будинків, прибудинкових територій, та будівельних норм, суд вважає безпідставним, оскільки вказані акти не містять заборони щодо встановлення приладів кондиціонування на зовнішні стінах будинку. Норми на які посилається позивач, стосуються заборон, що встановлюються при реконструкції, капітальному ремонті приміщень. Відомостей, що відповідач здійснила такі роботи, матеріали справи не містять.
Доводи позивача, що відповідач самовільно встановила кондиціонер на зовнішній стіні будинку без її згоди, чим порушила її права як співвласника майна, суд вважає слушними.
Разом з цим, відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Зі змісту ст. 257 ЦК України вбачається, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною першою статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Таким чином, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Оскільки кондиціонер відповідач встановила в 2011 році, саме з вказаного часу необхідно рахувати початок перебігу позовної давності. Враховуючи, що позивач звернулася до суду в 2020 році, тобто зі спливом позовної давності, представником відповідача заявлено клопотання про застосування позовної давності, в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити з підстав спливу строку позовної давності.
За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 9, 12, 19, 81, 82, 141, 247, 263-265, 274, 277, 279, 280-289 ЦПК, на підставі ст.319, 382 ЦК України, Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», суд,
В позові відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 3 березня 2021 року.
Позивач - ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1
Відповідач - ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ,; РНОКПП НОМЕР_2
Суддя: В.В. Бугрименко