Справа № 587/379/21
03 березня 2021 рокусуддя Сумського районного суду Сумської області Гончаренко Л.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП України в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, паспорт НОМЕР_1 , виданий 30.06.2009 року,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №703676 - 21 лютого 2021 року о 13-00 год. ОСОБА_1 прийшов за місцем мешкання колишньої співмешканки, а саме: АДРЕСА_2 , та перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_2 насильство в сім'ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 таскоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується його підписом у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення, заяв або клопотань від нього не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Статтею 252 передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь психологічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
На підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення долучені рапорт, заява та письмові пояснення ОСОБА_2 , в яких остання зазначає, що вона викликала поліцію у зв'язку з тим, що її колишній співмешканець ОСОБА_1 вчинив у неї вдома сварку та ображав її та її сестру ОСОБА_3 нецензурними словами.
Тобто, про те, що внаслідок конфлікту потерпілій з боку ОСОБА_1 була завдана або могла бути завдана шкода психічному здоров'ю, були порушені її права і свободи, тощо - ОСОБА_2 в своїх поясненнях не зазначила.
Слід зазначити, що насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: 1) умисність; 2) спричинення шкоди; 3) порушення прав і свобод людини; 4) значна перевага сил того, хто чинити насильство.
Таким чином, оскільки наявні у справі матеріали не містять безперечних доказів і є недостатніми для однозначного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, при цьому з письмових пояснень потерпілої не вбачається, що внаслідок конфлікту їй була спричинена шкода, суд вважає, що його вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не доведено.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Презумпцію невинуватості необхідно розглядати в загально правовому і процесуальному значеннях. Як загально-правова вимога вона визначає положення особи в суспільстві. Хоча цей принцип сформульований як кримінальний процесуальний, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу. Презумпція невинуватості - об'єктивне правоположення. Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і ЄСПЛ, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
На підставі викладеного і керуючись ч. 1 ст. 173-2, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 284 КУпАП, суддя
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Сумський районний суд Сумської області.
Суддя Л.М. Гончаренко