Справа №647/3332/20
Провадження № 3/647/18/2021
02 березня 2021 року місто Берислав
Суддя Бериславського районного суду Херсонської області Миргород В. С., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонер, ідентифікаційний номер не надано,
До Бериславського районного суду Херсонської області надійшли матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно якого, ОСОБА_1 22.11.2020 року о 16-40 годині, на а/д Мар'янське-Берислав 98 км керував автомобілем SSANG YONG д/н НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків. Показник 0,28 промілі. Чим своїми діями порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
На виконання вимог ст. ст. 268, 277, 277-2 КУпАП щодо забезпечення явки особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 у судове засідання, судом направлено виклики до суду за адресою зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, які не повернулись до суду. Виклик правопорушника в судове засідання було здійснено через офіційний веб-портал судової влади, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду.
ОСОБА_1 , виходячи з зазначеного вище, до суду не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього до суду не надходило.
Виходячи з положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, не є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Отже, ураховуючи вищенаведене, та також те, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, суд оцінює таку поведінку правопорушника, як небажання останнього особисто прийняти участь в розгляді його справи в суді та вирішує розглянути справу за відсутності правопорушника.
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки В статті 277 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею ст. 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
У відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов'язковою, тому враховуючи наведені положення, суд розглянув справу за наявними доказами за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Також, завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст.251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі.
Суддя, розглядаючи справу, повинен, дослідивши докази у справі, переконатися шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів зі змістом обставин, що ставляться конкретній особі у вину згідно з протоколом про адмінправопорушення та з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, і прийти до висновку чи містять її дії, які суддя вважає доведеними, ознаки саме такого правопорушення.
Відповідно до роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в протоколі обставинах, є доведеним, а саме: провина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №095877 від 22.11.2020 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 зафіксовано наявність ознак алкогольного сп'яніння у нього, огляд правопорушника проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер». За допомогою алкотестеру «Драгер» було проведено огляд на стан сп'яніння, показник якого показав 0,28%; тестуванням на алкоголь від 22.11.2020 року - результат тесту 0,28%; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які підтвердили, що 22.11.2020 року у їх присутності ОСОБА_1 пройшов у встановленому законом порядку огляд на предмет вживання алкогольних напоїв з використанням алкотестеру «Драгер», на якому показало 0,28 промілі, від нього на відстані було чутно запах алкоголю, були червоні очі та незв'язна мова. Правопорушник від підпису та дачі пояснень відмовився в присутності двох свідків.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 «а» ПДР України передбачено, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, виявлені 22.11.2020 року.
Досліджені судом докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Законодавче регулювання питання закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення у зв'язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення здійснюється, зокрема, ст. 38, п. 7 ч 1 ст. 247 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
Відповідно до ст.284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу; про закриття справи.
При цьому, постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Статтею 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, коли: 1) відсутні подія і склад адміністративного правопорушення і 7) закінчились на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строки, передбачені ст.38 цього Кодексу.
За змістом цих норм, провадження у справі може бути закрито на підставі п.7 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням передбачених законом строків накладення стягнення, лише при наявності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
На момент розгляду справи в суді закінчився строк передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП, протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення, тому відповідно до вимог ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 38, 247, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду даної справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області.
Постанова набрала законної сили __________ 2021 року.
Суддя В. С. Миргород