Справа № 577/3818/20
Провадження № 2/577/93/21
01 березня 2021 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого судді Семенюк І.М.
за участю секретаря судового засідання Кузнєцової Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Конотоп цивільну справу за позовом акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення 69 906 гривень 06 копійок заборгованості за кредитним договором,-
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом та просить суд стягнути з відповідача 69 906 гривень 06 копійок заборгованості за кредитним договором. Вимоги обґрунтовують тим, що 23 квітня 2019 року, з метою отримання банківських послуг щодо кредитування ОСОБА_1 підписав заяву, яка є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому був збільшений до 50 000 гривень. Згідно п. 2.1.1.2.5 Умов та Правил надання банківських послуг ОСОБА_1 надав право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Своєю заявою відповідач підтвердив свою згоду на те, що повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ “ПриватБанк”, які були надані йому у письмовій формі і що власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту. Вказане передбачено п.1.1.1.63 договору. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому “Тарифами Банку”, які викладені на банківському сайті, а позичальник зобов'язаний оплачувати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Договором передбачено порядок та умови сплати кредиту, однак відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав і станом на 12 серпня 2020 року сума заборгованості становить 69 906 гривень 06 копійок . Також, просять стягнути з відповідача 2 102 гривні судових витрат.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з письмовою заявою, в якій просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з'явився та не повідомив про причини своєї неявки, незважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду справи був належно повідомленим у встановленому законом порядку.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
У відповідності зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 527 ЦК України передбачає виконання зобов'язання належними сторонами, а ст. 530 ЦК України - строк виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.
Встановлено, що 23 квітня 2019 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, шляхом підписання анкети-заяви про надання банківських послуг у Приватбанку. (а.с.9-11).
У заяві вказано, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
До кредитного договору позивач додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, який не підписаний ОСОБА_1 .
За поданим розрахунком, заборгованість відповідача за цим кредитним договором, станом на 12 серпня 2020 року, становить 69 906 гривень 06 копійок і складається із: 51 434 гривні 89 копійок - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі 00 гривень заборгованості за поточним тілом кредиту, 51 434 гривні 89 копійок - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 18 471 гривеня 17 копійок заборгованість за простроченими відсотками. (а.с.6).
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року (справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19) викладена правова позиція, яка зводиться до такого висновку. Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують обізнаність останнього з цими умовами. Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. В даному випадку, також, неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Надані Банком Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Наявність неоднакових редакцій та положень умов і правил банківських послуг не мають правового значення, оскільки в обох випадках вид банківського кредиту, з огляду на їхній характер, цільове спрямування та об'єкт кредитування є тотожним - споживче кредитування, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід'ємну складову змісту договору. Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться не підписані відповідачем, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, а тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань. Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше, співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів - тіла кредиту.
За таких обставин, виходячи з правової позиції Великої Палати Верховного Суду позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 51 434 гривні 89 копійок.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати відшкодовуються пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 526,527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10-13,76-81, 141, 247, 263-265, 268, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги акціонерного товариства Комерційний Банк “ПРИВАТБАНК” задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором від 23 квітня 2019 року станом на 12 серпня 2020 року в розмірі 51 434 гривні 89 копійок, а також 1546 гривень 44 копійки судових витрат, а загалом 52 981 (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот вісімдесят одну) гривню 33 копійки.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» ( 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО № 305299).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Семенюк І. М.