Справа № 587/2095/20
03 березня 2021 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Домненко Н.І., представника позивача Гакаля Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з вищезазначеним позовом, який обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв*язку з чим підписала Заяву № б/н від 10.02.2011року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Свої зобов'язання за договором позивач виконав у повному обсязі, проте відповідач належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, станом на 31.08.2020 року, у загальному розмірі 67 631, 63 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту - 56 705, 51 грн., в т.ч. 527, 26 грн. заборгованості за поточним тілом кредиту; 56178, 25 грн. заборгованості за простроченим тілом кредита; 10926, 12 заборгованість за простроченими відсотками, яку позивач разом судовими витратами просить стягнути з відповідача.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_3 в письмових пояснення просив відмовити в задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю.
З'ясувавши правову позицію представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд зазначає наступне.
У відповідності з ст. ст. 526, 527, 623 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання. В разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредитору завдані цим збитки. За кредитним договором банк або інша фінансова установа( кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно положень статей 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Частинами першою та другою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частина 2 ст. 207 ЦК України передбачає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Викладеними нормами матеріального закону визначені істотні умови укладення кредитного договору, а саме розмір суми кредиту, умови його надання, сплати процентів за користування кредитом, які визначаються при укладенні сторонами договору шляхом складення його в письмовій формі, що підписується сторонами.
Кредитний договір вважається укладеним, якщо сторонами, у передбачених законом порядку та формі, досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов відповідно до норм чинного законодавства.
Аналіз приведених норм матеріального права вказує, що правочин по укладенню кредитного договору вчиняється сторонами в письмовій формі, яким узгоджуються розмір кредиту, процентів за користування кредитом, у забезпечення виконання кредитного зобов'язання узгоджуються питання застосування до позичальника, в разі невиконання ним своїх зобов'язань, застосування неустойки (пені, штрафу) у розмірі визначеному кредитним договором, підписаному сторонами.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторонам повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заявлених вимог у позові, дотримуючись засад змагальності у цивільному судочинстві.
Надана банком анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, що підписана ОСОБА_1 не містить ознак узгодження в письмовій формі умов щодо розміру кредиту, порядку його погашення, строку кредитування, розміру процентів за користування кредитом, відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, а Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, всупереч положенням ст.ст.207, 1055 ЦК України та ч.4 ст.11 закону України "Про захист прав споживачів" відповідачем не підписані і не свідчать про досягнення між сторонами по справі домовленості щодо розміру процентів за користування кредитом, розміру пені та штрафу на умовах, визначеними цими документами.
Вимога про стягнення з відповідача прострочених відсотків за користування кредитом, як договірних, за заявлений період, а саме з 01.09.2019 року по 30.06.2020 року включно (згідно розрахунку позивача), не грунтується на відповідному письмовому правочині, оскільки, як зазначалося вище, сама анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку таких умов не містить, а інших угод з цього приводу між сторонами, укладено не було.
Щодо вимог про стягнення заборгованості за наданим кредитом (тілом кредита) в т. ч. простроченим тілом кредита. Позивач надав відповідачу кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії. Згідно розрахунку позивача, 25 липня 2016 року відповідач повністю розрахувався по кредиту, а потім знову почав користуватися кредитним лімітом.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, що є додатком до позову, позивачем щомісячно, починаючи з 01 лютого 2016 року і до 01 вересня 2019 року, погашалися (списувалися) відсотки за рахунок кредита і додавалися до тіла кредита ( четверта колонка розрахунку заборгованості) на загальну суму 53 550, 35 грн.
Даний порядок погашення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами між сторонами, в письмовій формі, не погоджувався, а односторонні дії позивача щодо погашення (списання) відсотків за рахунок кредита і додавання до тіла кредита не відповідають суті кредитних правовідносин, оскільки проценти є платою за використання кредитних коштів.
Крім того, позивачем безпідставно, в односторонньому порядку було збільшено розмір не погодженої сторонами на момент укладення договору річної відсоткової ставки за користування кредитними коштами, а саме з 27,60% на рік до 32,40 на рік та з 32,40% на рік до 42% на рік. Хоча у анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку № б/н від 10 лютого 2011 року процентна ставка не зазначена.
Тому, розрахунок позивача нарахованих і погашених (списаних) за рахунок кредита відсотків ,як договірних, є не вірним та спростовується вище зазначеним, що також свідчить пре необґрунтованість вимог позивача в цій частині.
Разом з тим, відповідачем, за період з 25 липня 2016 року по 31 серпня 2020 року включно, внесено на рахунок погашення заборгованості 102 151,52 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, що є додатком до позову.
Зазначений висновок узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості слід відмовити повністю.
Оскільки, у задоволенні позову відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 623, 549, 550, 1049,1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України,
В задоволенні позову АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити за його необґрунтованістю.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.А.Степаненко